Постанова

від 30.10.2024 по справі 908/3528/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м. Дніпро Справа № 908/3528/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Білик Н.О. (поза межами суду) самопредставництво;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 (повний текст рішення складено 15.03.24, суддя Дроздова С.С.) у справі № 908/3528/23

за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до відповідача: Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ, м. Запоріжжя,

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Запорізька міська рада звернулася до суду з позовною заявою до Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ про:

- зміну п. 1.6 договору оренди землі № 362 від 01.07.2003, укладеного між Запорізькою міською радою та Дочірнім підприємством ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ, загальною площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, виклавши його в такій редакції:

1.6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8 147 184 грн. 87 кой. (вісім мільйонів сто сорок сім тисяч сто вісімдесят чотири грн. 87 коп.) в цінах 2023 року;

- зміну п. 3.1 договору оренди землі № 362 від 01.07.2003, укладеного між Запорізькою міською радою та Дочірнім підприємством ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ, загальною площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, виклавши його в такій редакції:

3.1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 488 831 грн. 09 коп. (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна грн 09 коп.), що складає 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024, у даній справі, позовні вимоги Запорізької міської ради до Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ задоволено.

Внесено зміни до п. 1.6 договору оренди землі № 362 від 01.07.2003, укладеного між Запорізькою міською радою (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та Дочірнім підприємством ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ (вул. Українська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 31950278), загальною площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, виклавши його в такій редакції: 1.6 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8 147 184 грн. 87 коп. (вісім мільйонів сто сорок сім тисяч сто вісімдесят чотири грн. 87 коп.) в цінах 2023 року; Внести зміни до п. 3.1 договору оренди землі № 362 від 01.07.2003, укладеного між Запорізькою міською радою (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) та Дочірнім підприємством ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ (вул. Українська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 31950278), загальною площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції, виклавши його в такій редакції:

3.1. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 488 831 грн. 09 коп. (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна грн 09 коп.), що складає 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

Стягнуто з Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ (вул. Українська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи 31950278) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, засобами поштового зв`язку, Дочірне підприємство ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; визнати поважною причину пропуску подачі до суду доказу витягу № НВ-9935934682024 від 04.04.2024 в цінах 2023 року із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок та прийняти його до розгляду; стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-скаржник вважає, що судом порушено норми процесуального права щодо його участі в судовому процесі по справі №908/3528/23 та подачі заперечень на позовну заяву, а саме відзиву на позовну заяву та доказів у її обґрунтування. Відповідачу жодного разу не було повідомлено про надходження поштових відправлень та жодним іншим чином не було повідомлено про розгляд справи у Господарському суді Запорізької області;

-з тексту оскаржуваного рішення від 05.03.2024 року апелянт дізнався, що позивачем було направлено відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі. Також зазначено, що додаткова угода з боку Орендаря не була підписана, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду. Так, скаржник був позбавлений можливості в досудовому порядку розглянути та підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та перевірити її обґрунтованість, так як не отримував даної додаткової угоди;

-відповідач був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи та надати в матеріали справи №908/3528/23 заперечення на позовні вимоги, вважаємо, що судом було прийнято рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи щодо зміни умов договору оренди землі №362 від 01.07.2003 року;

-на думку відповідача, при розрахунку нормативно грошової оцінки, які обґрунтовані позивачем в позовній заяві, не враховані локальні фактори, які знижують коефіцієнт місця розташування земельної ділянки, та не врахована наявність або відсутність забезпечення земельної ділянки інженерними мережами а саме водогін, каналізація електрозабезпечення та газовід, що впливає на розмір вказаної оцінки;

-позивачем було введено в оману суд тим, що надано в якості доказів в обґрунтування позовних вимог інформацію про грошову оцінку землі 6 440 462 грн 35 коп. в цінах 2020 року до технічної документації, яка набрала чинності з 01.01.2016. При цьому, позивач необґрунтовано визначає нормативну грошову оцінку землі в цінах 2023 року в розмірі 8 147 184, 87 грн., що судом прийнято за основу. Таким чином, використовуючи нормативну грошову оцінку землі згідно витягу №НВ-9935934682024 від 04.04.2024р. в цінах 2023 року із технічної документації розрахунок нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в цінах 2023 року з урахуванням коефіцієнтів індексації становитиме: 1456475.65 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах станом на 04.04.2024 року; розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди землі станом на 03.04.2024 в цінах 2023 року складає 87388.54 грн.: 1 456 475 .65 грн. х 6 % - 87388.54 грн., де: 1 456475.65 грн. - нормативна грошова оцінка землі в цінах 2023 року;

-позивачем не було здійснено розрахунку нормативної грошової оцінки землі в цінах 2023 року, хоча про це і зазначено, що не відповідає фактичним обставинам справи. Також, не обґрунтовано, яким чином і на підставі яких даних сформовані показники сукупного коефіцієнту КмЗ при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідача. При цьому, позивач не довів суду, що локальні фактори згідно існують та впливають на значення сукупного КмЗ для земельної ділянки відповідача;

-апелянт посилається в апеляційній скарзі на витяг №НВ-9935934682024 від 04.04.2024р. в цінах 2023 року із технічної документації, який не був предметом дослідження в суді першої інстанції. У зв`язку з тим, що відповідач не був присутній в судовому засіданні так як не отримував ухвали суду в справі №908/3528/23 та не подавав відзив на позовну заяву і не отримував додаткову угоду, що стала предметом позову, тобто, не мав можливості подати докази у справу витяг №НВ-9935934682024 від 04.04.2024р. в цінах 2023 року із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У зв`язку з чим, просить суд визнати поважною причину пропуску подачі до суду доказу - витягу №НВ-9935934682024 від 04.04.2024р. в цінах 2023 року із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та прийняти його до розгляду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

30.04.2024 від представника Запорізької міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Енерго-Експорт» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/3528/23 без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/3528/23 залишити без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим; відстав для його скасування немає;

-позивач вважає, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права щодо участі в судовому процесі відповідача. На виконання вимог ГПК України судом першої інстанції було оприлюднено на сайті Господарського суду Запорізької області оголошення від 08.02.2024р. об 15:11 год. про виклик Відповідача до зали судового засідання;

-витяг НВ-9935934682024 від 04.04.2024р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є неналежним доказом щодо розміру нормативної грошової оцінки, оскільки не є витягом в розумінні ст.ст. 20, 23 Закону України «Про оцінку землі». Додаткові докази відповідача, а саме Витяг НВ-9935934682024 від 04.04.2024р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку не стосується предмету доказування, а тому, відповідно до ст. 76 ГПК України, не підлягає прийняттю та долученню до матеріалів справи;

-за даними витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.03.2020 № 1401/207-20 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:006:0008, загальною площею 0,2135 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, складає 6440462,35 грн. в цінах 2020 року. Розмір орендної плати розраховано на базі нормативної грошової оцінки, вказаної у витязі. Отже, витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 25.03.2020 № 1401/207-20, взятий позивачем для обчислення орендної плати. Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка землі підлягає щорічній індексації. Згідно з інформацією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) за 2021 рік 1.10 за 2022 рік 1.15. Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в цінах 2023 року з урахуванням коефіцієнтів індексації становить: 6440462,35 грн. х 1,10 х 1,15 = 8 147 184, 87 грн., де: 6440462,35 нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2020 року; 1,1 коефіцієнт індексації за 2021 рік; 1,15 коефіцієнт індексації за 2022 рік. Розмір орендної плати за користування земельною ділянкою по Договору оренди землі в цінах 2023 року складає 488831,09 грн.: 8 147 184, 87 грн. х 6 % = 488831,09 грн., де: 8 147 184, 87 грн. нормативна грошова оцінка землі в цінах 2023 року; 6 % розмір орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки землі, визначений рішенням ЗМР від 28.11.2018 № 26.

Розгляд клопотання.

Стосовно заявленого клопотання апелянта про визнання поважною причину пропуску строку на подання доказу витягу з ДЗК №НВ-9935934682024 від 04.04.2024 та його прийняття до розгляду, колегія суддів зазначає про таке.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції. Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

З огляду на відсутність існування витягу з ДЗК №НВ-9935934682024 від 04.04.2024 на момент прийняття рішення суду першої інстанції 05.03.2024, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про визнання причини пропуску строку на подання доказу поважною та його прийняття до розгляду.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3528/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/3528/23.

22.04.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/3528/23; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 17.07.2024 о 10 год. 20 хв.

У судове засідання 17.07.2024 з`явився представник позивача, який заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.

Ухвалою ЦАГС від 17.07.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 30.10.2024 об 11 год. 20 хв.

09.10.2024 від представника позивача до ЦАГС надійшла заява, якою просить забезпечити участь представника Запорізької міської ради Білик Наталії Олексіївни в судовому засіданні 30.10.2024 об 11:20 по справі №908/3528/23 в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.

У судове засідання 30.10.2024 з`явився представник позивача. Відповідач не скористався правом участі в судовому засіданні, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою ЦАГС про доставку електронного листа (ухвали ЦАГС від 17.07.2024) в електронний кабінет ДП «Енерго-Експорт» (т. 1, а.с. 59).

У судовому засіданні 30.10.2024 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи.

09.06.2003 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Дочірнім підприємством ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 362 (зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 01.07.2003) (т. 1, а.с. 13).

Відповідно до п. 1.1 договору Орендодавець, відповідно до рішення восьмої сесії двадцять четвертого скликання Запорізької міської ради № 28 від 25.04.2003 та рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2003 № 25/67 передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова.

Згідно п. 1.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2135га.

Договір укладено на термін до тридцятого листопада дві тисячі сорок дев`ятого року (п. 2.1 договору).

Згідно п. 1.6 договору грошова оцінка земельної ділянки становить: 1210438 грн. 25 коп. (один мільйон двісті десять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 25 коп.), в цінах 2002 року.

Відповідно до п. 3.1 договору плата встановлена за один календарний рік у розмірі 12 104 грн 38 коп. (дванадцять тисяч сто чотири гривні 38 коп.) за загальну площу земельної ділянки і вноситься Орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок місцевого бюджету, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

07.08.2007 між Запорізькою міською радою та Дочірнім підприємством ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу Гришиною В.І. 09.06.2003 за реєстровим № 2-557 і який зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.01.2008 за № 040826100001 (т. 1, а.с. 15).

Відповідно до п. 1 зазначеного договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 362 від 01.06.2003 нижчезазначені пункти викладено в наступній редакції:

« 3.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 50111 (п`ятдесят тисяч сто одинадцять) гривень 87 коп., що складає 4% (чотири відсотка) від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

3.2. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладення або зміни умов договору чи продовження його дії.

3.3. Орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 (тридцяти) календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району 33219312700003 в управлінні Держказначейства у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, код 13050200.

3.4. Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

зміни умов господарювання, передбачених договором оренди земельної ділянки;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством України;

погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати;

в інших випадках, передбачених законом.

3.5. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3% (нуль цілих три десятих відсотка) несплаченої суми за кожний день прострочення.

У випадку визнання в судовому порядку договору оренди земельної ділянки недійсним, одержана Орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається».

Пунктом 2 договору про внесення змін до договору оренди землі додається розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід`ємною частиною договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (т. 1, а.с. 16).

Запорізька міська рада направила на адресу Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ пропозицію № 2694/01/01-07 від 09.10.2023 (т. 1, а.с. 18-19) про внесення змін до договору оренди землі від 01.07.2023 № 362, шляхом викладення умов договору в наступній редакції: 1.6 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 6 440 462 грн. 35 коп. (шість мільйонів чотириста сорок тисяч чотириста шістдесят дві грн. 35 коп.) в цінах 2020 року; 3.1 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 488 831 грн. 09 коп. (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна грн 09 коп.), що складає 6% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року.

До вказаної пропозиції було додано підписаний з боку орендодавця проект додаткової угоди до договору оренди землі у 2 примірниках.

Однак, як зазначає позивач, зазначена додаткова угода з боку Орендаря не підписана, що стало підставою для звернення міської ради до господарського суду з даним позовом.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо участі відповідача у справі №908/3528/23 не знайшли свого підтвердження.

Матеріалами справи підтверджується, що процесуальні документи суду першої інстанції у даній справі були направлені відповідачу за належною адресою: м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 58, проте, були повернуті на адресу суду з відміткою оператора поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Крім цього, колегією суддів враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду наведені в ухвалі від 05.10.2023 у справі № 9901/218/21 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи наведене, посилання скаржника на неотримання судових повідомлень як на порушення судом норм процесуального права відхиляється, оскільки сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав процесуальні документи у справі за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Окрім цього, господарським судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи також шляхом опублікування ухвал суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (т. 1, а.с. 64-65, 75-76), відтак, судом першої інстанції було вжито всіх від залежних від нього заходів щодо належного повідомлення відповідача.

Предметом розгляду у цій справі №908/3528/23 є внесення змін до договору оренди землі №362 від 01.07.2003 в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати за земельну ділянку комунальної власності.

У контексті наведеного предмету спірних правовідносин колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Так, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 101-103 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначила:

"Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки".

Апеляційний господарський суд зауважує, що зміни умов договору оренди землі в частині розміру орендної плати опосередковані прийняттям 30.06.2015 Запорізькою міською радою рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким передбачено введення в дію нової нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя з 01.01.2016.

Таке рішення щодо введення нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок автоматично змінює права та обов`язки сторін договору оренди №362 від 01.07.2003 в частині розміру орендної плати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №909/752/23.

За змістом частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 106-110 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 зазначила:

"Велика Палата Верховного Суду зауважує, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Отже, позовна вимога про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати не відповідає належному способу захисту, а її задоволення не може призвести до захисту прав позивача, які він вважає порушеними.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (провадження № 12-1 Згс22, пункт 127).

Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі №914/2848/22 конкретизувала свій висновок, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, виснувавши, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Ураховуючи наведене та правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, колегія суддів висновує про відмову в позові про внесення змін до п. 1.6. договору щодо розміру нормативної грошової оцінки та до п. 3.1 договору, яким визначається сума орендної плати, розрахована з розміру введеної в дію нової нормативної грошової оцінки, оскільки звернення до суду із застосуванням неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, тому, позовна вимога про внесення змін до договору оренди землі, які пов`язані зі зміною розміру орендної плати та зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, задоволенню не підлягає.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №909/752/23.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог щодо внесення змін до договору оренди землі, які пов`язані зі зміною розміру орендної плати та зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282-284, 287-289 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/3528/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 у справі № 908/3528/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Запорізької міської ради на користь Дочірнього підприємства ЕНЕРГО-ЕКСПОРТ витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн., про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.11.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін