ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.11.2024Справа № 910/8663/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49074, код ЄДРПОУ 14360080)
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОКОММ" (вул. Глибочицька, 28, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 44040147);
2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
про стягнення 302 320,59 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОКОММ"(далі - відповідач 1), 2) ОСОБА_1 (відповідач 2) про стягнення 302 320,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРОКОММ" допустило прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором №N50.92.0000000009 від 11.10.2021, поручителем за якою виступає ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 11.10.2021 № N70/92/0000000036.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024, суд звернувся до Гішинської сільської ради Ковельського району Волинської області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1
23.08.2024 до суду від Тойкутського Старостинського округу Ковельської територіальної громади надійшла відповідь на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.07.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
Вказана ухвала направлялась на адресу місцезнаходження ТОВ «Еврокомм» та адресу місця реєстрації ОСОБА_1 , які зазначені в позові, а також адреса місцезнаходження відповідача 1 міститься в ЄДР, а адреса місця реєстрації відповідача 2 підтверджена листом №346/3.48ТК/2-24 від 24.07.2024 Тойкутського старостинського округу Ковельської територіальної громади, проте відправлення повернулись до суду із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Вказані відправлення були направлені за офіційною адресою місцезнаходження відповідача 1 та адресою місця реєстрації відповідача 2, а відтак, неотримання відповідачами поштових відправлень за вказаними ними самими адресами є свідомим діянням (бездіяльністю) самих відповідачів, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на них самих.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 30.08.2021 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи, проте правом на подання відзиву на позов не скористалися, свої пояснення стосовно позову до суду не подали.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
11 жовтня 2021 року між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (скорочена назва AT "A-Банк", далі по тексту - Банк, Кредитор, Позивач) та ТОВ «ЕВРОКОММ» (далі по тексту - Позичальник, Відповідач 1) укладено кредитний договір № N50.92.0000000009, щодо надання останньому кредиту (встановлення ліміту по відновлювальній кредитній лінії) в розмірі 200 000,00 грн. строком на 24 місяця (тобто до 10 жовтня 2023 року) зі сплатою процентів у розмірі 19,9 - 23,9 щорічно.
У відповідності до и. А2 та п. А3 Кредитного договору, ліміт цього договору: 200 000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 10 жовтня 2023 року, терміном на 24 місяці.
Згідно до п. А.7 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 19,90% річних (транш до 60 днів), у розмірі 21,9% річних (транш до 90 днів), у розмірі 23,9% річних (транш до 180 днів).
Відповідно до п. А. 10, за видачу кожного Траншу Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0,5% від суми виданого траншу в межах ліміту, встановленого у п. А.2 цього Договору.
Крім того, згідно до п. А.8 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочим.
Згідно до п.п. 2.2.2-2.2.4 Кредитного договору, Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 12. 2.2.17, 2.2.18, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів но будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів. Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно до п. А3 Кредитного договору, зазначено, що у відповідності зі ст. 212, 651 ІІК України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашеній Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомлені, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно 0 з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту з 10.10.2023 року.
Відповідно 2.3.2 Кредитного Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Кредитом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи встановлено, позивач свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.
Станом на 28 червня 2024 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі 302 320,59 грн., яка складається з заборгованості за траншем: Транш N50.92.0000000009/1, 196 209,50 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 106 111, 09 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості, суд міста Києва дійшов висновку про те, що розрахунок правильний.
Разом з тим, 11 жовтня 2021 року між позивачем та ОСОБА_1 (далі Поручитель, Відповідач 2) укладено договір поруки № N70.92.0000000036, відповідно до якого останній поручився за Позичальника за виконання ним умов кредитного договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Згідно до п. 1.5 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні Боржники.
Згідно до п.п. 2.1.2 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником будь- якого зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного (их) зобов`язання (нь). Не направлення Кредитором вказаної вимог не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутись до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язанням або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язання за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи не направлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
Відповідно до п. 3.1 Договору поруки у випадку невиконання Поручителем зобов`язань Боржника за Кредитним договором, згідно вимоги Кредитора, зазначеної в п.2.1.2 п. 2.1 цього Договору, Поручитель сплачує на користь Кредитора пеню у розмірі 1% від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмовій вимозі, але не більше подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов`язань за цим Договором.
Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печаткою позивача.
Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідачів солідарного грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 196 209,50 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 106 111, 09 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0,00 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою на підставі кредитного Договору та Договору поруки.
Відповідачами вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідачами обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення їх від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також заявлено про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу «гонорар успіху» в розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Представник позивача надає до суду копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копією ордера №1251167 та копію договору про надання правничої допомоги №2812-1/2023 від 28.12.2023 (надалі договір).
Відповідно до п.4.1 Договору гонорар авдката за загальне надання правової допомоги клієнту складає суму в розмірі 24 754,00 грн. Додатково за ведення кожної окремої справи клієнт сплачує "Гонорар успіху" відповідно до п.4.2.
Відповідно до п.4.2 Договору "Гонорар успіху" становить 5% від ціни позову, але не менше 3000,00 грн. та не більше 15 000,00 грн., по справах немайнового характеру "Гонорар успіху" становить 5000,00 грн..
Відповідно до п. 4.4. оплата "Гонорару успіху" проводиться після отримання відповідного судового рішення.
Судом встановлено, що Омельченко Є.В є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19).
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Також судом враховано, що спір у даній справі не є складним, оскільки позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати отриманого товару, сума заявлена до стягнення становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Таким чином, з урахуванням зазначеного та критеріїв, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд зазначає, що заявлені до стягнення витрати в розмір 15 000,00 грн не відповідають вказаним критеріям, оскільки не мають характеру необхідних, є неспівмірними з виконаною адвокатом роботою, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер для відповідача, а тому заявлені позивачем до стягнення витрати є такими, що створюють надмірний тягар для відповідачів (подібний висновок щодо гонорару успіху викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
За вказаних обставин суд вважає, що витрати на оплату правової допомоги «гонорар успіху» підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, а саме витрат по сплаті судового збору за подачу позову та оплати витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Солідарне стягнення судових витрат чинним законодавством не передбачено.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі N 904/4105/18, від 24.01.2018 у справі № 907/425/16, у додатковій постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 923/567/17 (з урахуванням ухвали суду касаційної інстанції про виправлення описки від 06.07.2018).
Частина 9 ст. 129 ГПК України встановлює, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір у цій справі виник внаслідок неправомірних дій саме відповідача 1, яким не було належним чином виконано прийняті на себе за Кредитним договором обов`язки з повергнення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, витрати позивача по сплаті судового збору та оплати витрат на правничу допомогу покладаються на відповідача 1.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОКОММ" (вул. Глибочицька, 28, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 44040147), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитом у розмірі 196 209 (сто дев`яносто шість тисяч двісті дев`ять) грн. 50 коп., заборгованість по процентам у розмірі 106 111 (сто шість тисяч сто одинадцять) грн. 09 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОКОММ" (вул. Глибочицька, 28, м. Київ, 04052, код ЄДРПОУ 44040147) на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" (вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49074, код ЄДРПОУ 14360080) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 627 (три тисячі шістсот двадцять сім) грн 85 коп, витрати на оплату правової допомоги в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.
4. Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 04.11.2024.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122867121 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ягічева Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні