Рішення

від 28.10.2024 по справі 915/994/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/994/24

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача - Журба Т.А.,

від відповідача - Кулик Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" до Відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 2284,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 2284,72 грн., посилаючись на наступне.

Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором електронних комунікацій, предметом діяльності якого є надання електронних комунікаційних послуг в розумінні Закону України "Про електронні комунікації", відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Позивач вказує, що згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України. Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про охорону дитинства". Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодовувати такі пільги.

Позивач стверджує, що він дотримується вимог чинного законодавства України, та на виконання покладених на нього зобов`язань виконував вимоги законодавства щодо надання послуг на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, визначених вищевказаними законами. Так, у період з січня 2022 р. по грудень 2022 р. (включно) позивач надав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 2284,72 грн., які проживають на території Шевченківської сільської ради.

Як стверджує позивач, з січня 2022 р. по грудень 2022 р. (включно) Відділ соціального захисту населення Шевченківської сільської ради не здійснив жодної оплати, тому заборгованість складає 2284,72 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства. Відповідачем не заперечувався факт надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, не оспорювалося їхнього обсягу, підстав надання, правильності обчислення, тощо.

Позивач зазначає, що направив відповідачу лист разом із розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та актами звіряння взаємних розрахунків, але останній не сплатив надіслані рахунки щодо компенсації наданих пільг з послуг зв`язку пільговим категоріям населення. Так, позивач зауважує, що саме на відповідача законодавством України покладається зобов`язання щодо відшкодування витрат позивача за надані телекомунікаційні послуги, а наявна заборгованість, порушує його законні права.

При цьому позивач, із посиланням на норми ч.2 ст.19 Конституції України, п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України, абз.3 п.2.11, п.4.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012, п.п.3, 4 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003, та Закон України «Про місцеве самоврядування», стверджує, що у відповідача був безумовний обов`язок приймати розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення та сплачувати їх вартість позивачу.

Також позивач зауважує, що кожна територіальна громада, враховуючи особливості своєї структури розробляє власну ефективну форму взаємодії з органом соціального захисту населення районної державної адміністрації, зокрема, компетенцію виконавчих органів (відділів, управлінь) сільської, селищної, міської ради, що можуть створюватися у межах затверджених радами структур та штатів для здійснення повноважень, що належать до їх відання, в тому числі, з питань щодо надання окремим категоріям громадян встановлених законодавством пільг встановлено ст.ст. 25, 34, 54 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Як зазначає позивач, в структурі Шевченківської сільської ради є Відділ соціального захисту населення Шевченківської сільської ради, який має забезпечувати права громадян на пільги.

До того ж позивач з посиланням на положення п.20-4) ч.1 ст. 91 Бюджетного кодексу України вказує, що видатки на пільги з послуг зв`язку належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Поряд з цим позивач зазначає, що з системного аналізу ст. 11, 27, 28, 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що державні соціальні гарантії певним категоріям громадян закріплені приписами законодавства, які є нормами прямої дії, у зв`язку з чим у оператора телекомунікаційних послуг виникає безумовний обов`язок надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, що в свою чергу кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає. Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Відтак, на думку позивача, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги, незважаючи на те, що місцевим бюджетом на відповідний рік не були передбачені кошти на ці видатки, адже певне право виникає в особи, а в держави - відповідне цьому праву фінансове зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2024 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Укртелеком" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/994/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2024 р. об 11:30.

У судовому засіданні господарського суду 12.09.2024 судом було протокольно оголошено перерву до 30.09.2024 о 13:30 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України для надання відповідачу можливості подати відзив на позовну заяву.

19.09.2024 р. від відповідача до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 11249/24), в якому відповідач проти заявленого позову заперечує з наступних підстав.

Як зазначає відповідач, 23.06.2021 р. між ним та позивачем укладено договір б/н про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, згідно з п. 9.1. ч. 9 якого строк дії договору до 31.12.2024 р. Згідно п. 2.2. ч. 2 договору, підприємство зобов`язується надавати телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, а розпорядник коштів місцевого бюджету зобов`язується здійснити розрахунки на підставі даних, зазначених у розрахунку видатків. Згідно Акту звіряння розрахунків видатків за надані населенню послуги, на які надаються пільги між АТ «Укртелеком»/Миколаївська філія та Відділом соціального населення Шевченківської сільської ради станом на 01.01.2022 року сума за надані послуги становить 7011,11 грн., які було сплачено Відділом соціального захисту населення Шевченківської сільської ради, про що свідчить зазначення відсутності заборгованості станом на початок звітного року, вказаного у акті. Згідно п. 2.3. ч. 2 договору, відшкодування розпорядником витрат здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, передбачених у коді за (ТПКВКМБ/ТКВКБМС) 0813032 «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку» на відповідний рік, враховуючи необхідність виконання зобов`язань минулих років. Оскільки згідно акту заборгованість за надані послуги відсутня станом на 01.01.2022 р., договір виконаний сторонами в повному обсязі, строк дії його закінчився 31.12.2021 р., сторони претензій одна до одної не мають.

Поряд з цим відповідач стверджує, що у 2022 році він не укладав договір про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення на 2022 бюджетний рік, а також не отримував від позивача пропозиції щодо укладання договору. Відповідач не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України, та вважає її неможливою до застосування сфері бюджетних відносин з наступних причин.

Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 2 Бюджетного Кодексу України бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Таким чином, укладення бюджетною установою оплатного договору де-юре вважається взяттям бюджетного зобов`язання. Відповідно до бюджетного законодавства необхідною передумовою для взяття будь-якого бюджетного зобов`язання є наявність відповідного бюджетного призначення та відповідного бюджетного асигнування, встановленого кошторисом. Згідно з частиною першою ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюють лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше непередбачено законом про Державний бюджет України. Відповідно до частини першої ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, зважаючи на необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Згідно частини 12 статті 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Для здійснення оплати за товари, роботи, послуги, головному розпоряднику коштів необхідно зареєструвати бюджетні фінансові зобов`язання у органах Казначейської служби України, згідно Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 02.03.2012 року № 309, де визначено що бюджетне фінансове зобов`язання - зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства. Таким чином, підставою для реєстрації бюджетного фінансового зобов`язання є, у тому числі, наявність діючого договору.

Також відповідач зазначає, що Шевченківська сільська рада перебувала в районі ведення активних бойових дій, частина території знаходилася під окупацією до листопада 2022 року. Так, відповідач стверджує, що особи пільгової категорії, які мали право на пільгу відповідно до законодавства України, не отримували послуги позивача в зв`язку з проведенням активних бойових дій на території Шевченківської сільської ради та зняті з обліку у відділі соціального захисту населення Шевченківської сільської ради з 27.02.2022 року, з наступних причин:

- ОСОБА_1 - загинув (довідка старости Зеленогайського старостинського округу від 05.09.2024 року № 3/245);

- ОСОБА_2 - загинув проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

- ОСОБА_3 - зміна місяця проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

- ОСОБА_4 - зміна місця проживання до 02.01.2023 року проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

- ОСОБА_5 - зміна місця проживання проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

- ОСОБА_6 - зміна місця проживання проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

- ОСОБА_7 - загинув (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 від 27 червня 2024 року);

- ОСОБА_8 - загинула (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 від 15 червня 2022 року);

- ОСОБА_9 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради);

- ОСОБА_10 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради);

- ОСОБА_11 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради);

- ОСОБА_12 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради).

Таким чином, на думку відповідача, відсутність осіб пільгової категорії на території Шевченківської громади, надання телекомунікаційних послуг яким є предметом договору відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, є підставою відсутності зобов`язань за оплату послуг у зв`язку з відсутністю надання таких послуг в цілому.

Так, відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави щодо отримання оплати за ненадані послуги відповідачу у зв`язку з відсутністю господарського зобов`язання згідно статті 173 Господарського кодексу України, тому відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

25.09.2024 р. від представника позивача - Журби Т.А. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 11467/24), відповідно до якої позивач зазначає, що відзив на позовну заяву не містить належних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову; ніяких належних доказів припинення надання послуг (відповідних заяв абонентів) до позивача не надходило, отже підстави для відмови в позові відсутні.

Так, у відповіді на відзив позивач стверджує, що направляв лист № 48і200/18-1175 від 06.01.2022 до Миколаївської сільської ради із зазначенням для Відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради, яким направлено відповідачу про надсилання проекту договору про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян на 2022 рік, та про прохання його підписати. Також до вказаного листа надавався розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку в грудні 2021 року на загальну суму 487,20 грн., та акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2022.

Також позивач зазначає, що законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Позивач зазначає, що він є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про електронні комунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.

Також позивач, посилаючись на норми ст. 178 ГК України та ст. 633 ЦК України, зазначає, що договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов`язаний здійснювати надання послуг зв`язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. Таким чином, відповідно до приписів законодавства України фізичні особи, які мають визначений законами соціальний статус, мають право на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), що кореспондується обов`язком провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

Як зазначає позивач, державні соціальні гарантії певним категоріям громадян закріплені приписами законодавства, які є нормами прямої дії, у зв`язку з чим у оператора телекомунікаційних послуг виникає обов`язок надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, що в свою чергу кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає. З аналізу наведених приписів законодавства вбачається, що бюджетне законодавство України відносить витрати на пільги з послуг зв`язку до видатків місцевих бюджетів, до яких належать й, зокрема, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України. Тобто, стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, хоча й не передбачає прямого обов`язку всіх місцевих бюджетів на відшкодування послуг зв`язку. Тобто кожна рада сама вирішує, на що саме вона буде витрачати кошти з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема тієї ж статті 91.

Позивач вказує, що виходячи з системного аналізу положень Бюджетного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" саме представницький орган місцевого самоврядування, яким в даному випадку виступає відповідач, є відповідальним за забезпечення здійснення видатків на пільги з оплати послуг зв`язку громадянам Шевченківської сільської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.

Позивач стверджує, що надавав відповідачу достатню інформацію, що містилася у розрахунках видатків з поіменними списками абонентів-пільговиків, також відповідачу були направлені акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги. Вказані розрахунки та акти, що направлялися відповідачу засобами поштового зв`язку, були отримані останнім.

На думку позивача, саме на відповідача покладено обов`язок щодо проведення звірки розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення та, відповідно, її коригування, проте вказаних дій відповідачем здійснено не було.

Щодо ствердження відповідача про те, що особи пільгової категорії, які мали право на пільгу відповідно до законодавства України, не отримували послуги АТ «Укртелеком» в зв`язку з проведенням активних бойових дій на території Шевченківської сільської ради та зняті з обліку у відділі соціального захисту населення Шевченківської сільської ради, позивач, посилаючись на норми пп. 55, 55-1 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 та п.2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про електронні комунікації", вказує, що припинення надання послуг (послуги) може здійснюватися оператором, провайдером у разі припинення відповідно до законодавства дії договору, в тому числі його дострокового розірвання, або внесення до договору змін щодо припинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених абонентом. Проте, ніяких належних доказів припинення надання послуг (відповідних заяв абонентів) відповідач не надав.

30.09.2024 від представника позивача - Журби Т.А. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 11671/24) про розгляд справи № 915/994/24 без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні господарського суду 30.09.2024 судом протокольно оголошено перерву до 21.10.2024 о 15:00 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України для додаткового дослідження доказів.

17.10.2024 від представника позивача - Журби Т.А. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 12586/24) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг у грудні 2021 року, а також копії договорів з абонентами.

Так, у судовому засіданні господарського суду 21 жовтня 2024 року по справі №915/994/24 було протокольно оголошено перерву до 28 жовтня 2024 року о 13 год. 30 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2024 р. повідомлено відповідача про призначення судового засідання у справі № 915/994/24 на 28.10.2024 о 13:30.

24.10.2024 від представника позивача - Журби Т.А. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме інформації про абонента ОСОБА_14 (вх. № 12963/24), в якій позивач просить визнати поважними причини неподання Акціонерним товариством "Укртелеком" у строк встановлений статтею 80 ГПК України в якості доказів інформацію про абонента ОСОБА_14

25.10.2024 від представника відповідача - Кулик І.В. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. № 13009/24) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копії наказів відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради від 26.02.2022 р. № 7 "Про запровадження дистанційної роботи" та від 20.08.2023 р. № 16 "Про припинення дистанційної роботи" та копію розподілу видатків місцевого бюджету на 2022 р.

У судовому засіданні 28.10.2024 представники позивача та відповідача просили задовольнити подані ними заяви про долучення доказів, які не були надані із заявами по суті з поважних причин.

Вказані заяви сторін про долучення доказів судом задоволено, про що судом було постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 28.10.2024 р.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 28.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, натомість представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про електронні комунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р. визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних і електронних комунікаційних послуг та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Право окремих категорій громадян на пільги з оплати телекомунікаційних послуг встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» від 22.10.1993 р № 3551-ХІІ, Законом України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-ІІІ, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ, Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР та Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р № 2402-ІІІ.

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком оператора телекомунікацій, яким є АТ «Укртелеком».

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Саме через встановлення соціальних стандартів і нормативів та забезпечення надання державних соціальних гарантій утверджується функція держави з соціального захисту, відбувається реалізації положень Конституції України в частині прав громадян на соціальне забезпечення та підтримку.

Отже, держава на виконання функції з соціального захисту населення встановила певним категоріям осіб пільги з оплати послуг зв`язку та взяла на себе зобов`язання компенсувати втрати доходу провайдерів, операторів телекомунікаційних послуг, понесені ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів.

За змістом ст. 178 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов`язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкт господарювання, який безпідставно ухиляється від виконання публічного зобов`язання, повинен відшкодувати другій стороні завдані цим збитки в порядку, визначеному законом. Кабінет Міністрів України може у визначених законом випадках видавати правила, обов`язкові для сторін публічного зобов`язання, в тому числі щодо встановлення або регулювання цін. Умови зобов`язання, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними.

Положенням ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Таким чином, договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов`язаний здійснювати надання послуг зв`язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Отже, господарський суд доходить висновку, що вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вказаними вище законами соціальний статус, на отримання послуг зв`язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов`язок позивача - оператора телекомунікацій. надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

Як встановлено судом, у період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. позивачем було надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на загальну суму 2284,72 грн., зокрема:

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за січень 2022 р., всього підлягає компенсації 518,24 грн.

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за лютий 2022 р., всього підлягає компенсації 476,91 грн.

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за березень 2022 р., компенсація дорівнює 0,00 грн.

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за квітень 2022 р., всього підлягає компенсації 423,92 грн.;

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за травень 2022 р., всього підлягає компенсації 211,96 грн.;

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за червень 2022 р., всього підлягає компенсації 105,98 грн.;

-згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за липень 2022 р., всього підлягає компенсації 210,26 грн.;

- згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за серпень 2022 р., всього підлягає компенсації 95,72 грн.;

- згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за вересень 2022 р., всього підлягає компенсації 52,99 грн.;

- згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за жовтень 2022 р., всього підлягає компенсації 52,99 грн.;

- згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за листопад 2022 р., всього підлягає компенсації 70,00 грн.;

- згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за грудень 2022 р., всього підлягає компенсації 67,75 грн.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. № 423, Мінсоцполітики, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює в межах передбачених законом повноважень, координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо застосування державних соціальних стандартів і нормативів та нормативів фінансового забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги (пільговики) в Україні створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (Реєстр).

Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м.Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (Положення № 117), структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

При цьому для забезпечення правильного звіряння розрахунків видатків з інформацією, що міститься в Реєстрі, АТ "Укртелеком" подавало вказані розрахунки до Шевченківської сільської ради (Відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради) за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. на загальну суму 2284,72 грн., а саме:

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за січень 2022 р. на суму 516,24 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.02.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за січень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за лютий 2022 р. на суму 478,91 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.03.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за лютий 2022 р.;;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за березень 2022 р. на суму 0,00 грн., разом із зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за березень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за квітень 2022 р. на суму 423,92 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.05.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за квітень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за травень 2022 р. на суму 211,96 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.06.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за травень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за червень 2022 р. на суму 105,96 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.07.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за червень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за липень 2022 р. на суму 210,26 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.08.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за липень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за серпень 2022 р. на суму 95,72 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.09.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за серпень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за вересень 2022 р. на суму 52,99 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.10.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за вересень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за жовтень 2022 р. на суму 52,99 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.11.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за жовтень 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за листопад 2022 р. на суму 70,00 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.12.2022 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за листопад 2022 р.;

- розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку за грудень 2022 р. на суму 67,75 грн., разом із актом звіряння розрахунків станом на 01.01.2023 р. та зведеним розрахунком видатків по категоріях пільг на відшкодування витрат за грудень 2022 р. та зазначенням загальної суми заборгованості за період з січня но грудень 2022 року в сумі 2284,72 грн.;

Також позивачем на адресу відповідача було скеровано лист від 30.03.2023 № 80D482.04-57/5 "Щодо взаємовідносин по компенсації пільг наданих мешканцям Шевченківської сільської ради" згідно з яким повторно направив на адресу відповідача розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р. на загальну суму 2284,72 грн.

Як встановлено судом та вбачається із рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, вищезгадане поштове відправлення було отримано адресатом.

Згідно рішення сесії Шевченківської сільської ради № 1 від 22.12.2021 р. "Про сільський бюджет Шевченківської сільської територіальної громади на 2022 рік" головним розпорядником коштів місцевого бюджету є Шевченківська сільська рада, яка має власний бюджет Шевченківської сільської територіальної громади. Однак, відповідач звіряння або перевірку інформації що міститься в реєстрі та відшкодування вартості послуг не здійснив, у зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 2284,72 грн. за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 р.

Згідно п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки, зокрема на: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; постраждалим учасникам Революції Гідності; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

З прийняттям Закону України від 16.04.2020 N 562-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей, Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 N 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" та з проведенням у жовтні 2020 році перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі Закону N 562-IX, в Україні фактично завершилась адміністративно-територіальна реформа, метою якої було передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності.

З метою приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв`язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи, Законами України від 17.09.2020 N 907-Х та від 15.12.2020 N 1081-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" внесено зміни в частині функціонування бюджетної системи України.

Згідно із ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з: державного бюджету, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, районних бюджетів, бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 БК України одним із принципів, на якому ґрунтується бюджетна система України, є принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

З 01.01.2021 згідно з Законами України від 17.09.2020 N 907-IX та від 15.12.2020 N 1081-IX розмежовано склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (ст. 64 БК України) та склад доходів загального фонду районних бюджетів (ст. 64-1 БК України).

В результаті таких змін територіальні громади отримали фінансову незалежність від районів та перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом.

Згідно зі схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 N 333-р Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, адміністративно-територіальною одиницею базового рівня є громади.

Відповідно до принципу субсидіарності бюджетної системи України, розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача (п. 7 ч. 1 ст. 7 БК України).

Забезпечення надання публічних послуг жителям територіальної громади в першу чергу покладається на представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади.

В силу положень Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" від 05.02.2015 р. № 157-VІІІ представницьким органом місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відповідно до приписів п. п. 1), 4) п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема власні (самоврядні) повноваження щодо складання, схвалення та подання на розгляд відповідної ради прогнозу місцевого бюджету, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради, забезпечення виконання бюджету; щоквартальне подання раді письмових звітів про хід і результати виконання бюджету; підготовка і подання відповідно до районних, обласних рад необхідних фінансових показників і пропозицій щодо складання проектів районних і обласних бюджетів; здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що державні соціальні гарантії певним категоріям громадян закріплені приписами законодавства, які є нормами прямої дії, у зв`язку з чим у оператора телекомунікаційних послуг виникає безумовний обов`язок надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, чому в свою чергу кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 719-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області" до складу Шевченківської територіальної громади увійшли Шевченківська, Зеленогайська, Котляревська, Любомирівська (Снігурівський район), Мирнівська, Миколаївська, Новокиївська (Снігурівський район), Полігонівська, Центральна (Снігурівський район) територіальні громади (населені пункти).

Представницьким органом Шевченківської територіальної громади є Шевченківська сільська рада Миколаївської області.

Згідно ч.1 ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Так, в структурі Шевченківської сільської ради є Відділ соціального захисту населення Шевченківської сільської ради, який має забезпечувати права громадян на пільги.

Наразі судом з`ясовано, що з наданого відповідачем додатку № 3 «Розподіл видатків місцевого бюджету на 2022 рік» до рішення сесії Шевченківської сільської ради № 1 від 22.12.2021 року «Про сільський бюджет Шевченківської сільської територіальної громади на 2022 рік» (пункт 2) вбачається, що на 2022 рік в сільському бюджеті були передбачені видатки за кодом 0813032 «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку» в сумі 5100 грн.

В свою чергу з огляду на те, що розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в Шевченківській територіальній громаді Миколаївської області на момент надання послуг пільговим категоріям громадян (01.01.2022 по 31.12.2022 р.) був відповідач, отже на підставі зазначених вище норм законодавства відшкодування витрат, понесених АТ «Укртелеком» внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Шевченківської територіальної громади, має здійснюватися відповідачем, як виконавчим органом Шевченківської сільської ради, до повноважень якого належить соціальне обслуговування жителів територіальної громади, за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Отже, як встановлено судом, між АТ "Укртелеком" та Відділ соціального захисту населення Шевченківської сільської ради виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів місцевого бюджету зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Наразі судом не приймаються до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності підстав для відшкодування позивачу вказаних витрат з огляду на відсутність відповідного укладеного з позивачем договору на 2022 рік, адже такий договір укладався в 2021 році.

Так, чинне законодавство України не передбачає обов`язкової наявності договірних відносин сторін для здійснення відшкодування витрат за послуги, надані пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із вище перелічених нормативних актів і не залежать від волевиявлення постачальників послуг та відповідних органів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 908/985/17.

При цьому відсутність укладеного між сторонами договору на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, не впливає на обумовленість виникнення зазначених зобов`язань з положень законів України та відсутністю умови про обов`язковість укладення такого договору з положень законодавства, що узгоджується із ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч.3 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком позивача, а надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. При цьому зобов`язання сторін виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання, а обов`язок оператора послуг з надання таких пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом та запитом відповідної категорії споживачів.

З огляду на вказані норми законодавства у АТ "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, що виникли у зв`язку з наданням послуг зв`язку особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу місцевого самоврядування та розпорядника коштами місцевого бюджету, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги.

Також судом критично оцінюються доводи відповідача про те, що особи пільгової категорії, які мали право на пільгу відповідно до законодавства України, не отримували послуги АТ «Укртелеком» у зв`язку з проведенням активних бойових дій на території Шевченківської сільської ради та зняті з обліку у відділі соціального захисту населення Шевченківської сільської ради з 27.02.2022 року.

Так, відповідач зазначив, що 12 осіб, які за даними АТ «Укртелеком», були отримувачами пільг з надання телекомунікаційних послуг, насправді їх не отримували через відсутність на території Шевченківської територіальної громади з різних підстав, а саме:

1. ОСОБА_1 - загинув (довідка старости Зеленогайського старостинського округу від 05.09.2024 року № 3/245);

2. ОСОБА_2 - загинув проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

3. ОСОБА_3 - зміна місяця проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

4. ОСОБА_4 - зміна місця проживання до 02.01.2023 року (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

5. ОСОБА_5 - зміна місця проживання проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

6. ОСОБА_6 - зміна місця проживання проживання (акт на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року);

7. ОСОБА_7 - загинув (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 27 червня 2024 року);

8. ОСОБА_8 - загинула (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 15 червня 2022 року);

9. ОСОБА_9 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради);

10. ОСОБА_10 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради);

11. ОСОБА_11 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради);

12. ОСОБА_12 - зміна місця проживання (акт про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради).

На думку відповідача, відсутність осіб пільгової категорії на території Шевченківської територіальної громади, надання телекомунікаційних послуг яким є предметом договору відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, є підставою відсутності зобов`язань за оплату послуг у зв`язку з відсутністю надання таких послуг в цілому, і тому у позивача відсутні підстави щодо отримання оплати за ненадані послуги.

Разом з тим, судом встановлено, що обставини, на які посилається відповідач стосовно осіб - ОСОБА_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ), виникли у 2023 і 2024 році вже після спірного періоду нарахувань і надання послуг з січня по грудень 2022 року, а тому вказані обставини не впливають на розрахунки відшкодування витрат у 2022 році. Також судом не приймаються до уваги надані відповідачем акти, складені:

- старостою Полігонівського старостинського округу, фахівцем із соціальної роботи та директором ЖКП про перебування мешканців селища Полігон на період з 24.02.2022 року по 31.12.2022 року, в якому зазначено про виїзд з 24.02.2024 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;

- Центром надання соціальних послуг Шевченківської сільської ради про фактичне непроживання осіб пільгової категорії у період з 24.02.2022 року до кінця грудня 2022 року на території Шевченківської сільської ради, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

На думку суду, вказані акти не є належними та допустимими доказами ненадання позивачем послуг зв`язку у вказаний в розрахунку відшкодування період, а також неможливість користування вказаними особами телекомунікаційними послугами АТ «Укртелеком» у період нарахування плати.

Так, згідно з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р., АТ «Укртелеком» заявлено до відшкодування витрати стосовно осіб, проти надання послуг яким заперечує відповідач, в наступному порядку:

- стосовно ОСОБА_1 заявлено до відшкодування послуги за січень 2022 року (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 );

- стосовно ОСОБА_2 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по червень 2022 року (загинув ІНФОРМАЦІЯ_5);

- стосовно ОСОБА_3 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по червень 2022 року (за відомостями відповідача виїхала з 24.02.2022 р. до Миколаєва);

- стосовно ОСОБА_4 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по серпень 2022 року (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 );

- стосовно ОСОБА_5 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по грудень 2022 року (за відомостями відповідача виїхав з 24.02.2022);

- стосовно ОСОБА_6 заявлено до відшкодування послуги за січень 2022 року (за відомостями відповідача виїхав з 24.02.2022);

- стосовно ОСОБА_7 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по лютий 2022 року (загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 );

- стосовно ОСОБА_8 заявлено до відшкодування послуги за червень 2022 року (померла ІНФОРМАЦІЯ_6 );

- стосовно ОСОБА_9 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по лютий 2022 року (за відомостями відповідача виїхав з 24.02.2022 р);

- стосовно ОСОБА_10 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по лютий 2022 року (за відомостями відповідача виїхав з 24.02.2022 р);

- стосовно ОСОБА_11 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по лютий 2022 року (за відомостями відповідача виїхала з 24.02.2022 р);

- стосовно ОСОБА_12 заявлено до відшкодування послуги за період з січня по лютий 2022 року (за відомостями відповідача виїхала з 24.02.2022 р).

Відтак, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що відсутність після 24.02.2022 року осіб пільгової категорії на території Шевченківської територіальної громади, надання телекомунікаційних послуг яким є предметом договору відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, є підставою відсутності зобов`язань за оплату послуг у зв`язку з відсутністю надання таких послуг в цілому, адже відповідач не довів належними та допустимими доказами, що вказані особи в спірні періоди нарахування не користувались телекомунікаційними послугами АТ «Укртелеком».

Щодо доводів відповідача про відсутність в діючому бюджеті коштів на відшкодування позивача витрат на надання послуг зв`язку пільговій категорії осіб за 2022 рік суд зазначає наступне.

Як вказано Європейським судом з прав людини у рішеннях по справам «Терем ЛТД. Чечеткін та Олічє проти України» від 18.10.2005 р. та «Бакалов проти України» від 30.11.2004р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках відповідного бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

За змістом положень законів, що передбачають надання пільг відповідним категоріям населення, право на пільгове отримання послуг зв`язку відповідних категорій населення і кореспондуючий такому праву обов`язок позивача з надання відповідних телекомунікаційних послуг, встановлений ч.3 ст.63 ЗУ «Про телекомунікації» (діяв впродовж спірного періоду формування стягуваної заборгованості), не перебувають у залежності від ухвалення місцевою радою певної програми з фінансування надання таких послуг.

За змістом п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування витрат на пільговий зв`язок окремим категоріям громадян віднесено до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

В даному випадку право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що в місцевому бюджеті не були передбачені видатки на ці потреби, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для звільнення держави в особі відповідача від виконання обов`язків щодо компенсації останньому його витрат внаслідок надання послуг пільговій категорії осіб у відповідності до приписів діючого законодавства України, адже таке звільнення (відмова у задоволенні вимоги щодо відшкодування) за своєю сутністю тотожне позбавленню майна у розумінні норми, закріпленої другим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу в контексті правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої в п.46 рішення у справі «Жовнер проти України».

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Поряд з цим судом з`ясовано, що відповідачем не відшкодовано витрати за надані АТ «Укртелеком» телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян в сумі 2284,72 грн.

Оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, то відповідач в силу закону має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

При цьому суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у цій справі як джерело права.

Наразі суд не вбачає необхідності надавати оцінку решті доводам сторін, оскільки така оцінка не впливає на вказані вище висновки суду щодо наявності у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу витрат за надані послуги зв`язку пільговій категорії громадян Шевченківської територіальної громади.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 2284,72 грн., відповідач згідно приписів ст.ст. 73-74 ГПК України не надав, суд вважає позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Акціонерного товариства "Укртелеком" до Відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради про стягнення заборгованості в загальному розмірі 2284,72 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Відділу соціального захисту населення Шевченківської сільської ради (57263, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шевченкове, вул. Шевченка, 34; код ЄДРПОУ 44000874) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; e-mail: tata.zhurba@gmail.com, код ЄДРПОУ 21560766 основний борг у сумі 2284/дві тисячі двісті вісімдесят чотири/грн. 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04.11.2024 р.

Суддя Л.М. Ільєва