Вирок від 07.11.2024 по справі 759/15083/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/15083/24

пр. № 1-кп/759/1520/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретарів: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за № 62024100130001064 від 10.05.2024, стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миронівка Київської області, громадянина України, який здобув вищу освіту, учасник бойових дій, одружений, працює аналітиком СК «Інго», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Стрілець-помічник гранатометника 1 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат ОСОБА_3 , близько 09 год 30 хв 15.04.2024 перебуваючи за місцем служби, а саме у приміщенні службового кабінету № 202 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, відкрито, у присутності інших військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема: т.в.о. командира роти охорони ОСОБА_6 , заступників начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , отримавши законний усний наказ свого начальника ОСОБА_9 про звільнення його, солдата ОСОБА_3 , з посади стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 10.04.2024 № 54-PC (по особовому складу), відмовився виконати вищевказаний наказ та вибути у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

У подальшому, солдат ОСОБА_3 , близько 10 год 30 хв 15.04.2024 перебуваючи за місцем служби, а саме у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, в умовах воєнного стану, з особистих мотивів, відкрито, у присутності інших військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 на шикуванні, перед строєм, повторно отримавши законний усний наказ свого начальника ОСОБА_9 про звільнення його, солдата ОСОБА_10 , з посади стрільця-помічника гранатометника 1 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 та зарахування у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 відповідно до наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 10.04.2024 № 54-РС (по особовому складу), відмовився виконати вищевказаний наказ та вибути у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 402 КК України як відкрита відмова виконувати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття.

Відповідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні; обставину, яка пом`якшує йому покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме його вік, те, що він одружений, працює аналітиком СК «Інго», учасник бойових дій, згідно наданої службової характеристики ОСОБА_3 характеризується негативно, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

Таким чином, за сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 402 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Враховуючи конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, щире каяття обвинуваченого, який правдиво розповів про обставини вчиненого злочину, його критичне ставлення до своїх дій, особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, працює, має постійне місце проживання та реєстрації, є учасником бойових дій, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, оскільки приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст.76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не пред`являвся.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1