Рішення

від 05.11.2024 по справі 644/4605/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Черняк В. Г.

Справа № 644/4605/23

Провадження № 2/644/1072/24

05.11.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року м. Харків.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Черняка В.Г.,

секретаря судових засідань Юр`єва Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_4 є її батьком, ОСОБА_5 є її бабусею та матір`ю ОСОБА_4 . Її батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , її бабуся - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .. Крім її батька - ОСОБА_4 , у бабусі інших дітей не було. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . Дана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності. Після смерті її батька спадкова справа не відкривалась. За життя її батько ОСОБА_4 проживав разом із її бабусею ОСОБА_5 у вказаній вище квартирі. Після смерті батька, оскільки баба потребувала сторонньої допомоги, вона переїхала жити до неї, проживала разом з нею, допомагала їй та доглядала за нею до самої смерті. Похованням бабусі займалась також вона. ОСОБА_5 за життя заповіт складено не було, спадкоємцем першої черги після смерті останньої є її син ОСОБА_4 , який помер до відкриття спадщини. Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_5 не має. Після смерті її бабусі звернулась до Четвертої ХМДНК із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за правом представлення у встановлений законом строк. За її заявою була відкрита спадкова справа № 295/2022. Крім неї із заявою про прийняття спадщини після смерті її бабусі звернулась її рідна сестра - відповідач за цим позовом ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_5 . Постановою Четвертої ХМДНК від 11.04.2023 р. їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 у зв`язку із відсутністю у неї документу, який підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно. За вказаних обставин, має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 за правом представлення на ту частку, яка б належала її батьку ОСОБА_4 . У випадку, якщо б ОСОБА_4 був живий на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_5 , є єдиним спадкоємцем першої черги. Оскільки оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 в нотаріальному порядку їй було відмовлено, була вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

24.07.2023 року відповідач ОСОБА_2 надіслала на поштову адресу суду відзив, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 визнала та просила позов задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.

Третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, в особі завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т., надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, у висновках покладається на розсуд суду.

28.11.2023 року на поштову адресу суду надійшло клопотання адвоката Листопад Н.А. про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

01.12.2023 року судом на адресу ОСОБА_3 направлено повідомлення, в якому останній роз`яснено право на вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.01.2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в судове засідання, в задоволенні клопотанні адвоката Листопад Н.А. про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 , оскільки позивач ОСОБА_1 не надала згоди на залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3

16.02.2024 р. ОСОБА_3 подана заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог та пояснення щодо позовної заяви.

16.02.2024 року відповідачем ОСОБА_2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №644/9805/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

20.02.2024 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду пояснення, в яких остання просила суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування відмовити, розгляд справи проводити у її відсутність. У поясненнях зазначила, що відзив на позовну заяву підписувала до знайомства із ОСОБА_3 . У липні 2023 р. вона у соціальних мережах знайшла ОСОБА_3 , яка є рідною донькою ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_5 . З того часу вони підтримують спілкування одна з одною. Також зазначила, що ОСОБА_3 має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 за правом представлення на ту частку, яка б належала її батькові ОСОБА_4 , якщо б він був живий на час відкриття спадщини після смерті його матері, ОСОБА_5 .

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29.02.2024 року клопотання ОСОБА_3 про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - задоволено. Залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, - у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_3 .

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.06.2024 року у справі №644/9805/23 н.п. 2/644/897/24 в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.10.2024 року апеляційне провадження у цивільний справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини закрито, у зв`язку із відмовою ОСОБА_3 від апеляційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.06.2024 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Цимбалюк С.Г. не з`явились, адвокатом Цимбалюк С.Г. подано до суду заяву, в якій ОСОБА_1 просила розгляд справи проводити у її відсутність, позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 в судовезасідання нез`явилась, подала до суду пояснення, в яких просила суд у задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити у її відсутність.

Третя особа - Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, в особі завідувача Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори Козелько Т., надіслала на адресу суду заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність, у висновках покладається на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом РАГС Орджонікідзевського райвиконкому 19.03.1993 р., актовий запис №160.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір`ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Кулиничівським РАГС Харківського району Харківської області 17.05.1966 р., актовий запис №488/47 та відповідно бабою позивача ОСОБА_1 .

Інших дітей у ОСОБА_5 не має.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 10.08.2022 р., актовий запис № 5101.

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не відкривалась.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 08.06.2022 р., актовий запис № 4171.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Матеріали справи свідчать, що заповіт ОСОБА_5 за життя складено не було.

Дана квартира належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності б/н від 13.02.2007 р., виданого Виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради м. Харкова, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.05.2023 р.

Ринкова вартість вказаної квартири складає 824600 грн., що підтверджується звітом ФОП ОСОБА_6 від 03.07.2023 року про оцінку майна.

Спадкоємцем першоїчерги зазаконом назазначене нерухомемайнопісля смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_4 , який помер до відкриття спадщини.

Інших спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_5 не має.

Після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулась до Четвертої ХМДНК із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за правом представлення, що підтверджуєтьсявитягом прореєстрацію вСпадковому реєстрі(спадкова справа № 295/2022, дата заведення 10.06.2022р.)

Також із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась її рідна сестра - відповідач за цим позовом ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем другої черги після смерті ОСОБА_5 .

Постановою державного нотаріуса Четвертої ХМДНК Козелько Т. від 11.10.2023 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , у зв`язку із відсутністю у ОСОБА_1 документу, який підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Статтею 16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

Відповідно до частини першоїстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Згідностатті 1261 ЦК Україниу першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннямистатті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Отже, спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Таким чином судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_4 та онукою померлої ОСОБА_5 , тому відноситься до кола спадкоємців першої черги і прийняла спадщину після померлого за правом представлення на спадкове майно, оскільки звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою у передбачений законом строк, однак не може отримати свідоцтво про право на спадщину за правом представлення на спадкове майно, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , через відсутність документу, який підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно. Про що нотаріусом винесена постанова.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 6 ст. 80 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 6 ст. 80 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за правом представлення на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилися після смерті після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Враховуюче викладене,керуючисьст.ст. 4,10-13,76-81,263-265,268,273,354 ЦПК України,ст. ст. 1216 -1223, 1258, 1261, 1266, 1268-1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за правом представлення задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за правом представлення право власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8246 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Харківського апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Біблика, б. 57, м. Харків, 61089.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 .

Головуючий - суддя: В.Г. Черняк