Рішення

від 29.10.2024 по справі 904/2247/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2247/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Губи К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» м. Київ

до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» м. Дніпро

про стягнення суми боргу в розмірі 71264грн75коп, пені в розмірі 17622грн89коп, 3%річних в розмірі 2663грн18коп, інфляційних втрат в розмірі 4074грн01коп.

представники:

від позивача: Пясецький Д.В., довіреність №29/12-2023/14 від 29.12.2023, адвокат.

від відповідача: Таслицька А.А., в порядку самопредставництва;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 71264грн75коп, пені в розмірі 17622грн89коп, 3%річних в розмірі 2663грн18коп, інфляційних втрат в розмірі 4074грн01коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати вартості спожитого природного газу відповідно до типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Позивач зазначив, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується:

- листом оператора ГТС №ТОВВИХ-24-5613 від 15.04.2024;

- роздруківкою з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС».

Позивач повідомив, що в інформаційній платформі споживач з EIC-кодом 56XS000021YKN00S (відповідач) був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (EIC-код 56X930000008780B), у тому числі, з 01.11.2022 по 14.12.2022.

Позивач вказав про поставку відповідачу у період з 01.12.2022 по 14.12.2022 природного газу об`ємом 0,86002тис.м3. на суму 71264грн75коп. Оскільки відповідач не здійснив оплату за поставлений у період з 01.12.2022 по 14.12.2022 природний газ, утворилась заборгованість в розмірі 71264грн75коп.

На підставі пункту 4.5 типового договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 17622грн89коп за період з 01.02.2023 по 31.07.2023.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 2663грн18коп за період з 01.02.2023 по 30.04.2024 та інфляційні втрати в розмірі 4074грн01коп за період лютий 2023 року - квітень 2024 року.

Також позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Суд запропонував відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 28.05.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 28.05.2024 о 18:56.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 28.05.2024 вважається врученою відповідачу 29.05.2024. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 13.06.2024 включно.

На адресу суду 11.06.2024 надійшов відзив відповідача про незгоду із заявленими вимогами.

Відповідач повідомив, що у січні 2022року між ним та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» був укладений договір №42SN497-110-22 від 17.01.2022 на постачання природного газу для задоволення побутових потреб населення у 2022 році. Включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» (ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України») було здійснено примусово без відома відповідача.

Відповідач вказав про направлення на адресу позивача листа від 24.06.2022 з проханням надати проект договору для укладання та реєстрації, обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів коштів в органах Державної казначейської служби України. В листі-відповіді від 24.08.2022 позивач зазначив, що за даними платформи оператора ГТС об`єкти постачання природного газу (точки обліку) зазначені як «побутовий споживач». Постачання природного газу юридичній особі не може здійснюватися на підставі договору для категорії споживачів «побутовий споживач», тому має бути укладений договір на постачання природного газу на комерційній основі за вільними цінами на інформаційній платформі та зміна даних на платформі щодо категорії об`єктів відповідача. В листі від 12.12.2022 позивач повідомив, що з 01.11.2022 є постачальником для забезпечення потреб відповідача як постачальник «останньої надії», але з постачанням природного газу вже за комерційною ціною, тобто зі зміненою категорією об`єктів відповідача на «не побутовий». Підключення до постачальника «останньої надії» об`єктів за категорією «не побутовий» було здійснено автоматично, шляхом приєднання до публічного договору, яким передбачено, що термін його дії не може перевищувати 60 діб протягом календарного року.

Відповідач повідомив, що 11.01.2023 отримав акт №17243 приймання-передачі природного газу за грудень 2022 з періодом постачання з 01.12.2022 по 14.12.2022 на загальну суму 71264грн75коп. У грудні 2022 року відповідач не мав документів на підтвердження договірних відносин з позивачем, тому не було підстав для реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань для сплати заборгованості.

Відповідач вказав, що не має можливості як бюджету установа здійснювати оплату бюджетних зобов`язань за минулий бюджетний рік без оформлених належним чином бюджетних зобов`язань та договірних відносин.

Сформований в системі «Електронний суд» 11.06.2024 відзив тотожного змісту надійшов до суду 11.06.2024.

На адресу суду 12.06.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.

Позивач зазначив, що саме відповідач мав ініціювати отримання письмового підписаного примірника спірного договору, направивши на адресу позивача відповідне звернення. Спірний договір почав діяти з 01.11.2022 (відповідно до даних Інформаційної платформи), тому відповідач після цієї дати мав звертатись до позивача щодо отримання письмової форми договору. Таке звернення відповідач не направляв, тому договір саме в письмовій формі між сторонами не укладався.

Позивач вказав, що рахунок на оплату №1166 та акт приймання-передачі природного газу направлялись відповідачу поштою. Відповідач не заперечує отримання рахунку та акту. Відсутність письмового договору та оформленого акту приймання-передачі не позбавляє відповідача обов`язку оплати спожитого природного газу та не виключає його вину в неналежному виконанні зобов`язання. Відповідач мав потурбуватись про наявність у себе письмової форми договору та актів приймання-передачі природного газу.

Позивач зазначив, що постачання за спірним договором припинилось 14.12.2022. Відповідач мав можливість 15.12.2022 розрахувати обсяги спожитого природного газу (відповідно до власного вузла обліку) та сплатити їх, не очікуючи надходження документів від позивача. Відповідач не надав доказів на підтвердження подання відповідачем на затвердження проекту кошторису на 2023 та 2024 роки з сумою відповідних зобов`язань.

На адресу суду 14.06.2024 надійшли сформовані в системі «Електронний суд» заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив. Заперечення тотожного змісту також надійшли у письмовому вигляді.

Відповідач звернув увагу, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається за відсутності іншого постачальника. На момент включення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» (01.05.2022) був чинним договір на постачання природного газу для потреб побутових споживачів між НТУ «Дніпровська політехніка» та ТОВ «Дніпропетровськгаз збут». Повідомлень про намір припинити чи розірвати даний договір жодна сторона на адресу іншої не направляла. Тому не було підстав для внесення відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи.

Відповідач повідомив, що 24.06.2022 письмово звертався до позивача з проханням надати підписаний примірник договору постачання природного газу для укладання та реєстрації, обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів коштів в органах Державної казначейської служби України, але позивач не надав договір.

Відповідач зазначив, що 11.01.2023 отримав рахунок та акт приймання-передачі природного газу за грудень 2022 року за період постачання з 01.12.2022 по 14.12.2022. Тому не міг здійснити оплату бюджетних зобов`язань за минулий бюджетний рік. Також у відповідача були відсутні документи, які підтверджували наявність договірних відносин з позивачем. Внаслідок цього не було підстав для реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань, а також реєстрації кредиторської заборгованості в органах казначейства. Здійснення платежів можливе на підставі укладених та зареєстрованих договорів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 суд здійснив перехід до розгляду справи №904/2247/24 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 10.09.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 суд задовольнив заяву представника позивача Пясецького Д.В. від 02.08.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №904/2247/24 за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Підготовче засідання відбудеться в режимі відеоконференції 10.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 10.09.2024, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 24.09.2024.

На адресу суду 24.09.2024 надійшли додаткові письмові пояснення відповідача. Письмові пояснення тотожного змісту також надійшли до суду 26.09.2024 за допомогою системи «Електронний суд».

Відповідач пояснив, що у листі відповіді №497007.2-Сл-4212-0722 на запит відповідача від 24.06.2022 №07-05/117 ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» повідомило про переведення з 01.05.2022 усіх побутових споживачів до постачальника «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на підставі наказу Міністерства енергетики України від 08.06.2022 №198.

Відповідач повідомив про звернення з листами від 29.06.2022 №07-05/120, від 26.07.2022 №07-05/139, від 29.08.2022 №07-05/165, від 15.08.2022 до Дніпропетровської обласної військової адміністрації, АТ «Дніпрогаз», ТОВ «Оператор ГТС України», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо виключення точок комерційного обліку побутових споживачів із реєстру споживачів ТОВ «Дніпровськгаз збут» та їх внесення до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» на платформи Оператора ГТС. В листі-відповіді від 05.102022 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вказала, що відповідно до чинного законодавства гуртожитки належать до категорії споживачів, що не є побутовими.

Відповідач також зазначив про листування з АТ «Дніпрогаз» у листопаді 2022року щодо зміни категорії ЕІС-кодів точок обліку з категорії «побутовий споживач» на категорію «бюджетна установа».

Відповідач пояснив, що 23.12.2022 між сторонами був укладений договір (у паперовому вигляді) щодо споживання природного газу протягом листопада 2022року. Вартість спожитого природного газу була оплачена в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024, занесеною до протоколу судового засідання від 24.09.2024, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 29.10.2024.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час розгляду справи, суд установив таке.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» №329-VIII від 09.04.2015 постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу строком на три роки як переможця конкурсу.

Пунктом 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1378/27823) (далі Кодекс ГТС) визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику останньої надії перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії.

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику останньої надії через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

В листі ТОВ «Оператор газотранспортної системи України №ТОВВИХ-24-5613 від 15.04.2024 зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000021YKN00S закріплений в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-кодом 56X930000008780В) з 01.11.2022 по 14.12.2022. Використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS000021YKN00S з 01.12.2022 по 14.12.2023 обсяг природного газу в розмірі 0,86002тис.м3/доб внесений до алокації постачальника «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Відповідно до матеріалів справи споживачем з ЕІС-кодом 56XS000021YKN00S є Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1382/27827), постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1387/27832) затверджений Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

З огляду на матеріали справи протягом спірного періоду між сторонами діяв типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі договір), укладений між Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» (далі споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі постачальник «останньої надії»).

Згідно з пунктом 1.3 договору цей договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктами 3.1, 3.3 договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Пунктами 4.1 4.4 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику останньої надії за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником останньої надії за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1куб.метр, з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з ПДВ) визначається щоденно за спеціальною формулою відповідно до вимог пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021).

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

З урахуванням оприлюднених показників вартості природного газу позивач визначив вартість поставленого природного газу за період з 01.12.2022 по 14.12.2022 та направив на адресу відповідача рахунок на оплату поставленого природного газу №1166 на суму 71264грн75коп.

Відповідач не сплатив вартість поставленого природного газу з 01.12.2022 по 14.12.2022 на суму 71264грн75коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення пункту 4.4 договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за період 01.12.2022 14.12.2022 в строк до 31.01.2023.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

До суду не надано докази сплати суми боргу в розмірі 71264грн75коп в повному обсязі або частково.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на неможливість оплатити вартість спожитого природного газу внаслідок неотримання договору у паперовій формі. Лист-звернення відповідача в червні 2022року до позивача про отримання договору у паперовій формі не стосується договірних відносин сторін у грудні 2022року, з огляду на існування між сторонами декількох договорів з 01.05.2022року.

Твердження відповідача про помилковість категорії споживача, визначеної позивачем («побутовий» замість «не побутовий»), не доведені.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 71264грн75коп є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.3 договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до пункту 4.5 договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 17622грн89коп за період з 01.02.2023 по 31.07.2023.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок пені. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.02.2023 по 31.07.2023 у розмірі 17622грн89коп є правомірними.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат та 3% річних певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.

В даній справі позивач просить стягнути пеню в розмірі 17622грн89коп. З огляду на матеріали справи, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% з 17622грн89коп до 8811грн44коп.

На підставі статті 625 Цивільного Кодексу України, позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 2663грн18коп за період з 01.02.2023 по 30.04.2024 та інфляційні втрати в розмірі 4074грн01коп за період лютий 2023 року - квітень 2024 року.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Розрахунок містить арифметичну помилку. За розрахунком суду обґрунтований розмір 3% річних за період з 01.02.2023 по 30.04.2024 становить 2663грн17коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 0грн01коп слід відмовити.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 4074грн01коп за період лютий 2023 року - квітень 2024 року підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача без урахування зменшення цієї суми.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Керуючись нормами Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015 (зареєстровано Мін`юст України, 06.11.2015 за №1382/27827), Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» про стягнення суми боргу в розмірі 71264грн75коп, пені в розмірі 17622грн89коп, 3% річних в розмірі 2663грн18коп, інфляційних втрат в розмірі 4074грн01коп задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 50% з 17622грн89коп до 8811грн44коп.

Стягнути з Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (ідентифікаційний код: 02070743; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код: 40121452; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму боргу в розмірі 71264грн75коп, пеню в розмірі 8811грн44коп, 3% річних в розмірі 2663грн17коп, інфляційні втрати в розмірі 4074грн01коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422грн40коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 29.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписаний 07.11.2024.

Суддя Р.Г. Новікова