Ухвала

від 07.11.2024 по справі 917/1713/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018 Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

07.11.2024 Справа № 917/1713/24

Суддя Тимощенко О.М. , розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер", вул. Київська, 2Е, с. Супрунівка, Полтавська область, 38714, поштова адреса: а/с 1701, м. Полтава, 36003

до відповідача Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія - 1", вул. Капітана Володимира Кісельова, 29, офіс, 313, м. Полтава, 36014

про стягнення 1 784 735,88 грн заборгованості

ВСТАНОВИВ:

10.10.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ендейвер" до відповідача Приватного підприємства "Українська сервісна бурова компанія - 1" про стягнення 1 784 735,88 грн заборгованості за договором №302 ENDV_USDC-1 на надання послуг по проведенню інспекції (діагностики) бурового інструменту та бурового обладнання від 02.02.2024 року, з яких 869 674,20 грн - основний борг, 869 674,20 грн - пеня, 31 629,52 грн - інфляційні втрати, 13 757,96 грн - 3% річних (вх. № 1789/24).

Ухвалою суду від 14.10.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 14.11.2024 року на 10 год. 00 хв. та встановив відповідачеві строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

05.11.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14820), в якому заявлено клопотання про поновлення строку для подачі відзиву.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що ухвалу про відкриття провадження ним було отримано в особистому кабінеті підсистеми "Електронний суд" 14.10.2024 року. Відповідач звернувся за правовою допомогою до адвоката Осадчого А. В. 05.11.2024 року, довіреність на представництво інтересів ПП "Українська сервісна бурова компанія - 1" видано і оформлено в Електронному суді на адвоката Осадчого А. В. 05.11.2024 року і саме 05.11.2024 року адвокат ознайомився з матеріалами справи.

На думку відповідача, факт видання довіреності на представництво інтересів у справі адвокату 05.11.2024 року та ознайомлення з матеріалами справи 05.11.2024 року через "Електронний суд" є поважними причинами для поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

При вирішенні клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву суд керувався наступним.

Згідно з частиною 4 статті 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Як зазначалось вище, ухвалою від 14.10.2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 14.11.2024 року на 10 год. 00 хв. та встановив відповідачеві строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 14.10.2024 року була направлена на офіційну електронну адресу відповідача та доставлена до його електронного кабінету - 14.10.2024 року о 15:46 год., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, останній день строку для подання до суду відзиву на позовну заяву припав на 29.10.2024 року.

Згідно ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у cправі № 916/3022/21.

Частина 3 стаття 119 ГПК України передбачає, що, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Зважаючи на викладене та положення статей 116 і 119 ГПК України, оскільки процесуальний строк на відзив встановлений судом, а не законом, суд міг би продовжити означений строк за умови якби від відповідача до закінчення цього строку надійшла заява про продовження. Тобто, в даному випадку відповідачем подано відзив після закінчення строку, встановленого судом, тому питання щодо збільшення такого строку має вирішуватись шляхом його продовження, а не поновлення.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано строку встановленого судом для подання відзиву на позов, а клопотання про продовження строку на подання відзиву відповідачем не подано до закінчення цього строку, суд не має правових підстав для продовження та поновлення процесуального строку для подання відзиву.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що наведені відповідачем у відзив обставини не свідчать про наявність виключних підстав для поновлення чи продовження процесуального строку з врахуванням такого.

Так, вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення чи продовження судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 40/353-10, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Суд зазначає, що тягар доказування викладених у заяві/клопотанні про поновлення процесуального строку фактів та обов`язок доведення наявності фактичних обставин, котрі підтверджують поважність причин пропуску процесуального строку, покладено саме на заявника.

Суд бере до уваги, що поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію протягом втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.

Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Окрім того суд відзначає, що розглядаючи підстави поновлення строків, Європейський суд з прав людини вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України" (ухвала) від 14.10.2003 року). Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

Суд звертає увагу, що відповідач не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку. Відповідачем не надано достатнього обґрунтування та належних доказів, які б свідчили про неможливість у визначений судом в ухвалі від 14.10.2024 строк подати відзив на позовну заяву.

Як зазначалось вище, копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримана ПП "Українська сервісна бурова компанія - 1" 14.10.2024 року, а довіреність на представництво інтересів відповідача видано адвокату Осадчому А. В. 05.11.2024 року.

Відповідач не наводить причин, які перешкоджали йому видати довіреність на представництво інтересів адвокату Осадчому А. В. чи іншому представнику раніше ніж 29.10.2024 року.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Крім того, відповідач до закінчення строку на подання відзиву мав можливість звернутися до суду з клопотанням про продовження відповідного строку.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, подана ПП "Українська сервісна бурова компанія - 1" заява по суті справи - відзив на позовну заяву (з додаткми) залишається судом без розгляду.

Керуючись ст. 43, 118, 119, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ПП "Українська сервісна бурова компанія - 1" про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву по справі № 917/1713/24.

2. Відзив на позовну заяву (з додатками) (вх. № 14820 від 05.11.2024 року) залишити без розгляду.

Ухвала підписана 07.11.2024 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О. М. Тимощенко