ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2024 р. м. Рівне Справа № 918/906/24
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., при секретарі судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" (вул. Острозького, 12, с. Бугрин, Рівненська обл., Рівненський р-н, 35442, код ЄДРПОУ 43482733)
про стягнення 24 673 грн 50 коп.
у судове засідання з`явилися представники учасників справи:
- від позивача: не з`явився;
- від відповідача: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2024 року до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Комунального автотранспортного підприємства 1728 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" про стягнення 24 673 грн 50 коп. (з яких: 13 822 грн 51 коп. - основний борг, 6 574 грн 94 коп. - пеня, 985 грн 84 коп. - 3 % річних, 3 290 грн 21 коп. - інфляційні втрати) за невиконання договору № 04905/3 про надання послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення побутових відходів) від 01.02.2022 в частині повного та своєчасного виконання розрахунків.
Ухвалою від 02.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Комунальному автотранспортному підприємству 1728 строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
03 жовтня 2024 року від керівника Комунального автотранспортного підприємства 1728 ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено заяву в якій вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Вказано, що позивач поніс витрати у вигляді судового збору 3 028 грн 00 коп та не очікує понесення додаткових витрат судових витрат.
Ідентична заява в якій вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи подана 03.10.2024 через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду.
Судом встановлено, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви в спосіб та у строк, встановлений судом.
Ухвалою від 08.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/906/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 05.11.2024. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" про наявність у нього обов`язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
05 листопада 2024 року судом встанолвено, що позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання.
Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку 08.10.2024 о 17:22 год ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету Комунального автотранспортного підприємства 1728. Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення даного судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення 15.10.2024 поштового відправлення (а саме - ухвали від 08.10.2024) за трек-номером 0600295152793.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, а також з огляду на вищевказану заяву представника позивача, - суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників сторін.
В ухвалі від 08.10.2024 суд встановив для відповідача строк, на подання відзиву на позовну заяву разом з усіма можливими доказами, що підтверджують заперечення проти позову, у разі їх наявності, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Оскільки відповідач 15.10.2024 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, відповідно дата 30.10.2024 була останнім днем процесуального строку для подання відповідачем відзиву.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву, а 31.10.2024 сплинув процесуальний строк на подання даної заяви по суті спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 01.02.2022 між Комунальним автотранспортним підприємством 1728 (як виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" (як замовник) укладено договір № 04905/3 про надання послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення побутових відходів) (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. даного Договору виконавець зобов`язується надавати замовнику послугу з поводження з побутовими відходами (захоронення побутових відходів), а замовник зобов`язується сплатити її вартість на умовах цього Договору відповідно до акту наданих послуг.
У відповідності до п. 1.2. Договору вивезення побутових відходів для захоронення здійснюється власним транспортом замовника через контрольно-пропускний пункт сміттєзвалювального полігону, на якому встанолвена вага для зважування відходів.
Річний обсяг вивезених для захоронення побутових відходів відповідає сумарному обсягу, відображеному в актах наданих послуг. (п. 1.3. Договору).
У п. 2.1. Договору сторони обумовили, що обсяг послуги визначається сторонами по факту її надання (зважування) та фіксується в акті надання послуги. Вартість захоронення побутових відходів на дату укладення Договору становить 158, 08 грн/т з ПДВ.
Акт надання послуг підписується сторонами до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, в якому надавалася послуга. (п. 2.2. Договору).
У відповідності до п. 2.3. Договору замовник зобов`язаний сплатити вартість послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення побутових відходів) відповідно до рахунку-фактури протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати рахунку та акту наданих послуг.
В обов`язки замовника, серед іншого, згідно з п. 3.2.4 Договору, належить сплачувати в установлений Договором строк надану послугу захоронення побутових відходів.
Згідно з п. 4.1. даного Договору сторонами погоджено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність визначену Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтиском печатки позивача, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано для відповідача послуги за Договором, що підтверджується актами надання послуг:
- № 113 від 28.02.2022 на суму 7 872 грн 38 коп;
- № 303 від 30.04.2022 на суму 5 950 грн 13 коп.
З урахуванням п. 2.3. Договору вбачається, що відповідач був зобов`язаний сплатити за Договором:
- 7 872 грн 38 коп у строк до 09.03.2022 (включно) (у зв`язку із тим, що 5-й банківський день припав на 05.03.2022, що є суботою, відповідно переноситься на перший після нього робочий день. 08.03.2022 (вівторок) є офіційним святковим днем - Міжнародним жіночим днем, який є неробочим відповідно до Кодексу законів про працю в Україні. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1004-р (від 26.08.2021) понеділок, 7 березня, оголошено вихідним днем з перенесенням на 12 березня (субота). Тобто, з нагоди свята, 4 дні (5, 6, 7 і 8 березня 2022 року) не є банківськими);
- 5 950 грн 13 коп. у строк до 06.05.2022 (включно).
Договірні зобов`язання відповідач не виконував належним чином, оплату за надані послуги (виконані роботи) не оплатив, внаслідок чого за ним обліковується заборгованість у розмірі 13 822 грн 51 коп. що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг від 28.02.2022 та від 30.04.2022 та розрахунком суми основного боргу за період з 01.02.2022 по 10.09.2024.
Позивач вказав, що звертався до відповідача з проханням сплатити заборгованість за надані послуги (претензія від 08.11.2023 за № 2552), однак дана претензія лишилася незадоволеною.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
З урахуванням викладеного судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням договору № 04905/3 про надання послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення побутових відходів) від 01.02.2022 щодо своєчасної оплати наданих послуг, регулювання яких здійснюється ГК України, ЦК України тощо.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин, позовні вимоги Комунального автотранспортного підприємства 1728 про стягнення 13 822 грн 51 коп. основного боргу за надані послуги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Також, позивач просить сягнути з відповідача у справі:
- 6 574 грн 94 коп. - пені за період із 01.04.2022 до 10.09.2024;
- 985 грн 84 коп. - 3 % річних за період із 01.04.2022 по 10.09.2024;
- 3 290 грн 21 коп. - інфляційних втрат за період із 01.04.2022 до 31.08.2024.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За результатами дослідження наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що замовник прострочив оплату наданих виконавцем послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається із т. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка має подвійну правову природу - є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ).
Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18; п. 37 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22).
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов`язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у Договорі відповідальність у вигляді пені, а також визначили її розмір.
Так, згідно з п. 4.4. Договору за недотримання строків сплати зазначених в п. 2.3. Договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці товару у вигляді неустойки, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Згідно з п. 7 розділ IX ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
На усій території України було встановлено карантин було встанолвено відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами), від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак на усій території України було встановлено карантин із 12.03.2020 до 30.06.2023. А тому у даному випадку пеню за Договором правомірно нараховувати:
- на суму 7 872 грн 38 коп із 10.03.2022 до 06.05.2023;
- на суму 13 822 грн 51 коп. із 07.05.2022 до 30.06.2023.
Згідно з розрахунками позивача, останній заявляє до стягнення пеню за період:
- на суму 7 872 грн 38 коп із 01.04.2022 до 31.05.2022;
- на суму 13 822 грн 51 коп. із 01.06.2022 до 31.08.2024.
Судом перевірено розрахунки пені долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE (не виходячи за межі визначеного позивачем періоду), та встановлено, що останні не є арифметично вірними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 7 719 грн 71 коп., з яких:
- із 01.04.2022 до 31.05.2022 на суму основного боргу 7 872 грн 38 коп. - 263 грн 13 коп;
- із 01.06.2022 до 30.06.2023 на суму основного боргу 13 822 грн 51 коп. - 7 456 грн 58 коп.
При цьому суд виходить із того, що позивач при здійсненні своїх розрахунків не врахував обмеження розміру пені, що встановлене п. 7 розділ IX ГК України з урахуванням ст. 232 ГК України.
Однак незважаючи на те що сума, визначена судом, є більшою, ніж вимоги позивача, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені у розмірі, заявленому позивачем, незважаючи на відхилення у розрахунках. Це рішення суду базується на тому, що з огляду на принцип диспозитивності суд не має права присуджувати більшу суму, ніж та, що була заявлена, але в межах встановленої суми може задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зважаючи на арифметичні похибки у розрахунках позивача.
З урахуванням викладеного у сукупності суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені у розмірі, заявленому позивачем, тобто у розмірі 6 574 грн 94 ккоп.
Розрахунки пені, здійснені судом, долучено до матеріалів справи.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунки 3 % річних долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE (не виходячи за межі визначеного позивачем періоду), та встановлено, що останні не є арифметично вірними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача 3 % річних становить 985 грн 05 коп, з яких:
- із 01.04.2022 до 31.05.2022 на суму основного боргу 7 872 грн 38 коп. - 39 грн 47 коп;
- із 01.06.2022 до 10.09.2024 на суму основного боргу 13 822 грн 51 коп. - 945 грн 58 коп.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 985 грн 05 коп ґрунтуються на законі, тому підлягають задоволенню.
В решті позовних вимог про стягнення 00 грн 79 коп. 3 % річних суд відмовляє.
Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE (не виходячи за межі визначеного позивачем періоду), та встановлено, що останні не є арифметично вірними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача інфляційних втрат становить 3 577 грн 59 коп., з яких:
- із 01.04.2022 до 31.05.2022 на суму основного боргу 7 872 грн 38 коп. - 463 грн 19 коп;
- із 01.06.2022 до 31.08.2024 на суму основного боргу 13 822 грн 51 коп. - 3 114 грн 40 коп.
Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 290 грн 21 коп. - інфляційних втрат.
За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача та про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 - 24 672 грн 71 коп. (з яких: 13 822 грн 51 коп. - основного боргу, 6 574 грн 94 коп. - пені, 985 грн 05 коп. - 3 % річних, 3 290 грн 21 коп. - інфляційних втрат).
У задоволенні 3 % річних у розмірі 00 грн 79 коп. суд відмовляє.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 028 грн. 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 24 673 грн 50 коп. відповідно останній зобов`язаний був сплатити, при поданні позову до суду, судовий збір у розмірі 3 028 грн 00 коп.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у необхідному розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією №1456 від 25.09.204 на суму 3 028 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов підлягає до часткового задоволення, відтак судовий збір в розмірі 3 027 грн 90 коп. покладається на відповідача (пропорційно задоволених позовних вимог).
Решта судового збору у розмірі 00 грн 10 коп. залишається за позивачем.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123,129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Комунального автотранспортного підприємства 1728 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" про стягнення 24 673 грн 50 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК ПРОМЖИТЛОБУД" (вул. Острозького, 12, с. Бугрин, Рівненська обл., Рівненський р-н, 35442, код ЄДРПОУ 43482733) на користь Комунального автотранспортного підприємства 1728 (вул. Володимира Стельмаха, 22, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33019, код ЄДРПОУ 03361833)13 822 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять дві) грн 51 коп. - основного боргу, 6 574 (шість тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн 94 коп. - пені, 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 05 коп. - 3 % річних, 3 290 (три тисячі двісті дев`яносто) грн 21 коп. - інфляційних втрат та 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 90 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог про стягнення 00 грн 79 коп. трьох відсотків річних - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано "07" листопада 2024 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О.Пашкевич
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122867828 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Пашкевич І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні