Постанова

від 14.10.2024 по справі 910/9361/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Справа№ 910/9361/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гніздовська Г.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

у справі № 910/9361/24 (суддя Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд»

про стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан» (Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 900 571,17 грн, з яких: 3 861 408,00 грн - основний борг та 39 163,17 грн - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу товарів № 323/03/2023 від 13.03.2023 року товар на суму 3 861 408,00 грн. позивачу не поставив. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення неустойку у розмірі 39 163,17 грн.

Разом з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Октан" подало заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на суму 3 900 571,17 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд виходив з того, що заявником у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи поновлення порушених й оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, внаслідок неповного з`ясування обставин справи, зокрема ст. 136, 137 ГПК України.

Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні заяви Апелянта про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Відповідача, оскільки, на думку Апелянта, ним за допомогою доказів, що відповідають критеріям, встановленим ст.ст. 76-78 ГПК України, було в повному обсязі доведено, що невжиття судом заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду (в разі задоволення позовних вимог Апелянта), внаслідок чого порушені права та законні інтереси Апелянта так і не будуть відновлені.

Позивач, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на кошти зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України було розпочато досудове розслідування фактів нелегального імпорту та торгівлі пальним, що здійснюється злочинною організацією. За версією слідства, в портах Ізмаїла (Одеська область) повз митницю здійснювали переливання палива в бензовози, які надалі розвозили його по всій країні, де здійснювався його продаж за готівку.

Скаржник наголосив, що у ході досудового розслідування було також встановлено, що у період з 01.01.2022 по 13.06.2023, службовими особами ТОВ «Континенталь трейд» (код 44125251) проведено фінансово-господарські операції, що мають ознаки ризиковості, невідповідність обсягів реалізованого товару придбаному, придбання/реалізація товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, формування, використання та розповсюдження ризикових сум податку на додану вартість з придбання та перевезення палива по взаємовідносинах із іншими юридичними особами на загальну суму 44 192 729, 23 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1 902 912, 48 гривень та може свідчити про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. У рамках справи №757/54728/23-к було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно із забороною користування та розпорядження останнім, що було виявлено під час обшуку приміщень, які, зокрема, належать ТОВ «КОНТИНЕНТАЛЬ-ТРЕЙД».

Вищевказане, на переконання позивача, може бути свідченням того, що у Відповідача наразі наявні кредитні зобов`язання перед АТ «Банк «Кліринговий Дім», у зв`язку з чим Апелянт переконаний, що зважаючи на розмір заборгованості Відповідача перед Апелянтом за Договором № 323/03/23 від 13.03.2023 року (3 900 571 грн. 17 коп.) існує реальна загроза, що грошові зобов`язання на таку значну суму не зможуть бути виконані Відповідачем лише за рахунок поточних коштів, що можуть міститися на рахунках Відповідача, з огляду на те, що у Відповідача вже є істотні зобов`язання перед третіми особами.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправомірно не було приділено належної уваги доводам Апелянта щодо необхідності застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КОНТИНЕНТАЛЬ-ТРЕЙД», у зв`язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження №910/9361/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження цих матеріалів оскарження з Господарського суду міста Києва.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/9361/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 30.09.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 23.09.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 23.09.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 розгляд спарви відкладено до 14.10.2024.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

В судове засідання 14.10.2024 представник відповідача не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Відповідачем як продавцем та Апелянтом в якості покупця було укладено Договір № 323/03/23 купівлі-продажу товарів від 13.03.2023 року (далі - Договір № 323/03/23) (копія надана разом із позовною заявою), відповідно до змісту якого Апелянтом було взято на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати товару, а Відповідач зобов`язувався передати у власність Апелянта товар у строк, встановлений умовами Договору № 323/03/23.

ТОВ «Октан» належним чином виконано зобов`язання за Договором № 323/03/23 від 13.03.2023 року в частині своєчасної повної оплати вартості товару.

Позивач стверджує, що Відповідачем було порушено умови вищевказаного Договору щодо передачі товару у власність Апелянта у строк, обумовлений положеннями Договору № 323/03/23 від 13.03.2023 року, у зв`язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Апелянтом у загальному розмірі 3 900 571 грн 17 коп. (три мільйони дев`ятсот тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня 17 коп.).

На адресу Відповідача позивачем направлено претензію № 1 від 09.07.2024 року (копія надана разом із позовною заявою).

У відповідь на вказану претензію Відповідачем було направлено на адресу Позивача лист № 11/07-02 від 11.07.2024 року (копію додано до позовної заяви), відповідно до змісту якого Відповідач гарантував здійснення ним поставки товару (передачі у власність) Апелянту нафтопродуктів (дизельного палива) відповідно до умов Договору № 323/03/23 у строк до 31.07.2024 року.

Позивач зазначає, що Відповідачем не було здійснено жодних дій, спрямованих на належне виконання ним умов Договору № 323/03/23, у Позивача виникли обґрунтовані сумніви в тому, що Відповідачем будуть виконані свої зобов`язання за вищезгаданим Договором у строк до 31.07.2024 року, у зв`язку з чим Позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

Разом з позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан" надійшла заява б/н від 29.07.2024 року «Про забезпечення позову», в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» на суму 3 900 571,17 грн.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що не застосування заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в майбутньому (у випадку задоволення позовних вимог), оскільки поведінка відповідача свідчить про небажання виконувати взяті на себе за укладеним між сторонами 13.03.2023 року договором купівлі-продажу товарів № 323/03/2023 зобов`язання.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, оскільки заявником у заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтувань та не доведено належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи поновлення порушених й оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Під забезпеченням позову у даному випадку необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі №922/599/19).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому Суд враховує також правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 зі справи № 908/2382/21 такого змісту:

« Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника».

Разом з тим, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертала увагу на те, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22.

Щодо накладення арешту на кошти у межах суми позову

З наявних в матеріалах апеляційного оскарження ухвали документів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Октан» (Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 900 571,17 грн, з яких: 3 861 408,00 грн - основний борг та 39 163,17 грн - неустойка.

Позивач, в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на кошти зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України було розпочато досудове розслідування фактів нелегального імпорту та торгівлі пальним, що здійснюється злочинною організацією. За версією слідства, в портах Ізмаїла (Одеська область) повз митницю здійснювали переливання палива в бензовози, які надалі розвозили його по всій країні, де здійснювався його продаж за готівку.

Також, позивач зазначив, що у ході досудового розслідування було також встановлено, що у період з 01.01.2022 по 13.06.2023, службовими особами ТОВ «Континенталь трейд» (код 44125251) проведено фінансово-господарські операції, що мають ознаки ризиковості, невідповідність обсягів реалізованого товару придбаному, придбання/реалізація товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, формування, використання та розповсюдження ризикових сум податку на додану вартість з придбання та перевезення палива по взаємовідносинах із іншими юридичними особами на загальну суму 44 192 729, 23 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 1 902 912, 48 гривень та може свідчити про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. У рамках справи №757/54728/23-к було задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно із забороною користування та розпорядження останнім, що було виявлено під час обшуку приміщень, які, зокрема, належать ТОВ «КОНТИНЕНТАЛЬ-ТРЕЙД».

Вищевказане, на переконання позивача, може бути свідченням того, що у Відповідача наразі наявні кредитні зобов`язання перед АТ «Банк «Кліринговий Дім», у зв`язку з чим Апелянт переконаний, що зважаючи на розмір заборгованості Відповідача перед Апелянтом за Договором № 323/03/23 від 13.03.2023 року (3 900 571 грн. 17 коп.) існує реальна загроза, що грошові зобов`язання на таку значну суму не зможуть бути виконані Відповідачем лише за рахунок поточних коштів, що можуть міститися на рахунках Відповідача, з огляду на те, що у Відповідача вже є істотні зобов`язання перед третіми особами.

На підтвердження зазначених обставин позивач до заяви про забезпечення позову долучив копію ухвали Київського апеляційного суду від 24.01.2024 у справі №757/54728/23-к, копію ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20.11.2023 у справі №757/48369/23-к, копію постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 у справі №420/2624/23, роздруківку з відкритих джерелах в мережі Інтернет, в якій міститься інформація, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" займається тіньовою торгівлею пальним.

Колегія суддів, дослідивши вищенаведені документи, вважає наведені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування обставин, а не виключно припущень заявника, щодо можливого ухилення відповідачем від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, в тому числі шляхом виведення з підприємства всіх активів, що у випадку вчинення таких дій фактично нівелює можливість захисту прав і інтересів позивача.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Вказаний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.

При зверненні із позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22 та від 14.12.2022 у справі №922/1369/22.

Велика Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала, що при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №916/938/24).

Окрім того, у пункті 24 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, Верховним Судом зроблено висновок, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Таким чином, при вирішенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» про вжиття заходів забезпечення позову судом враховується те, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю майбутным вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Враховуючи наявну можливість здійснити Товариством з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" розпорядчі дії щодо коштів на користь третіх осіб, оскільки сума позову є досить значною для позивача, є підстави вважати, що при невжитті заходів забезпечення позову виконання рішення буде ускладнено.

З огляду на викладене, правомірним є накладення арешту саме на кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, в межах ціни майбутнього позову.

Відтак, колегія вбачає наявність зв`язку між зазначеними заходами забезпечення позову (накладення арешту на грошові кошти) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Разом з цим, виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Водночас господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасних висновків про відсутність негативних наслідків незастосуванням заходів забезпечення позову на відміну від їх вжиття, позаяк не врахував доказово доведені позивачем обставини наявності ризиків утруднення виконання судового рішення у випадку задоволення позову у цій справі.

При цьому, колегія зазначає, що накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову в сумі 3 900 571 (три мільйони дев`ятсот п`ятсот сімдесят одну) грн 17 коп. не суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Відповідач не позбавлений права в майбутньому клопотати перед судом про часткове скасування заходів забезпечення у випадку документального підтвердження достатності забезпечувального майна.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи те, що при вирішенні питання про забезпечення позову місцевим господарським судом не було дотримано вимог процесуального закону, що призвело до постановлення помилкової ухвали, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 06.08.2024. Апеляційна інстанція приймає нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан" задовольняється Судом.

Судові витрати

Судові витрати пов`язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі №910/9361/24 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251), в межах ціни майбутнього позову в розмірі 3 900 571 (три мільйони дев`ятсот п`ятсот сімдесят одну) грн 17 коп., що обліковуються на будь-яких виявлених виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251).

Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду міста Києва.

За даною постановою стягувачем є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Октан" (68300, Одеська обл., м. Кілія, вул. Миру, буд. 83; ідентифікаційний код 22506013).

За даною постановою боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Континенталь Трейд" (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, нежитлове приміщення 501; ідентифікаційний код 44125251)

Постанова підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 06.11.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова