Рішення

від 06.11.2024 по справі 332/5253/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/5253/24

Провадження № 2/332/2447/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

при секретарі судового засідання: Чуб С.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Василівська міська рада Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Василівська міська рада Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина, що складається з будинку АДРЕСА_1 . Позивач на момент смерті була зареєстрована з померлим. У грудні 2023 року вона звернулась до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом на даний житловий будинок, однак їй було відмовлено у зв`язку з неможливістю перевірити через орган видачі правовстановлюючого документа на належність житлового будинку спадкодавцеві, а також через те, що нею не були надані документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на житловий будинок.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після померлого чоловіка.

Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли відзиви, в яких вони визнають позовні вимоги та додатково зазначають, що строк, встановлений для прийняття спадщини, вони пропустили і на спадщину не претендують.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та підготовче засідання призначене на 06.11.2024. Цією ж ухвалою суду витребувані письмові докази, необхідні для повного та всебічного розгляду справи. Вимоги ухвали виконані 05.11.2024.

Від позивача в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у своєму відзиві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник відповідача Василівської міської ради Запорізької області належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

Від третьої особи приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А., надійшла заява про розгляд справи без її участі, не заперечує щодо позовних вимог.

З огляду на визнання двома відповідачами позову, суд на підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст.206 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , підтвердженням чого є свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с. 5, 48).

Померлий був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка № 1967 від 02.12.2015 (а.с.47).

Разом з ним на момент смерті постійно були зареєстровані позивач ОСОБА_1 та внучка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується вищевказаною довідкою (а.с. 47).

Факт перебування позивача ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі підтверджується наступними доказами: копією свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 (а.с. 8, 52), повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00042738646 від 14.12.2023 (а.с. 84-85).

Крім позивача є інші спадкоємці, передбачені ст. 1261 ЦК України, а саме: відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином позивача та померлого, та відповідач ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є дочкою позивача та померлого. Вказане підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00042738838 від 14.12.2023 (а.с. 86-87) та № 00042738848 від 14.12.2023 (а.с.88-89).

Заповіт не складався, що підтверджується належним чином засвідченою копією спадкової справи, наявною в матеріалах цивільної справи на а.с. 45-106, тому встановлено, що спадкоємців за заповітом немає.

До складу спадкового майна за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 12.09.1984 та зареєстрованого за № 100 «исполкомом Каменского сельского Совета народних депутатов» (мовою оригіналу) (а.с. 6, 99).

Спадкова справа заведена у грудні 2023 році на підставі заяви позивача (а.с. 45).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Оскільки судом встановлено, що позивач, дружина померлого, проживала та постійно була зареєстрована з померлим на момент його смерті за однією адресою, вона вважається такою, що прийняла спадщину, адже заяв про відмову від спадщини від неї до нотаріуса не надходило.

Разом з цим, спадкова справа містить заяви відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони пропустили строки на прийняття спадщини, на спадщину не претендують, до суду з питань відновлення пропущеного строку звертатись не будуть (а.с.92-93).

Відтак, судом встановлено, що позивач є єдиною спадкоємицею за законом до майна померлого.

Позивач зверталась до нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 102), однак постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Носенко Ю.А. № 61/02-31 від 26.01.2024 їй було відмовлено через те, що неможливо перевірити через орган видачі правовстановлюючого документа на належність житлового будинку спадкодавцеві, а також через те, що позивачем не були надані документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на житловий будинок (а.с. 7, 106).

Згідно приписів ст. 227 ЦК УРСР від 18.07.1963 (в редакції, що діяла на момент укладання договору купівлі-продажу будинку 12.09.1984), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Договір купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 12.09.1984 відповідає всім вимогам чинного на той момент цивільного законодавства.

Загальні положення про спадкування. Статтею 1216ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Статтею 1218ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкування зазаконом. Згідно зі ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину в судовому розгляді не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (п. 23).

Оскільки в позасудовому порядку позивач не може оформити своїх спадкових прав, вона вимушена звернутись до суду з відповідним позовом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи всі наведені вище обставини, зважаючи на всі вищезазначені норми закону, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 13, 200, 206, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), Василівська міська рада Запорізької області (місцерозташування: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, бульв.Центральний, буд. 1, ЄДРПОУ 24912088), третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Носенко Юлія Анатоліївна (місцерозташування: АДРЕСА_4 ), про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Суддя О.С. Яцун