Ухвала

від 07.11.2024 по справі 906/1119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"07" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1119/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Шніт А.В.,

перевіривши матеріали позовної заяви позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення 731 495,81грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" 731495,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання №28-03/242 від 28.03.2024 в частині оплати за поставлений товар.

Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для їх направлення за підсудністю до Господарського суду міста Києва з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Тобто, законодавець передбачив юридичну можливість для позивача, який звертається до суду з позовом з приводу вирішення спору, що виник при виконанні правочинів у господарській діяльності, обрати на власний розсуд, якими правилами територіальної підсудності керуватись при зверненні до суду за захистом своїх прав. У процесуальному законодавстві запроваджено для такої категорії справ правило альтернативної підсудності, що надає право саме позивачу обирати уповноважений суд з-поміж тих, що визначені або загальними правилами підсудності господарських справ, або спеціальним правилом альтернативної підсудності - за місцем виконання договорів.

Статтею 532 ЦК України передбачено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Проаналізувавши положення договору постачання №28-03/242 від 28.03.2024, суд дійшов висновку про те, що сторони у даному договорі не визначили конкретного місця його виконання, і особливості, за якими даний договір може виконуватися/бути виконаний у певному місці, відсутні.

Водночас, суд констатує, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача коштів (заборгованості затовар), а не спір про фактичне виконання зобов`язань за договором. Тобто, зобов`язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які належить через їх особливість виконувати тільки у певному місці.

Зі змісту договору не вбачається особливостей, зокрема, в частині місця стягнення з відповідача грошових коштів.

Отже, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати боргу в чітко визначеному місці.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування приписів ч.5 ст.29 ГПК України, а підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням приписів ч.1, 2 ст.27 цього Кодексу, якою передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, зокрема, як: місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем у даній справі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" (ідентифікаційний код 39147619) з місцезнаходженням: 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шолом Алейхема, 62.

Однак, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №34006533, отриманого на запит суду від 06.11.2024, місцезнаходженням відповідача є: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82. Зміни до відомостей про юридичну особу місцезнаходження юридичної особи зареєстровано 12.10.2024.

Таким чином, з огляду на положення ст.27 ГПК України, вказана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Житомирської області.

Суд враховує, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна, є безумовною підставою для скасування судового рішення, прийнятого за результатами вирішення судового спору (ст.279 ГПК України), а також може розцінюватись як перевищення повноважень, компетенції, прийняття завідомо неправосудного рішення тощо.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 (заява № 7360/76), висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у п.1 ст.6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Відповідно до ч.9 ст.176 ГПК України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч.3 ст.31 ГПК України).

Суд зазначає, що передання справи за належною територіальною юрисдикцією не призводить до порушення прав позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд, а є гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом і законне та обґрунтоване рішення не буде в подальшому скасоване судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що матеріали позовної заяви (єдиний унікальний номер судової справи №906/1119/24) підлягають передачі за підсудністю до Господарського суду міста Києва, тобто за місцезнаходженням відповідача.

Крім того, ТОВ "Наш Хліб Вінниця" разом з позовом подано заяву про забезпечення позову (вх. №01-44/3124/24 від 06.11.2024), в якій останнє просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно ТОВ "Твій хліб" у межах суми основного боргу - 684303,43грн.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 2 частини 1 статті 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З огляду на зміст наведених норм ГПК України, заява про забезпечення позову, яка надійшла разом із позовною заявою, має розглядатися в межах зазначеної позовної заяви.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви ТОВ "Наш Хліб Вінниця" до ТОВ "Твій хліб" про стягнення 731495,81грн за підсудністю до Господарського суду м. Києва, заява ТОВ "Наш Хліб Вінниця" про забезпечення позову (вх. №01-44/3124/24 від 06.11.2024) також підлягає передачі разом з позовними матеріалами.

Керуючись ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський су

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб" 731495,81грн з доданими до неї документами передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44/В, м. Київ, 01054).

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" про забезпечення позову (вх. №01-44/3124/24 від 06.11.2024) передати разом з матеріалами позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44/В, м. Київ, 01054).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Шніт А.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу через електронний кабінет

3 - Господарському суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, буд. 44/В, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 05379487 (рек. з пов.) - оригінал ухвали з гербовою печаткою разом з позовними матеріалами та заявою про забезпечення позову