Ухвала

від 19.09.2024 по справі 922/2717/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині, залучення співвідповідача та відкладення підготовчого засідання у справі

м. Київ

19.09.2024Справа № 922/2717/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А. М., при секретарі судового засідання Старовойтову Є. А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Маршала Конєва 20, м. Харків, 61004)

в інтересах держави в особі

1. Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, 7)

2. Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради (61002, м.Харків, вул.Сумська, 64, 4 поверх, кім.137)

3. Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під.,10 поверх)

4. Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради (61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22Б, офіс 5)

про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 59 184,01 грн.

Представники сторін:

Прокурор: Кузьміна К. Г.

від позивача 1: не з`явився.

від позивача 2: не з`явився.

від позивача 3: не з`явився.

від позивача 4: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, Північно-східного офісу Держаудитслужби та Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" безпідставно сплачених бюджетних коштів в сумі 59184,01 грн. та визнання недійсними додаткові угоди до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021: № 3 від 25.01.2022, № 4 від 16.09.2022 та № 5 від 03.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення інтересів держави за наслідками укладення між Комунальним некомерційним підприємством "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" оспорюваних правочинів, а саме укладення їх з порушенням вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині належного обґрунтування обставин, які є підставою для зміни ціни товару та доведення документального підтвердження існування таких обставин, у зв`язку з чим зазначені правочини мають бути визнані недійсними в судовому порядку згідно ст. 215 ЦК України з одночасним стягненням з відповідача безпідставно набутих на виконання вказаних додаткових угод коштів в сумі 59 184,01 грн згідно ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.06.2023 у справі № 922/2717/23 на підставі ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 922/2717/23 передано на розгляд судді Селівону А. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023, за результатами розгляду позовної заяви позивача, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2717/23, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.10.2023.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та подальший розгляд справи здійснено з урахуванням останньої та наступного предмета спору: визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 25.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 16.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 03.10.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б, офіс 5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 41427817) на користь Харківської міської ради (площа Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) кошти в сумі 59 184, 01 грн, а також з метою повторного надання можливості відповідачу надати заперечення на відповідь на відзив, протокольною ухвалою оголошено перерву на 08.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 922/2717/23 та призначено розгляд справи по суті на 20.12.2023.

Проте, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному, судове засідання 20.12.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 призначено розгляд справи по суті на 18.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 судом постановлено про повернення до розгляду справи № 922/2717/23 у підготовчому провадженні, продовжено підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні та за клопотанням відповідача зупинено провадження у справі № 922/2717/23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23) та оприлюднення повного тексту постанови.

Так, 09.04.2024 до канцелярії суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області № 52-103-2398вих.24 від 01.04.2024 про поновлення провадження у справі та залучення у справі співвідповідача згідно ст. 48 ГПК України у зв`язку з оприлюдненням 01.02.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі 922/2321/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 поновлено провадження у справі № 922/2717/23, призначено підготовче засідання у справі на 17.07.2024.

У підготовчому засіданні 17.07.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 05.09.2024.

Судом повідомлено, що через систему «Електронний суд» надійшли: 15.08.2024 від Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області - пояснення № 14.08.2024№ 52-1879-53 від 15.08.2024, з доказами надсилання іншим учасникам справи, щодо залучення до участі у справі співвідповідача - Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради; 27.08.2024 від представника відповідача - письмові пояснення б/н від 27.08.2024 щодо суті спору з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду 24.01.2024 у справі 922/2321/22, з доказами надсилання іншим учасникам справи. Документи судом долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.09.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.09.2024.

У підготовче засідання 19.09.2024 з`явився прокурор. Уповноважені представники позивачів 1-4 та відповідача у судове засідання 19.09.2024 не з`явились.

Про дату, час і місце проведення судового засідання 19.09.2024 прокурор повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою прокурора Кузьминої К.Г. б/н від 05.09.2024.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В свою чергу, про дату, час та місце проведення судового засідання 19.09.2024 відповідно до норм ст. 6 ГПК України позивачі 1-4 та відповідача повідомлені належним чином шляхом надсилання копії ухвали суду від 05.09.2024 про відкриття провадження у справі № 922/2717/23 до електронних кабінетів останніх, факт отримання якої 14.09.2024 підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронних кабінетів сторін.

Про поважні причини неявки в судове засідання 19.09.2024 прокурора, уповноважених представників позивачів та відповідача суд не повідомлено.

Судом доведено до відома, що 13.09.2024 через систему «Електронний суд» представником Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області подано клопотання б/н від 13.09.2024 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позову, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради, та розгляд клопотання про залучення зазначеної юридичної особи співвідповідачем у справі. Клопотання разом з доказами надсилання його на адреси інших учасників справи судом долучене до матеріалів справи.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру від прокурора та сторін станом на час проведення підготовчого судового засідання 19.09.2024 до суду не надходило.

У підготовчому засіданні 19.09.2024 прокурор в засіданні підтримав подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позову, поданого в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради та про залучення зазначеної юридичної особи як співвідповідача.

Розглянувши в підготовчому засіданні 19.09.2024 матеріали справи та подані прокурором клопотання від 15.08.2024 та 13.09.2024 судом встановлено, що прокурор з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 06.07.2021 у справі 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, просить суд на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишити позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі позивача 4 - Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради без розгляду.

У постанові Верховного Суду від 22.08.2023 у справі № 924/564/22 суд касаційної інстанції з урахуванням викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц і в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 917/269/21, від 07.12.2021 у справі № 903/865/20, від 14.12.2021 у справі № 917/562/21 правових висновків щодо недопустимості представництва прокурором інтересів держави в особі державного чи комунального підприємства/закладу, яке не є суб`єктом владних повноважень, але є самостійним суб`єктом права, та безпідставності звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі таких підприємств, визнав правильними висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі підприємства та про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі підприємства, без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України.

Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом виключно позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи по суті, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17, за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

Відтак, висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання частково недійсною додаткової угоди № 4, пред`явленої лише до однієї зі сторін оспорюваного правочину (Товариства), не відповідає викладеним у пунктах 57, 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 висновкам про те, що: 1) вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав; 2) якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача .

Схожі за змістом висновки (щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину) викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин.

Крім цього, згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 ГК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто, школа не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень.

Також у цьому висновку Велика Палата Верховного Суду звертається до власних висновків, викладених у постановах від 07.11.2018 у справі № 295/4481/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 638/11634/17, згідно яких використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, відтак неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема, шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади, що свідчить про наявність підстав для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами на користь органу місцевого самоврядування.

У справі № 924/1283/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Згідно із частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Враховуючи, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 № 905/1907/21, Касаційним Господарським судом Верховного Суду від 09.08.2023 № 924/1283/21 розтлумачено застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та вказано на неможливість здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі комунальних некомерційних підприємств, оскільки останні не є суб`єктом владних повноважень, проте резюмовано, що застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину, а інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу, тому постає питання щодо заміни сторони, у справі № 925/666/23, що розглядається Господарським судом Черкаської області.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та неможливості здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі комунальних некомерційних підприємств, оскільки останні не є суб`єктом владних повноважень, за умови застосування реституції як наслідку недійсності правочину, який насамперед відновлює права учасників цього правочину, в тому числі шляхом відновлення прав особи через повернення майна відчужувачу, у спірних правовідносинах, які виникли щодо публічної закупівлі електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021 та додатковими угодами до нього, КНП «Міська клінічна лікарня №31» ХМР діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня - Харківською міською радою.

Згідно з п. 1.1. Статуту КНП «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №31» ХМР підпорядковане та підзвітне Департаменту охорони здоров`я Харківської міської ради, засновником КНП «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №31» ХМР є Харківська міська рада (п.1.2 Статуту).

Таким чином, суд зазначає, що звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі КНП «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №31» ХМР, прокурором не дотриманоо приписи абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п.2 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду). Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 48, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 185 ГПК України постановлення на стадії підготовчого провадження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду відповідає приписам чинного законодавства, якими закріплено, що результатами підготовчого засідання суд, серед іншого, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Судом роз`яснюється, що залишення позову без розгляду - це закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення за наявності точно встановлених в законі обставин.

Згідно п.2 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Враховуючи той факт, що кошти на закупівлю електричної енергії згідно з вимогами ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» отримані КНП «МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №31» ХМР з обласного бюджету, контроль за використанням яких відповідно до ст. 17 вказаного Закону здійснюється органами місцевого самоврядування, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі комунального некомерційного підприємства, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та залишити без розгляду позовну заяву у справі № 922/2717/23 в частині позову, поданого в інтересах держави в особі позивача 4 - Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31 "Харківської міської ради (61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4).

В свою чергу суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 48 ГПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

За приписами ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Окрім цього, відповідно до ч. 7 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Суд наголошує, що предметом позову є матеріально-правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Зважаючи на зміст позовних вимог та оскільки КНП «Міська клінічна лікарня №31» ХМР є стороною спірного Договору про постачання електричної енергії споживачу № 66/21 від 16.12.2021 та додаткових угод до нього, права якої порушено, суд дійшов висновку про наявність підстав для залучення Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №31» Харківської міської ради в процесуальному статусі співвідповідача у справі (відповідача 2), та, відповідно, задоволення клопотання прокурора у відповідній частині.

Суд зазначає, що завданням підготовчого провадження, виходячи із змісту ст. 177 ГПК України є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

З метою виконання визначеного у ст. 177 ГПК України завдання підготовчого провадження суд вчиняє передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу (наслідки неявки в судове засідання учасника справи); 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з задоволенням клопотання прокурора про залучення співвідповідача, для надання сторонам можливості ознайомитися з матеріалами справи та вчинити процесуальні дії, а також неявкою в судове засідання уповноважених представників позивачів та відповідач, з метою надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, забезпечення участі представників у судовому засіданні та надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, а також з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, оцінки та дослідження доказів, суд доходить висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання у справі в межах розумного строку та з урахуванням графіку судових засідань.

Керуючись ст.ст. 46, 48, п.2 ч. 1 ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області задовольнити.

2. Залишити без розгляду позовну заяву у справі № 922/2717/23 в частині позову, поданого в інтересах держави в особі позивача 4 - Комунального некомерційного підприємства "Міська клінічна лікарня №31 "Харківської міської ради (61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4).

3. Залучити до участі у справі № 922/2717/23 в якості співвідповідача:

- Комунальне некомерційне підприємство "Міська клінічна лікарня №31 "Харківської міської ради (61039, м.Харків, просп.Любові Малої, 4, код ЄДРПОУ 02003847).

4. Зобов`язати прокурора в строк до 27.09.2024 направити на адресу відповідача 2 копію позовної заяви з доданими матеріалами, надавши суду відповідні письмові докази.

5. Підготовче засідання у справі відкласти на 23.10.24 о 16:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10.

6. Встановити відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу 2 надати суду докази направлення прокурору та позивачам відзиву та заперечень.

Попередити відповідача 3, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).

Звернути увагу відповідача 2, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

7. Встановити прокурору та позивачам строк для подання відповіді на відзив (відзиви) протягом 5 днів з дня отримання відзиву (відзивів) на позов (якщо такий було подано). Прокурору та позивачам надати суду докази направлення відповідачам відповіді на відзив (відзиви).

8. Повідомити про підготовче засідання учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.

9. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 20.10.2024 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

10. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

11. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

12. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

13. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон