Ухвала

від 05.11.2024 по справі 509/3797/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №509/3797/24

Пр. №2/521/5807/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Замниборщ А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

У серпні 2024 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі АТ «ОТП Банк») звернулося до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 липня 2024 року вищевказану цивільну справу було передано до Малиновського районного суду м. Одеси за підсудністю.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2024 року справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М.

Справа отримана суддею 13 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року вказану справу було прийнято до провадження, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с. 55).

Ухвалою суду від 10 вересня 2024 року підготовче провадження по справі закрито, справа призначена до судового розгляду (а.с. 66).

Представник позивача,діючий напідставі довіреностівід 28травня 2024року,в судовезасідання нез`явився,про дату,час імісце судовогозасідання повідомлялисяналежним чиномвідповідно довимог ст.128ЦПК України.Через канцеляріюсуду надавсуду заяву,згідно якоїпросив суднадіслати справуза підсудністюза місцезнаходженням іпотечного майна (а.с. 62).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 60, 73, 76).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту позовної заяви в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-501/166/2007 від 10 жовтня 2007 року, сторони уклали договір іпотеки (майнова порука) №PCL-501/166/2007/1 від 12 вересня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольского районного нотаріального округу Одеської області Вініцьким Б.В., на земельну ділянку загальною площею 0,0500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:02:005:1773, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення" з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст.30ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

За такого, даний спір повинен розглядатися за місцем нерухомого майна, яке є предметом Договору іпотеки (майнова порука) №PCL-501/166/2007/1 від 12 вересня 2013 року.

Інші підстави для пред`явлення даного позову саме до Малиновського районного суду м. Одеси як по територіальній, так і по предметній підсудності - відсутні.

У відповідності до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України.

Відповідно дост.31ЦПК України суд передаєсправу нарозгляд іншомусуду,якщо: справаналежить дотериторіальної юрисдикції(підсудності)іншого суду; післязадоволення відводів(самовідводів)чи зінших підставнеможливо утворитиновий складсуду длярозгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 Закону України «Про виконання рішень», застосування практики Європейського суду з прав людини, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається належний суд, тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.

Враховуючи викладене, суд вважає, що справу повинно бути передано до Овідіопольского районного суду Одеської області, за підсудністю.

Згідно ст.32ЦПК України,спори міжсудами пропідсудність недопускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 260, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Цивільну справуза позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передати за підсудністю до Овідіопольского районного суду Одеської області.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її проголошення.

Суддя О.М. Сегеда