Рішення

від 06.09.2024 по справі 909/673/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/673/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Безрука Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЛОГИСТИК",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПАНІЯ ПРИКАРПАТТЯ",

про стягнення 291 085, 94 грн заборгованості за надані послуги за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.08.2022 №Ж 2022/082,

за участю представників:

від позивача - Дяковський О.С.,

від відповідача - Гарагуц І.Ф.,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. ТОВ "Глобал Логистик" звернулось з позовом до ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про стягнення 291 085, 94 грн заборгованості за надані послуги за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.08.2022 №Ж 2022/082.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма судочинства.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.07.2024 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням відповідача суд ухвалив здійснювати розгляд справи з повідомленням сторін (ухвала від 07.08.2024).

2.2. Поновлення процесуальних строків

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України в судовому засіданні 16.08.2024 суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив, поновив цей строк та прийняв відповідь на відзив до розгляду.

2.3. Перерви в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні 16.08.2024 оголошувалась перерва до 02.09.2024 з наступним оголошенням перерви до 06.09.2024.

2.4. Виготовлення повного тексту рішення.

В зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді та її перебуванням у черговій річній відпустці повний тест рішення складено 07.11.2024.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов.

3.1. Позовна заява (вх. № 6382/24 від 15.07.2024).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до умов договору від 23.08.2022 №Ж2022/082 надав відповідачу послуги з перевезення вантажів на суму 291 085, 94 грн, що підтверджується, зокрема, актами надання послуг № 26 від 17.11.2022 на суму 144 371, 07 грн та № 27 від 18.11.2022 на суму 146 713, 99 грн. Відповідач зобов`язання щодо оплати наданих послуг не виконав. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 11, 509, 599, 530, 610, 611, 612, 627, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 180, 193 ГПК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 31.07.2024 (вх. №12429/24 від 01.08.2024).

Відповідач проти позову заперечив, оскільки відповідно до умов п. 3.5.4 укладених між сторонами договорів про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 30.09.2021 №30/09/2021ГЛ та від 23.08.2022 №Ж2022/082 позивач зобов`язаний відшкодувати відповідачу суми бюджетного відшкодування, які було знято під час проведення податкових перевірок. Стверджує, що борг позивача перед відповідачем становить 1 272 761, 46 грн.

У зв`язку з цим відповідач 06.12.2023 направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (вих. № 284/12 від 01.12.2023) на суму 498 813, 73 грн. Вказана сума охоплює і вимогу позивача про стягнення спірної заборгованості в розмірі 291 085, 06 грн згідно з актами надання послуг № 26 від 17.11.2022 і № 27 від 18.11.2022.

Крім того вважає, що заборгованість у нього відсутня з огляду на те, що він з 28.11.2022 до 19.12.2022 сплатив 740 000 грн за договором № Ж2022/082 від 23.08.2022.

3.3. Відповідь на відзив від 14.08.2024 (вх. №12983/24).

Заперечує здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за актом перевірки на суму 450 635, 49 грн. Вважає, що вимоги не є однорідними та є спірними, оскільки одні вимоги базуються на невиконанні зобов`язання, інші стосуються сплати податків до державного бюджету, а тому не можуть бути зараховані. Крім того, відповідно до ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 300/821/23 відповідач 03.03.2023 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 005396/0701 від 09.11.2022. Вказані обставини свідчать про спірність вимог, вказаних у заяві про зарахування, що порушує основну умову здійснення зарахування - безспірність.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. Між ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" як замовником та ТОВ "Глобал Логистик" як виконавцем 23.08.2022 укладено договір № Ж2022/082 про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (далі Договір).

Умови Договору такі.

В порядку та умовах цього договору виконавець зобов`язався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом (відповідно з товарно-транспортними накладними) до відповідного пункту призначення у встановлений замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачу), а замовник зобов`язався надати вантаж до перевезення виконавцю та сплатити за організацію перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.1)

Замовник за цим договором може виступати також і вантажоодержувачем/ вантажовідправником (п. 1.2.).

Ціна договору дорівнює сумарній вартості наданих виконавцем та прийнятих замовником послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу протягом дії цього договору, що відображаються в актах виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.1.)

Плата за послуги здійснюється після їх фактичного надання, протягом 21 банківського дня з моменту отримання оригіналів документів, вказаних нижче, факту підписання актів виконаних робіт (наданих послуг), визначення маси вантажу згідно з п. 2.3.2 договору та проведення звірки взаємних розрахунків між замовником та виконавцем.

Акти виконаних робіт (наданих послуг) надаються виконавцем не пізніше 10 дня, що настає за місяцем, в якому надавалися послуги разом з оригіналами товарно-транспортних накладних. При відсутності зауважень щодо наданих послуг за цим договором, замовник підписує акт виконаних робіт (наданих послуг) протягом 5 (п`яти) банківських днів після його отримання за умови наявності у замовника документів, що підтверджують надання послуг за цим договором, а саме два оригінальних примірники товарно-транспортної накладної з відміткою про отримання вантажу вантажоодержувачем (п. 2.3).

У разі якщо органами державної податкової служби України чи іншими органами уповноваженими згідно з чинним законодавством України (за наслідками винесення податковою повідомлення-рішення, акту перевірки, довідки, внесення коригувань до особового рахунка замовника як платника податків, іншим способом) та/або рішенням (постановою) суду буде зменшено податковий кредит замовника з ПДВ за податковими накладними виконавця, зменшено валові витрати замовника на вартість наданих послуг, донараховано замовнику податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані замовнику штрафні санкції за порушення податкового законодавства або судом буде прийнято рішення про стягнення в дохід держави отриманою за угодою визнаною недійсною (нікчемною) виконавець зобов`язується протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати відправлення замовником відповідної вимоги сплатити замовнику грошові кошти в розмірі рівному сумі, на яку замовнику зменшено податковий кредит по ПДВ, зменшені валові витрати, донараховані податки, збори, обов`язкові платежі, нараховані штрафні санкції, стягнуто в дохід держави отримане за угодою визнаною недійсною (п. 3.5.4).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині не виконаних зобов`язань, що виникли протягом дії цього договору, - до повного виконання (п. 6.1.).

4.2. На виконання договірних зобов`язань позивач надавав відповідачу транспортні послуги з перевезення вантажу. Згідно з довідкою позивача від 03.07.2024 № 703 між сторонами було підписано акти надання послуг № 1 - № 29 на загальну суму 2 703 812, 61 грн, сплачено 2 412 726, 67 грн, не сплачено 291 085, 94 грн, зокрема за актами від 17.11.2022 № 26 на суму 144 371, 07 грн та від 18.11.2022 № 27 на суму 146 713, 99 грн. Останній платіж 28.06.2024 на суму 296 307, 43 грн здійснено за послуги, надані згідно з актами № 23, 28.

Відповідач факт надання вказаних послуг не заперечує.

На підтвердження здійснення платежів за період з 29.11.2022 до 19.12.2022 на суму 740 000 грн відповідач представив платіжні інструкції: від 29.11.2022 № 11654 на суму 40 000 грн, від 09.12.2022 № 15027 на суму 300 000 грн, від 12.12.2022 №15609 на суму 300 000 грн та від 19.12.2023 № 17748 на суму 100 000 грн. У цих платіжних інструкціях вказано призначення платежу "оплата за транспортно-експедиторські послуги згідно договору № Ж2022/082 від 23.08.2022". А тому відсутні підстави стверджувати, що ці оплати відбулись саме в оплату послуг згідно з актами № 26, № 27.

4.3. Позивач направляв відповідачу вимогу про сплату заборгованості за вказаними актами № 26, № 27 у розмірі 291 085, 94 грн (поштове відправлення №0820500562282).

4.4. Відповідач 06.12.2023 направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (вих. № 284/12 від 01.12.2023) на суму 498 813, 73 грн. Вказана сума охоплює і вимогу позивача про стягнення спірної заборгованості згідно з актами надання послуг № 26, № 27. В заяві як зустрічні вказуються вимоги відповідача до позивача, зокрема, відповідно до умов п. 3.4.5. Договору на суму 450 635, 49 грн, оскільки ГУ ДПС в Івано-Франківській області зменшила відповідачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Вимогу про сплату вказаної суми 450 635, 49 грн відповідач направляв позивачу листом за № 50/2 від 27.02.2023, до якої був долучений акт перевірки ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 20.02.2023 №971/09-19-07-05/41481188. У цьому акті визнані безтоварними операції по Договору з вересня до серпня 2022 р. на суму 2 686 604, 56 грн, в тому числі ПДВ - 450 635, 45 грн.

Відповідач стверджує, що відповідно до податкового повідомлення-рішення № 001824/0705 від 22.03.2023 йому було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 601 762 грн і штрафні санкції в сумі 300 881 грн. Проте вказане повідомлення-рішення відповідач не подав, а вказав, що воно за його скаргою було скасоване за рішенням ДПС України від 08.06.2023, в якому також вказано про необхідність провести додаткову позапланову перевірку.

За твердженням відповідача була проведена повторна документальна перевірка, за наслідками якої складено акт від 31.07.2023 № 8888/09-19-07-05/41481188 і винесені податкові повідомлення-рішення № 008830/0701 від 29.08.2023 та № 008832/0701 від 29.08.2023. Податкове повідомлення-рішення №008830/0701 від 29.08.2023 скасоване рішенням ДПС України від 17.11.2023, а податкове повідомлення-рішення №008832/0701 відповідач оскаржив в судовому порядку. Зазначені акт та податкові повідомлення-рішення відповідач не представив. Подав ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 про відкриття провадження у справі № 300/8677/23 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №008832/0701.

Відповідач з урахуванням викладених обставин повторно направляв позивачу заяву № 27/1 від 18.01.2024 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в тому числі на вказану суму 450 635, 49 грн за Договором.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В ст. 316 ГК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Спірні правовідносини виникли з Договору, який є договором транспортного експедирування.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України). Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.3. Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Суд встановив, що позивач відповідно до умов Договору надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, а відповідач не здійснив їх оплату на суму 291 085, 94 грн, зокрема за атами № 26 та №27.

5.4. Щодо тверджень відповідача про припинення зобов`язань внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог суд враховує таке.

Як передбачено в ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 601 ЦК України.

Вказані в заявах відповідача вимоги є зустрічними та однорідними.

В постанові КГС ВС від 10.09.2024 у справі № 910/12851/23 (п. 7.41.) зазначено, що згідно з положеннями ст. 601 ЦК України вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам: - бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); - бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Водночас, вимоги відповідача до позивача не є безспірними. Як зазначено в постанові ОП КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За умовами п. 3.5.4. Договору підставою виникнення зобов`язання сплатити замовнику грошові кошти в розмірі рівному сумі, на яку йому зменшено податковий кредит по ПДВ, передбачає необхідність доведення того, що відповідний податковий кредит по ПДВ було зменшено в установленому порядку.

Проте внаслідок скасування податкових повідомлень-рішень № 001824/0705 від 22.03.2023, № 008830/0701 від 29.08.2023 та оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення № 008832/0701 від 29.08.2023 в судовому порядку суми грошових зобов`язань відповідача зі сплати ПДВ відповідно до ст. 56 ПКУ вважаються неузгодженими.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить до задоволення - з відповідача на користь позивача потрібно стягнути 291 085, 94 грн заборгованості за надані послуги за Договором.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4 366, 29 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 05.07.2024, код квитанції 9347-3577-4986-8617.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 4 366, 29 грн покладається на відповідача.

7.3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

7.3.1. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав договір про надання правничої (правової) допомоги від 04.07.2024 №18-Д, акт прийому передачі наданих послуг від 12.07.2024 №01/24 на суму 10 000 грн та додаткову угоду до договору від 30.08.2024 №1.

За домовленістю сторін послуги виконавця складають фіксовану суму гонорару, котру сторони погодили в розмірі 10 000 грн за підготовку позовної заяви та ведення справи в суді першої інстанції (п. 4.1. договору від 04.07.2024 №18-Д).

Представником позивача у справі був адвокат Дяковський Олександр Сергійович, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії СВ №1094011 від 12.07.2024.

Отже, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України позивач подав докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

7.3.2. При оцінці заперечень відповідача про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу суд враховує таке.

Відповідно до норм ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний тільки оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №910/3758/22 (п. 5.21). Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Враховуючи принцип змагальності, закріплений в ч. 6 ст. 126 ГПК України, саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Для виконання цього обов`язку недостатньо загально сформульованого твердження іншої сторони про неспівмірність витрат без надання доказів та належного обґрунтування.

Відповідач таких доказів не надав. А тому підстави для зменшення розміру вказаних витрат - відсутні.

7.4. Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 14 366, 29 грн судових витрат, з яких 4 366, 29 грн - судовий збір, 10 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236- 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКОМПАНІЯ ПРИКАРПАТТЯ" (вул. Галицька, буд. 93, м. Тисмениця, Івано-Франківська обл., 77400, ідентифікаційний код 41481188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЛОГИСТИК" (проспект Перемоги, буд. 91, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код 44188615) 291 085, 94 грн (двісті дев`яносто одну тисячу вісімдесят п`ять гривень дев`яносто чотири копійки) заборгованості за надані послуги за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.08.2022 №Ж 2022/082, а також 14 366, 29 грн (чотирнадцять тисяч триста шістдесят шість гривень двадцять дев`ять копійок) судових витрат, з яких 4 366, 29 грн - судовий збір, 10 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2024.

Суддя О. В. Малєєва