Постанова

від 31.10.2024 по справі 387/1527/14-ц

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 387/1527/14-ц

провадження № 22-ц/4809/1458/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження старший державний виконавець Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Віана Олександрівна,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу заапеляційною скаргою Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2024 року у складі судді Майстера І. П. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст скарги

В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та просив:

-визнати протиправними дії старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48176442 у розмірі 68329 грн 71 коп станом на лютий 2024 року;

-визнати протиправним та скасувати розрахунок заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48176442 у розмірі 68329 грн 71 коп;

-стягнути з Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Скарга мотивована тим, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі № 387/1527/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень щомісячно до повноліття дитини.

19 березня 2024 року боржником було отримано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48176442 без дати складання та без реєстраційного номера.

Заявник вважав, що державний виконавець склала розрахунок заборгованості з порушенням встановленої законом форми, протиправно стягувала аліменти в розмірі не менше мінімального гарантованого розміру з травня 2016 року по 28 серпень 2018 року, а також безпідставно здійснювала індексацію розміру аліментів, що стало підставою для звернення до суду зі скаргою.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. задоволено частково.

Визнано дії старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. неправомірними та скасовано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на лютий 2024 року в розмірі 68 329,71 грн у виконавчому провадженні № 48176442.

Зобов`язано старшого державного виконавця Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. провести повторний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів відповідно до рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у справі № 387/1527/14-ц.

В іншій частині скарги відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що під час проведення розрахунку розміру заборгованості аліментів станом на лютий 2024 року, індексації аліментів, державним виконавцем були допущені порушення законодавчих норм.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2024 року заяву адвоката Усатенка В. Ю., який представляє інтереси ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Добровеличківський відділ державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 приховував своє місце проживання, що унеможливлювало виконання рішення суду про стягнення аліментів.

У квітні 2024 року керівник відділу перевіряючи дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу № 387/1527/14-ц від 14.07.2015 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 провів новий розрахунок згідно частини 2 статті 184 СК України в період з 2016 року по 01.04.2024.

13.06.2024 державним виконавцем був направлений новий розрахунок заборгованості на електронну адресу боржника та рекомендованим листом із повідомленням про вручення від 28.06.2024, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про зміну розміру заборгованості по аліментам до судового засідання, а в судове засідання, яке відбулося 09 серпня 2024 року відділом було надано клопотання про приєднання до матеріалів справи нового розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням травня місяця 2024 року.

Таким чином, оскаржувати дії державного виконавця не було сенсу, тому що до суду першої інстанції було надано розрахунок заборгованості зі змінами, де вказано, що заборгованість станом на 01.06.2024 становить не 68 329,71 грн, а 29 073,04 грн, і права платника не були порушені станом на день слухання справи.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що спору про розмір заборгованості по аліментам немає, недоліки усунуті в робочому порядку згідно чинного законодавства і винесення постанови про скасування попереднього розрахунку не передбачено.

Відзиви на апеляційну скаргу

Від адвоката Усатенка В. Ю., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) без задоволення, а ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2024 року без змін.

Відзиву на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду представник Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мазур Л. М. підтримала доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_1 адвокат Усатенко В. Ю. заперечував проти доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Відповідно до положень частини першоїстатті 372 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, заінтересована особа про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з`явились, що відповідає положеннямст. 372 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановленихстаттею 367 ЦПК Українимежах,суд вважає,що апеляційнаскарга непідлягає задоволенню,з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, щопостановою державного виконавця відкрито виконавче провадження № 48176442 на підставі виконавчого листа Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.07.2015 № 387/1527/14-ц провадження № 2/387/462/14 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень щомісячно до повноліття дитини.

З постанови про зміну (доповнення) реєстарційних даних ВП № 48176442 від 10.02.2023 встановлено, що старшим державним виконавцем Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. було внесено зміни (доповнення) щодо зміни прізвища із ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

Згідно інформації про виконавче провадження від 25.03.2024 номер виконавчого провадження 48176442 відносно боржника ОСОБА_1 та стягувача ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження та в боржника наявна заборгованість по аліментам.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26.11.2014 справа № 387/1527/14-ц встановлено, що стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень щомісячно до повноліття дитини.

Зі змісту оспорюваного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню ВП № 48176442 встановлено, що ОСОБА_1 нарахована заборгованість по аліментам станом на лютий 2024 в розмірі 68 329,17 гривень. Зазначена заборгованість виникла у зв`язку із щомісячним нарахуванням заборгованості по аліментам виходячи з 50 % прожиткового мінімуму на дитину починаючи з квітня 2016 року.

Відповідно наданого представником державної виконавчої служби розрахунку станом на 17 червня 2024 року державною виконавчою службою проведено перерахунок заборгованості по аліментам виходячи з розміру визначеному у виконавчому документі - 450 грн в місяць починаючи з травня 2015 року по травень 2024 року. Сукупний розмір заборгованості становить 7 761 грн 15 коп, що також підтверджується довідкою Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 09.08.2024 № 23614/30.10-29.

Зі змісту розрахунку суми індексації по справі № 387/1527/14-ц від 14.07.2015 Добровеличківського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень щомісячно до повноліття дитини встановлено, що заборгованість з 2016 -2024 становить 21 311,89 гривень.

Згідно довідки, виданої Добровеличківським відділом державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.05.2024 № 12953/30.10-18 встановлено, що станом на 01.04.2024 заборгованість зі сплати аліментів складає 6 861 гривень. Боржнику нарахована індексація станом на 01.04.2024, заборгованість становить 21 311,89 гривень. Загальна сума заборгованості станом на 01.04.2024 становить 28 172,89 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 1291Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов`язки і права виконавців.

Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт перший частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;5) закінчення виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 листопада 2014 року у справі № 387/1527/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 450 грн щомісячно до повноліття дитини (том 1 а. с. 24-25).

На виконання зазначеного рішення Добровеличківським районним судом Кіровоградської області 16 січня 2015 року було видано виконавчий лист (том 1 а. с. 31, том 2 а. с. 7).

Постановою старшого деравного виконавця відділу державної виконавчої служби Добровеличківського районного управління юстиції Войцехівським А. В. відкрито виконавче провадження № 48176442 з виконання виконавчого листа № 387/1527/14-ц, виданого 14 липня 2015 року Добровеличківським районним судом Кіровоградської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 (том 1 а. с. 41, 46, том 2 а. с. 18).

Старшим державним виконавцем Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. у виконавчому провадженні № 48176442 винесено постанову, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість прізвища « ОСОБА_5 » зазначено « ОСОБА_6 » (том 1 а. с. 42).

Згідно складеного старшим державним виконавцем Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко В. О. розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48176442 заборгованість ОСОБА_1 станом на лютий 2024 рік становить 68329 грн 71 коп (том 1 а. с. 47-48).

Довідкою, виданою Добровеличківським відділом державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03.05.2024 № 12953/30.10-18 підтверджується, що станом на 01.04.2024 заборгованість зі сплати аліментів складає 6 861 грн. Боржнику нарахована індексація станом на 01.04.2024, заборгованість становить 21 311,89 грн. Загальна сума заборгованості станом на 01.04.2024 становить 28 172,89 грн (том 1 а. с. 64).

Зі змісту розрахунку суми індексації по справі № 387/1527/14-ц від 14.07.2015 Добровеличківського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 450 гривень щомісячно до повноліття дитини встановлено, що заборгованість за період 2016-2024 років становить 21 311,89 грн (том 1 а. с. 61-63).

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що державний виконавець в оскаржуваному розрахунку безпідставно здійснювала індексацію розміру аліментів.

З розрахунку заборгованості по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48176442 у розмірі 68329 грн 71 коп станом на лютий 2024 року вбачається, що державним виконавцем починаючи з травня 2016 року проводилась індексація розміру аліментів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17 травня 2016 було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 7 ст. 5 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 16 листопада 2016 року «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» вказаний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 доповнено пунктом 10-4 такого змісту: обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».

У разі проведення державним, приватним виконавцем індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з наступного року з місяця, що відповідає місяцю встановлення розміру аліментів.

При цьому, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.

Відповідно до пункту 2 Порядку індексації підлягає, зокрема, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Право на індексацію відбувається, коли індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який із січня 2016 року встановлено у розмірі 103 %.

Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки.

При цьому, з огляду на Порядок проведення індексації грошових доходів населення, зокрема, Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 10-4 Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік», дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на 2023 рік зупинена.

Згідно з пунктом 6 Порядку індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів. Індексація таких аліментів проводиться за рахунок коштів платника аліментів.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. При цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 % грошового доходу платника аліментів.

Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, повинна проводитись відповідно до вищевказаного законодавства органом виконавчої служби або підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які провадять відповідні відрахування аліментів із доходу платника аліментів.

Згідно з частинами першою і третьою пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

А відтак, індексація аліментів повинна здійснюватися щомісячно (у разі перевищення індексу споживчих цін наростаючим підсумком порогу індексації).

Водночас Законом України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 01 вересня 2020 року № 831-ІХ встановлено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» у вказаній редакції Закону від 01 вересня 2020 року, виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.

Закон України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» набрав законної сили 25.09.2020.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 12 червня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», яким встановлена індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі.

Таким чином, аналіз викладеного свідчить про те, що державний виконавець повинен обчислювати індекс інфляції шляхом наростаючого підсумку, починаючи з місяця встановлення розміру аліментів.

Запроваджений законодавцем відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» механізм щорічної індексації аліментів надає можливість обчислення виконавцем індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі та подальше стягнення з боржника аліментів у відповідному розмірі без звернення стягувача до суду,

Враховуючи, що індексація заборгованості по аліментам проводиться органими державної виконавчої служби з 2016 року, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що посилання скаржника на неправомірне нарахування державним виконавцем індексації аліментів є безпідставними та зводяться до неправильного тлумачення норм, що регулюють спірні правовідносини.

Крім того, звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилався на те, що державним виконавцем в оскаржуваному розрахунку заборгованості протиправно визначено розмір аліментів в розмірі не менше мінімального гарантованого розміру з травня 2016 року по 28 серпня 2018 року.

З розрахунку заборгованості по нарахуванню ОСОБА_1 заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 48176442 у розмірі 68 329 грн 71 коп станом на лютий 2024 року вбачається, що державним виконавцем починаючи з травня 2016 року щомісячний розмір аліментів визначався у вигляді прожиткового мінімуму на дитину в розмірі 50 %.

Частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.

Згідно частини другої статті 182 СК України (у редакції, чинній до моменту прийняття Закону України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

08 липня 2017 року набрав чинності Закон України від 17 травня 2017 року№ 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення захисту права дитини на належне утримання», яким частину другу статті 182 СК України викладено а такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Відповідно до Закону України № 2475-VIII від 03 липня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилання захисту права дитини на належне утримання», який набрав чинності 28 серпня 2018 року, частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, відповідно до якого виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України.

Отже, починаючи з 28 серпня 2018 року виконавець повинен стягувати з боржника аліменти на утримання дитини у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі, не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України, навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19).

Ураховуючи наведе, дії державного виконавця ОСОБА_8 по нарахуванню боржнику розміру заборгованості за аліментами у вигляді прожиткового мінімуму на дитину в розмірі 50 % в період з червня 2016 року по серпень 2018 року не відповідають вимогам законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини.

Згідност. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами другою та третьоюстатті 451 ЦПК Українипередбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведені норми та встановлені судом обставини, з огляду на те, що складаючи оскаржуваний розрахунок, державний виконавець діяла не у відповідності до вимог СК України та ЗУ «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про задоволення вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 приховував своє місце проживання, що унеможливлювало виконання рішення суду про стягнення аліментів, не заслуговують на увагу суду, оскільки відсутність відомостей про місце знаходження або перебування боржника не впливає на правильність нарахування заборгованості по аліментам у відповідності до норм чинного законодавства.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що у квітні 2024 року керівник відділу перевіряючи дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу № 387/1527/14-ц від 14.07.2015 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 провів новий розрахунок згідно частини 2 статті 184 СК України в період з 2016 року по 01.04.2024, з огляду на те, що предметом скарги є розрахунок, який був виконаний державним виконавцем станом на лютий 2024 рік, та який був актуальним на момент подання скарги.

Той факт, що під час розгляду справи за скаргою на дії державного виконавця було здійснено перерахунок заборгованості не спростовує незаконність дій державного виконавця по нарахуванню заборгованості, а відмова в задоволенні скарги з вказаних підстав суперечить інституту оскарження дій державних виконавців у виконавчих провадженнях, врегульованого ЦПК України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що спору про розмір заборгованості по аліментам немає, з огляду на те, що при новому перерахунку заборгованості по аліментам, державним виконавцем було проведено індексацію, з якою також не погоджувався заявник, а тому відсутні підстави вважати, що між учасниками справи відсутній спір про право.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, суд першої інстанції ухвалив в судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК Українисуда пеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки, апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, немає.

Разом з тим, щодо поданої заяви представника заявника про стягнення з Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представником заявника до суду апеляційної інстанції надано: ордер серії ВА № 1079212 від 17 червня 2024 року (том 3 а. с. 143); договір про надання професійної правничої допомоги від 23 березня 2024 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» та ОСОБА_1 (том 3 а. с. 144); додаткову угоду від 30 жовтня 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 23 березня 2024 року, укладену між Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» та ОСОБА_1 , за умовами якої загальна вартість професійної правничої допомоги у Кропивницькому апеляційному суді становить 4 000 грн (том 3 а. с. 145); квитанцію до прибуткового касового ордера від 30 жовтня 2024 року № 252, згідно з якою Адвокатське об`єднання «Усатенко і Усатенко» прийняло від ОСОБА_1 4 000 грн (том 3 а. с. 145 на звороті); докази надсилання заяви разом з додатками з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншим учасникам справи (том 3 а. с. 146-147).

В судовому засіданні апеляційного суду представник Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мазур Л. М. заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просила зменшити їх розмір.

Враховуючи, що договором про надання правничої допомоги сторонами визначено домовленості щодо обчислення гонорару адвоката та встановлено фіксований розмір гонорару, складність справи, значення справи для сторін, заперечення представника Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також те, що заявником не надано детального опису робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку про те що розмір витрат на правничу допомогу є дещо завищеним та його необхідно зменшити з 4000 грн до 2 000 грн, що є співмірніим зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Оскільки, апеляційна скарга Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2024 року без змін, суд дійшов висновку про стягнення з Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесену заявником під час розгляду справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, а ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2024 року без змін.

Стягнути з Добровеличківського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 34783365) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 2000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05.11.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко