Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/10077/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/10077/24

За позовомОСОБА_1 до1. Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» 2. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністраціїпровизнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити діїСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:не з`явився;від відповідача 1:не з`явився;від відповідача 2:не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» (далі - ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ») та Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання припиненими трудових відносин та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач позбавлений можливості виключити інформацію щодо себе, як керівника (директора) ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у зв`язку з чим просить суд визнати припиненими трудові відносини з відповідачем 1 з підстав звільнення з посади директора за власним бажанням та зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію провести відповідну реєстраційну дію з виключення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

28.08.2024 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить суд розглядати справу без його участі, за наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 підготовче судове засідання відкладено на 09.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 підготовче судове засідання призначено на 23.10.2024.

В судовому засіданні 23.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2024.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Суд відзначає, що ухвали суду вручались Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації в персональному кабінеті підсистеми (модулі) Єдиної судової інфрмаційно-комунікаційної системи «Електронни суд», що підтверджується відповідними повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Щодо ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ», то ухвали суду направлялись на адресу його місцезнаходження рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте такі поштові відправлення повертались на адресу суду із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом досліджено, що вказані відправлення було направлено за офіційною адресою місцезнаходження ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ», яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштових відправлень за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пунктів 2 та 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації та про відсутність ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» за адресою місцезнаходження, вважається днем вручення відповідачам ухвал суду у даній справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач 1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вказаними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

В той же час, відповідачі своїм правом на подання відзиву на позов не скористались, будь-який пояснення щодо суті спору до суду не подали.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

З урахуванням викладеного, неявка представників сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням учасника ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ», оформленого протоколом №1 від 26.12.2016, вирішено призначити ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ».

З інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається такий перелік засновників (учасників) ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ»: ДЖАНІ КІНДЖАЛБЕН СУРЕШКУМАР, місцезнаходження: Індія, ГУДЖАР F/13 ДЖАЙ АВЕНЮ, ВИШВАМІТРА СОСАЙЕТ, ДЖІВАРДЖ ПАРК, АХМАДАБАД Індія, ГУДЖАР F/22 ДЖАЙ АВЕНЮ, ВИШВАМІТРА СОСАЙЕТ, ДЖІВАРДЖ ПАРК, АХМАДАБАД.

Відповідно до наказу №10/К від 26.12.2016 на підставі вказаного вище рішення учасника ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» позивач з 26.12.2016 приступив до виконання обов`язків директора відповідача 1.

За твердженням позивача, 03.04.2024 ним подано заяву про звільнення з посади директора ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» за власним бажанням.

Судом встановлено, що вказана заява 03.04.2024 направлена на адресу ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ», що підтверджується накладною та описом Укрпошти №0100113913988, копії яких долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, одночасно заява була направлена на адресу єдиного учасника ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ», що підтверджується відповідними фіскальними чеками, копії яких міститься у матеріалах справи.

ОСОБА_1 , як директором, 12.04.2024 видано наказ №1 «Про скликання позачергових Загальних зборів Учасників», відповідно до якого у зв`язку із необхідністю розгляду заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» за власним бажанням вирішено скликати позачергові Загальні збори Учасників на 13.05.2024.

На підставі вказаного наказу учаснику ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» направлено Повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів Учасників ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» від 12.04.2024, що підтверджується відповідними фіскальними чеками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Натомість, 13.05.2024 Загальні збори Учасників ТОВ «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» не відбулись, у зв`язку з неявкою засновника та єдиного учасника, про що складено відповідний акт №1 від 13.05.2024, що не спростовано відповідачами.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

За приписами частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У даному випадку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, а саме такого змісту:

« 8.5. Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).Частинами першою - четвертою статті 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.

8.6. Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону №2275-VIII тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо окремо не вказано про інше).

8.7. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (частина перша статті 29 Закону №2275-VIII), до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (пункт 7 частини другої статті 30 Закону №2275-VIII).

8.8. Разом з тим Закон №2275-VIII також передбачає укладення з членом виконавчого органу товариства договору.

8.9. Частиною дванадцятою цієї ж статті 39 Закону №2275-VIII передбачено, що договір, який укладається з членом виконавчого органу товариства, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

8.10. Аналіз цієї норми в сукупності з положеннями останнього речення частини сьомої статті 39, частини шостої статті 40 та частини восьмої статті 42 Закону №2275-VIII дозволяє дійти висновку про те, що договір, про який ідеться в частині дванадцятій статті 39 цього Закону, є цивільно-правовим або трудовим договором (контрактом).

8.11. Таке розуміння узгоджується з подальшими змінами, яких зазнала ця норма. Так, у чинній редакції частина дванадцята статті 39 Закону №2275-VIII передбачає, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

8.12. Про застосовність такого підходу свідчить також те, що Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» статтю 39 Закону №2275-VIII доповнено частиною чотирнадцятою, яка передбачає, що у випадках і на умовах, передбачених законом, повноваження виконавчого органу товариства може виконувати юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (особа, яка здійснює функції управління).

8.13. Відтак чинна редакція Закону №2275-VIII встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.

8.14. Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону №2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

8.15. Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону №2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

8.16. Такий трудовий договір (контракт) може визначати окремі аспекти діяльності одноосібного виконавчого органу (члена колегіального виконавчого органу) як працівника товариства, зокрема, строк здійснення ним повноважень; права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальну); умови матеріального забезпечення; умови звільнення з посади (у тому числі дострокового).

8.17. Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_3 був обраний на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів учасників, зафіксованим у протоколі № 1 від 12.09.2005 (том 1, а. с. 20), однак не встановили обставин укладення з ним трудового договору (контракту) в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону №2275-VIII. Учасники справи не стверджували про існування таких обставин та не посилались на недослідження судами доказів, які можуть це підтвердити.

8.18. Оскільки Товариство не укладало з ОСОБА_3 трудового договору (контракту), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що між ним та Товариством не виникав спір стосовно припинення такого правочину. Відтак неправильними є висновки судів попередніх інстанцій та доводи учасників цієї справи про необхідність застосування у спірних правовідносинах норм КЗпП України, зокрема статті 38 цього Кодексу, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

8.19. Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

8.20. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

8.21. Цими висновками Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах №761/40378/18, №758/1861/18 та №911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Щодо умов припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства за його ініціативою.

8.22. Частиною тринадцятою статті 39 Закону №2275-VIII передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

8.23. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 ЦК України).

8.24. При цьому слід враховувати, що за змістом пункту 1 частини другої статті 36 Закону №2275-VIII рішення загальних зборів учасників товариства про обрання та припинення повноважень виконавчого органу не можуть прийматись шляхом опитування.

8.25. Суди попередніх інстанцій встановили, що за положеннями Статуту у разі якщо в Товаристві один учасник, то він виконує функції загальних зборів одноосібно (пункт 8.6.2).

8.26. Статтею 31 Закону №2275-VIII передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).

8.27. Порядок скликання загальних зборів учасників товариства визначено статтею 32 Закону №2275-VIII, частина перша якої передбачає, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

8.28. Суди встановили, що Статутом передбачено, що голова загальних зборів обирається загальними зборами учасників та скликає загальні збори учасників, визначає порядок, день, місце і час проведення загальних зборів учасників, забезпечує своєчасне запрошення на засідання з зазначенням порядку денного, місця і часу проведення загальних зборів учасників не пізніше, ніж за 30 днів до початку загальних зборів учасників (пункт 8.6.4). Загальні збори учасників можуть бути скликані також на вимогу директора (пункт 8.7).

8.29. Водночас голова загальних зборів не визначений Законом №2275-VIII серед органів товариства і на час спірних правовідносин не належав до органів, які можуть бути уповноважені статутом на скликання загальних зборів учасників.

8.30. У зв`язку із цим виконанню підлягали положення частин другої - п`ятої та одинадцятої статті 32 Закону №2275-VIII, за змістом яких виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

8.31. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою мав скликати загальні збори учасників Товариства (пункт 1 частини першої, частина сьома статті 31 Закону №2275-VIII) з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків (частина тринадцята статті 39 Закону №2275-VIII), оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону №2275-VIII, підпункт «є» пункту 8.5 Статуту).

При цьому Директор мав дотриматись вимог статті 32 Закону №2275-VIII та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням Товариства в робочий час».

Слід зазначити, що у даній справі позивач документально підтвердив дотримання вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме частини третьої статті 32, відповідно до якої виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Таким чином, позовна вимога в частині припинення трудових відносин позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що ж до позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як керівника відповідача 1, то вона також підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту з частини п`ятої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 вказано, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов`язує з моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису (виключення директора) що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, оскільки, позов в частині припинення трудових відносин задоволено, то вимога щодо зобов`язання відповідача 2 внести відповідні зміни до відомостей про керівника, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1.

Керуючись статтями 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) із Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, будинок 8; ідентифікаційний код 41058921), у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням.

3. Зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 24; ідентифікаційний код 37405111) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, будинок 8; ідентифікаційний код 41058921), у зв`язку зі звільненням з посади директора. Видати наказ

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙКРІЕЙТ ГЛОБАЛ ЕНТЕРПРАЙЗ» (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, будинок 8; ідентифікаційний код 41058921) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. Видати наказ

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий