Справа № 454/2349/23 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л. Ю.
Провадження № 22-ц/811/601/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року м.Львів
Справа №454/2349/23
Провадження № 22ц/811/601/24
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Салата Я.І.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану його представником ОСОБА_2 , на рішення Сокальського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Сокалі 25січня 2024року ускладі судді Фарини Л.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради, з участю третьої особи: Сокальської державної нотаріальної контори Червоноградського нотаріального округу, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
встановив:
30 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сокальської міської ради, з участю третьої особи: Сокальської державної нотаріальної контори Червоноградського нотаріального округу, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_3 , який до дня смерті проживав один у с.Теляж Червоноградського району. Зазначає, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, інших спадкоємців немає. Вказує, що у нього (позивача) виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, однак у нотаріальній конторі йому відмовлено в цьому у зв`язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є те, що він ( ОСОБА_1 ) був мобілізований та перебував на військовій службі більше року, починаючи з 26 лютого 2022 року. Просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - два місяці.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач оскаржив рішення суду через свого представника ОСОБА_2 . Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини у зв`язку із перебуванням на військовій службі, що є поважними причинами пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини.
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подали, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться. Датою ухвалення рішення є дата складення його повного тексту.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено,що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що стверджуєтьсясвідоцтвом просмерть Серії НОМЕР_1 .За життя ОСОБА_3 на випадок його смерті заповів все своє майно в рівних частках сестрам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що стверджується заповітом, посвідченим секретарем Телязької сільської ради, та довідкою Сокальської міської ради від 6 березня 2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 цього Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 цього Кодексу за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилається на те, що пропустив встановлений строк для прийняття спадщини з поважних причин, пов`язаних з неможливістю реалізувати своє право, у зв`язку із введенням в державі воєнного стану та перебування на військовій службі більше одного року, що підтверджується витягом із наказу від 15 травня 2023 року та довідками.
Оскаржене рішення мотивоване наступним.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Встановлено, що ОСОБА_3 , на випадок своєї смерті, заповів все своє майно в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ГОСОБА_6 звернулася із заявою до державного нотаріуса Хоми В.О. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , як спадкоємець за заповітом. На підставі її заяви проведено реєстрацію спадкової справи, про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі від 7 березня 2023 року.
ОСОБА_7 є спадкоємцем за заповітом, яка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовлялася від спадщини, на підставі її заяви проведено реєстрацію спадкової справи, а отже, вона вважається такою, що прийняла спадщину.
Р ОСОБА_8 відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її, разом із спадкодавцем не був зареєстрований та не проживав, тому позивач, як спадкоємець не прийняв своєчасно спадщину, та відповідно не набув права на спадкове майно.
Позивач зазначив відповідачем Сокальську міську раду Червоноградського району Львівської області.
Встановивши, що ОСОБА_4 оформила спадкові права щодо майна після померлого ОСОБА_3 (прийняла спадщину), суд першої інстанції прийшов до висновку, що спір безпосередньо стосується прав, законних інтересів та обов`язків ОСОБА_4 , яка до участі у справі в якості відповідача (співвідповідача) не була залучена, відповідного клопотання позивачем заявлено не було. ОСОБА_4 залучено у справі в якості третьої особи, при цьому процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різними.
Відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.
Згідно із постановою Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 642/6181/16-ц пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач ненадав належних доказів, що у нього виникло право на обов`язкову частку в спадковому майні.
Відтак, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача, що є підставою для відмови в позові.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги. Підстави для скасування оскарженого рішення не встановлені.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 25 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 4 листопада 2024 року.
Головуючий_-
Судді:
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122870095 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Приколота Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні