Рішення

від 07.11.2024 по справі 910/7531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2024Справа № 910/7531/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Матриця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар ЮГ"

про стягнення 422 027,72 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Матриця" (далі - ТОВ "Бізнес Матриця") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар ЮГ" (далі - ТОВ "Солар ЮГ") 422 027,72 грн, з яких: 286 200,00 грн - основний борг, 102 121,17 грн - пеня, 33 706,55 грн - інфляційні втрати, посилаючись на ненадання відповідачем послуг за договором на транспортне обслуговування №23/08 від 23.08.2022, у частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги. Також позивачем заявлено до стягнення 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7531/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи №910/7531/24 був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що ТОВ "Солар ЮГ" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Товариства частково обґрунтованими.

23.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Матриця" (далі за текстом договору - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар ЮГ" (далі за текстом договору - Замовник) укладено договір на транспортне обслуговування №23/08, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на внутрішніх та міжнародних сполученнях.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника.

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника протягом трьох банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника, якщо в Замовленнях на перевезень не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок Перевізника (пункт 4.2. договору).

За умовами підпункту 2.1.9. пункту 2.1. договору Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги Перевізника.

У відповідності до пункту 5.4. договору у випадку порушення строків оплати Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної від вартості неоплачених наданих послуг, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 5.5. договору за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг більш ніж на сім календарних днів, Замовник сплачує Перевізнику суму боргу урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочення, а також 48 % річних від простроченої суми заборгованості у відповідності зі статтею 625 ЦК України, що не звільняє від відповідальності, передбаченої пунктом 5.4. договору.

На виконання умов договору позивач протягом періоду з 28.08.2022 по 21.11.2022 надав відповідачу послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на внутрішніх та міжнародних сполученнях на загальну суму 1 905 240,00 грн, що підтверджується актами надання послуг:

- №31 від 29.08.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №41 від 01.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №42 від 03.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Київська область, Макарівський район, с. Забуяння, вул. Незалежності, 171" на суму 61 050,00 грн;

- №43 від 08.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №44 від 08.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №52 від 10.09.2022 "перевезення по маршруту м. Гура (Румунія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 90 000,00 грн;

- №51 від 12.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №49 від 12.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №53 від 12.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №50 від 13.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Черкаська область, Уманський район, с. Кищенці, вул. Ген. Андрія Дрофи, 2" на суму 57 200,00 грн;

- №48 від 13.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №56 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №55 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Хмельницька область, смт Чорний острів - Вінницька область, с. Агрономічне" на суму 38 390,00 грн;

- №54 від 16.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Вінницька область, м. Комаргород, вул. Соборна, 131" на суму 27 400,00 грн;

- №60 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №61 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №57 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №65 від 25.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №72 від 30.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №75 від 01.10.2022 "перевезення по маршруту м. Рені (Україна) - смт Великодолинське" на суму 36 200,00 грн;

- №74 від 03.10.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №73 від 01.10.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №133 від 17.11.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 80 000,00 грн;

- №135 від 19.11.2022 "перевезення по маршруту м. Рені (Україна) - смт Великодолинське" на суму 35 000,00 грн.

Зазначені акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 1 905 240,00 грн:

- №39 від 29.08.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №43 від 01.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №44 від 03.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Київська область, Макарівський район, с. Забуяння, вул. Незалежності, 171" на суму 61 050,00 грн;

- №45 від 08.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №46 від 08.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №49 від 10.09.2022 "перевезення по маршруту м. Гура (Румунія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 90 000,00 грн;

- №50 від 12.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №51 від 12.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №52 від 12.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №54 від 13.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Черкаська область, Уманський район, с. Кищенці, вул. Ген. Андрія Дрофи, 2" на суму 57 200,00 грн;

- №59 від 13.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №55 від 14.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №57 від 16.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Хмельницька область, смт Чорний острів - Вінницька область, с. Агрономічне" на суму 38 390,00 грн;

- №56 від 16.09.2022 "перевезення по маршруту м. Чернівці (Україна) - Вінницька область, м. Комаргород, вул. Соборна, 131" на суму 27 400,00 грн;

- №63 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №64 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №60 від 19.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №69 від 25.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №73 від 30.09.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 75 000,00 грн;

- №76 від 01.10.2022 "перевезення по маршруту м. Рені (Україна) - смт Великодолинське" на суму 36 200,00 грн;

- №75 від 03.10.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №74 від 03.10.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Чернівці (Україна)" на суму 110 000,00 грн;

- №130 від 15.11.2022 "перевезення по маршруту м. Русе (Болгарія) - м. Рені (Україна)" на суму 80 000,00 грн;

- №137 від 19.11.2022 "перевезення по маршруту м. Рені (Україна) - смт Великодолинське" на суму 35 000,00 грн.

Позивач підтвердив, що вартість наданих послуг була сплачена відповідачем частково у розмірі 1 648 960,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору 20.05.2024 ТОВ "Бізнес Матриця" звернулося до ТОВ "Солар Юг" з претензією №30/05-01 від 20.05.2024, в якій вимагало погасити заборгованість у розмірі 286 200,00 грн, а також сплатити пеню у розмірі 102 121,17 грн та 33 706,55 грн 3% річних.

Однак вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортне обслуговування №23/08 від 23.08.2022, ТОВ "Бізнес Матриця" звернулося з даним позовом про стягнення з ТОВ "Солар Юг" 286 200,00 грн основного боргу, 102 121,17 грн пені та 33 706,55 грн інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Як було раніше зазначено, 23.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Матриця" (далі за текстом договору - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар ЮГ" (далі за текстом договору - Замовник) договір на транспортне обслуговування №23/08, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на внутрішніх та міжнародних сполученнях.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 929 ЦК України одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Отже, укладення Замовником та Перевізником договору №23/08 від 23.08.2022 було спрямоване на надання останнім послуг та одночасного обов`язку відповідача по здійсненню їх оплати.

Статтею 931 ЦК України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах Перевізника.

За умовами підпункту 2.1.9. пункту 2.1. договору Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати послуги Перевізника.

Як зазначило ТОВ "Бізнес Матриця" у своєму позові, у період з 28.08.2022 по 21.11.2022 останнім було надано послуги за договором на загальну суму 1 935 160,00 грн.

Однак згідно з наявними у матеріалах справи актами надання послуг та рахунками на оплату, вартість наданих послуг становить 1 905 240,00 грн.

На підтвердження вказаного розміру заборгованості позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків між сторонами. Проте, вказаний документ не містить ані підпису, ані відтиску печатки відповідача, а тому не приймається

Зі змісту акту звірки взаємних розрахунків вбачається, що 02.02.2022 позивачем було надано послуги на суму 29 920,00 грн.

Однак судом встановлено, що матеріали справи не містять ані відповідного акту надання послуг, ані рахунку на оплату, відтак надання послуг на суму 29 920,00 грн не було підтверджено позивачем.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтований розмір основного боргу, який підтверджений первинним документами, що наявні у матеріалах справи, становить 1 905 240,00 грн (1 935 160,00 грн - 29 920,00 грн).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника протягом трьох банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника, якщо в Замовленнях на перевезень не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок Перевізника (пункт 4.2. договору).

Крім цього, суд звертає увагу сторін на те, що з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). СЕП - це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті в Національному банку. Тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. Отже, поняття банківського дня відсутнє.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося відповідачем, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 1 905 240?,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що строк для оплати наданих послуг за договором є таким, що настав.

Як стверджує сам позивач, відповідачем до подання даного позову у добровільному порядку було сплачено 1 648 960,00 грн.

Судом встановлено, у матеріалах справи відсутні і відповідачем не було надано жодних інших доказів оплати вартості наданих послуг за договором.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг за договором на суму 256 280,00 грн (1 905 240?,00 грн - 1 648 960,00 грн), строк оплати яких настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі, а тому позовна вимога про стягнення суми боргу підлягає частковому задоволенню. Відтак у задоволені позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 29 920,00 грн (286 200,00 грн - 256 280,00 грн) необхідно відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Також, у зв`язку із несвоєчасною сплатою вартості наданих послуг, позивачем нараховано до стягнення 33 706,55 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 28.09.2022 по 30.04.2024 на відповідні суми боргу згідно з наданим розрахунком.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за відповідні періоди, який також не заперечувався відповідачем та не перевищує розраховані судом суми, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 33 706,55 грн, відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім цього, у зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем грошових коштів за договором ТОВ "Бізнес Матриця" нараховано до стягнення 102 121,17 грн пені, нарахованої за період з 02.09.2022 по 24.05.2024 згідно з наданим позивачем розрахунком на відповідні суми заборгованості.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

У відповідності до пункту 5.4. договору у випадку порушення строків оплати Замовник сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, визначеної від вартості неоплачених наданих послуг, за кожен день прострочення платежу.

В силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту розрахунку вказаної штрафної санкції вбачається, що позивачем нараховано пеню на послуги у розмірі 29 920,00 грн. Однак оскільки судом було відмовлено у стягненні боргу у вказаному розмірі у зв`язку з недоведеністю надання такої послуги, нарахування штрафних санкцій на вартість таких послуг у розмірі 737,30 грн є неправомірним.

Таким чином, обґрунтований розмір пені становить 101 383,87 грн, відтак у задоволенні позову в частині стягнення 737,30 грн необхідно відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов ТОВ "Бізнес Матриця" підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи позивача не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар ЮГ" (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33; ідентифікаційний код 41518631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Матриця" (65029, місто Одеса, вулиця Кзязівська, будинок 8, квартира 2; ідентифікаційний код 44550950) 256 280 (двісті п`ятдесят шість тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп. основного боргу, 33 706 (тридцять три тисячі сімсот шість) грн 55 коп. інфляційних втрат, 101 383 (сто одну тисячу триста вісімдесят три) грн 87 коп. пені та 4 696 (чотири тисячі шістсот дев`яносто шість) грн 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ