Рішення

від 07.11.2024 по справі 905/1181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2024р. Справа №905/1181/24

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., розглянув матеріали справи №905/1181/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг», м.Харків,

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО», село Миньківка, Бахмутських р-н, Донецька області

про стягнення заборгованості в сумі 515 597,88грн -

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО» про стягнення заборгованості в сумі 515 597,88грн, з яких: 361 950,00грн основний борг, 28 051,13грн 3% річних, 125 596,75грн інфляційні втрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №033/02/22 від 04.02.2022 в частині оплати поставленого товару в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 361 950,00грн, що також стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Господарський суд ухвалою від 10.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/1181/24, визначив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропонував відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову. Запропонував позивачу у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати відповідь на відзив в порядку статті 166 Господарського процесуального кодексу України, копію якого направити відповідачу в той самий строк, докази направлення надати суду разом з відповіддю на відзив.

На підставі приписів ч.2 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена листом з рекомендованим повідомлення на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте конверт повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

З метою повідомлення відповідача про наявність відкритого судового провадження, суд враховуючи, що його місцезнаходженням, згідно офіційних даних, є село Міньківка віднесене до Соледарської міської територіальної громади, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є територією активних бойових дій, відповідача повідомленно про розгляд справи шляхом публікації 16.09.2024 оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Також, судом здійснено направлення ухвали на електронну адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи, яка, відповідно до довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена відповідачу 10.09.2024.

Враховуючи, що електронна адреса відповідача не є офіційною, судом встановлено зв`язок з відповідачем, за номером телефону, зазначеним в матеріалах справи та повідомлено про наявність відкритого судового провадження, що підтверджується телефонограмою суду від 12.09.2024. Під час телефонної розмови представник відповідача повідомив про отримання ухвали суду від 10.09.2024 на електронну адресу.

27.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Відповідач посилається на те, що позивачем були порушені умови поставки, які були затверджені договором №033/02/22 від 04.02.2022, а також специфікацією. По-перше, відповідач у відзиві зазначає, що позивачем не було додано до позовної заяви копії письмової транспортної інструкції, направленої від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО», яка передбачена договором. Також відповідач зазначив, що товар був переданий до останнього раніше встановленого строку без попередьої 100% передоплати відповідача на разрахунковий рахунок позивача, що свідчить про неналежне виконанням позивачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №033/02/22 від 04.02.2022 в частині поставки товару. Крім того, відповідач посилається на те, що сторони у договорі досягли згоди про зміну виконання зобов`язання у період дії форс-мажорних обставин, що також не було враховано позивачем.

Згідно з положеннями ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що якщо судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом у строки встановлені ухвалою суду. Позивач правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи відзиву, беручи до уваги наявні документи, які мають значення для вирішення справи, на підставі яких можливо об`єктивно вирішити спір, дана справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

04.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг» (постачальник, позивач) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «АТО» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №033/02/22, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар у кількості та на умовах визначених договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.2.1 сторони домовилися, що постачальник передає покупцю товар у кількості визначеному додатками до договору. Загальна кількість товару визначається кількістю товару, зазначеного також в додатку до договору.

Постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями, за ціною та місцем поставки, зазначеному в додатку до даного договору (пункт 3.1).

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 договору оплата товару здійснюється згідно з додатками до даного договору. Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника, на підставі виставлених рахунків постачальника, в строки та умовах згідно укладених специфікацій до даного договору. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п.6.1 договору, постачальник зобов`язується поставити партію товару в строки та місце, визначені відповідною специфікацією.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що постачальник разом із товаром повинен надати покупцю на кожну партію товару (сторони також погоджуються, нижчеперелічені документи можуть бути направлені поштовим зв`язком): видаткову накладну на товар та/або товаротранспортну накладну; оригінал договору поставки (якщо він не надавався раніше); оригінал специфікації на поставку товару (якщо вона не надавалась раніше); копію сертифіката якості виробника на товар (на вимогу покупця).

Товар вважається поставленим покупцю з моменту: при перевезнні товару силами покупця з моменту завантаження товару в автотранспорт, що наданий покупцем та/або підписання уповноваженю особою покупця товарно-транспортної накладної; при перевезені товару силами постачальника з моменту подачі для його розвантаження (6.6 договору).

Відповідно до п.6.9 договору, при поставці товару на умовах СРТ факт передачі товару покупцю виникає в момент приймання товару, та підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та отримання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін та діє до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків-до їх повного здійснення (п.10.5 договору). Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну із сторін договору від виконання своїх зобов`язань по договору та відповідальності за його порушення(невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору(п.10.6 договору).

Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатком №2 від 18.02.2022 до договору сторони оформили специфікацію, в якій погодили, зокрема товар, що підлягає поставці, а саме Амоній Нітрат (селітра аміачна) марки Б, код УКТЗЕД 3102309000, у кількості 22,000т, загальною вартістю разом з ПДВ 594 000,00грн.

В зазначеній специфікації сторони погодили, що ресурси поставляються згідно іncoterms 2010, самовивіз автомобільним транспортом СРТ, Донецька обл., Бахмутський р-н, с.Міньківка. В свою чергу, покупець зобов`язаний завчасно, надати продавцю транспортну інструкцію у письмовій формі. Оплата за товар до 21.02.2022 на підставі виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на разрахунковий рахунок постачальника. Строк поставки товару до 28.02.2022., при надходженні 100% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору постачальником виставлено покупцю рахунок на оплату №81 від 18.02.2022 на суму 594 000,00грн.

Згідно з видатковою накладною №102 від 19.02.2022 постачальником поставлено, а представником покупця, прийнято обумовлений специфікацією товар на суму разом з ПДВ 594 000,00грн. Видаткова накладна підписана сторонами та скріплена печатками позивача та відповідача.

Також, до матеріалів справи додана податкова накладна від 19.02.2022 та підписана позивачем та відповідачем і скріплена печатками товарно-транспортна накладна №P102 від 19.02.2022, в якій також пітверджується факт прийняття товару відповідачем.

Відповідач частково сплатив заборгованість за отриманий товар, що пітверджується платіжними дорученнями №182 від 22.07.2022 у розмірі 96 600,00грн, №194 від 25.07.2022 у розмірі 99 648,00грн, а також №240 від 20.10.2022 у розмірі 35 802,00грн, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на час подання позову становить 361 950,00 грн.

05.06.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав невідкладно сплатити заборгованість з урахуванням неустойки в розмірі 783 812,27грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату поставленої продукції не здійснив.

Невиконання відповідачем умов договору № 033/02/22 від 04.02.2022 в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 361 950,00грн стало підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із поставкою. За приписами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до видаткової накладної №102 від 19.02.2022, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 594 000,00грн.

Факт передачі товару за накладною №102 від 19.02.2022 відповідач не заперечує та належними і допустимими доказами не спростовує, будь-які докази невідповідності товару щодо його якості та/або кількості у матеріалах справи відсутні. Всі накладні, які додані до матеріалів справи, а також договір №033/02/22, підписані з боку представника відповідача. Вказане свідчить про відсутність будь-яких заперечень покупця щодо товару та документів, які були надані постачальником. Суд зауважує, що після прийняття товару у відповідача виник обов`язок щодо його оплати відповідно до положень ч.4 ст.538 Цивільного кодексу України, тому посилання відповідача про порушення умов поставки в умовах його прийняття, без будь-яких зауважень, є безпідставним.

Також, за змістом ст. 531 ЦК України, боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Дослідивши договорі на предмет заборони дострокового виконання позивачем зобов`язань по поставці, суд зауважує, що така заборона відсутня, у зв`язку з чим всі намагання відповідача переконати суд у порушенні позивачем вимог договору та відсутності зобов`язань відповідача щодо оплати прийнятого товару є безпідставними.

Посилання відповідача на неможливість скористатися правом на відмову від товару, з посиланням на п.7.3 договору, що передбачає сплату штрафу у розмірі 10% від суми даного договору за необгрунтовану відмову товару, не приймається судом, оскільки зазначений пункт договору регулює інші ніж спірні відносини, за яких відбувся факт відмови покупця від товару.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що він не мав змоги виконати свої зобов`язання з оплати заборгованості у зв`язку із форс-мажорними обставинами, суд зазначає наступне.

Розділом 8 договору сторони визначили, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань, в разі дії обставин непереборної сили (повінь землетрус, зміна законодавства чи інших нормативних актів органами державної влади або інші причини, що не залежать від сторін), що роблять неможливим належне виконання зобов`язань за договором (пункт 8.1). Про настання і припинення форс-мажорних обставин/обставин неперебної сили), сторона зобов`язана повідомити іншу сторону в п`ятиденний термін з моменту їх виникнення. На час дії форс-мажорних обставин виконання договору призупиняється. Форс-мажор автоматично продовжує термін виконання зобов`язань за цим договорм на час його дії. Форс-мажорні обставини підтверджуються довідкою Торгово-промислової палати України.

Так, в підтвердження викладеного відповідачем долучено до відзиву лист ТТП України від 28.02.2022 №2024/02.0-.7.1., витяг з єдиного реєстру досудового розслідування, розпорядження Голови Донецької обласної державної адміністрації начальника Донецької обласної військової адміністрації від 23.01.2023 №29/5-23.

Представник відповідача, у відзиві зазначає, що у телефонному режимі керівник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО» повідомила керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг» про настання форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, твердження відповідача про комунікацію засобами телефонного зв`язку не можуть бути прийнятими до уваги судом, оскільки не мають доказового підтвердження в розумінні ст.ст.73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.141 вказаного Закону).

Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися.

За умовами п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом(п.3.3 Регламенту)

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Контекстний зміст ст.14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, яки стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.

Матеріали справи не містять сертифікат (довідку) про форс-мажорні обставини, наявність якого, за умовами договору звільняє від відповідальності за повне або часткове невиконання зобовязань, в разі дії обставин непереборної сили (повінь землетрус, зміна законодавства чи інших нормативних актів органами державної влади або інші причини, що не залежать від сторін), що роблять неможливим належне виконання зобов`язань за Договором.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України та бойові дії не можуть бути беззаперечними доказами наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором.

Відповідачем долучені до матеріалів справи витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань про пошкодження та знищення адміністративних приміщень відповідача, проте вказане не свідчить про наявність або відсутність коштів на рахунках відповідача, необхідних для виконання обов`язку з оплати наданих послуг.

Виходячи з наведеного матеріали справи не містять доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв`язку неможливості виконання зобов`язань за договором із фактом військової агресії.

Разом з тим, суд зазначає, борг за договором виник у відповідача ще до настання форс-мажорних обставин. Крім цього, згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено вплив форс-мажорних обставин (військової агресії) на можливість здійснення оплати за договором, у зв`язку з чим підстави для звільнення від відповідальності та до закінчення форс-мажорних обставин відсутні.

Відповідно до умов договору та специфікації строк оплати за товар до 21.02.2022, на підставі виставленого рахунку фактури шляхом перехування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково сплатив суму заборгованості за поставлений товар в загальному розмірі 232 050,00грн, що підтверджується наданими платіжними інструкціями, у зв`язку з чим залишок заборгованості склав 361 950,00грн.

Виходячи з викладеного, відповідач обов`язок з оплати прийнятої продукції в повному обсязі не виконав, оплату поставленої у власність продукції розмірі 361 950,00грн не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем на вказану суму.

Враховуючи зазначене, сума заборгованості в розмірі 361 950,00грн, є доведеною, обґрунтованою, такою, що підтверджується матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі.

Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних в сумі 28 051,13грн та інфляційні втрати в сумі 125 596,75грн за період з 22.02.2022 по 31.07.2024.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючі різні підходи для розрахунку заборгованості за інфляцією у випадках, коли заборгованість існує неповний місяць, суд враховує позицію Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 20.11.2020 року по справі № 910/13071/19. Так, суд зауважив, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачила необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Отже, оскільки прострочення відповідача виникло з 22.02.2022 року (у лютому 2022 року 28 днів), прострочена заборгованість відповідача у лютому існувала менше місяця, тому стягнення інфляційних витрат є правомірним за період прострочення з березня 2022.

Враховуючи попередні висновки, суд розрахував заборгованості за інфляцією за період з 01.03.2022 по 31.07.2024.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою підсистеми Ліга Закон, судом встановлено, що він є арифметично невірним та за підрахунком суду складає 125 851,75грн, проте враховуючи, що суд розглядає справу в межах заявлених вимог, сума інфляційних втрат підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі, а саме 125 596,75грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних за допомогою підсистеми Ліга Закон судом встановлено, що він також є арифметично невірним, та за підрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 26 489,33грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО» про стягнення заборгованості в сумі 515 597,88грн задовольнити частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Стосовно інших судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України, до суду не надходило ані заяв, ані клопотань про їх відшкодування, ані доказів в підтвердження понесення таких судових витрат, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО» про стягнення заборгованості в сумі 515 597,88грн - задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АТО» (84532, Донецька область, Бахмутський р-н, село Міньківка, вул Леніна, б.17В; код ЄДРПОУ 24316185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохім Трейдинг» (61100, Харківська область, м.Харків, б.Жасминовий, буд.3, корпус 2, кв.3; код ЄДРПОУ 43873092) борг в загальному розмірі 514 036,08грн, з яких: 361 950,00грн - основний борг; 26 489,33грн - 3% річних; 125 596,75грн - інфляційні втрати, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7710,54грн.

3.В іншій частині заявлених вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Рішення прийняте, складено та підписано у нарадчій кімнаті.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).

Суддя П.В. Демідова