Рішення

від 07.11.2024 по справі 718/1859/24

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 718/1859/24

Провадження 2/718/437/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіцмані цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , треті особи ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» та ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок інтернат» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

за участю: представника позивача Заярнюк Л.В. ,

відповідача - ОСОБА_1

законного представника відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - адвоката Дронь О.І.

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

Представник Служби у справах дітей Кіцманської міської ради Л.Заярнюк звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області із описаним вище позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька с. Гаврилівці Чернівецького району Чернівецької області є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває в ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня». 06.12.2023 до Кіцманської міської ради надійшов лист від Чернівецького міського центру соціальних служб з повідомленням, що в перинатальному центрі перебуває неповнолітня породілля ОСОБА_1 , яка, з її слів, після виписки планує проживати зі співмешканцем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дитиною в с. Гаврилівці Чернівецького району Чернівецької області з клопотанням про проведення оцінки потреб сім`ї на надання соціальних послуг.

Також вказує, що 08.01.2024 до служби у справах дітей надійшов лист від служби у справах дітей Чернівецької міської ради з повідомленням, що неповнолітня ОСОБА_1 відмовилася забрати новонароджену дитину чоловічої статі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з причин скрутного матеріального становища та відсутності підтримки з боку родичів. 01.01.2024 неповнолітня ОСОБА_1 написала заяву про відмову забрати дитину з пологового будинку.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», через відсутність в громаді центру та фахівця з соціальної роботи, 08 січня 2024 з відповідачем та її співмешканцем проведено бесіду, в ході якої ОСОБА_1 зазначила, що обдумала ситуацію, яка склалася, та зрозуміла, що не може без дитини, шкодує про написану відмову від дитини і має бажання забрати дитину, що підтвердила письмово 09.01.2024.

Зазначає, що беручи до уваги бажання матері повернути дитину та виходячи з інтересів дитини, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 30.01.2024 прийнято рішення №2 про доцільність повернення малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері - ОСОБА_1 та підготовлено відповідний висновок служби у справах дітей за № 31 від 30.01.2024. Однак, мати - ОСОБА_1 - не скористалася наданою їй можливістю виправити своє помилкове рішення. З дня надання службою у справах дітей висновку про доцільність повернення дитини до 08.02.2024 відповідачка жодного разу не відвідала дитину, ігноруючи дзвінки лікарів та працівників служби. Якщо і вдавалося зв`язатися з ОСОБА_1 , то вона знаходила безліч підстав для відмови перебувати біля дитини.

08.02.2024 відповідач все ж приїхала до лікарняного закладу, щоб доглядати за новонародженим сином, а 09.02.2024 зателефонувала до служби у справах дітей та повідомила, що її рішення повернути дитину виявилось хибним, вона не розрахувала свої сили і має намір остаточно вдруге відмовитися від дитини. Переконати її змінити думку не вдалося. В подальшому, зі слів завідувача відділенням, в якому перебувала дитина, стало відомо, що ОСОБА_1 зовсім не прислухалася до порад медичного персоналу щодо догляду за дитиною, щопівгодини намагалась покинути заклад, мотивуючи потребою піти в магазин, випалити цигарку, поїхати додому, тощо.

09.02.2024 юрист ОКНП «Чернівецька обласна клінічна дитяча лікарня» в телефонному режимі повідомила, що ОСОБА_1 покинула дитину, про що складено відповідний акт. Повідомлення про те, що мати залишила дитину в закладі охорони здоров`я, надійшло 12.02.2024 і від Чернівецького районного управління поліції.

Цього ж дня працівником ювенальної превенції складено на відповідача адміністративний протокол за ст.184 КУпАП.

Крім того, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Кіцманської міської ради 27.02.2024, заслухано неповнолітню матір ОСОБА_1 , та бабусю дитини, яка хотіла б забрати онука, але не готова повністю взяти на себе відповідальність за виховання та утримання дитини, оскільки має на утриманні ще п`ятьох дітей, та прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачку відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після завершення 6 місяців з дня народження дитини, протягом яких мати не виявлятиме щодо дитини батьківського піклування, підготувати висновок органу опіки та піклування та позовну заяву про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 .

Враховуючи описане вище та посилаючись на відповідні норми закону, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Дронь О.І. у відзиві на позовну заяву просила відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що 30.11.2023 ОСОБА_1 госпіталізовано до КНП «Чернівецького обласного перинатального центру» як вагітну, термін вагітності 30-31 тиждень. Після проведення обстеження встановлено, що за медичними показниками необхідно робити кесарів розтин. Цього ж дня відповідач народила хлопчика вагою 800 г, який потребував спеціалізованої медичної допомоги, тому відразу був направлений до відділення постінтенсивного догляду та виходжування недоношених дітей. В цьому відділенні ОСОБА_1 з дитиною не могла перебувати, оскільки хлопчик знаходився в спеціальному медичному обладнанні для виходжування недоношених дітей.

Зазначає, що відповідач дійсно написала заяву про відмову від дитини, через те, що стан дитини був важкий і в неї відсутні кошти на її лікування. 09.01.2024 ОСОБА_1 подала заяву про те, що вона не бажає відмовлятися від дитини і цього ж дня нею отримано свідоцтво про народження ОСОБА_4 .

В подальшому ОСОБА_4 перевели для продовження лікування в ОКНП «Чернівецька обласна клінічна дитяча лікарня». В лікарні відповідач здійснювала догляд за малюком, однак їй було важко робити це самостійно, оскільки його треба було годувати через зонд. Маму відповідача персонал лікарні впускав. Через відсутність сторонньої допомоги ОСОБА_1 залишила дитину в лікарні, розуміючи, що лікарі і медсестри зможуть доглядати за дитиною краще, ніж вона.

З 12.07.2024 малолітній ОСОБА_4 знаходився в ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», який є спеціалізованим медичним закладом і в ньому не тільки доглядають дитину, а ще й лікують та реабілітують.

Вказує, що ОСОБА_1 відвідувала сина в серпні 2024 року, зокрема 08.08.2024, 13.08.2024, 17.08.2024, 22.08.2024, 28.08.2024 і розуміла, що хоче бути разом зі своєю дитиною, виховувати і турбуватися про нього. Так, нею 01.01.2024 подано заяву про відмову від дитини, де зазначено, що причиною цього є скрутне матеріальне становище, відсутність допомоги з боку рідних. Це рішення було емоційним і тому 09.01.2024 нею подано заяву про відмову від заяви про відмову від дитини. Наразі відповідач хоче бути разом із своїм сином.

Посилається на те, що відповідно до вимог ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування. Сторона відповідача вважає, що скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 є поважною причиною, через яку вона змушена була написати заяву про відмову від дитини, і наразі відсутні підстави для позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.06.2024 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті та залучено в якості третьої особи ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок інтернат».

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Позиція учасників провадження в судовому засіданні, пояснення свідків

Представник позивача Заярнюк Л.В. в судовому засіданні підтримала позов повністю з мотивів, які наведені у позові, та просила його задовольнити, посилаючись на п.1 ч.1 ст. 164 СК України, оскільки відповідач не забрали дитину з пологового будинку без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Сторона відповідача в судовому засіданні позов не визнала з мотивів, які на ведені у відзиві. Також зазначили, що ОСОБА_1 не повідомлено про переведення до обласної лікарні новонародженого ОСОБА_6 . Позивачем не встановлено матеріального стану відповідача, а також призупинено видачу допомоги на народження дитини. Був період, коли ОСОБА_1 після кесаревого розтину хворіла, тому не могла відвідувати сина. Під час перебування ОСОБА_6 в ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» відповідача в палату до нього не впускали, вона мала змогу бачити його лише через вікно палати. Лікарі поставили вимогу до відповідача, що тільки вона повинна доглядати малюка. В липні 2024 дитину переведено до ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», наразі дитина нормально розвивається та харчується. Станом на серпень 2024 відповідач 5 разів відвідувала дитину. ОСОБА_1 потребувала допомоги психолога, оскільки народила дитину будучи неповнолітньою, пологи були неприродніми та важкими - кесарів розтин. Також вказала, що з 09.02.2024 - день повторного повідомлення про відмову від дитини - по 30.05.2024 - день звернення з цим позов до суду - не пройшло 6 місяців, протягом яких нею не виявлялося батьківського піклування щодо дитини, на що посилається позивач як на підставу для позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлявся через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку документа в електронному виді. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок інтернат» Філіпець Л.П. скерував до суду заяву, з тексту якої встановлено, що вони позов підтримують повністю та просять розглянути справу без їхньої участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їхній сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матір`ю дитини записано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьком дитини на підставі ст.135 СК України записано ОСОБА_7 , що підтверджується довідкою № 11 від 09.01.2024, яка видана Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області.

З листа Служби у справах дітей Чернівецької міської ради № 1/39 від 08.01.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , відмовилася забирати новонароджену дитину чоловічої статі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , з причин скрутного матеріального становища та відсутності підтримки з боку батьків. Стан здоров`я дитини середньої важкості, виявлено хронічне захворювання легень. Служба у справах дітей Чернівецької міської ради просить Кіцманську міську раду вжити заходів щодо реєстрації та взяття новонародженої дитини на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також вжити заходів щодо подальшого влаштування дитини в сімейні форми виховання. На підставі Наказу Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішніх справ України № 1095/1239 від 17.12.2013 складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки відмовилися забрати з полового будинку від 01.09.2024.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 01.01.2024, вона відмовилася забрати свою дитину, хлопчика 800 г 32 см, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09.01.2024 відповідачем подано заяву до Служби у справах дітей Кіцманської міської ради, з тексту якої встановлено, що вона відкликає свою заяву про відмову від дитини та бажає її виховувати після закінчення лікування сина.

З характеристики, яка видана Кіцманською міською радою на ОСОБА_1 , встановлено, що вона зарекомендувала себе з позитивної сторони, за характером спокійна, алкоголем не зловживає, скарг на її поведінку не надходило.

Згідно з актів обстеження умов проживанні від 22.01.2024 та від 25.03.2024, які здійснені за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що відповідач зареєстрована за вказаною адресою. Житловий будинок 1951 року побудови, без зручностей, одноповерховий, складається з двох житлових кімнат, кухні та коридору, наявна електрика в будинку, не газифікований (опалення пічне), загальною площею 50,2 кв.м., житловою - 18,50 кв.м. В користуванні є земельна ділянка площею 0,2227 га. Умови проживання задовільні. В будинку зареєстровано 9 осіб, але проживає 7 - ОСОБА_1 , 2007 року народження, ОСОБА_3 , 1988 року народження - мати, ОСОБА_8 , 1976 року народження - вітчим, ОСОБА_9 , 2008 року народження - брат, ОСОБА_10 , 2010 року народження - сестра, ОСОБА_11 , 2013 року народження - сестра, ОСОБА_12 , 2021 року народження - брат, ОСОБА_13 , 2023 року народження - брат, ОСОБА_4 , 2023 року народження - син.

Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї № 9 від 22.01.2024, сім`я ОСОБА_1 потребує надання соціальних послуг - консультування, представництва інтересів, соціальної профілактики. Також з матір`ю проведено бесіду виховного характеру та рекомендовано підвищити свій виховний потенціал.

30.01.2024 висновком № 31 служби у справах дітей Кіцманської міської ради, визнано за доцільне повернути малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Актом закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 09.022024, який складено ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня», зафіксовано те, що 08.02.2024 виявлено покинуту дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Чернівецьке районне управління поліції ГУНП у Чернівецькій області повідомлено Начальника служби у справа дітей Кіцманської міської ради про те, що в лікарні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишила свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пішла в невідомому напрямку.

12.02.2024 інспектором СЮП ЧРУП ГУНП у Чернівецькій області Кукурудзом В.І. складено протокол серії ВАВ № 945951 на ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що вона ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо новонародженого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП.

З листа служби у справах дітей Кіцманської міської ради 3 63 від 07.03.2024 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлено на облік як дитину, залишену без піклування батьків, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради № 106/3 від 13.03.2024.

Рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради № 108/3 від 13.03.2024 вирішено влаштувати малолітнього ОСОБА_4 до ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини» після завершення лікування.

З повідомлення, яке зроблене ОКНП « Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» 16.05.2024 № 01-07/301, встановлено, що малолітній ОСОБА_4 з 09.02.2024 і до сьогодні перебуває у відділенні постінтенсивного догляду, виходжування та реабілітації новонароджених у зв`язку із станом здоров`я. Дитину відвідали лише один аз, 10.02.2024, батьки матері ОСОБА_1 , сама матір дитину не відвідувала.

Згідно з випискою з карти розвитку новонародженого № НОМЕР_1 , дитина народилась на 31 тижні вагітності шляхом кесаревого розтину, вагою 800 г. Вагітність перша, перебігала на фоні дистресу плода, негативного типу крові, тютюнопаління, однократного обвиття пуповиною. Загальний стан дитини був важкий, що зумовлено дихальними розладами та неврологічною симптоматикою. Попередній діагноз: хронічне захворювання легень, низька маса тіла, недоношеність, дихальна недостатність, помірна асфіксія при народженні, внутріутробна гіпоксія, геморагічна хвороба, жовтяниця тощо.

Рішенням виконавчого комітету Кіцманської міської ради № 177/5 від 10.05.2024 вирішено затвердити висновок органу опіки та піклування Кіцманської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з довідкою ВПУ № 24 м. Заставна від 15.05.2024 № 273 ОСОБА_1 дійсно навчається в групі № НОМЕР_2 за професією «Перукар (перукар-модельєр) манікюрник » з 01.09.2022 на денній формі навчання.

Згідно з характеристикою ВПУ № 24 м. Заставна від 15.05.2024 № 143 ОСОБА_1 показала себе посередньою ученицею. Професія подобається, але Каміла не проявила старання у навчанні. За характером спокійна, ввічлива зі старшими, завжди відкрита до спілкування. В учнівському колективі стримана. Адекватно реагує на зауваження. За час навчання пропустила багато уроків без поважних причин. Має добрий загальний розвиток. У вживанні наркотичних та спиртних напоїв помічена не була.

З довідки № 244 від 29.08.2024, яка видана на запит адвоката Дронь О.І., ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», встановлено, що ОСОБА_4 поступив в будинок дитини 12.07.2024 з наступним діагнозами - затримка психо-моторного розвитку внаслідок гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС ІІ ст., судомний синдром в анамнезі. Бронхолегенева дисплазія ДН ІІ ст. Недоношеність немовлят 31 тиждень до строку гестації. Дисплазія кульшових суглобів. 08.08.2024 матір ОСОБА_1 звернулася до адміністрації із проханням надати дозвіл на відвідування сина, який отримала після написання відповідної заяви. Відповідач відвідувала дитину 08.08.2024, 13.08.2024, 17.08.2024, 22.08.2024 та 28.08.2024.

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої про живає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 16 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Частиною першою ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 1 ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини - батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, § 57, § 58).

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Положеннями ч 2 ст.164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

Позивач просить позбавити відповідача батьківських прав на підставі п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України, оскільки ОСОБА_1 не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Тлумачення частини шостої статі 19 СК України дає підстави для висновку, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки не у достатній мірі спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні, не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальній забезпеченості. Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та усвідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість, і застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

При цьому, висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обов`язковим для суду (ч.ч.5,6 ст.19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 753/2025/19.

Висновки за результатами розгляду справи.

Представник позивача не довів та не надав суду доказів на підтвердження того, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом саме позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне небажання відповідачки забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я і протягом 6 місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування.

Обставину того, що відповідач не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я і протягом 6 місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування в судовому засіданні не встановлено, однак з`ясовано, що відповідачка є неповнолітньою особою, народила дитину на ранньому терміні вагітності шляхом кесаревого розтину, з важкими ускладненнями здоров`я сина, в наслідок чого пережила післяпологовий стрес. ОСОБА_1 через скрутне матеріальне становище була неспроможна забрати та утримувати дитину самостійно, а виплату допомоги при народженні дитини позивачем було призупинено.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 протягом шести місяців не виявляла батьківського піклування щодо сина ОСОБА_6 спростовано в судовому засіданні, оскільки встановлено, що відповідач з моменту народження дитини навідувала дитину як в лікарні, так і в дитячій установі, а також в судовому засіданні повідомила, що хоче виховувати та турбуватися про свою дитину. Зокрема, 09.01.2024 відповідачка письмово повідомила позивача, що бажає забрати дитину з лікарні після закінчення лікування і рішенням виконкому Кіцманської міської ради № 2 від 30.01.2024 вирішено за доцільне провернути малолітнього ОСОБА_4 матері ОСОБА_1 , а службі у справах дітей - підготувати відповідний висновок. ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» 09.02.2024 склав акт про покинуту 08.02.2024 дитину - ОСОБА_4 Позов до суду у цій справі подано 30.05.2024 - тобто до закінчення шести місяців, протягом яких відповідачка могла не виявляли щодо дитини батьківського піклування, отже, передчасно.

Окрім того, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наразі продовжує перебувати в ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок дитини», його стан задовільний, їсть з ложки , додає у вазі, проте відстає у психо-моторному та фізичному розвитку (а.с. 77). Станом на 16.05.2024 (а.с. 48) дитина перебувала у ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» «у зв`язку із станом здоров`я». Тому, позивачем не доведено, що як на час подачі цього позову - 30.05.2024, так і на час ухвалення рішення у справі малолітній ОСОБА_4 за станом здоров`я взагалі міг бути забраний відповідачкою чи іншою особою із закладу охорони здоров`я. Претензії персоналу цих медичних закладів зводилися до того, що відповідачка не хоче бути поряд з дитиною в палаті. Отже, заявлений позивачем п. 1 ч. 1 ст. 164 СК України як підстава позбавлення відповідачки батьківських прав не знайшов свого підтвердження за результатами судового розгляду, оскільки станом на 07.11.2024 позивачем не доведено, чи може за станом здоров`я малолітній ОСОБА_4 бути забраним із закладу охорони здоров`я, а станом на день подачі цього позову не пройшло шести місяців, протягом яких відповідачка не виявляла щодо дитини батьківського піклування.

Суд, також критично оцінює висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо свого сина ОСОБА_4 , оскільки такий висновок є недостатньо обґрунтованим та передчасним, з підстав, описаних вище, а тому не може бути беззаперечним доказом для підтвердженням необхідності застосування до відповідачки такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав.

Тому суд доходить висновку про необхідність відмови у позові.

Частиною 1 ст. 188 ЦПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки суд відмовив у задоволенні основної вимоги про позбавлення батьківських прав, то у задоволенні похідних позовних вимог про стягнення аліментів також слід відмовити, оскільки ці вимоги є похідними та їх задоволення залежить від задоволення основної вимоги.

На підставі викладеного вище, керуючись вимогами ст.ст. 164, 166 СК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Служби у справах дітей Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , треті особи ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» та ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок інтернат» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Служба у справах дітей Кіцманської міської ради (місце знаходження: вул. Незалежності, 83 м. Кіцмань, ЄДРПОУ 44654025).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце зареєстраціч в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня», місце знаходження м.Чернівці вул. Руська, 207А, ЄДРПОУ 43291042.

Третя особа: ОКНП «Чернівецький обласний спеціалізований будинок інтернат», місце знаходження м.Чернівці вул. Щербанюка, 2, ЄДРПОУ 43356167.

Суддя Василь Скорейко