Ухвала

від 23.10.2024 по справі 910/5621/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.10.2024Справа № 910/5621/24 (910/12746/24)

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши матеріали

За позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича (04053, м. Київ, а/с 74)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" (03110, м. Київ, вул. Кочура Григорія, буд. 19)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Житлобудпроект" (03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва,6)

про визнання недійсними правочинів та стягнення коштів сумі 950 000,00 грн.

В межах справи № 910/5621/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" (код ЄДРПОУ 41030047)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/5621/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.07.2024.

11.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича до осіб, які можуть отримати процесуальний статус відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Житлобудпроект" про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову до пред`явлення позову.

16.10.2024 до Господарського суду м. Києва звернувся розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Житлобудпроект" про визнання недійсними правочинів та стягнення коштів сумі 950 000,00 грн.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В свою чергу, подана позовна заява, в порушення приписів наведеної норми не містить:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід зазначити, що до позовних вимог немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Разом з цим позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Нормами пунктів 2 і 3 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 містяться наступні правові висновки:

" 54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію, зокрема, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Зазначене також відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 15.04.2019 у справі № 918/484/18, від 12.12.2019 у справі № 908/31/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16 та від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19.

Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.04.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (п.п 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, її предметом є визнання недійсними правочинів укладених між відповідачами у спрощений спосіб шляхом складання рахунку №1 від 15.06.2022 та рахунку №3 від 31.10.2022, а також стягнення з відповідача 2 на користь відповідача 1 грошових коштів в сумі 950 000,00 грн.

Таким чином, розмір судового, який підлягає сплаті за звернення до суду з даним позовом становить 20 306,00 грн.

В свою чергу, доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі до позовної заяви не додано.

Водочас, у позовній заяві викладено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.

Дане клопотання мотивоване тим, що арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович, як розпорядник майна діє виключно в інтересах боржника та кредиторів, а також те, що комітет кредиторів у справі не сформовано, що виключає можливість залучення додаткових джерел фінансування для оплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про звільнення від сплати судового збору, дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, враховуючи, що позивачем не наведено достатніх правових підстав з якими Закон пов`язує можливість звільнення від сплати судового збору, подана заява залишається судом без задоволення.

Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 162 та ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал" арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ампір Капітал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Житлобудпроект" про визнання недійсними правочинів та стягнення коштів сумі 950 000,00 грн. залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом зазначення:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- здійснення оплати судового збору в розмірі 20 306,00 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою

Ухвала набрала законної сили 23.10.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя П.П. Чеберяк