Рішення

від 21.10.2024 по справі 604/1087/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1087/24

Провадження № 2/604/387/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Костів О.В.,

розглянувши в селищі Підволочиську Тернопільської області в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Скориківської територіальної громади в особі Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Представниця позивачки ОСОБА_1 адвокат Драус О.О. звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 , Скориківської територіальної громади в особі Скориківської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, в тому числі на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка. Однак після звернення позивачкою до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище будинок, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, представниця позивачки, з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати за позивачкою право власності на вищевказаний житловий будинок, з яких 1/2 частку вказаного будинку в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та взнати за позивачкою 1/2 частку вказаного будинку як належної їй на праві спільної сумісної власності.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2024 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче засідання позивачка та її представниця не з`явились, представниця позивачки подала до суду заяву, згідно змісту якої просила розгляд справи проводити без участі позивачки, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно змісту якої позов визнає, просить задовольнити, крім того вказує, що єдини спадкоємцем майна батька ОСОБА_3 є позивачка у даній справі ОСОБА_1 .

Представник відповідача Скориківської ради у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої Скориківська сільська рада позов визнає та не заперечує проти його задоволення, просить справу розглядати за відсутності представника відповідача.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явились, то відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Українисуд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 3ст.200 ЦПК Українипередбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.1ст.206 ЦПК Українивідповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв`язку з визнанням відповідачами позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.

Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 21 листопада 1960 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружились ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрації одруження прізвище дружини змінено на ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Пальчинською сільською радою Підволочсього району Тернопільської області 28 вересня 2006 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно рішення №22 виконавчого комітету Пальчинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 28 липня 2008 року, виконавчий комітет Пальчинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області вирішив вставновити факт належності та визнати право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_3 та видати свідоцтво про право особистої власності на вищевказане будинковолодіння, а також просити БТІ зареєструвати вказане будинковолодіння за померлим ОСОБА_3 .

Згідно довідки №369 від 08 грудня 2008 року, виданої сільсьим головою Пальчинської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про право власності на будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не виготовляв.

Згідно довідки архівного відділу Підволочиської РДА №994 від 20 жовтня 2017 року, по документах архівного фонду «Пальчинська сільська рада» у погосподарських книгах АДРЕСА_1 станом на 2006 рік значиться господаство ОСОБА_3 , 1938 рок народження голова двору. Разом з ним проживали ОСОБА_1 , 1942 року народження дружина, ОСОБА_2 , 1974 року народження син. Крім того вказано, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори №88/02-31 від 14 червня 2024 року, ОСОБА_6 від імені ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . ОСОБА_1 є спадкоємцем яка прийняла спадщину, відомостей про інших спадкоємців немає. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім`я спадкодавця, що посвідчували б його право власності на спадкове майно. У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 запропоновано звернутись до суду.

Згідно довідки про технічний опис об`єкта нерухомого майна №116 від 09 травня 2024 року, виданої начальником БТІ Підволочиського району, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , у графі «підстава виникнення права власності» вказано «право власності не зареєстровано».

Згідно інформації БТІ Підволочиського району №117 від 09 травня 2024 року, будинок, загальною площею 88,7 кв.м., житловою площею 66,3 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 у графі «Підстава виникнення права власності» зазначено «право власності не зареєстровано».

З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області та експлікації приміщень до плану будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,та експлікації приміщень до плану житлового будинку, встановлено, що загальна площа приміщень будинку становить 88,7 кв.м, з них: житлова 66,3 кв.м., допоміжна 22,4 кв.м. Крім того встановлено що роком побудови вказаного будинку є 1973 рік.

Згідно ч.1 ст.58 Конституції України) Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов`язки визначаються на підставах, передбачених СК України.

За наведених обставин, вказаний спір підлягає вирішенню відповідно до діючого законодавства, яке було чинним на момент внесення пайових внесків, тобто ЦК Української РСР 1963 року та КпШС України у редакції 1969 року.

Відповідно до статті 112 ЦК Української РСР 1963 року майно може належати на праві спільної власності, зокрема, двом або кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Статтею 22 КпШС України встановлено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними (частина перша статті 28 КпШС України).

Аналогічні положення закріплені у статтях 60 та 70 СК України, який набув чинності з 01 січня 2004 року.

Таким чином, враховуючи що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 21 листопада по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а спірний житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами було побудовано в 1973 року, враховуючи презумпцію виникнення права спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності і їй належить частина вказаного будинку.

Відповідно до ч.3ст.1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зіст.11 ЦК Україницивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно дост.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимогст.16 ЦК Українимає право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з частиною 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Підволочиської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , однак у видачі такого свідоцтва, їй було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.

Отже, з вищенаведеного випливає, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримати не може, оскільки у неї відсутні правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця стосовно спадкового майна.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.

Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому на даний час позивачка як спадкоємець за законом позбавлена можливості підтвердити факт належності частки вказаного будинку спадкодавцеві, у зв`язку з чим і звернулась з даним позовом до суду.

Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Скориківської територіальноїгромади вособі Скориківськоїсільської радипро визнанняправа власностіна спадковемайно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власностіна 1/2частку житловогобудинку садибноготипу згосподарськими будівлямита спорудамищо розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею88,7 кв.м, з них: житлова площа 66,3 кв.м., допоміжна площа 22,4 кв.м., належну їй на праві спільної сумісної власності.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власностіна 1/2частку житловогобудинку садибноготипу згосподарськими будівлямита спорудамищо розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею88,7 кв.м,з них:житлова площа66,3кв.м.,допоміжна площа22,4кв.м.,в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.Б. Сташків