Ухвала

від 06.11.2024 по справі 904/4854/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

06.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4854/24

за позовом Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіждарлен", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права

Суддя Золотарьова Я.С.

ВСТАНОВИВ:

Криворізька східна окружна прокуратура в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВОРІЖДАРЛЕН", в якому просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В, загальною площею 0,0260 га, кадастровий номер1211000000:03:183:0057, та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва - нежитлової будівлі торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060);

- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В, проведену 14.05.2024 державним реєстратором Глеюватської сільської ради Шевченко А.В. (номер запису про право власності: 55076876), шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2917814612060;

- скасувати державну реєстрацію права оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:183:0057 площею 0,0260 га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3026062912110, номер запису про право власності: 57289772).

Разом із позовом прокурором подана заява про забезпечення позову, в якій просить суд:

- накласти арешт на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме земельну

ділянку кадастровий номер 1211000000:03:183:0057, площею 0,0260 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3026062912110) та нежитлову будівлю торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060), та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;

- заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь- які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме земельну ділянку кадастровий номер 1211000000:03:183:0057, площею 0,0260 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3026062912110) та нежитлову будівлю торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060).

Заява обґрунтована таким.

Державним реєстратором Глеюватської сільської ради Волос О.В. вперше 12.04.2024 здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на об`єкт - нежитлова будівля торгового павільйону літ. А, площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060).

Підставою для здійснення державної реєстрації права власності став договір купівлі-продажу нерухомого майна № 89 від 28.08.1997, укладений на Криворізькому філіалі Універсальної товарної біржі «Нерухомість Н» між Малим підприємством «Восход» та ОСОБА_1 .

Згідно вказаного договору встановлено, що Продавець відчужує, а Покупець у відповідності з умовами цього договору придбав окремо розташовану нежитлову будівлю торгового павільйону, яка знаходиться в АДРЕСА_1 в, загальною площею 135,8 кв. м. Право власності Продавця на торговий павільйон підтверджується актом про прийняття на баланс від 05.12.1996.

Крім того, до реєстраційної справи об`єкту нерухомого майна долучено довідку КП ДОР «Криворізьке БТІ» № 124098 від 29.01.2013, яка видана ОСОБА_1 , про те, що відповідно до архівної справи станом на 31.12.2012 торговий павільйон в АДРЕСА_1 в зареєстрований в КП ДОР «Криворізьке БТІ» в реєстровій книзі 1ВС, сторінка 32, на ім`я ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу зареєстрованого 28.08.1997 р. на Універсальній товарній біржі «Нерухомість Н» за номером № 89.

Разом з цим, згідно інформації КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» № 923 від 23.09.2024, отриманої на запит окружної прокуратури, встановлено, що в архіві комунального підприємства за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні будь-які дані.

Крім того, відповідно до інформації виконкому Довгинцівської районної ради в місті Кривому Розі №8/24-277 від 13.07.2023 встановлено, що рішення про присвоєння вищевказаної поштової адреси об`єкту нерухомості не приймалися.

У свою чергу, опрацюванням відкритих даних GoogleMaps, Національної кадастрової системи та співставленням їх з технічним паспортом від 10.04.2024 (схемою розташування будівель та споруд) на вказаний об`єкт встановлено, шо фактично вказана будівля розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014 біля будинку АДРЕСА_1 , де раніше знаходилась тимчасова споруда, належна ФОП Власенко О.М.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 у справі № 904/5357/19, яке набрало законної сили 07.08.2020, задоволено позов Криворізької міської ради та зобов`язано ФОП Власенко О.М. привести у придатний для використання стан земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0219 га з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014, що знаходиться на АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу тимчасового торговельного павільйону з літнім майданчиком та огорож за власний рахунок, та повернути її Криворізькій міській раді за актом приймання-передачі.

При цьому, судом у цій справі встановлено преюдиційні обставини, що на підставі рішення Криворізької міської ради від 23.12.2005 №3923 «Про надання земельних ділянок в оренду суб?єктам господарювання» 21.03.2006 між Криворізькою міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємцем Власенко Оленою Миколаївною (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), який зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії держаного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2006 №040610800544.

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення торговельного павільйону з літнім майданчиком з метою несільськогосподарського використання, яка знаходиться на АДРЕСА_1 .

Згідно пунктів 2.1, 2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 219 кв. м з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014.

Додатковою угодою від 02.04.2010 термін дії договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 продовжений на три роки. Додатковою угодою № 2 від 30.10.2013 термін дії договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 продовжений до 05.04.2014.

Відповідно до змісту додаткової угоди № 2 від 30.10.2013 договір оренди земельної ділянки від 21.03.2006 припинив свою дію 05.04.2014.

Цим же судовим рішенням встановлено, що Криворізькою міською радою 01.08.2019 проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 219 кв. м з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , за результатами якого виявлено, що земельна ділянка використовується під розміщення торгівельного павільйону з літнім майданчиком. На момент обстеження здійснюється комерційна діяльність. Земельна ділянка частково огороджена бетонним парканом. Санітарний стан задовільний.

Рішення суду на теперішній час не виконано, що підтверджується листом Довгинцівського ВДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області ПМУМЮ (м. Одеса) № 157231 від 25.10.2021.

За таких обставин встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014 площею 219 кв. м з 21.03.2006 по 05.04.2014 на підставі договору оренди перебувала в користуванні ФОП Власенко О.М. для розміщення тимчасового торговельного павільйону з літнім майданчиком, що ставить під обґрунтований сумнів існування в цей же період та на цій же земельній ділянці нежитлової будівлі загальною площею 135,8 кв. м та площею забудови 160,5 кв. м, яка належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №89 від 28.08.1997.

На підставі вищевикладеного, документи, на підставі яких за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю на цій земельній ділянці, є такими, що не створювалися та відповідно містять ознаки фальсифікації, що в свою чергу свідчить про те, що право власності зазначеної особи не виникло в установлений законом спосіб.

Тому, враховуючи вищевказані обставини у сукупності, будівництво нежитлової будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці розпочалось не раніше 01.08.2019, після останнього обстеження Криворізької міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014. До цього часу будь-які об`єкти нерухомості, окрім тимчасової споруди у виді торговельного павільйону з літнім майданчиком, в цьому місці були відсутні.

Однак в Реєстрі будівельної діяльності за адресою АДРЕСА_1 інформації та документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання не виявлено.

З огляду на викладене встановлено, що нежитлова будівля, яка розташована по АДРЕСА_1 , є об`єктом самочинного будівництва.

На теперішній час право власності на самочинно збудований об`єкт зареєстровано за ТОВ «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) на підставі акту приймання-передачі майнового вкладу до статутного капіталу, посвідченого 13.05.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Папучею М.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 263,264 (номер відомостей про речове право: 55076876, дата державної реєстрації - 14.05.2024).

Вищевказані обставини свідчать про безпідставну державну реєстрацію за Глущенко B.M., а у подальшому за ТОВ «КРИВОРІЖДАРЛЕН» права приватної власності на вищевказаний об`єкт, самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво на ній.

У подальшому, рішенням Криворізької міської ради № 3049 від 28.08.2024 надано ТОВ «КРИВОРІЖДАРЛЕН» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0260 га в користування для розміщення існуючої нежитлової будівлі торгового павільйону А на АДРЕСА_2 , що формується шляхом об`єднання земельних ділянок (відповідно до наданих графічних матеріалів) площами:

- 0,0219 га (кадастровий номер 1211000000:03:183:0014) за видом цільового призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07);

- 0,0041 га, що потребує формування за рахунок земель, не наданих у власність чи користування.

На підставі вказаного рішення та замовлення ТОВ «КРИВОРІЖДАРЛЕН» ФОП Левченко Є.В. розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 28.08.2024 та 04.09.2024 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:183:0057 площею 0.0260 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. У свою чергу, земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:183:0014 перенесено 03.09.2024 в архів.

Рішенням Криворізької міської ради № 3106 від 25.09.2024 вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено та надано ТОВ «КРИВОРІЖДАРЛЕН» в оренду строком на 5 років земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0260 га (кадастровий номер 1211000000:03:183:0057) за видом цільового призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), на якій розміщений об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля торгового павільйону А на АДРЕСА_2 .

Договір оренди земельної ділянки № 2024575 між Криворізькою міською радою та ТОВ «КРИВОРІЖДАРЛЕН» укладено 18.10.2024 (номер запису про інше речове право: 57289772).

При цьому слід зазначити, що набуття відповідачем у подальшому права користування на умовах оренди земельною ділянкою у неконкурентний спосіб у порядку абзацу другого частини другої статті 134 ЗК України на підставі зареєстрованого права власності на вищевказаний об`єкт, за жодних обставин не може свідчити про легітимізацію раніше самочинно збудованого на такій земельній ділянці об`єкту.

Такі дії суперечать засадам містобудівної діяльності в Україні, визначених Законом України «Про основи містобудування», є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури, що призводить до порушення майнових прав та інтересів держави.

Тому, внаслідок безпідставної державної реєстрації на нежитлову будівлю, що розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності, яка самочинно забудована без погодження із власником земельної ділянки та без відповідних погоджувальних та дозвільних документів, порушено права власника земельної ділянки - територіальної громади міста Кривий Ріг в особі Криворізької міської ради -щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під об`єктом самочинного будівництва.

Запропоновані заходи забезпечення позову прокурор вважає таким, що відповідає вимогам розумності й співмірності.

Правовою підставою заяви про забезпечення позову прокурор зазначає статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, численну практику Верховного Суду.

Розглянувши заяву прокурора, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21 тощо.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

Господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд вважає, що такі заходи забезпечення позову як накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом позову, а саме нежитлову будівлю торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060) та заборона відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь- які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме нежитлової будівлі торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060) є адекватними по відношенню до позовних вимог, на забезпечення яких вони вживаються.

Суд вказує, що мета позову усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою шляхом зобов?язання відповідача знести самовільно побудоване майно.

Водночас, суд зазначає, що прокурором не доведено, що наразі у відповідача або третіх осіб (крім позивача) є повноваження вчиняти будь-які дії, які можуть призвести до відчуження земельної ділянки. Таке право належить лише власнику Криворізькій міській раді, в інтересах якої прокурор і подав позовну заяву. Оскільки земельна ділянка кадастровий номер 1211000000:03:183:0057, площею 0,0260 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3026062912110) знаходиться в оренді, накладення арешту на неї та заборона вчиняти будь- які реєстраційні дії щодо її відчуження є безпідставними.

При цьому суд зазначає, що у відповідача право на розпорядження земельною ділянкою відсутнє. Іншого прокурором не доведено.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви про забезпечення позову.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, щодо того, що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, постановлення ухвали про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічного забезпечення не позбавляє заявника права звернутись до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутись з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.

У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіждарлен" чи інших осіб, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні та користуванні відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

- накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060), та заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії;

- заборонити відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «КРИВОРІЖДАРЛЕН» (код ЄДРПОУ 45535708) та будь-яким іншим особам, зокрема суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь- які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, здійснення поділу та об`єднання тощо, щодо нерухомого майна, що є предметом позову, а саме нежитлової будівлі торгового павільйону літ. А площею 135,8 кв. м, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, будинок 83В (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917814612060).

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Стягувач: Криворізька південна окружна прокуратура (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27; код ЄДРПОУ/умовний код: 02909938).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіждарлен" (50024, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 129-ї бригади територіальної оборони, 1/27; ідентифікаційний код 33874388).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.11.2024.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 07.11.2025 включно.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.С. Золотарьова