Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/10127/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/10127/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі № 910/10127/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011)

до Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (вул. Миколи Амосова, 5, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 02011947)

про стягнення 27 486, 5 грн,

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Дтек Київські електромережі» (далі за текстом - ПрАТ «Дтек Київські електромережі», Позивач) з позовом до Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (далі за текстом - Інститут, Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії - 24 055, 71 грн, за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - 1 309, 03 грн, 1 499, 49 грн - пені, 170, 13 грн - 3 % річних, 452, 14 грн - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 позов ПрАТ «Дтек Київські електромережі» задоволено, стягнуто з Інституту заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії - 24 055, 71 грн, за надані послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - 1 309, 03 грн, 1 499, 49 грн - пені, 170, 13 грн- 3 % річних, 452, 14 грн - інфляційних втрат та 2 422, 40 грн судового збору.

28.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду та стягнення з Відповідача 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що у рішенні від 21.10.2024 по даній справі розподіл витрат Позивача на професійну правничу допомогу судом не здійснювався в силу зазначення стороною про необхідність подання додаткових доказів понесення останніх у відповідності до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК України), суд вважає за необхідне розглянути заяву Позивача та здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у позовній заяві, а саме в попередньому орієнтовному розрахунку суми судових витрат Позивачем зазначено орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Судом встановлено, що Позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії наступних документів:

- договір № 3443-ДКЕМ про надання правничої допомоги від 01.01.2024, згідно пункту 1.3. якого зміст обсяг та вартість послуг відображається в Акті наданих послуг, приймання-передачі яких відбувається за актами згідно пункту 3.1. договору;

- довіреність від 22.03.2023 № 78/2023;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3942 від 26.11.20069;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 67 від 24.10.2024 на суму 12 000 грн, підписаний сторонами без зауважень та претензій, в якому також зазначено деталізований передік наданих адвокатом послуг в межах даної справи.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень частини 1 статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не надано заперечення на заявлену Позивачем до відшкодування суму витрат на професійну правничу допомогу

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

При цьому суд вказує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи відсутність заперечень Відповідача щодо суми заявлених витрат на професійну правничу допомогу, які в свою чергу погоджені Позивачем, суд дійшов висновку, що їхній розмір є обґрунтованим, розумним, співмірним зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, а з наданого опису вбачається, що надані адвокатом послуги надані в межах розгляду та задля розгляду даної справи, що за своєю сукупністю є підставою для їх відшкодування Відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі № 910/10127/24 - задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України» (вул. Миколи Амосова, 5, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 02011947) на користь Приватного акціонерного товариства «Дтек Київські електромережі» (вул. Новокостянтинівська, 20, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 41946011) витрати на професійну правничу допомогу - 12 000 (дванадцять тисяч) грн.

3. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 06.11.2024

Суддя Антон ПУКАС