Рішення

від 07.11.2024 по справі 904/3947/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3947/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Перова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Управління поліції охорони в Житомирській області, 10003, Житомирська область, м.Житомир, пров.Львівський, 4, код ЄДРПОУ 40109091

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, 47, офіс 206/2, код ЄДРПОУ 39821153

про стягнення збитків у розмірі 170 328,91грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Управління поліції охорони в Житомирській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" збитків у розмірі 170 328,91грн та сплаченого судового збору.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2024 справу № 904/3947/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд з`ясував, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 була направлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як вже зазначалося, ухвала суду від 10.09.2024 була надіслана судом до електронного кабінету відповідача. На підтвердження цього до матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа, яка підтверджує, що ухвала суду від 10.09.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.09.2024 о 18:21 (а.с.52).

Отже, ураховуючи положення частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 10.09.2024 відповідач отримав 11.09.2024.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ураховуючи встановлену судом дату отримання відповідачем ухвали суду (11.09.2024), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 26.09.2024.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву до суду поштовим зв`язком.

Отже станом на 07.11.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на предмет і підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, що відповідач не зробив, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин суду не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2022 року між Управлінням поліції охорони в Житомирській області (далі Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі Постачальник, відповідач) укладено договір № ПК20/02/231 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками (а.с. 23-25).

Відповідно до пункту 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику (Газ нафтовий скраплений для автомобільного транспорту, Бензин А-95, Дизельне паливо) код за ДК 021:2015 09130000-9 «Нафта і дистиляти» паливно-мастильні матеріали та Паливні картки, на яких воно обліковується; організувати та забезпечити відпуск ПММ Замовнику або Довіреній особі Замовника на підставі Паливних карток, а Замовник зобов`язується сплатити Постачальнику вартість ПММ.

Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначаються у рахунках, які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно умов цього Договору (п.2.2. договору).

Згідно пункту 3.2. договору асортимент ППМ відображається у рахунку згідно з п.2.2. Договору.

Постачальник зобов`язаний на підставі заяви на отримання Паливних карток, безкоштовно надати Замовнику Паливні картки, за однією з умов: уповноваженого представника Замовника вказано у Додатку 3 до Договору, при наявності у нього паспорту. Уповноважений представник Замовника перевіряє кількість, номенклатуру Паливних карток на відповідність, що зазначені у накладній на Паливні картки, підписує та повертає накладну Постачальнику; підписання накладної з використанням електронного документообігу та цифрового підпису Постачальника та Замовника (підп. 4.1.1. пункту 4.1. договору).

Постачальник до 8-го числа кожного місяця зобов`язується надати, а Замовник отримати підсумкову видаткову накладну за попередній місяць, згідно з фактично отриманими ПММ на АЗС в попередньому місяці за цим Договором, за однією з умов: надання представником Замовника довіреності на отримання товару із зазначенням: ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису; номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника Замовника та печаткою (за умови її наявності у сторони) Замовника та при наявності в нього паспорту; представника Замовника вказано у Додатку 3 до Договору та при наявності в нього паспорту; підписання видаткових накладних з використанням електронного документообігу цифрового підпису Постачальника та Замовника (підп. 4.1.4. пункту 4.1. договору).

Постачальник зобов`язаний у строк не більше 2-х банківських днів з дня надходження коштів за ПММ на поточний рахунок (в повному обсязі за відповідним рахунком) Постачальника забезпечити поповнення Основної Паливної Картки Замовника (підп 4.1.3. пункту 4.1. договору).

Замовник зобов`язується отримати, та за відсутності мотивованих письмових заперечень підписати та повернути підсумкову видаткову накладну за попередній місяць протягом 3 (трьох) календарних днів, з дня його отримання. У разі відсутності мотивованих письмових заперечень протягом вищевказаного строку підсумкова видаткова накладна вважається підписаною Замовником (підп. 4.2.5. пункту 4.2. договору).

Ціна 1 літра Товару: згідно накладних на товар та специфікації. (пункт 5.1. договору)

Загальна сума Договору: 4 980 000,00 грн (чотири мільйона дев`ятсот вісімдесят тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 325 794,39 грн (триста двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири гривні 39 копійок) (пункт 5.2. договору).

Умови оплати: Оплата Товару здійснюється Замовником в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 30 робочих днів (пункт 5.3. договору).

Згідно пункту 5.4. договору ціна товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (за умови наявності печатки у сторони) та діє до 31.12.2023 року включно (пункт 7.1. договору).

Відповідно до пункту 8.1. договору за неналежне і несвоєчасне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність в межах чинного законодавства України, якщо інше не передбачено цим Договором.

Постачальник є платником податку на прибуток на загальних умовах згідно чинного законодавства України (пункт 11.7. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

30.12.2022 сторонами підписано Специфікацію на товар: паливо дизельне у кількості 40 000,00 л, ціна за од. з ПДВ 56,00 грн, всього 2 240 000,00грн з ПДВ; бензин А-95 у кількості 40 000,00 л, ціна за од. з ПДВ 54,00 грн, всього 2 160 000,00грн з ПДВ; газ нафтовий скраплений - 20 000,00 л, ціна за од. з ПДВ 29,00 грн, всього 580 000,00грн з ПДВ. Загальна вартість товару, зазначеного в Специфікації, становить 4 980 000,00грн, в тому числі ПДВ 325 794,39грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" на виконання умов договору поставлено позивачу товар на загальну суму 494 639,13грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 0020/1000024 від 31.01.2023 на загальну суму 211 043,88грн, в тому числі ПДВ 13 806,61грн;

- № 0020/1000056 від 28.02.2023 на загальну суму 283 595,25грн, в тому числі ПДВ 18 552,95грн (а.с.38).

Також постачальником виставлено позивачу рахунок-фактуру на оплату № 0020/1791468 від 02.01.2023 на загальну суму 531 980,00грн., в тому числі ПДВ 34 802,43грн (а.с.34).

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату у розмірі 531 980,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 02.01.2023 на суму 531 980,00грн, у тому числі ПДВ 34 802,43грн (оплата за ПММ/бензин А-95, газ скр., дизпаливо/згідно рахунку № 0020/1791468 від 02.01.2023) (а.с. 36).

Видаткові накладні містять підписи сторін.

31 серпня 2023 року між Управлінням поліції охорони в Житомирській області (надалі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (надалі постачальник, відповідач) укладено договір № ПК21/0074/203 поставки партіями з використанням паливних карток (а.с. 28-31).

Відповідно до пункту 2.1. договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця (поставляти) Товари, (надавати Послуги) Покупець зобов`язується приймати у власність Товари (Послуги) та оплачувати їх вартість на умовах передбачених даним Договором.

Під партією Товару сторони розуміють Товари в кількості та асортименті визначені в Специфікації (додаток 1), передані Покупцю на умовах даного Договору.

Згідно пункту 2.4. договору передача Товарів (надання послуг) Покупцю здійснюється з використанням паливних карток.

На виконання умов даного Договору Постачальник передає Покупцю паливні картки, про що сторони підписують відповідний акт приймання-передачі. Покупець не вправі використовувати отримані паливні картки в інших цілях, не пов`язаних з виконанням даного Договору (пункт 2.5. договору).

Підтвердженням фактичного отримання Покупцем Товарів (Послуг) на ТО в асортименті та кількості є Чек, що видається Покупцю (пункт 3.2. договору).

Приймання-передачі Товарів (Послуг) по кількості та асортименті здійснюється Покупцем (довіреною особою Покупця) на терміналі ТО в момент передачі Товарів (надання Послуг), згідно кількісних показників Чека, після чого претензії по кількості та асортименті Товарів (Послуг) Постачальником не приймаються (пункт 3.3. договору).

Розрахунки за Товари (Послуги) здійснюються Покупцем в українській національній валюті гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Моментом виконання зобов`язань Покупця по оплаті Товарів (Послуг) вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 4.1. договору).

Загальна сума Договору становить: 1 000 000,00 грн (один мільйон гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 166 666,67грн (сто шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок) (пункт 4.2. договору).

Згідно пункту 4.3. договору розрахунки за Товари (послуги) Покупець здійснює на умовах 100 % після оплати вартості Товарів (Послуг), протягом 30 робочих днів.

Оплата Товарів (Послуг) здійснюється Покупцем на підставі виписаних Постачальником рахунків, де вказується конкретний асортимент, кількість та ціна Товарів (Послуг). Оплата рахунку здійснюється Покупцем в повному розмірі вартості Товарів (Послуг), вказаних в рахунку і є підтвердженням згоди Покупця на отримання відповідної кількості та асортименту Товарів (Послуг) за вказаною ціною (пункт 4.4. договору).

Покупець зобов`язаний належно виконувати умови даного Договору, в т.ч. вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вартості Товарів (Послуг) у відповідності до умов Розділу 4, та/або відповідних Додатків (Додаткових угод) до даного Договору (підп. 5.1.1 пункту 5.1. договору).

Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від Постачальника повернути останньому по одному примірнику підписаних уповноваженою особою та скріплених печаткою оригіналів видаткових накладних та актів приймання-передачі, або в той же строк надати мотивовані заперечення. Відповідальність за невчасне повернення видаткових накладних, актів приймання-передачі покладається на Покупця. У випадку застосування Сторонами електронного документообігу (згідно Розділу 15 даного Договору), дана умова не застосовується (підп. 5.1.11 пункту 5.1. договору).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 договору Покупець має право отримати додаткові паливні картки (п.2.5. даного Договору).

За невиконання чи неналежне виконання умов даного Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (пункт 9.1. договору).

Постачальник зобов`язується оформити податкову накладну відповідно до вимог діючого законодавства, зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних і надати її Покупцю в строки, передбачені законодавством. В разі порушення даного зобов`язання Постачальником, останній несе відповідальність в межах, передбаченим чинним законодавством України (пункт 9.3. договору).

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по даному Договору (пункт 12.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

31.08.2023 сторонами підписано Специфікацію на товар: бензин А-95 (Євро 5) у кількості 20 000,00 л, ціна за од. з ПДВ 50,00 грн, всього 1 000 000,00грн з ПДВ. Загальна вартість товару, зазначеного в Специфікації, становить 1 000 000,00грн, в тому числі ПДВ 166 666,67грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" на виконання умов договору поставлено позивачу товар на загальну суму 1 000 000,00грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № 0021/1000396 від 30.09.2023 на загальну суму 200 725,50грн, в тому числі ПДВ 33 454,25грн;

- № 0021/1000442 від 31.10.2023 на загальну суму 229 371,50грн, в тому числі ПДВ 38 228,58грн;

- № 0021/1000473 від 30.11.2023 на загальну суму 224 743,50грн, в тому числі ПДВ 37 457,25грн;

- № 0021/1000498 від 31.12.2023 на загальну суму 281 005,00грн, в тому числі ПДВ 46 834,17грн;

- № 0021/1000001 від 31.01.2024 на загальну суму 26 520,00грн, в тому числі ПДВ 4 420,00грн;

- № 0021/1000014 від 29.02.2024 на загальну суму 14 280,00грн, в тому числі ПДВ 2 380,00грн;

- № 0021/1000024 від 31.03.2024 на загальну суму 19 214,25грн, в тому числі ПДВ 3 202,37грн;

- № 0021/1000032 від 30.04.2024 на загальну суму 3 161,19грн, в тому числі ПДВ 526,87грн;

- № 0021/1000047 від 31.07.2024 на загальну суму 979,06грн, в тому числі ПДВ 163,18грн. (а.с.39-43)

Також постачальником виставлено позивачу наступні рахунок фактури на оплату:

- № 0021/1607027 від 31.08.2023 на загальну суму 490 000,00грн, у тому числі ПДВ 81 666,67грн;

- № 0021/1001364 від 08.09.2023 на загальну суму 510 000,000грн, у тому числі ПДВ 85 000,00 грн (а.с.34-35).

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату у розмірі 1 000 000,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 239 від 31.08.2023 на суму 490 000,00грн, у тому числі ПДВ 81 666,67грн (оплата за ПММ (бензин А-95) згідно рахунку № 0021/1607027 від 31.08.2023), № 249 від 11.09.2023 на суму 510 000,00грн, у тому числі ПДВ 85 000,00грн (оплата за ПММ (бензин А-95) згідно рахунку № 0021/1001364 від 08.09.2023) (а.с. 36 зі зворотньої сторони, а.с.37).

Видаткові накладні містять підписи сторін.

Позивач зазначає, що відповідачем, у визначені п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України строки, не було зареєстровано податкові накладні по вказаним операціям в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, позивач втратив можливість сформувати податковий кредит та зменшити податкові зобов`язання на загальну суму 170 328,90грн, що є його збитками.

Отже Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" не зареєструвало податкові накладні згідно вказаних вище оплат за договорами № ПК20/02/231 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 30 грудня 2022 року на суму 3 662,24грн (за газ нафтовий скраплений на суму 52 317,76грн.) та № ПК21/0074/203 поставки партіями з використанням паливних карток від 31 серпня 2023 року на загальну суму 166 666,67грн.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 23.02.2024 № 1176/43/25/01-2024 щодо невиконання умов договорів та порушення законодавства України на суму 170 328,91грн з проханням зареєструвати накладні на суму 170 328,90грн (а.с.44-45).

Відповідач у відповідь на претензію позивача направив лист № 35 від 26.02.2024 в якому повідомив, що комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 56075 від 31.08.2023 стосовно ТОВ «Інтекс Інвест» прийнято рішення «про відповідність платника податку критеріям ризиковості». Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, реєстрація всіх податкових накладних поданих на реєстрацію ТОВ «Інтекс Інвест» зупинена.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків; г) 14 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень сторін стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого товару. Жодних заперечень з приводу прийняття товару та оплати за платіжними дорученнями сторонами не надано.

Суд доходить висновку, що позивачем дотримано положення договорів № ПК20/02/231 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 30 грудня 2022 року в частині виконання зобов`язань щодо оплати на загальну суму 531 980,00грн (ПДВ 34 802,43грн) та № ПК21/0074/203 поставки партіями з використанням паливних карток від 31 серпня 2023 року на загальну суму 1 000 000,00грн (166 666,67грн).

Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суд має встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України, саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (як постачальника за договорами) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Згаданим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем до органів ДПС пояснень та доказів для можливості реєстрації зупинених податкових накладних, аналогічних доказів відповідачем не надано і до господарського суду, що свідчить про бездіяльність відповідача у виконанні своїх обов`язків.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно із частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У частині першої статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

За таких обставин наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Отже, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це спричиняє неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для стягнення збитків у розмірі 170 328,91грн.

Судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (170 328,91грн), то позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 028,00грн, про що свідчить платіжна інструкція № 2029 від 03.09.2024. Тому поверненню з Державного бюджету України підлягає 605,60 грн.

Отже позивачем під час звернення з позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Суд не вирішує питання повернення судового збору, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління поліції охорони в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення збитків у розмірі 170 328,91грн задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", 49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, 47, офіс 206/2, код ЄДРПОУ 39821153 на користь Управління поліції охорони в Житомирській області, 10003, Житомирська область, м.Житомир, пров.Львівський, 4, код ЄДРПОУ 40109091 збитки у розмірі 170 328,91грн (сто сімдесят тисяч триста двадцять вісім гривень 91 коп.) та судовий збір у розмірі 2 422,40грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 07.11.2024

Суддя О.В. Перова