Ухвала

від 07.11.2024 по справі 609/1395/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 609/1395/24

2/609/598/2024

07 листопада 2024 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Борсуківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із даним позовом.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, способам захисту прав та інтересів, передбаченим законом чи договором, або іншому способу захисту, який не суперечить закону, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Частиною 3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовнихвимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В обґрунтування своїх вимог про визнання права власності на спадкове майно позивачі посилаються на те, що спадщину вони прийняли в установленому законом порядку, від спадщини не відмовились, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування за законом на житловий будинок та земельні ділянки в нотаріальній конторі не можуть.

Проте, як вбачається із доданої до матеріалів позовної заяви ксерокопії Постанови державного нотаріуса Кременецької державної нотаріальної контори Віталія Остапчука від 03 жовтня 2024 року, останній відмовляє лише позивачці ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки позивачкою пропущено шестимісячний термін для прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті1272ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тому, способом захисту прав позивачки ОСОБА_2 в даному випадку, відповідно до вимог чинного законодавства, яким має відповідати позов, є звернення до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ч. 3ст. 1272 ЦК України.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленомуст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст.1268, статей1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Суб`єктивне право спадкування має характер права, обмеженого в часі, воно існує протягом строків, передбачених для прийняття спадщини, які за своєю правовою природою є строками здійснення права. Пропущення такого строку означає, що суб`єктивне спадкове право не було здійснене у встановлені строки. Якщо спадкоємець не реалізує це право протягом вказаних строків, то право припиняється, але вказаний строк підлягає поновленню в судовому порядку. У цьому випадку захист суб`єктивного права на прийняття спадщини здійснюється в судовому порядку шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, для захисту своїх прав позивачці ОСОБА_2 , в першу чергу слід звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з огляду на те, що нотаріусом відмовлено з вчиненні нотаріальних дій з причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Отже, позивачці слід визначитись із змістом позовних вимог: способом захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який вона просить суд визначити у рішенні, надавши до суду нову редакцію позовної заяви, а також надати суду оригінал Постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Крім того, відповідно дост. 66 Закону України «Про нотаріат»на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

У силу ч. 4ст. 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Позивачкою ОСОБА_1 не надано суду підтвердження звернення до нотаріальної контори та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, як це також передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5.

Про обов`язкову наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також зазначено у п.24ПостановиПленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року.

Згідно з п.п. 23, 24 вказаної Постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявностіумов дляодержання внотаріальній конторісвідоцтва проправо наспадщину вимогипро визнанняправа наспадщину судовомурозглядові непідлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріали позовної заяви не містять відповідних доказів того, що позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачісвідоцтва проправо наспадщину на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_3 , із зазначенням причин відмови (обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії). Це свідчить про відсутність спору та передчасне звернення позивачки ОСОБА_1 до суду з вказаною позовною вимогою, доказів, які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.

Також, позивачі зазначають в позовній заяві про те, що домовились про розподіл спадкового майна між собою, про що уклали договір 02 жовтня 2024 року (ще до звернення позивачки ОСОБА_2 в нотаріальну контору) і просять врахувати їх домовленість при винесенні рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Однак, частиною третьою цієї статті регламентовано, що спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Крім того, як слідує із змісту ч. 2 ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Враховуючи, що до нотаріуса по питанню успадкування звернулась лише позивачка ОСОБА_2 після укладення договору про поділ спадкового майна із спадкоємцем ОСОБА_1 , тому позивачам слід визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивачі просить суд визначити у рішенні.

Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з вищевикладеним, позивачам необхідно привести позовну заяву у відповідність до норм Цивільного процесуального кодексу України, подавши її у новій редакції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачам надати строк для усунення недоліків.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Звертається увага позивачів і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доБорсуківської сільськоїради Кременецькогорайону Тернопільськоїобласті провизнання прававласності наспадкове майнов порядкуспадкування зазаконом - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Оксана КАТЕРНЯК