Рішення

від 07.11.2024 по справі 910/4357/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2024Справа № 910/4357/24За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолот"

про стягнення 70316,83 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолот" (далі - відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) заборгованості за договором про відкриття рахунку в цінних паперах №4009/08 від 13.06.2008, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору в частині сплати вартості наданих послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах. У позові ПАТ АБ "Укргазбанк" просить стягнути з ТОВ "Технолот" прострочену заборгованість в сумі 16350 грн, пеню в сумі 28506,75 грн, 3% річних у сумі 3347,98 грн. та інфляційні втрати у сумі 13937,10 грн.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач заперечує проти заявлених вимог позову та вважає їх безпідставними, зокрема, він зазначає, що договір про відкриття рахунку в цінних паперах №4009/08 від 13.06.2008 було ним розірвано в односторонньому порядку починаючи з лютого 2010 року, відповідно до умов абз.10 п.6 цього договору. Також, відповідач вказує про ненадання позивачем послуг належним чином, оскільки в справі відсутні акти прийому-передачі послуг за спірним договором підписані обома сторонами, а також належні докази надіслання таких актів відповідачу.

Крім того, відповідач вважає неправомірним нарахування позивачем пені більше ніж на шість місяців, а також зазначає, що позивач вже звертався до суду із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості та санкцій за цим же договором №4009/08 від 13.06.2008 за період з 17.02.2012 по 15.01.2015, та рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі №910/3834/15-г позов задоволено повністю.

Відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності у даному спорі.

Позивач у відповіді на відзив навів свої заперечення щодо тверджень відповідача про одностороннє розірвання договору, оскільки це питання мало вирішуватися з дотриманням розділу 7 договору №4009/08 від 13.06.2008, однак відповідачем не було вчинено відповідних вимог, у зв`язку із чим цей договір є чинним. Також позивач вказує, що нарахування пені ним здійснюється відповідно до погоджених сторонами умов договору №4009/08 від 13.06.2008, а обов`язок надсилання позивачем актів надання послуг на адресу відповідача засобами поштового зв`язку не передбачено, ані умовами договору, ані законодавством.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач навів ті ж заперечення, що були ним викладені у відзиві на позов.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3430-IX, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-IX, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX, Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 09 листопада 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008 між позивачем як зберігачем та відповідачем як депонентом було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах №4009/08 (далі - Договір).

Відповідності до п.1 Договору Депонент доручає, а Зберігач зобов`язується надавати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах (далі ЦП), зберігання належних Депоненту ЦП, проведення операції по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 року за №999, внутрішньому положенню Зберігача ЦП та інших внутрішніх документах Зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень Депонента.

Згідно умов пункту 2.1 Договору зберігач зобов`язаний, зокрема:

- відкрити Депоненту рахунок у ЦП протягом трьох робочих днів, після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігача та чинного законодавства України;

- здійснити зберігання та облік ЦП Депонента, що зберігаються у Зберігача;

- здійснювати ведення рахунку в ЦП шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами Зберігача, якщо порядок виконання операції не суперечить чинному законодавству України.

Відповідно до п 2.2 Договору Зберігач має право, зокрема, вносити зміни до внутрішніх документів Зберігача, відносно взаємодії Депонента та Зберігача, порядку виконання розпоряджень від Депонента та в тарифи Зберігача.

Відповідно п. 2.3 Договору Депонент зобов`язаний, зокрема:

- виконувати вимоги чинного законодавства України та внутрішніх документів Зберігача;

- сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним Договором.

За змістом розділу 3 Договору Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. №1), котрі є невід`ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним Договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони.

Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Відповідно п. 4.1 Договору кожна сторона зобов`язана виконувати свої обов`язки покладені на неї даним Договором.

Розділом 6 Договору встановлено - у випадку не виконання або неналежного виконання однією із сторін своїх обов`язків, передбачених даним Договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

У випадку затримки сплати вартості наданих послуг Зберігача Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі 0.5 % від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору, та зобов`язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов по даному Договору.

Відповідно до розділу 7 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами.

Строк дії Договору один рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявляють письмового бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п`ять днів до моменту розірвання із зазначенням причин.

Договір може бути розірваний лише за умови відсутності на рахунку Депонента ЦП. За три робочі дні до моменту розірвання даного Договору Депонент зобов`язаний оплатити Зберігачу всі надані або неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

На виконання умов Договору позивачем було відкрито відповідачу рахунок в цінних паперах.

Позивач зазначає, що станом на час подання позову цінні папери на рахунку №40004009 обліковуються за відповідачем, що підтверджує виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 08.03.2024, копія якої долучена з позовом.

Позивач вказує, що станом на дату подання позовної заяви Договір не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ «УКРГАЗБАНК» продовжує здійснюватись, крім того ним направлялися на адресу відповідача Акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг згідно з Договором на підтвердження чого надано примірники актів та реєстри згрупованих поштових відправлень.

За твердженнями позивача, ним в повному обсязі виконано свої зобов`язання передбачені умовами Договору, в свою чергу відповідач зобов`язань за умовами Договору не виконав, оплати за надані послуги не здійснив, в наслідок чого, станом на 08.03.2024 заборгованість відповідача становить 70316,83 грн, зокрема: заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери прострочена -16350 грн; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери за період з 08.03.2023 по 08.03.2024 - 28506,75 грн; заборгованість по штрафу за несвоєчасну сплату за депозитарний облік прав на цінні папери - 8175,00 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери 3% річних, згідно ст. 625 ЦК України - 3347,98 грн; заборгованість за несвоєчасне погашення грошових зобов`язань по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери, інфляційні нарахування - 13937,10 грн.

Відповідач же заперечуючи проти вимог позову зазначає, що ним було здійснено останній платіж за послуги позивача по Договору 13.12.2009 та з урахуванням того, що оплата послуг здійснюється щомісячно до 25 числа наступного за тим місяцем, в якому надавались послуги, то починаючи з лютого 2010 року відповідач фактично відмовився від виконання умов Договору, що є в розумінні статті 907 ЦК України, розірванням в односторонньому порядку. Отже, починаючи з лютого 2010 року Договір є розірваним в односторонньому порядку відповідачем, а отже зобов`язання, що виникли на підставі Договору в силу статті 615 ЦК України припинились, і тому позовні вимоги позивача щодо не виконання умов Договору є безпідставними.

При цьому відповідач посилається на умови абзацу 10 пункт 6 Договору яким визначено, що якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів, то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 по справі № 910/3834/15-г було задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто з відповідача заборгованості у розмірі 18166,56 грн за період з 17.02.2012 по 15.01.2015 за цим же договором №4009/08 від 13.06.2008. Тоді як, заявлені суми боргу в межах цього позову стосуються періодів з 17.02.2012 по 15.01.2015, що є порушенням статті 61 Конституції України.

Відповідач навів свої заперечення стосовно нарахування позивачем пені у строк понад шість місяців, що суперечить ч. 6 ст. 232 ГК України, а також вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами направлення на адресу відповідача актів-рахунків прийому-здачі депозитарних послуг за умовами Договору, а відтак і факту своєчасного та повного надання послуг, передбачених Договором.

Позивач заперечуючи проти тверджень відповідача стосовно розірвання Договору вказує, що у п. 7 Договору передбачено умови розірвання Договору, однак відповідачем не було вчинено дій спрямованих на розірвання Договору, рахунок не закритий, цінні папери обліковуються на рахунку станом на день подання позову.

Дослідивши надані сторонами пояснення та докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 5 Закону України "Про депозитарну систему України" передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів регулюються Законом України "Про депозитарну систему України".

Згідно з приписами ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" власник рахунка у цінних паперах - це особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Частиною 1 ст. 194 ЦК України передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Що ж стосується мотивів відповідача, що Договір було розірвано в односторонньому порядку, то суд відхиляє такі твердження.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Сторони погодили, що відповідно до абз. 2 п. 7 Договору Договір може бути розірваний лише за умови відсутності на рахунку Депонента ЦП. За три робочі дні до моменту розірвання даного Договору Депонент зобов`язаний оплатити Зберігачу всі надані або неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

Натомість, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ним було виконано вимоги абз. 2 п. 7 Договору, які б стали підставою для розірвання Договору.

Позивачем надано докази, що рахунок за Договором не закритий та на ньому обліковуються цінні папери.

Відповідно до абзацу 10 пункт 6 Договору якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більше ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору, та зобов`язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Наведеним пунктом Договору не передбачено розірвання Договору, натомість вона встановлює відповідальність за невиконання умов Договору з оплати послуг.

Враховуючи наведене вище, Договір є чинним.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було відкрито відповідачу рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо обслуговування в системі депозитарного обліку.

Виписками про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за періоди з лютого 2012 року по березень 2024 року підтверджується розміщення на рахунку відповідача в цінних паперах інвестиційних сертифікатів електронних іменних. Зазначена виписка містить інформацію про операції із рухом цінних паперів (прибуток, видаток) в межах рахунку відповідача.

Також із матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи на особовому рахунку відповідача обліковуються інвестиційні сертифікати у загальній кількості 3305 шт. загальною номінальною вартістю 108470,10 грн, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 08.03.2024.

Із наданих позивачем актів-рахунків за вказаний період вбачається, що позивач надав відповідачу депозитарні послуги згідно з Договором на загальну суму 16350 грн.

При цьому встановлено, що позивач, направляв на адресу відповідача акти-рахунки прийому-здачі депозитарних послуг за період з лютого 2016 року по січень 2024 року включно, про що свідчать наявні в матеріалах справи реєстри, списки згрупованих рекомендованих відправлень та фіскальні чеки, які не були підписані та не були оплачені відповідачем.

У той же час не підписання відповідачем зазначених актів за умови відсутності його письмової вмотивованої відмови від цього не вказує на факт неналежного виконання своїх зобов`язань позивачем та ненадання ним обумовлених послуг за договором. Отже послуги вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими відповідачем без зауважень, відтак, останній зобов`язаний здійснити оплату послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах за тарифами, за якими позивачем проводились нарахування.

Зі свого боку відповідач вищевказаних обставин не спростував та не надав доказів виставлення претензій до позивача щодо обсягу та якості наданих послуг зберігання цінних паперів, враховуючи, що укладений сторонами Договір є чинним, рахунок у цінних паперах не закритий і банк надалі здійснює надання послуг.

Разом з тим, суд приймає до уваги заперечення відповідача, що позивач вже звертався до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача боргу та санкцій за Договором нарахованих за період з 17.02.2012 по 15.01.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі №910/3834/15-г позов задоволено повністю.

Позивач жодних пояснень з цього приводу суду не надав.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2015 у справі №910/3834/15-г позовні вимоги були заявлені Акціонерним банком "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолот" про стягнення 18166 грн 56 коп. заборгованості за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 4009/08 від 13.06.2008, в тому числі 10050 грн основного боргу, 157 грн 37 коп. пені, 5025 грн штрафу, 2283 грн 60 коп. інфляційних втрат та 650 грн 59 коп. 3 % річних.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що нарахування боргу та санкцій здійснювалося позивачем за рахунком № №35795579968.980 відкритим відповідачу за умовами Договору, період нарахування з 17.02.2012 по 15.01.2015. При цьому, надані позивачем докази в межах справи №910/4357/24 також стосуються того ж самого рахунку № №35795579968.980.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведене вище свідчить про неправомірність заявлення позивачем позовних вимог в частині нарахування ним боргу та санкцій за Договором за період з 17.02.2012 по 15.01.2015.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності до даного позову.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 7 розділу IX «Прикінцеві положення» ГК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

27.06.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (набрала чинності 30.06.2023), пунктом 1 якої, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.

Відповідно до основного розрахунку заборгованості по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери (наявний в матеріалах справи) період нарахованої плати за депозитарний облік прав на цінні папери становить з лютого 2012 року по березень 2024 року. Як убачається з додатків долучених позивачем до позовної заяви розрахунки фінансових санкцій, а саме 3 % річних був здійснений у період з 17.02.2012 по 26.01.2024 та інфляційних нарахувань був здійсненний у період з березня 2012 року по лютий 2024 року.

Враховуючи вищевказане, заявлені позивачем нарахування боргу та санкцій у період з лютого 2012 року по лютий 2017 року сплив, а тому нараховані суми боргу та санкцій за цей період не підлягають задоволенню.

Натомість, позивач мав право заявляти вимоги щодо стягнення у період з березня 2017 року по березень 2024 року за Договором.

Так, згідно з п. 2.3 Договору відповідач зобов`язаний був щомісячно сплачувати послуги зберігача відповідно до тарифів, умов та строків передбачених даним Договором.

Як зазначено в Додатку №1 до Договору розмір плати за зберігання цінних паперів на рахунку становить 150 грн.

Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг (аюз.4 п. 3 Договору).

Проте, своїх зобов`язань за Договором відповідач не виконав та не надав суду доказів сплати простроченої заборгованості за надані банком послуги за період з березня 2017 по березень 2024 в сумі 12450 грн. (83 місяців *500).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач в порушення умов договору не виконав свої зобов`язання з оплати послуг за зберігання цінних паперів, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості в сумі 12450 грн підлягають задоволенню.

Крім того за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню та штраф на підставі п. 6 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як вже було викладено вище, умовами абзацу 10 пункт 6 Договору було погоджено, що якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більше ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору, та зобов`язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прострочено оплату послуг за Договором більше ніж на 30 днів, відповідно до відповідача може застосовуватися штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Позивачем було нараховано штраф включаючи ту суму, яка заявлена з пропуском строку позовної давності, у зв`язку із чим суд вважає правомірною до стягнення з відповідача 6225 грн (12450 грн * 50%) штрафу. У решті вимог суми стягнення штрафу суд відмовляє.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до абзацу 9 п. 6 Договору у випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню в розмірі 0,5 % від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Указаним приписом закону передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова Договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Позивачем нараховано відповідачу пеню на суму 28506,75 грн за період з 08.03.2023 по 07.03.2024, тобто період нарахування складає рік.

Судом вже було наведено вище, що у період дії карантину строк визначений статтею 232 ГК України продовжується на строк дії такого карантину. Проте, дію карантину відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України позивач мав право нарахувати пеню лише до 07.09.2023 (включно).

Враховуючи викладене вище, з відповідач підлягає стягненню пеня у сумі 13924,50 грн за період з 08.03.2023 по 07.09.2023. У решті вимог суми пені суд відмовляє.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, то суд також приймає до уваги тільки ті періоди, які заявлені в межах строків позовної давності.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Із наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат нарахованих за період з березня 2017 року по березень 2024, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 2139,50 грн 3% річних та 7642,20 грн інфляційних втрат. У решіт вимог 3% річних та інфляційних втрат суд відмовляє.

Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову на суми: заборгованість по сплаті за депозитарний облік прав на цінні папери прострочена -12450 грн; пені в сумі - 13924,50 грн; штрафу в сумі 6225 грн; 3% річних в сумі 2139,50 грн; інфляційні втрати у сумі - 7642,20 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технолот" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 18/137, кімната 11, ідентифікаційний код 32922173) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) прострочену заборгованість в сумі 12450 (дванадцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн., пеню в сумі 13924 (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 50 коп., штрафу в сумі 6225 (шість тисяч двісті двадцять п`ять) грн, 3% річних у сумі 2139 (дві тисячі сто тридцять дев`ять) грн 50 коп., інфляційні втрати у сумі 7642 (сім тисяч шістсот сорок дві) грн 20 коп. та судовий збір у сумі 1825 (одну тисячу вісімсот двадцять п`ять) грн 03 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків