Рішення

від 07.11.2024 по справі 530/1019/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Справа № 530/1019/24

Номер провадження 2/530/386/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024 м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання Стрілець Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків цивільну справу за позовом виконавчого комітету Зіньківської міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа Відділ «Служба у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Виконавчий комітет Зіньківської міської ради, як орган опіки та піклуваннязвернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , третя особа Відділ «Служба у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

В позові зазначено, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_3 без реєстрації в АДРЕСА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 . Батько дитини ОСОБА_2 на даний час проходить службу в Збройних Силах України. Мати дитини безвідповідально ставиться до виконання своїх обов`язків по догляду за нею, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків. 07.05.2024 прийнято рішення виконавчого комітету Зіньківської міської ради №218 «про негайне відібрання у матері малолітньої дитини ОСОБА_3 ». По місцю проживання відповідач характеризується негативно. Рішенням виконавчого комітету Зіньківської міської ради від 15.05.2024 затверджений висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 17 травня 2024 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19 червня 2024 року було залучену до участі в справі третю особу - батька малолітньої дитини - ОСОБА_2 .

В підготовче судове засідання сторони по справі з`явилися, від відповідача ОСОБА_1 до суду надано довідку про те що вона пройшла добровільне лікування від наявних наркологічних проблем (а.с. 58), довідку про те що вона з 28.05.2024 працює оператором машинного доїння в ПСП «Високе» (а.с. 59), характеристику з ПСП «Високе» про те що порушень трудової дисципліни ОСОБА_1 не зафіксовано (а.с. 60).

Ухвалою суду від 17.07.2024 підготовче провадження в справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 07.11.2024 року з`явився представник позивача Виконавчого комітету Зіньківської міської радиТюріна Ю.В., представник органу опіки і піклування Зіньківської міської ради Степова О.В., свідок староста Удовиченківського старостинського округу Удовиченко І.К.. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник позивача Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Тюріна Ю.В. позов підтримала та просила його задоволити, також повідомила, що чоловік відповідачки - батько дитини ОСОБА_2 на даний час вважається зниклим безвісти під час виконання ним військового обов`язку.

Представник органу опіки і піклування Зіньківської міської ради Степова О.В. повідомила що на даний час дитина тимчасово влаштована в дитячий будинок сімейного типу в с. Першотравневе, почувається добре, зблизилась з мешканцями цього будинку, їй надаються всі необхідні умови, адаптована, ходить в дитячий садочок та надала до суду копію сповіщення про зниклого безвісти при захисті Вітчизни -батька дитини .

Свідок староста Удовиченківського старостинського округу ОСОБА_4 повідомив що знає відповідачку давно, її вже позбавлено батьківських прав щодо двох дітей, на даний час відповідачка продовжує вести аморальний спосіб життя, вживає алкогольні напої, з роботи на яку вона влаштовувалась- її на даний час звільнено, на запитання суду щодо можливого виправлення матері - повідомив що надії немає і що дитині буде краще у прийомній сім`ї .

Дослідивши письмові докази у справі та заслухавши свідків та учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 (а.с.13), актом обстеження житлових умов за місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 встановлено факт загрози для життя та здоров`я дитини, прийнято рішення про тимчасове вилучення дитини з загрозливого середовища (а.с.17), рішенням ВК Зіньківської міської ради від 07.05.2024 прийнято негайно відібрати у матері ОСОБА_1 малолітню дитину ОСОБА_3 (а.с. 18-19), згідно довідки характеристики, ОСОБА_1 ВК Зіньківської міської ради від 06.05.2024 характеризується негативно, зловживає спиртними напоями, не приділяє уваги малолітній дочці, житлові умови незадовільні (а.с.26), рішенням ВК Зіньківської міської ради від 15.05.2024 затверджено висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 (а.с. 32).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання і у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно зі ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, крім того, відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства, а також ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», ч.2 ст. 150 СК України батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей, а за ухилення від виконання своїх обов`язків, відповідно дост.164 СК України можуть бути позбавлені батьківських прав.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від ЗО березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно спливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до вимог ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від ЗО березня 2007 року).

Отже відповідачка свідомо та злісно нехтує своїми батьківськими обов`язками по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_5 і не має намірів змінити свою поведінку. Крім того, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її здоров`я, підготовку до життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, тобто злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно неї.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, що викладена у Постанові від 29.09.2021 року по справі №459/3411/17, провадження № 61 -10531св21, між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним і де спорідненість з батьком не буде ані створювати будь-яких складнощів у житті дитини, ані надавати негативний приклад батьківської поведінки.

Згідно ст.51 Конституції України, ст. 180,181 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину. Відповідні роз`яснення надані в абз. 7 п. 16 постанови Пленуму від 30 березня 2007 р № 3.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про позбавлення батьківських прав відповідача відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо неповнолітньої доньки є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст 150, 155 ,164-166 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги виконавчого комітету Зіньківської міської ради, як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа Відділ «Служба у справах дітей та сім`ї» виконавчого комітету Зіньківської міської ради та ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО. В. Ситник