Рішення

від 29.10.2024 по справі 761/13355/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13355/24

Провадження № 2/761/6769/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

за участю секретаря Решти Д.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача4 ОСОБА_3 ,

представник відповідача5 ОСОБА_4 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_5 (далі - відповідач - 1), ОСОБА_7 (далі - відповідач 2), ОСОБА_6 (далі - відповідач 3), Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" (відповідач - 4), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (відповідач - 5), відповідно до вимог якого просив суд:

- стягнути солідарно з відповідачів завдані збитки у розмірі 153 575, 00 грн., а також моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.10.2020 року орієнтовно з 15:00 до 17:00 годин сталося залиття належної йому квартири № 24 , внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення у квартирі, що знаходиться на поверх вище за адресою: АДРЕСА_2 . Із фото та відео, які були зроблені позивачем чітко вбачається, що залиття належної позивачу квартири здійснювалось із квартири №28 . Наглядним прикладом цьому слугує наповнення підвісної стелі водою та потоків води зі стелі квартири. Власниками згаданої квартири №28 є відповідачі 1, 2, 3 , що підтверджується листом КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації». В той же час, балансоутримувачем будинків та виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в Шевченківському районі м. Києва (в тому числі будинку АДРЕСА_5 ».

Задля ліквідації описаної вище аварії мешканцями будинку було повідомлено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», внаслідок чого працівниками останнього було вжито заходи щодо ліквідації. ТОВ «Будівельна компанія» Фасад Констракшн», на підставі укладеного договору від 04.11.2019 року № 451 з Комунальним підприємством, у складі комісії: провідного інженера - ОСОБА_8; майстра технічної дільниці обслуговуючого підприємства - ОСОБА_9; слюсаря-сантехніка обслуговуючого підприємства - ОСОБА_13 (далі - Комісія), проведено обстеження та складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_6 від 19.10.2020 року (далі - Акт). За наслідками обстеження квартири, комісією зроблено висновок, відповідно до якого залиття квартири сталося внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення в квартирі, що виникло в результаті гідравлічного удару під час підключення будинку в рамках початку опалюваного сезону 2020/2021 року. Отже, у зв?язку із зазначеним залиттям, позивачу як власнику квартири було завдано значних матеріальних збитків. Так, долаючи наслідки залиття квартири та враховуючи підвищену вологість у приміщеннях квартири, позивач звернувся за отриманням послуг із санітарно-гігієнічної обробки приміщення, шляхом осушення квартири, за що сплатив з 600,00 грн, що підтверджується актом наданих послуг від 19.10.2020 року № 77 та рахунком на оплату від 19.10.2020 року №77. При цьому, беручи до уваги критичний стан стелі у одній із кімнат квартири, було проведено роботи з ремонту натяжної стелі, що підтверджується договором підряду від 17.10.2020 року № 1020-192. Таким чином, виконавець здійснив роботи по встановленню натяжної стелі, в повному обсязі та в строк, встановлений умовами договору підряду, а позивач відповідно сплатив вартість робіт у розмірі 2 200,00 грн, про що сторони вказали у акті приймання-передачі виконаної роботи (надання послуг) від 17.10.2020 року. Надалі, з метою точного визначення розміру понесених збитків, між позивачем та ТОВ «Експерт ІН» було укладено договір на проведення оцінки майна від 01.02.2021 року № VR21001-001 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого ОСОБА_1 доручив, а ТОВ «Експерт ІН» прийняв на себе зобов?язання по виконанню оцінки майна ДК 021:2015 71319000-7 Експертні послуги, а саме: визначення матеріальних збитків, нанесених нерухомому та рухомому майну внаслідок залиття: приміщень квартири АДРЕСА_6 . Пунктом 2 Договору визначено, що вартість послуг з оцінки Квартири складає 6 000,00 грн, без ПДВ. На виконання умов Договору, ТОВ «Експерт ІН» проведено оцінку майна, про що складено звіт про незалежну оцінку матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщень Квартири (далі - Звіт). Відповідно до розділу «Узгодження результатів оцінки» Звіту, визначено, що на підставі наявної інформації і даних, одержаних в результаті проведення аналізу із застосуванням методик оцінки, можна зробити висновок, що ринкова вартість матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття приміщень Квартири становить 141 775,00 грн.

Отже, станом на дату підготовки цієї вимоги загальний розмір збитків та понесених позивачем витрат, які підлягають відшкодуванню становлять 153 575,00 грн, що складаються з: 141 775,00 грн - матеріальних збитків, нанесених внаслідок залиття квартири; 6 000,00 грн - витрат, пов?язаних із визначенням розміру матеріальних збитків, внаслідок залиття квартири; з 600,00 грн - витрат, пов?язаних із санітарно-гігієнічною обробкою квартири; 2 200,00 грн - витрат, пов?язаних зі встановленням натяжної стелі у квартирі.

Також, позивач вказував, що внаслідок залиття квартири сталися істотні зміни у житті позивача, протягом тривалого часу він був змушений перебувати у квартирі з підвищеною вологістю, проводити ремонтні роботи, витрачати час на захист своїх прав. Більше того, враховуючи підвищену вологість у приміщенні, на стінах квартири виникла цвіль та грибок, що негативно впливало на стан здоров?я позивача. Таким чином, залиттям квартири завдано позивачу незручності у її використанні для належного та безпечного в ній проживання, що призвело до перебування позивача у стан переживання, хвилювання та відсутності емоційного спокою, і як наслідок - до об?єктивної неможливості продовжувати свій звичний спосіб і ритм життя. Враховуючи вказані обставини, позивач вказував на завдання йому моральної шкоди.

Ухвалою суду від 16.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.04.2024 року до суду надійшов відзив КП «Київтеплоенерго» на позовну заяву, відповідно до змісту яких представник відповідача заперечував з приводу позовних вимог, просив проводити розгляд справи з викликом сторін, врахувати, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом. Зазначав, що опалювальний сезон у 2020 році для житлових будинків згідно розпорядження КМДА № 1632 від 15.10.2020 року розпочато з 16.10.2020 року, Наряд №739 від 16.10.2020 року на включення опалення житлового будинку на АДРЕСА_5 , реалізовано підприємством 22.10.2020 року. Тобто 15.10.2020 року будинок позивача не підключався та не був підключений до опалення. До моменту підключення будинку до опалення внутрішньобудинкова система опалення повинна бути заповнена та знаходитись під тиском (згідно пункту 19 Тимчасового обов?язкового переліку робіт з підготовки систем теплоспоживання до роботи в опалювальний період 2020/2021, 2021/2022, 2022/2023 років). Зазначені роботи має виконувати організація, яка обслуговує будинок, тобто ТОВ «Будівельна компанія» Фасад Констракшн», якою було складено акт про залиття від 19.10.2020 року. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки підприємство вважає викладені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем, на підтвердження правомірності своїх вимог щодо предмету спору, не пред?явлено документів, що підтверджують обставини та факти, наведені у позовній заяві.

21.05.2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на вказаний відзив, в якій останній вказував на безпідставність посилань відповідача щодо пропуску строку позовної давності з огляду на введення на території України карантину, внаслідок поширення коронавірусної хвороби та в подальшому введенням воєнного стану. Зазначав, що на КП «Київтеплоенерго», як балансоутримувача мережі, покладається обов?язок забезпечити охорону і цілісність систем теплової мережі, зокрема у будинку за адресою позивача, чого відповідачем не було зроблено та внаслідок чого КП «Київтеплоенерго» залучено як співвідповідача. За наслідками обстеження квартири комісією зроблено висновок, відповідно до якого залиття квартири сталося внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення в квартирі, що виникло в результаті гідравлічного удару під час підключення будинку в рамках початку опалюваного сезону 2020/2021 року. Враховуючи вказані обставини представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

23.05.2024 року до суду від КП «Київтеплоенерго» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача зазначав, що підприємство жодним чином не порушено права та інтереси позивача, що включає будь-які вимоги до позивача та жодним доказом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою підприємства та завданою позивачу шкодою.

30.05.2024 року в системі «Електронний суд» було зареєстровано відзив на позов, який надійшов від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Представник відповідача зазначав, що житловий будинок, розміщений за адресою: АДРЕСА_5 , знаходиться територіально у Шевченківському районі міста Києва належить до сфери управління КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». За матеріалами справи, залиття квартири позивача відбулось внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення у квартирі № 28 , що знаходиться на поверх вище, внаслідок порушення правил експлуатації житлового приміщення власниками квартири №28 . Тому належними відповідачами у справі є співвласники квартири АДРЕСА_7 . У іншому випадку, відповідальність за несвоєчасне та неналежне надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам багатоквартирного будинку, співвласником якого є позивач, у 2023 році несе ТОВ "Будівельна компанія "Фасад Констракшн" у межах дії договору № 450 від 04.11.2019 року та чинного законодавства. Окрім того, Акт технічного стану квартири АДРЕСА_6 від 19.10.2020 року не підтверджує вину підприємства у залитті квартири. Враховуючи викладене, представник просив у позові ОСОБА_1 до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям житлового приміщення - відмовити повністю.

30.05.2024 року також від представника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

17.06.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній наполягав на задоволенні позовних вимог та заначив, що положення Статуту Комунального підприємства прямо вказує, що відповідач є балансоутримувачем житлового будинку №12 на якого покладено обов?язок щодо утримання вказаного будинку, зокрема, щодо проведення єдиної технічної політики в житловій сфері, що забезпечує виконання вимог чинних нормативів з утримання, поточного і капітального ремонту та реконструкції жилих будинків та прибудинкових територій.

Ухвалою суду від 20.06.2024 року здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.07.2024 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», згідно змісту яких представник відповідача вказував на те, що матеріали справи не містять доказів того, що залиття сталось внаслідок прориву трубопроводу теплопостачання в зоні відповідальності виконавця, тобто поза межами квартири. Повторно наголошував, з приводу прориву саме центрального трубопроводу опалення, то ця обставина спростовується корінцем підключення будинку №12 до опалення № 739 від 22.10.2020 року, тобто опалення в будинку №12 було підключено через 7 днів після залиття квартири позивача - 22.10.2020 року. 15.10.2020 року опалення у будинку було відсутнє.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. Залучено ТОВ "Будівельна компанія "Фасад констракшн" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 29.10.2024 року провадження у справі в частині вимог до відповідача2 ОСОБА_7 закрито.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ним заявах по суті справи.

Відповідачі 1, 3 в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, правом на подання заяв по суті справи не скористалися.

Представники відповідачів 4, 5 з приводу задоволення позовних вимог заперечували та просили відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши учасників справи, ретельно вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_8 ), загальною площею: 54 кв.м., житловою площею: 37.3 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2019 року №862, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.08.2023 року № 342189354.

Судом встановлено, що 15.10.2020 року мало місце залиття належної позивачу на праві власності квартири, що підтверджено долученими до позову доказами, зокрема, актом від 19.10.2024 року, фотофіксацією з місця події, яка міститься в звіті про незалежну оцінку матеріальних збитків, а також переглянутим в судовому засіданні відеозаписом.

Згідно даних складеного комісією Акта від 19.10.2022 року, на підставі укладеного договору від 04.11.2019 року № 451 між КП «Керуюча компанія з обслуговування житловим фондом Шевченківського району м.Києва» та виконавцем - ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» було здійснено обстеження належної позивачу квартири, у складі комісії: провідного інженера - ОСОБА_8 ; майстра технічної дільниці обслуговуючого підприємства - ОСОБА_9 ; слюсаря-сантехніка обслуговуючого підприємства - ОСОБА_13, та складено Акт обстеження квартири АДРЕСА_6 .

У вказаному акті зазначено, що при відвідуванні квартири комісією виявлено: в коридорі площею 3,0 кв.м.: на стелі - водоемульсійне пофарбування до 0,7 кв.м.; на стінах коркова настінна плитка (30*60) - 30 шт, в кімнаті площею 5,2 кв.м.: на стелі (гіпсокартон) водоемульсійне пофарбування; на стінах - шпалери - до 2,0. в житловій кімнаті площею 20,4 кв.м.: стеля натяжна; на стінах - шпалери залиті по периметру; в житловій кімнаті площею 9,8 кв.м.: стеля (гіпсокартон) та натяжна; на стінах - шпалери залиті по периметру; в житловій кімнаті площею 11,4 кв.м: на стелі (гіпсокартон) водоемульсійне пофарбування; на стінах - шпалери залиті по периметру. В квартирі пошкоджено частково підлога (паркет).

Висновок комісії: залиття квартири сталося внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення в квартирі, що виникло в результаті гідравлічного удару під час підключення будинку в рамках початку опалюваного сезону 2020/2021 року.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку, складеного ТОВ «Експерт ІН» в особі оцінювача ОСОБА_10 , вартість завданого матеріального збитку приміщень згідно результатів проведеного обстеження та наданих на дослідження матеріалів в діючих цінах на дату проведення оцінки складає 141 775 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом в обгрунтування позовних вимог до відповідача1 та відповідача3 позивач вказував, що залиття відбулось із квартири № 28 . Наглядним прикладом цьому, на думку позивача, слугує наповнення підвісної стелі водою та потоків води зі стелі квартири. Власниками згаданої квартири №28 є відповідачі - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

З приводу позовних вимог до відповідачів 4 та 5 вказував, що відповідач 4 є балансоутримувачем будинку, в якому сталось залиття та належним чином не виконано своїх обов`язків щодо перевірки стану трубопроводу центрального опалення та утримання його в нормальному технічному стані, а враховуючи, що залиття сталось внаслідок гідравлічного удару під час початку опалювального сезону вважав за необхідне визначити також відповідачем КП «Київтеплоенерго», оскільки причиною прориву трубопроводу опалення є результат подання гарячої води, що здійснювалось відповідачем 5.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1-3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач і третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Так, ч.2 ст.1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За загальними правилами деліктних зобов`язань, закріплених ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, разом з тим, суд зауважує, що презумпція вини заподіювача шкоди не виключає необхідність позивача належним чином мотивувати викладені у позові обставини та надати відповідні докази на підтвердження відповідних обгрунтувань щодо особи, яка є заподіювачем шкоди.

Так, Правилами від 25 серпня 2005 року № 927/11207, передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил ).

Згідно з п.2.3.6 Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Форма цього акта встановлена в Додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій

В додатку № 4 до цих Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207, зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємств), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організацій (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число місяць,рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності, характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). Акт повинен бути складений у тому числі за присутності: головного інженера виконавця послуг; голови комісії; майстра технічної дільниці; майстра ремонтної дільниці слюсаря-сантехніка, представників організації обслуговуючої компанії.

Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло - та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно Акта від 19.10.2020 року обстеження квартири АДРЕСА_6 вбачається, що акт складено комісією у складі представників обслуговуючої організації: провідного інженера ОСОБА_8 , майстра технічної дільниці ОСОБА_11 , слюсара сантехніка ОСОБА_12 .

За результатами обстеження санітарно-технічного стану квартири позивача на предмет залиття встановлено: залиття сталось внаслідок прориву трубопроводу центрального опалення в квартирі, що виникло в результаті гідравлічного удару під час підключення будинку в рамках початку опалювального сезону 2020-2021.

Також, в акті міститься опис пошкоджень об`єктів внаслідок залиття, однак відсутній висновок щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. При цьому, керуючись вимогами Додатку №4 до Правил від 25 серпня 2005 року № 927/11207 у Акті має бути зазначена чітко визначена причина залиття, а саме «.......несанкціоноване втручання мешканців кв. № у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.)».

Крім того, суд зауважує, що в акті не вказані ознаки, які дали б можливість констатувати, що затоплення відбулось саме з квартири поверхом вище, водночас в матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що квартира АДРЕСА_9 , яка належить позивачу, а також докази того, що квартира № 28 є єдиною квартирою у будинку, окрім квартири позивача, щоб давало підстави виключити власників інших квартир, розташованих над квартирою позивача, з кола ймовірних заподіювачів шкоди.

Матеріалами справи взагалі не підтверджено будь-яких порушень чи несанкціонованих втручань з боку власників квартири №28 в систему центрального опалення, які б могли спричинити запоплення квартири позивача 15.10.2020 року.

Відсутні також відомості та докази, що квартиру №28 було обстежено комісією, а також здійснення будь-яких заходів, направлених на залучення відповідачів 1, 3 до процедури складання акта.

Вищевикладене вказує на те, що акт від 19.10.2020 року не є неналежним доказом, який б підтверджував завдання шкоди позивачу саме власниками квартири № 28 . Також, у зазначеному акті не вказано конкретне місце залиття.

Інших доказів, які б могли підтвердити причинно-наслідковий зв`язок між діями власників квартири №28 та завданою позивачу шкодою, внаслідок залиття належної йому квартири позивач не надав до суду, а лише стверджує, що залиття відбулось саме із квартири № 28 .

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року у справі №643/19078/15 вказав на те, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Так само і рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Суд зауважує, що факт залиття приміщення, власником якого є позивач саме з вини відповідачів 1 та 3 не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи та не підтверджується жодним доказом, а ґрунтуються виключно на припущенні позивача, яке не може бути прийнято судом до уваги, оскільки обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З приводу позовних вимог до відповідачів Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київскої міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суд вважає вказані вимоги також необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Визначаючи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_5 , позивач посилається на статут підприємства, «Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держкомжитлокомунгоспу №76 від 17.05.2005р. (надалі - Правила утримання).

Водночас, судом встановлено, що виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_5 у 2020 році було ТОВ "Будівельна компанія "Фасад Констракшн", на підставі та у межах договору № 450 від 04.11.2019 року.

У зв?язку з цим, на момент залиття квартири позивача саме ТОВ "Будівельна компанія "Фасад Констракшн" було виконавцем послуг з утримання цього будинку та його інженерних мереж.

Що стосується прориву саме центрального трубопроводу опалення, то ця обставина спростовується корінцем підключення будинку № 12 до опалення №739 від 22.10.2020 року (том.1 арк.111), тобто опалення в будинку № 12 було підключено через 7 днів після залиття квартири позивача - 22.10.2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що 15.10.2020 року опалення у будинку було відсутнє.

Так, в ході розгляду справи позивачем та його представником не було надано суду належних та достатніх доказів, що підтверджують вину Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київскої міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», що полягає у вчиненні бездіяльності або неправомірних дій, що призвели до спричинення позивачу матеріальної шкоди.

Варто зауважити, що стороною позивача не було надано суду результати висновків будівельно-технічної експертизи, якою було б встановлено причину аварійної ситуації на трубопроводі центрального опалення, без висновків якої неможливо встановити причину аварії та винну особу.

В силу положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків в зв`язку з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, позивачем не заявлялось клопотань про призначення у справі експертиз для визначення причини аварії, внаслідок якої сталось залиття, хоча відповідне процесуальне право судом було роз`яснено під час підготовчого провадження у справі.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не підтверджені належними засобами доказування, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині відшкодування збитків не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні вимог про відшкодування збитків, суд також відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення моральної шкоди, при цьому суд зауважує про неподання позивачем та його представником будь-яких належних та допустимих доказів на обґрунтування заявленого до стягнення розміру моральної шкоди.

Стосовно клопотання представника відповідача5 про застосування строку позовної давності, то суд вказує, що строк позовної давності підлягає застосуванню судом лише тоді, коли є підстави для задоволення позову, тому, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову, питання стосовно застосування строку позовної давності до спірних правовідносин не розглядалося судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачів не підлягає стягненню на користь позивачів понесені останніми судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись до ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_10 ;

ОСОБА_5 : рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_6 : рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва": код ЄДРПОУ 34966254, 04050, м.Київ, вул. Білоруська,1;

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: код ЄДРПОУ 40538421, 01001, площа Івана Франка, 5;

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Фасад Констракшн»: м.Київ, вул.В.Василевської, буд. 13, корп. 1, літера А, код ЄДРПОУ 38648542.

Повний текст судового рішення складено 07.11.2024р.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА