Постанова

від 04.11.2024 по справі 914/1074/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа № 914/1074/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача Фінєєв Д.С. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача (скаржника) не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Швидкість світла від 06 вересня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2024 року (повний текст підписано 20.08.2024), суддя Бортник О.Ю.

у справі №914/1074/24

за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

до відповідача Приватного підприємства Швидкість світла, м. Львів

про стягнення до Державного бюджету України штрафу у розмірі 68 000 грн та пені у розмірі 68 000 грн

в с т а н о в и в :

24 квітня 2024 року Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Приватного підприємства «Швидкість світла» про стягнення до Державного бюджету України штрафу у розмірі 68 000 грн та пені у розмірі 68 000 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2024 року у справі №914/1074/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача до Державного бюджету України 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені.

Рішення суду мотивоване тим, що рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/77-р/к від 28 листопада 2023 року на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 грн, який останнім не сплачено, у зв`язку з чим, з врахуванням положень ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 68 000 грн. Поряд з цим, суд відхилив твердження відповідача про неотримання вказаного рішення позивача, оскільки позивачем надано суду докази надіслання відповідачу такого рішення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Приватне підприємство «Швидкість світла» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2024 року у справі №914/1074/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що ані директор підприємства відповідача ОСОБА_1 , ані жодна уповноважена підприємством особа не отримували копію рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.11.2023 року №65/77-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», а долучене позивачем до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600064412822 містить підпис невстановленої особи. Також зазначає, що судом не взято до уваги та не надано оцінки, долученій відповідачем до матеріалів справи копії статуту Приватного підприємства «Швидкість світла», що містить зразок підпису директора Купецького Юрія Богдановича. Крім того, наголошує, що надане позивачем рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить відмітки в графі «вручено», а також відмітки яким чином таке відправлення вручено особисто, згідно з заявою/договором вкладено до абонементної скриньки чи за довіреністю, а тому встановити зі змісту такого повідомлення хто, яким чином і чому розписався за отримання поштового відправлення замість представників підприємства не можливо, при цьому, трекінг з сайту АТ «Укрпошта», долучений до позову, містить інформацію, що «відправлення вручено: особисто». Крім цього, апелянт зазначає, що з урахуванням обставин справи загальний розмір пені як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання підлягає зменшенню; невиконання позивачем зобов`язання щодо оплати і ступінь його вини, відсутність у рішенні доказів понесення відповідачем збитків внаслідок прострочення, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, вважає, що стягнення пені в розмірі 68 000 грн не є пропорційним і розумним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що факт отримання відповідачем копії рішення №65/77-р/к від 12.12.2023 доведений, а тому в силу частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення №65/77-р/к) ПП «Швидкість світла» зобов`язане було сплатити штраф у двомісячний строк (до 13.02.2024). Наголошує, що докази щодо сплати штрафу відповідач не надав, а отже відповідно до частини п`ятої вказаної статті за кожний день прострочення сплати штрафу нараховувалась пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу, але не більше розміру штрафу (розрахунок пені наведений у позовній заяві). Також вважає безпідставними посилання скаржника на наявність підстав для зменшення пені, оскільки, спірні штрафні санкції не можуть бути зменшені судом.

Судові засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за клопотанням представника позивача та на підставі відповідних ухвал суду.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 04 листопада 2024 року.

В судове засідання 04 листопада 2024 року з`явився представник позивача, який заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання повторно не з`явився, поряд з тим, 25 жовтня 2024 року від останнього до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника відповідача у іншій справі, що розглядається Господарським судом Львівської області.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відмовила в його задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Частиною 11 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів вважає неповажною причину повторної неявки представника відповідача в судове засідання (зайнятість у судовому засіданні у іншій справі) поряд з цим, судом не визнавалася обов`язковою явка представників сторін у судове засідання, а розгляд справи вже відкладався за клопотанням представника відповідача, разом з тим, строк для розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції закінчується 10 листопада 2024 року, а підстави для відкладення цієї справи в межах «розумного строку» апеляційний суд не вбачає.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін (учасників справи), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).

У зв`язку з наведеним, колегія суддів не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції», рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Згідно з п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/77-р/к від 28 листопада 2023 року «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» визнано дії відповідача, які полягали у неподанні інформації позивачу на вимогу від 28.04.2023 р. № 65-02/867 про надання інформації у встановлений строк, порушенням, передбаченим п.13 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та накладено на відповідача штраф у розмірі 68 000 грн.

Вказане рішення не скасоване в судовому порядку та є чинним станом на час вирішення цього спору.

У рішенні Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/77-р/к від 28 листопада 2023 року зазначено, що воно підлягає виконанню у двомісячний строк з дня його одержання.

Копія вказаного рішення надіслана відповідачу супровідним листом вих.№65-02/2603 від 28 листопада 2023 року та отримана останнім 12 грудня 2023 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення (поштове відправлення з трек-номером 0600064412822).

У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення у двомісячний термін з дня його отримання, позивач нарахував останньому пеню за період з 14 лютого по 22 квітня 2024 року в сумі 68 000 грн, на підставі ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».

У квітні 2024 року Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ПП «Швидкість світла» до Державного бюджету України 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені.

Згідно з ст.1 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.48 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» (тут і в подальшому в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання (ч.2 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

В силу ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з ч.8 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Як встановлено судом, рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/77-р/к від 28 листопада 2023 року на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000 грн, який останнім не сплачено.

Копія рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/77-р/к від 28 листопада 2023 року отримана відповідачем 12 грудня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з трек-номером 0600064412822, тобто у відповідача виник обов`язок сплатити штраф в сумі 68 000 грн у строк до 13 лютого 2024 року.

У вказаний строк відповідач штраф не сплатив.

Крім того, згідно з ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (ч.7 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»).

Матеріалами справи підтверджено, та це не заперечується самим відповідачем, що останній не сплатив штраф у розмірі 68 000 грн, у строк, передбачений ч.3 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у зв`язку з чим, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в сумі 68 000 грн, з урахуванням положень ч.5 ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» за період з 14 лютого по 22 квітня 2024 року.

Разом з тим, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неотримання ним копії рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/77-р/к від 28 листопада 2023 року, оскільки у матеріалах справи містяться належні докази протилежного, а саме: повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 0600064412822 та інформація з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення з трек-номером 0600064412822.

Вказані твердження відповідача були належним чином відхилені місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні. Зокрема, суд правомірно звернув увагу, що відповідач на підтвердження своїх заперечень не надав жодних доказів, хоча мав можливість звернутись до підприємства поштового зв`язку, правоохоронних органів тощо та встановити осіб, які без належних на те повноважень отримують надіслану на його юридичну адресу поштову кореспонденцію. Так само суд правомірно відхилив посилання відповідача на абз.2 п.91 Правил надання поштового зв`язку, оскільки, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600064412822 містить відповідну відмітку про його вручення адресату; вказане поштове відправлення не містило позначок «Вручити особисто» або ж «Судова повістка».

Щодо посилання скаржника на право суду зменшити розмір штрафних санкцій, колегія суддів такі відхиляє, оскільки Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування). (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №910/20661/16, від 22 січня 2019 року та від 10 жовтня 2019 року у справі №916/492/19).

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 68 000 грн штрафу та 68 000 грн пені.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та спростовані в оскаржуваному рішенні.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 14 серпня 2024 року у справі №914/1074/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Швидкість світла» без задоволення.

Матеріали справи №914/1074/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 06 листопада 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.