Рішення

від 07.11.2024 по справі 482/2084/23

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07.11.2024

Справа № 482/2084/23

Номер провадження 2/482/283/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Куцурубська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, Новоодеська міська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, Костянтинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.09.2023 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він проживав в зареєстрованому шлюбу з відповідачем.

На обгрунтування позову вказував на наступне.

Від даного шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Очаковського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.06.2015 р., шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, Рішення суду про розірвання шлюбу набрало законної сили 26.06.2015 р.

З серпня 2019 року син сторін - ОСОБА_4 , фактично весь час проживає з батьком ОСОБА_1 , бабусею - ОСОБА_5 , та дідусем - ОСОБА_6 .

Після закінчення навчального року у 2020 році син ОСОБА_7 поїхав до мами у с. Гур`ївка, Новоодеського (тепер Миколаївського) району на літні канікули, проте вже 30.06.2020 року, у зв`язку із перебуванням батька на роботі, бабуся ОСОБА_8 забрала дитину з місця проживання матері, оскільки остання не виконувала свої батьківські обов`язки по відношенню до ОСОБА_7 та взагалі покинула дитину, залишивши її без догляду.

З 2020 року с відповідач жодного разу не поцікавилася життям та здоров`ям малолітнього сина, не допомагає матеріально, навіть з днем народження сина не вітає. Малолітній ОСОБА_7 живе добре, має гарний догляд, так як проживає в одному будинку з батьками позивача, і бабуся піклується про онука, відвідує шкільний заклад, має гарний розвиток відповідно свого віку. Позивач весь свій вільний час присвячує синові, займається його духовним та фізичним розвитком, син має теплі і довірливі стосунки з батьком.

Малолітній ОСОБА_7 проживає з позивачем і знаходиться повністю на його утримані. Позивач офіційно працює, маю достойну заробітну плату, є військовослужбовцем. Стан здоров`я задовільний.

Всі спроби позивача налагодити відносини з відповідачем закінчилися нічим. Позивач жодним чином не перешкоджав спілкуванню мами з сином і всілякими способами намагався привернути увагу мами до дитини, але всі його зусилля виявилися марними.

Таким чином з 2020 р. та до даного часу відповідач повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина.

За весь час жодного разу не поцікавилася долею дитини, не спілкувалася з ним, не телефонувала йому. Відповідач ніяким чином не піклується про малолітнього сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами сина, станом здоров`я, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з ним зовсім, не говорячи вже про повний обсяг, необхідний для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини. Хлопчик фактично не знає мами, адже не бачив і не чув її більше трьох років.

Відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до органу опіки та піклування з проханням позбавити відповідача батьківських прав, на що, було рекомендовано звернутися до суду та після відкриття провадження по справі буде проведена перевірка та надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд позбавити відповідача її батьківських прав щодо малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх з позивачем відсутності та вказав що позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7, ч.11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань від неї не надходило.

Від представника третьої особи - Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, як органу опіки та піклування надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, не заперечували проти задоволення судом позову ОСОБА_1 .

Треті особи - Новоодеська міська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування та Костянтинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування в судове засідання свого представника не надіслали, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України судом проводиться заочний розгляд справи у загальному порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_9 перебували у шлюбі, зареєстрованому 17 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, актовий запис № 39, який було розірвано рішенням Очаковського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.06.2015 року, яке набрало законної сили 26.06.2015 року.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 07.10.2013 року.

Малолітній ОСОБА_4 з 2019 р. проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 201/20-3 від 19.07.2023 року.

Позивач перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_2 ЗСУ з 01.03.2022 р. по теперішній час, має звання головного корабельного старшини, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_2 .

За службовою характеристикою, виданою з місця роботи, ОСОБА_1 з 2014 року виконував бойові завдання в зоні АТО (ООС), з 2022 року приймає безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф. Протягом служби показав себе відповідальним, грамотним та дисциплінованим військовослужбовцем

Як видно з затвердженого Куцурубською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області рішення від 25.08.2023 р. за № 57 висновку органу опіки та піклування видно, що служба у справах дітей Куцурубської сільської ради не заперечує проти позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини.

Така позиція органу опіки та піклування вмотивована тим, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2019 р. проживає разом з батьком, бабусею і дідусем, де йому створено належні умови. Мати дитини - ОСОБА_2 будь-якої участі у житті сина не приймає, його долею не цікавиться, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, його навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення тощо.

Згідно довідки Гур`ївської сільської ради. від 30.06.2020 р., після закінчення навчального року у 2020 році, син позивача ОСОБА_7 поїхав до мами у с. Гур`ївка Новоодеського району на літні канікули, проте вже 30.06.2020 року у зв`язку із перебуванням батька на роботі, бабуся ОСОБА_8 забрала дитину з місця проживання матері, оскільки остання не виконувала свої батьківські обов`язки по відношенню до ОСОБА_7 та взагалі покинула дитину, залишивши її без догляду.

Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов від 20.02.2020р. та 17.08.2020 р, складених Куцурубською сільскою радою за результатами відвідування місця проживання ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_4 проживає разом з батьком, бабусею та дідусем, має всі необхідні умови для проживання, мати вихованням та розвитком дитини не цікавиться, до сина не приїжджає, зв`язку не підтримує, веде аморальний спосіб життя.

Згідно довідки, виданої Куцуруським ліцеєм імені Т.Г. Шевченка Куцурубської сільської ради Миколаївської області за №156/06-06 від 18.07.2023, ОСОБА_3 з 04 серпня 2019 року по 31 серпня 2020 року дійсно відвідував дошкільний навчальний заклад села Дмитрівка та з 01 вересня 2020 року по теперішній час навчається у Дмитрівській філії Куцурубського ліцею імені Т.Г. Шевченка Куцурубської сільської ради Миколаївської області в 2023-2024 навчальному році.

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , складеної 01.08.2023 за №163/06- 05 вбачається, що ОСОБА_7 навчається у Дмитрівській філії Куцурубського ліцею імені Т.Г. Шевченка Куцурубської сільської ради Миколаївської області з 1-го класу, має високий рівень знань, дуже активний, дисциплінований та відповідальний учень.

Хлопчика виховує батько ОСОБА_1 , який відповідально ставиться до виховання та навчання дитини. Вдома батьком створено всі належні умови для проживання дитини, на час відсутності у зв`язку із роботою ( ОСОБА_1 - військовослужбовець) вихованням і навчанням дитини займається бабуся - ОСОБА_5 . Батько відвідує батьківські збори та шкільні заходи, забезпечує високий рівень навчання дитини. Мати ОСОБА_2 із сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере, на батьківські збори не з`являлась, на зв`язок з класним керівником не виходила

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов від 07.08.2023 р. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 проживає з батьком, бабусею та дідусем, вони займаються його вихованням, має окрему кімнату та все необхідне в ній. Мати дитини ОСОБА_2 у вихованні дитини участі не приймає, матеріально не допомагає.

Крім того, ОСОБА_4 має медичну декларацію з сімейним лікарем КНП «Куцурубського ЦПМСД» - ОСОБА_10 . Згідно карти профілактичних щеплень ОСОБА_4 має всі необхідні профілактичні щеплення для свого віку.

ОСОБА_2 станом здоров`я свого чина не цікавиться, на огляд не приводила.

З наведеного видно, що ОСОБА_2 участі в утримані та вихованні свого малолітнього сина не приймає, не підтримує з ним жодних зв`язків, при тому, що перешкод у спілкуванні з ним немає, однак відповідач на будь-який зв`язок з дитиною з 2020 року не виходила, вихованням малолітнього сина, який проживає з батьком, не займається, належної уваги йому не приділяє, матеріальної допомоги не надає, не цікавиться про його долю взагалі.

За вищевказаних обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушила свої батьківські обов`язки, ухиляючись від їх виконання, в наслідок чого малолітній син був позбавлений материнської уваги і піклування, порушено його права на належне батьківське виховання, спілкування, життя і розвиток в сім`ї.

Таким чином, ОСОБА_2 зашкодила правам і інтересам дитини, які захищаються Декларацією прав дитини, Європейською конвенцією про права дитини та національним законодавством, в тому числі ст.ст. 150, 152, 155 СК України.

Ст.19, п.4 ч. 1 ст.164, ст. 166 Сімейного кодексу України, згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, З ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини 11.07.2017 у справі «М.С. проти України» виніс рішення де визначив поняття «інтереси дитини», їх місце у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч.2, ч.3 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 4 ст.155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» наголосив, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Умисне невиконання відповідачем свої батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини та ухилення від їх виконання знайшло своє підтвердження із досліджених судом доказів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

При вирішенні справи, суд виходить з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька або матері у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях.

Позивачем надано беззаперечні докази винної поведінки відповідача по ухиленню від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання малолітньої дитини.

Крім того, суд враховує висновок органу опіки та піклування щодо предмету спору і встановлені органом опіки та піклування обставини, які не дають підстав для сумнівів у добросовісній поведінці батька щодо не перешкоджання матері, яка проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Враховуючи вищевикладене,виражаючи турботу про долю дитини, керуючись п.2. ч.1.ст.164 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Куцурубська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, Новоодеська міська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, Костянтинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, слід задовольнити, оскільки під час судового розгляду із досліджених судом доказів знайшло своє підтвердження умисне невиконання відповідачем свої батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини та ухилення від їх виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову - з відповідача пілягають до стягнення понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

За таких обставин, керуючись ст.268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Куцурубська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, Новоодеська міська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування, Костянтинівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий (місце проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно її дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий (місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_1 ), 1211, 20 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко