Рішення

від 07.11.2024 по справі 686/22362/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/22362/24

Провадження № 2/686/6035/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 листопада 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Дем`янова Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Л.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слободянюк Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» про визнання права власності,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 15.08.2024 надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» про визнання права власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 зазначено про те, що йому разом із дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 18 січня 1990 року № 9 було видано ордер на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу № 95 на право вселення в житлове приміщення - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивача зазначає, що з того часу із сім`єю проживає у зазначеній квартирі.

Сплату пайових внесків за вказану кооперативну квартиру ОСОБА_1 здійснив у повному обсязі.

Окрім того, квартира, яка є предметом позову, є його особистою власністю, оскільки була виплачена за власні кошти.

В липні 2024 року позивач звернувся до державного реєстратора Хмельницької міської ради з метою реєстрації права власності на квартиру, що є предметом позову, проте останньому було відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку із неподанням довідки кооперативу про членство в кооперативі та внесенням таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Подана для проведення реєстраційних дій довідка не містила всіх підпису директора ТОВ «ЖЕО».

Багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира АДРЕСА_3 , знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», яке є правонаступником ЗАТ «Житлово-експлуатаційне об`єднання кооперативних будинків».

Відтак, на даний час, позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на квартиру у відповідних органах, а тому змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів, як власників нерухомого майна.

Від відповідача Хмельницької міської ради, відзив на позовну заяву у справі не надходив.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та надала пояснення аналогічні обставинам, які викладені у позовній заяві.

Відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи - ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання» у судове засідання не з`явились, про час та місце проведення розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні із проведенням підготовчого судового засідання. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Ухвалою суду від 16.09.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що позивачеві ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради народних депутатів від 18 січня 1990 року № 9 було видано ордер на житлове приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу № 95 серії ХМО № 012179 від 24.01.1990 на право вселення в житлове приміщення - двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , сім`єю у складі дружини ОСОБА_2 , сина ОСОБА_3 .

Позивач зареєстрований та проживає у вказаній квартирі із 12.04.1990, що підтверджується відміткою у паспорті серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , а також Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № К-03-24758 від 04.06.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , який був членом житлово-будівельного кооперативу АДРЕСА_4 , кооперативної квартири АДРЕСА_3 вніс пайовий внесок у повному обсязі. Вартість квартири після індексації становила 94816, 42 грн.

У відповідності до технічного паспорта на квартиру, що є предметом позову, загальна площа квартири становить 51,8 кв. м.

Зі змісту нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 05.11.2024 встановлено, що указана квартира виплачена її чоловіком ОСОБА_1 та є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем ОСОБА_1 сплачено пайові внески за квартиру в повному обсязі.

Як вбачається із Рішення державного реєстратора Хмельницької міської ради № 74252950 від 24.07.2024 на звернення ОСОБА_1 з метою реєстрації права власності на квартиру, що є предметом позову, останньому було відмовлено в проведенні реєстраційних дій у зв`язку із неподанням довідки кооперативу про членство в кооперативі та внесенням таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. Подана заявником довідка не містить підпису директора ТОВ «ЖЕО».

Водночас, багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира АДРЕСА_3 , знаходиться на обслуговуванні ТОВ «Житлово-експлуатаційне об`єднання», яке є правонаступником ЗАТ «Житлово-експлуатаційне об`єднання кооперативних будинків».

Відтак, на даний час, позивач позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на квартиру у відповідних органах, а тому змушений звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів, як власників нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Хмельницькою міською радою є відносини, які пов`язані із користуванням, володінням та розпорядженням власником своїм майном, а також визнання його права власності на це майно (відносини, що виникають з права власності на майно).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 60 частиною 1 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені в постановах від 18 вересня 1987 р. № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» та від 22 грудня 1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», у випадку сплати паю в житлово-будівельному кооперативі подружжям у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів квартира після повної сплати пайового внеску є їх спільним майном.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктами 3, 4 постанови Верховної Ради Української РСР від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» передбачалось, що положення статті 15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року. Правила, що містяться в Законі Української РСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність в СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990 року.

На момент сплати пайових внесків за кооперативну квартиру були чинними положення Типового Статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1972 № 297.

Згідно із пунктом 6 Типового Статуту ЖБК членами кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку, постійно проживають, а також прописані на території даного міста, селища, села або навколишніх сіл в межах одного району і потребують житла або поліпшення житлових умов.

Відповідно до пунктів 31, 33, 34 Типового Статуту ЖБК після закінчення будівництва кооперативного будинку (будинків) кожному члену житлово-будівельного кооперативу з членами сім`ї надається окрема квартира у відповідності з розміром його паю і рішенням загальних зборів членів кооперативу про розподіл квартир.

Квартира надається членові кооперативу на членів його сім`ї, вказаних у заяві про вступ до кооперативу.

Заселення квартир у будинку житлово-будівельного кооперативу провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Відмову у видачі ордера може бути оскаржено в судовому порядку.

Статтею 15 Закону України «Про власність», (який регулював відносини власності після законодавства УРСР) було передбачено, що член житлового, житлово-будівельного кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз`яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань. Крім цього, слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що він набув право власності на квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки сплатив пайовий внесок за неї у повному обсязі, про що свідчить видача ордеру останньому, а також довідка про сплату пайового внеску.

Вказана квартира належить позивачеві на праві приватної власності.

Окрім того, за весь час, з моменту отримання ордеру в 1990 році, позивач користуються та утримує вище зазначену квартиру в належному стані.

Беручи до уваги вищенаведене, ОСОБА_1 є власником квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і не оформлення належного правовстановлюючого документу, не проведення реєстрації права власності на квартиру не може бути перешкодою для визнання факту належності йому цього житла на праві власності, оскільки останній володіє, розпоряджається та користуються квартирою в повному обсязі без обмежень та перешкод з боку інших осіб.

Вирішуючи спір між сторонами щодо визнання права власності на вказану квартиру та обґрунтованості позовних вимог, суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивачів на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачами спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивачів, та дійшов висновку про доведеність позивачами належними та допустимими доказами заявлених позовних вимог, та, як наслідок, наявність порушених права останніх з боку відповідача, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт порушення його прав у вказаних правовідносинах із відповідачем, а саме доведено факт набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а тому поданий позов слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Розподіл судових витрату справі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір пропорційно ціні позову.

Разом з тим, позивач не просить здійснити розподіл судових витрат, а тому судовий збір не підлягає до стягнення із Хмельницької міської ради.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 60, 69 СК України, ст.ст. 15, 16, 328, 331, 384, 392 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об`єднання» про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на квартиру АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Хмельницька міська рада, код ЄДРПОУ 33332218, адреса: м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3.

Повний текст рішення складено 07.11.2024.

Суддя Юрій ДЕМ`ЯНОВ