Рішення

від 16.09.2024 по справі 362/7921/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7921/23

Провадження № 2/362/725/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувшиза правилами загального позовного провадженняу відкритому судовому засіданні без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто» про зняття арешту з нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 адвокат Шумило Н.М. звернулася до суду з позовом в порядку цивільного судочинства в якому просить зняти (скасувати) арешти з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження: 2962749; зареєстровано 14 березня 2006 року; реєстратор: Васильківська міська державна нотаріальна контора; підстава: ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2006 року б/н; власник: ОСОБА_2 та реєстраційний номер обтяження: 3026796; зареєстровано 28 березня 2006 року; реєстратор: Васильківська міська державно нотаріальна контора; підстава: постанова 379/1 від 21 березня 2006 року, державної виконавчої служби у місті Василькові та Васильківському районі; власник: ОСОБА_2 .

Вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на належний її на праві власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі спірний будинок).У встановленому порядку та строки ОСОБА_1 (далі позивач), яка є донькою покійної ОСОБА_3 , звернулась до приватного нотаріуса Нещасної Т.М. із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої 16 березня 2021 року було заведено спадкову справу № 20/2021. У зв`язку з повномасштабним вторгненням в Україні та оголошенням воєнного стану, позивач певний час не зверталась до нотаріальної контори із заявою про видачу її свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний будинок.Проте, коли в листопаді 2023 року позивач звернулась до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав на спірний будинок, то дізналась, що на спірний будинок накладено арешти.Зокрема, як стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, спірний будинок перебуває під обтяженнями:

арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2962749; зареєстровано 14 березня 2006 року; реєстратор: Васильківська міська державно нотаріальна контора; підстава: ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2006 року б/н; об`єкт обтяження: спірний будинок; власник: ОСОБА_2 ;

- арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3026796; зареєстровано 28 березня 2006 року; реєстратор: Васильківська міська державно нотаріальна контора; підстава: постанова 379/1 від 21 березня 2006 року, державної виконавчої служби у місті Василькові та Васильківському районі; об`єкт обтяження: спірний будинок; власник: ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеними обставинами приватним нотаріусом Нещасною Т.М. було надано позивачу відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірний будинок.Позивач, як спадкоємець спірного будинку яка вважає, що спірний будинок належить її, звертається з позовом до суду про зняття (скасування) арешту з спірного будинку.

Відсутні будь-які підстави для накладення арешту на спірне нерухоме майно у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не є його власником, тому накладений на майно арешт підлягають скасуванню.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкритозагальне позовне провадженняу цивільній справі (а.с.27).

26.02.2024 року до суду від представника ТОВ «Інтер-Авто» - Короленко Л.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 було ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2022 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, відмовлено.Рішенням Васильківського міського суду Київської області від 21 вересня 2006 року задоволено позов ТОВ «Інтер-Авто» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, кошти ним досі не сплачені (а.с. 36-37).

06.03.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Шумило Н.М. направила до суду відповідь на відзив в якій зазначає, що доводи на яких ґрунтуються заявлені нею позовні вимоги є законними та доведеними, у зв`язку з чим просить їх задовольнити в повному обсязі (а.с.38-40).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду (а.с. 45-46).

Представник ОСОБА_1 адвокат Шумило Н.М. в судове засідання не з`явилася, до суду надійшла заява, в якій вона просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник ТОВ «Інтер-Авто» - Короленко Л.І. в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином, направила до суду заяву, в якій просила справу розглядати без її участі, позов не підтримує, просить відмовити (а.с.54).

Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи відзив відповідача, відповідь на відзив представника позивача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 12 ЦПК Українипередбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідност. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого відділом комунальних господарств виконавчого комітету Васильківської міської ради від 02.08.1979 року ОСОБА_3 є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до архівної довідки від 12.08.2024 року комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого відділом комунальних господарств виконавчого комітету Васильківської міської ради від 02.08.1979 року (а.с.64).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , яка звернулася у встановленому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, але приватним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на нього накладений арешт (а.с. 12).

Згідно з наданою інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 355060405, дата формування 20.11.2023), Будинок АДРЕСА_1 вбачається, що на будинок АДРЕСА_1 накладено арешт за реєстраційним номером 2962749 від 14.03.2006, зареєстрованим Васильківською міською державною нотаріальною конторою. Підставою арешту є ухвала, б/н, 14.03.2006, Васильківського міськрайонного суду Київської області. Власником квартири на момент накладення арешту зазначено ОСОБА_2 (а.с.10).

Ухвалою Васильківського міського суду Київської області від 14.03.2006 року по справі №2-685/06 накладено арешт на нерухоме майно, належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 та автомобіль ГАЗ-2124, д.н. НОМЕР_2 (а.с.13).

Рішенням Васильківського міського суду Київської області від 21 вересня 2006 року задоволено позов ТОВ «Інтер-Авто» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди та стягнуто з нього на користь ТОВ «Інтер-Авто» 37823, 17 грн. (а.с.14).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, відмовлено (а.с.15-19).

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про звільнення майна з-під арешту може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Пунктами 1, 2 постанови № 5 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Таким чином, наявність арешту, накладеного на майно, порушує право власності позивача, в тому числі, й щодо розпорядження належним їй майном.

Згідно із ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.04.2019 року в справі № 661/624/16-ц (провадження № 14-618цс18) зроблено висновки про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦПК України розглядають у порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом було встановлено, що власником спірного будинку на яке накладено арешт була ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого відділом комунальних господарств виконавчого комітету Васильківської міської ради від 02.08.1979 року (а.с.64), але ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання, у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, фактично спадщину прийняла, однак свідоцтво про спадщину на будинок не видавалось, оскільки накладено арешт на майно, а іншого способу захисту свої прав аніж звернення з позовом до суду у позивача немає, тому вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги засновані на законі та знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладених обставин, суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави, передбачені законом, для задоволення позову та зняття арешту будинок АДРЕСА_1 , що належало на праві власності померлої ОСОБА_3 , тому що накладення арешту обмежує право позивача на отримання свідоцтва на прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , і суд, вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та мають бути задоволені.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 15, 16, 316, 319, 321, 328, 391 ЦК України, статтями 4,12,19,76,77,81,133,141,265,273, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто» про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження нерухомого майна на будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2962749 зареєстровано 14.03.2006 12:05:28, який було накладено Васильківською міською державною нотаріальною конторою згідно ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області б/н від 14.03.2006 року, власник ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко