Постанова

від 07.10.2024 по справі 910/18815/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/18815/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Дєлов В.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Акуленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024, повний текст якого складено та підписано 27.05.2024

у справі № 910/18815/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 10 970 153,55 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Голден Кіз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 10 970 153,55 грн заборгованості за поставлену в липні 2022 електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням договірних зобов`язань в частині оплати вартості поставленої та отриманої відповідачем електроенергії за спірний період.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що термін оплати за електричну енергію за розрахункові періоди не міг виникнути раніше трьох днів з дати оприлюднення рішення Регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги у разі, якщо дата отримання акта купівлі-продажу електричної енергії даного розрахункового періоду Гарантованим покупцем від позивача передує вищевказаній даті. Позивачем до матеріалів справи не надано доказів надсилання підписаних актів на адресу гарантованого покупця. Також відповідач зазначає, що позивачем не враховано особливості регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану. За доводами відповідача гарантованим покупцем здійснюються розрахунки за 2022 рік з повним врахуванням положень наказів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі - Міністерство енергетики України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/18815/23 Позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" заборгованість в розмірі 10 970 153,55 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 164 552,30 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідач свої зобов`язання з оплати отриманої за актом купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року виконав частково, а саме сплачено 4 964 563,93 грн. Відтак непогашена основна заборгованість відповідача за договором за липень 2022 становить 10 970 153,55 грн та яка підлягає стягненню в судовому прядку.

Крім того, надаючи оцінку співмірності витрат позивача на оплату послуг адвоката зі складністю справи, відповідності заявленої до відшкодування суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та з урахуванням ціни позову у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

А саме апелянт посилається на те, що:

- Гарантованим покупцем здійснюються розрахунки за 2022 рік з повним врахуванням положень Наказів Міненерго, зокрема, № 140 та № 260, які помилково не були враховані судом під час прийняття оскаржуваного рішення;

- ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції застосував правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 910/6185/23 та питання відступу від якої на час розгляду справи по суті та ухвалення рішення є предметом розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/4439/23;

- проведення Гарантованим покупцем розрахунків з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії на період дії воєнного стану в Україні, які мають договірні відносини з Гарантованим покупцем, в т.ч, з Позивачем, з урахуванням показників, визначених наказами Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022, №206 від 15.06.2022 є належним виконанням умов Договору;

- суд при ухвалені оскаржуваного рішення не врахував усіх обставин, при вирішенні питання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Доводи та заперечення позивача

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. 07.10.2024 позивач подав письмові пояснення, в яких просить врахувати висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 по справі №910/4439/23 та відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача по даній справі.

Також, позивач зазначив, що у в задоволенні клопотання про надання документів наданим представником позивача для підтвердження своїх повноважень було відмовлено у аналогічних справах, а саме постановою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів (колегія: Буравльов С.І., Шапран В.В., Сітайло Л.Г.) від 17.09.2024 у справі 910/1229/24 та постановою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів (колегія: Станік С.Р., Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.) у справі 910/16434/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №910/18815/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 246 828,44 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

19.06.2024 недоліки апеляційної скарги усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 910/18815/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 07.08.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 22.07.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 22.07.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 07.08.2024 оголошено перерву до 09.09.2024.

09.09.2024 судове засіданні у цій справі не відбулось у зв`язку повітряною тривогою у місті Києві.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 повідомлено учасників справи про призначення справи №910/18815/23 до розгляду на 07.10.2024. Постановлено здійснювати розгляд справи за участі представника позивача адвоката Дєлова Віталія Вікторовича в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Явка представників учасників справи

Представник відповідача в судовому засіданні 07.10.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2024 заперечив проти доводів апелянта та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

06.08.2024 відповідачем подано клопотання про надання оцінки документам наданим представником позивача для підтвердження своїх повноважень, в якому він просить витребувати в адвоката Дєлова Віталія Вікторовича оригінал ордеру серії АЕ №1084831, який має існувати в єдиному примірнику на підставі якого, адвокатом Дєловим Віталієм Вікторовичем в Підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» був сформований електронний ордер на представництво інтересів ТОВ «Солар Голден Кіз», код ЄДРПОУ 42204907 та оригінал ордеру серії АЕ №1078986, який має існувати в єдиному примірнику виданий адвокатом Дєловим Віталієм Вікторовичем на представництво інтересів ТОВ «Солар Голден Кіз», код ЄДРПОУ 42204907 в Північному апеляційному господарському суді.

Також, в цьому клопотанні відповідач просить перевірити повноваження представника позивача - адвоката Дєлова Віталія Вікторовича та надані ним документи на їх підтвердження та надати оцінку встановленим обставинам з урахуванням положень ч. 1 ст. 278 ГПК України у тому числі приймаючи до уваги, що на підставі ордеру серії АЕ №1084831, однак, які датовані різними датами, окрім інтересів ТОВ «Солар Голден Кіз», зокрема в межах справи № 910/18815/23, Дєлов В.В. на підставі аналогічного ордеру (ідентичний порядковий номер) представляв інтереси:

- Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради у Господарського суді Дніпропетровської області та Центральному апеляційному господарському суді;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «АЗОВ» у Господарському суді Донецької області;

- КП «Теплоенерго» ДМР у Господарського суді Дніпропетровської області.

05.09.2024 позивач подав клопотання, якому заперечив проти цього клопотання відповідача та зазначив наступне.

Між ТОВ "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" та Адвокатським бюро "Дєлов та партнери" було укладено декілька договір про надання правової допомоги:

Договір від 16 січня 2023 року (копію додано разом з позовною заявою в суд першої інстанції) строком дії до 31.12.2024 року (додано копію додаткової угоди від 15.11.2023 про продовження строку дії договору).

Договір від 16 січня 2024 року строком дії до 31.12.2025 року (додано копію договору).

Також, позивач зазначив, що позовна заява була підписана в інтересах позивача адвокатом Дєловим В.В. на підставі ордеру АЕ №1084831 від 18.10.2023, який був сформований у підсистемі ЄСІТС «Електроний суд». Цей ордер було сформовано саме в підсистемі ЄСІТС «Електроний суд» та підписано електронно-цифровим підписом представника Дєлова Віталія та видано саме на виконання договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 року та саме щодо представлення інтересів Позивача. Існує вказаний ордер виключно в підсистемі ЄСІТС «Електроний суд» електронно-цифровим підписом представника Дєлова Віталія і саме він є оригіналом вказаного ордеру.

З огляду на викладене вище, повноваження представника ТОВ "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" оформлені належним чином, як того вимагає стаття 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - договором про надання правової допомоги від 16 січня 2023 року, договором про надання правової допомоги від 16 січня 2024 року та ордером АЕ №1084831 від 18.10.2023, який був сформований саме у підсистемі ЄСІТС «Електроний суд».

Відтак, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 06.08.2024.

06.09.2024 відповідач подав додаткові пояснення до раніше поданого клопотання про надання оцінки документам наданим представником позивача на підтвердження своїх повноважень.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків щодо заявлених учасниками спору клопотань.

Матеріалами справи підтверджується, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ" підписано адвокатом Дєловим В.В., яким до матеріалів позову на підтвердження своїх повноважень подано ордер серії АЕ № 1084831 від 11.10.2023 (копія бланку), а також договір про надання правової допомоги від 16.01.2023, на який міститься посилання і у зазначеному ордері.

На стадії апеляційного розгляду справи, представником позивача - адвокатом Дєловим В.В. подано на підтвердження своїх повноважень в Північному апеляційному господарському суді подано копії наступних документів:

- договору про надання правової допомоги від 16.01.2023;

- ордеру серії АЕ № 1315108 від 05.09.2024, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 16.01.2023;

- додаткової угоди від 15.11.2023;

- договору про надання правової допомоги від 16.01.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Дослідивши подане відповідачем клопотання, колегією встановлено, що повноваження представника позивача оформлені у відповідності до норм чинного законодавства та відповідають вимогам ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, а тому доводи відповідача визнаються необгрунтованими та відхиляються.

Щодо повноважень особи, яка подала від імені відповідача апеляційну скаргу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів апеляційної скарги, її подано від імені відповідача та підписано заступником директора з економіки ОСОБА_2 .

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 до апеляційної скарги долучено наступні документи:

- виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, згідно якої у розділі "Прізвище, ім?я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у.т.ч. підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" містяться відомості про вказану особу - ОСОБА_2 , а також Некрасова Артема Леонідовича (в.о. директора), обмеження - відсутні;

- наказ ДП "Гарантований покупець" від 08.07.2019 № 20 про прийняття на роботу ОСОБА_2 на посаду заступника директора з економіки з 09.07.2019;

- посадову інструкцію заступника директора з економіки, затверджену 31.03.2023;

- довіреність № 158-Д від 29.12.2023, видану ДП "Гарантований покупець" в особі першого заступника директора Некрасова Артема Леонідовича , якою ОСОБА_2 уповноважено на підписання, зокрема процесуальних документів, які подаються у відповідності до законодавства до судів будь-якої територіальності, спеціалізації та інстанції з розгляду, зокрема, господарських справ;

- довіреність № 198-Д від 24.05.2024, видану ДП "Гарантований покупець" в особі першого заступника директора Некрасова Артема Леонідовича, якою ОСОБА_6 уповноважено на підписання, зокрема процесуальних документів, які подаються у відповідності до законодавства до судів будь-якої територіальності, спеціалізації та інстанції з розгляду, зокрема, господарських справ.

Доказів припинення повноважень вказаних осіб у встановленому порядку - матеріали справи не містять.

Отже, вказане розпорядження визначає виключно діяльність спеціально створеного органу для проведення процедури перетворення.

З огляду на викладене, доводи позивача про те, що апеляційну скаргу та клопотання щодо оцінки повноважень позивача підписано неуповноваженою особою суд апеляційної інстанції відхиляє як необґрунтовані.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.02.2020 між Державним підприємством «Гарантований покупець» (як гарантованим покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Голден Кіз» (як продавцем за зеленим тарифом) було укладено договір № 193/01/20 (далі також - договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).

У пункті 2.2 договору, визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за «зеленим» тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

Листом НЕК «Укренерго», вих. № 01/6301 від 14.02.2020 р. повідомлено позивача про включення його до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» з 00 годин 00 хвилин 25.02.2020 р. на підставі наданої заяви щодо вступу учасника ринку до балансуючої групи та підтвердження зі сторони ДП «Гарантований покупець».

Умовами пунктів 2.4, 2.5 договору, погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку, на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Постановою НКРЕКП від 29.11.2019 р. № 2546 «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Солар Голден Кіз», установлено позивачу «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.

Згідно з п.п 3.1., 3.2 договору, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 8.3. Порядку, фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору. Зокрема, щомісяця сторони складають акти купівлі-продажу електроенергії, якими визначають фактичний обсяг виробленої та проданої електроенергії та загальну вартість, яка підлягає оплаті.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку (п. 3.3. договору).

Відповідно до пункту 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує позивач, що відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання з оплати за куплену у позивача електричну енергію, зокрема, у липні 2022 року.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Близьке за змістом визначення договору енергопостачання наведено в положеннях статті 714 ЦК України.

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

У розумінні вищезазначеного положення закону сторони в даній справі уклали договір, при цьому позивач є виробником, а відповідач - гарантованим покупцем.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники мають право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Так, стаття 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що:

- гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця (частина друга);

- купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем (частина третя);

- гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами (частина п`ять);

- порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначаються порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста).

В свою чергу, сторонами в пункті 3.3 договору визначено, що оплата товарної продукції, придбаної гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці здійснюється у відповідності до глави 10 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

За змістом пунктів 10.1, 10.4 глави 10 Порядку № 641 (в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин), ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи:

- перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця;

- другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця;

- третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акта та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

У пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивач у липні 2022 року поставив електричну енергію у загальному обсязі 3 378 605,000 кВт*год на загальну суму 15 934 717,48 грн з ПДВ, яка була прийнята ДП "Гарантований покупець" без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаним між сторонами актом купівлі-продажу електроенергії за липень 2022 року від 31.07.2022.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022 року.

Отже, зважаючи на положення постанови НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190, остаточним терміном оплати електричної енергії, яка була поставлена у липні 2022 року - 26.09.2022.

Поряд з цим, у відповідності до частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі є Міністерство енергетики України [пункт 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 (далі - Положення №507)].

Згідно із статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Закону України «Про функціонування паливно енергетичного комплексу в особливий період» забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.

У зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення № 507, видано накази від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 № 221) та № 206 від 15.06.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 № 136). Накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.

Так, Наказом № 140 ДП "Гарантований покупець" з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку та з урахуванням таких положень:

- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:

- сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 наказу № 140);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1- 1.1.5 (пункт 1.2 наказу № 140);

- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 (пункт 1.3 наказу № 140).

Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності наказу Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 запроваджено наказом Міністерства енергетики України № 206 від 15.06.2022 (діяв протягом періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).

Наказом № 206 Державне підприємство "Гарантований покупець" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26.04.2019 № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:

установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:

- сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);

- у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за "зеленим" тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);

- установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.

У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 в наведених вище Наказах № 140, № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- Накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- Накази не змінюють обов`язку ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці;

- на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що підставою для звернення до апеляційної інстанції стала незгода відповідача з висновками суду про незастосування до спірних правовідносин положень вищенаведених наказів. А саме, апелянт вважає, що за їх правовим змістом у нього станом на час звернення позивача з позовом відсутній обов`язок зі сплати заборгованості за договором.

Крім того, апелянт наполягає на неправомірності врахування судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення висновків Верховного Суду, що викладені в постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 з релевантної справи.

Так, колегією суддів встановлено, що на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 910/4439/23, в межах якої, зокрема, розглядалося питання про відступ від висновку у справі № 910/6185/23.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, з урахуванням уточнення наступного змісту:

«Метою Наказів №140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

В свою чергу, надаючи правову оцінку змісту вказаних наказів, об`єднана палата висновує, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" № 206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Разом з цим об`єднана палата наголошує на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії") строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку № 641. При цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.».

Тобто, висновки щодо застосування норм права у справі № 910/6185/23, які застосовані Господарським судом міста Києва в оскаржуваному рішенні і від яких ініціював відступ скаржник, були підтверджені Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/4439/23.

З огляду на це місцевий господарський суд під час вирішення цього спору правильно застосував наведені вище норми матеріального права, а тому й висновки про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором виконав неналежним чином, сплативши вартість електроенергії частково, є обґрунтованими. Інших аргументів для скасування оскаржуваного рішення по суті спору скаржником не наведено. Тож визначених статтею 277 ГПК України підстав для зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Судом першої інстанції на підставі представлених до матеріалів справи доказів вірно встановлено, що зобов`язання з оплати отриманої електроенергії у липні 2022 відповідачем виконано частково, а саме в сумі 4 964 563,93 грн (платіжні доручення № 232 771 від 14.07.2022, № 233 792 від 25.07.2022, № 236 844 від 29.07.2022). Отже, заборгованість з оплати товарної продукції становить 10 970 153,55 грн.

З врахуванням доказово підтверджених обставин наявності у відповідача заборгованості з оплати отриманої електроенергії, ненадання відповідачем доказів на спростування заявленої до стягнення суми заборгованості, колегія суддів, керуючись положеннями статей 193 ГК України, 525, 526, 629 ЦК України, погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову у цій справі.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу судом першої інстанції

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу та стягнув з Гарантованого покупця 20 000 грн, виходячи із наступного доказового матеріалу.

16.01.2023 між ТОВ «Солар Голден Кіз» (як клієнтом) та Адвокатським бюро «Дєлов та Партнери» (як Бюро) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого Бюро зобов`язується надавати правову допомогу клієнту по захисту його прав, свобод та законних інтересів у кримінальному провадженні, а також під час провадження у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у взаємовідносинах з будь-якими органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та сплатити Бюро гонорар.

Відповідно до п. 3.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг правової допомоги за цим договором (гонорар) та порядок його оплати визначається щодо кожного доручення клієнта окремо, шляхом підписання сторонами додаткових угод до цього договору.

Про надання послуг правової допомоги сторонами підписується акт приймання-передачі послуг правової допомоги (п. 4.1. договору).

27.11.2023 Бюро та клієнт підписали акт приймання-передачі послуг на загальну суму 20 000,00 грн. В означеному акті зафіксовано прийняття клієнтом виконаних послуг згідно договору від 16.01.2023 - правова допомога за листопад 2023: послуга з підготовки та подання позовної заяви щодо стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Солар Голден Кіз» заборгованості з оплати поставленої електроенергії за липень 2022 року.

Отже, надані представником позивача послуги відповідають умовам договору про надання правової допомоги, а час, витрачений на складання та подання документів у справі, є обґрунтованим.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання, а відповідачем не надано суду доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/18815/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 06.11.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова