Рішення

від 24.10.2024 по справі 910/7469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2024Справа № 910/7469/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані»

про стягнення 1708461 грн

за участі представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» про стягнення 1708461 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №62-23(ЦЗ) про закупівлю ліжок армійських металевих розбірних 2 ярусних від 15.02.2023 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 547371 грн та штраф у розмірі 1161090 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання 24.10.2024 не з`явився.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.02.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» (далі - Постачальник) укладено Договір №62-23(ЦЗ) про закупівлю ліжок армійських металевих розбірних 2 ярусних (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується у 2023 році поставити Замовнику (Товароодержувачу) товари, зазначені в Специфікації (Додаток №1), а Замовник (Товароодержувач) - прийняти і оплатити такі товари. (п.1.1. Договору)

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: ліжко армійське металеве розбірне 2 ярусне. Кількість товарів в асортименті та цінами згідно Специфікації (Додаток №1). (п.1.2. Договору)

Згідно п.3.1. Договору загальна сума Договору складає 19400000 грн без ПДВ.

Відповідно до п.5.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: Постачальник зобов`язується поставити товари у розпорядження Замовника (Товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставки на умовах цього Договору в термін не пізніше 31.08.2023.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором. (п.6.3.1. Договору)

Специфікацією (Додаток №1 до Договору) сторони визначили найменування товару - ліжко армійське металево розбірне 2 ярусне; кількість 4000 шт. на загальну суму 19400000 грн.

Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Укладений сторонами Контракт за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Згідно зі ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було поставлено позивачу товару у загальній кількості 580 шт. на загальну суму 2813000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів приймання-передавання товару для перевезення №23-3852 від 30.03.2023 у кількості 130 шт. на суму 630500 грн; №23-1952 від 25.07.2023 у кількості 100 шт. на суму 485000 грн; №23-5522 від 22.05.2023 у кількості 50 шт. на суму 242500 грн; №23-5310 від 15.05.2023 у кількості 50 шт. на суму 242500 грн; №23-5013 від 04.05.2023 у кількості 50 шт. на суму 242500 грн; №23-4818 від 01.05.2023 у кількості 50 шт. на суму 242500 грн; №23-3534 від 20.03.2023 у кількості 150 шт. на суму 727500 грн.

Так, враховуючи п.5.1. Договору, судом встановлено, що відповідачем не здійснено поставку обумовленого товару на суму 16587000 грн у визначений Договором строк.

Позивач звертався до відповідача з листами №702/12847-23-Вих від 22.09.2023, №702/13656-23-Вих від 07.10.2023 та претензією №702/16737-23-Вих від 08.12.2023 у яких вимагав виконання умов Договору та вимагав сплати штрафних санкцій.

Відповіді на вказані листи та претензію матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів виконання умов Договору в повному обсязі та сплати штрафних санкцій.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 ГК України) сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі 547371 грн та штрафу у розмірі 1161090 грн, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору та арифметичну вірність.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Чойс Компані» (02094, м. Київ, вул. Івана Сергієнка, 18, оф. 704; ідентифікаційний код 40264316) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 547371 (п`ятсот сорок сім тисяч триста сімдесят одна) грн та штраф у розмірі 1161090 (один мільйон сто шістдесят одна тисяча дев`яносто) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 20501 (двадцять тисяч п`ятсот одна) грн 53 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 07.11.2024.

Суддя Я.В. Маринченко