Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/9587/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/9587/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Громадської організації "ОБ"ЄДНАННЯ ОБЕРІГ"

про стягнення 8209,41 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "ОБ"ЄДНАННЯ ОБЕРІГ" про стягнення 8209,41 грн, з яких 7737,52 грн основного боргу, 79,53 грн 3% річних, 175,65 грн пені та 216,71 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3249 від 08.05.2020.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 дану позовну заяву залишено без руху.

13.08.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 23.08.2024 Господарським судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9587/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Оскільки у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.08.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: (08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ІІІ ІНТЕРНАЦІОНАЛУ, будинок 105, квартира 11, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 23.08.2024 направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням відмову адресата від отримання поштового відправлення.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов`язань за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3249 від 08.05.2020, в частині здійснення платежів з орендної плати виконує неналежним чином, не сплачує їх вчасно і в повному обсязі, у зв`язку із чим заборгованість відповідача з орендної плати за період з січня 2024 року по липень 2024 року становить 7737,52 грн.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня у сумі 175,65 грн, 3% річних у сумі 79,53 грн, інфляційні втрати в сумі 216,71 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

08.05.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - орендодавець), Громадською організацією "ОБ"ЄДНАННЯ ОБЕРІГ" (надалі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (надалі - підприємство, позивач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3249 (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради від 21.01.2020 №2/188 (пункт 22) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Борщагівська, будинок №128 літера А, для розміщення громадської організації.

Відповідно до п. 2.1 договору, об`єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею: 59,50 кв.м., в т. ч. 1 поверх - 6,90 кв.м., на 2 поверх - 52,60 кв.м. в будинку №128 літер А на вул. Борщагівській у м. Києві, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього договору.

Згідно із п.2.2 договору, вартість об`єкта оренди, згідно із затвердженим 29.07.2019 висновком про вартість майна станом на 31.05.2019 становить 1096010,00 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".

05.06.2020 Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадською організацією "ОБ"ЄДНАННЯ ОБЕРІГ" та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування нежилі приміщення загальною площею: 59,50 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 128, літера А.

У п.3.1 договору сторонами погоджено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київради від 21.04.2015 415/1280 і становить без ПДВ за базовий місць розрахунку лютий 2020 року: 15,32 грн за 1 кв.м. на площу 20,00 кв.м.; 30,64 грн за 1 кв.м. на площу 30,00 кв.м.; 45,95 грн за 1 кв.м. на площу 9,50 кв.м., що в цілому складає: 1662,02 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 договору).

Відповідно до п.3.5 договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У пункті 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього договору (п.3.6 договору).

Згідно з п.3.7 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п. 4.2. договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із п. 6.2. договору, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати на користь підприємства-балансоутримувача орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених платежів з орендної плати за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Крім того, орендар згідно з пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України сплачує інфляційні витрати по заборгованості та 3 % річних від простроченої суми заборгованості.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за ними становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

У випадку примусового стягнення орендної плати у порядку, встановленому законодавством України, з орендаря також можуть стягуватись у повному обсязі втрати, пов`язані з таким стягненням та іншими процедурами розірвання договорів (демонтаж, зберігання тощо).

Згідно з п.9.1 договору цей договір є укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 08.05.2020 до 06.05.2023.

В свою чергу, пунктом 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 року №157-ІХ визначено, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо продовження договору оренди, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.05.2022 року № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" (далі - Постанова № 634), яка набрала чинності 01.06.2022 року, відповідно до пункту 5 якої договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не /застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Пунктом 16 Постанови № 634 доручено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Отже, відповідно до Постанови № 634 продовження договору оренди державного та комунального майна, оскільки закінчення строку дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 3249 від 08.05.2020 припало на період дії воєнного стану, та зважаючи на відсутність повідомлення позивача, як балансоутримувача об`єкта оренди, про не продовження договору, суд дійшов висновку про те, що строк дії договору є продовженим.

Згідно довідки заборгованості про нарахування і надходження платежів за оренду нежилих приміщень по вул. Борщагівська, будинок №128 літера А згідно договору оренди №3249 від 08.05.2020 заборгованість відповідача станом на 29.07.2024 за період січень - липень 2024 року становить 7737,52 грн з ПДВ.

Орендна плата нарахована з урахуванням пункту 19.11 рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572 (із змінами та доповненнями) "Про бюджет міста Києва на 2024 рік", згідно якого установлено, що на період з 01.01.2024 до 01.07.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50 % від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у сумі 175,65 грн, 3% річних у сумі 79,53 грн та інфляційні втрати в сумі 216,71 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3249 від 08.05.2020, згідно із яким у відповідача в користуванні перебувають нежитлові приміщення загальною площею 59,50 кв.м., що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за адресою: вул. Борщагівська, будинок №128 літера А.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частин 1, 4 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з укладенням договору та прийняттям в користування об`єкта оренди, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування об`єктом оренди.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із умовами п.3.2, 3.6, 3.7 договору, зобов`язання зі сплати орендної плати, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, мало виконуватись відповідачем щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць шляхом сплати коштів на рахунок позивача.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди №3249 від 08.05.2020 за період січень - липень 2024 року становить 7737,52 грн (з урахуванням часткової оплати 17.06.2024 у сумі 3121,00 грн).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок орендної плати суд встановив, що розрахунок здійснений позивачем відповідно до умов договору, є обґрунтованим та арифметично правильним.

Докази наявності заперечень відповідача щодо здійснених позивачем нарахувань та розрахунків орендної плати, а також доказів оплати вказаних платежів суду не надано.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3249 від 08.05.2020 у сумі 7737,52 грн.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов`язання з орендної плати, позивачем за періоди: з 02.03.2024 по 31.03.2024 на суму боргу 1540,12 грн, з 01.04.2024 по 30.04.2024 на суму боргу 1547,82 грн, з 01.05.2024 по 31.05.2024 на суму боргу 1550,92 грн, з 01.06.2024 по 30.06.2024 на суму боргу 1560,22 грн, з 01.07.2024 по 29.07.2024 на суму боргу 1594,54 грн нарахована пеня у загальній сумі 175,65 грн.

Також позивач нарахував за період березень - червень 2024 року на заборгованість починаючи з січня 2024 року наростаючим підсумком, інфляційні втрати у сумі 216,71 грн.

Розрахунок 3% річних у загальній сумі 79,53 грн здійснений у такому порядку: за березень 2024 року на суму боргу 4605,02 грн; за квітень 2024 року на суму боргу 6152,84 грн; за травень 2024 року на суму боргу 7703,76 грн; за червень 2024 року на суму боргу 6142,98 грн; за липень 2024 року на суму боргу 7737,52 грн.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач допустив прострочення виконання в частині своєчасної сплати орендної плати позивач правомірно здійснив нарахування пені на заборгованість за вказаним договором.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків внесення орендної плати передбачена у п.6.2. договору.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3 % річних та інфляційні втрати.

При цьому, щодо визначених дат початку прострочення виконання грошового зобов`язання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

При цьому перебіг часу, за який нараховуються штрафні санкції починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

З огляду на встановлені у п.3.7 договору строки оплати, враховуючи положення ч.1 ст.253, ч.5 ст.254 ЦК України, нарахування пені має здійснюватися: з 06.03.2024 по 31.03.2024 на суму боргу 1540,12 грн; з 06.04.2024 по 30.04.2024 на суму боргу 1547,82 грн; з 07.05.2024 по 31.05.2024 на суму боргу 1550,92 грн; з 06.06.2024 по 30.06.2024 на суму боргу 1560,22 грн; з 06.07.2024 по 29.07.2024 на суму боргу 1594,54 грн.

Також враховуючи встановлені у договорі строки оплати, у межах визначених позивачем періодів та сум нарахування, розрахунок 3% річних має здійснюватися у такому порядку: з 01.03.2027 по 05.03.2024 на суму боргу 3064,90 грн; з 06.03.2024 по 31.03.2024 на суму боргу 4605,02 грн; з 01.04.2024 по 05.04.2024 на суму боргу 4605,02 грн; з 06.04.2024 по 30.04.2024 на суму боргу 6152,84 грн; з 01.05.2024 по 06.05.2024 на суму боргу 6152,84 грн; з 07.05.2024 по 31.05.2024 на суму боргу 7703,76 грн; з 01.06.2024 по 05.06.2024 на суму боргу 7703,76 грн; з 06.06.2024 по 30.06.2024 на суму боргу 6142,98 грн; з 01.07.2024 по 05.07.2024 на суму боргу 6142,98 грн; з 06.07.2024 по 29.07.2024 на суму боргу 7737,52 грн.

За перерахунком суду, сума пені становить 146,19 грн, 3% річних - 77,86 грн, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних є частково обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період березень - червень 2024 року, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 216,71 грн є обґрунтованими.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).

Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №3249 від 08.05.2020 у сумі 7737,52 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню. Також, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення нарахованих у зв`язку із простроченням відповідачем грошових зобов`язань сум пені, 3% річних та інфляційних втрат суд є частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення пені у сумі 146,19 грн, 3% річних у сумі 77,86 грн та інфляційних втрат у сумі 216,71 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", а саме: в частині стягнення з Громадської організації "ОБ"ЄДНАННЯ ОБЕРІГ" заборгованості у сумі 7737,52 грн, пені у сумі 146,19 грн, 3% річних у сумі 77,86 грн та інфляційних втрат у сумі 216,71 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 29,46 грн пені та 1,67 грн 3% річних суд залишив без задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Громадської організації "ОБ"ЄДНАННЯ ОБЕРІГ" (08200, Київська обл., місто Ірпінь, вулиця ІІІ ІНТЕРНАЦІОНАЛУ, будинок 105, квартира 11, ідентифікаційний номер 35024203) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А; ідентифікаційний номер 03366500) заборгованість у сумі 7737,52 грн, пеню у сумі 146,19 грн, 3% річних у сумі 77,86 грн, інфляційні втрати у сумі 216,71 грн та судовий збір у сумі 3016,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.11.2024.

Суддя С.О. Турчин