Рішення

від 07.11.2024 по справі 701/1120/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1120/24

Номер провадження2/701/466/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - В.Л.Маренюка

за участю секретаря - Н.В.Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще. Маньківка справу за позовом ТОВ "Фінансовакомпанія "Манфін" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про повернення боргу,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідачів про повернення боргу.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 27.01.2022 року ОСОБА_1 отримав кредит у кредитній спілці «Позичка» по кредитному договору №10/22 кошти в сумі 50 000,00 грн. строком на 36 місяців з 27 січня 2022р. до 27січня 2025р. на умовах визначених в кредитному договорі.

Поручителями виконання даного договору виступили - ОСОБА_2 згідно до договору поруки №10/22/В від 27.01.2022р., ОСОБА_3 згідно до договору поруки №10/22/Б від 27.01.2022р., ОСОБА_4 згідно до договору поруки №10/22/А від 27.01.2022р.

Станом на 01.10.2024 року заборгованість по кредиту становить - 111 599,56 грн. з яких заборгованість по основному кредиту становить 50000,00 грн., відсотків за користування кредитом складає - 39 982,12 грн., інфляційне збільшення складає - 19138,12 грн. та 3 % річних становить - 2479,31 грн. Відповідно до статті 258 1ІК України період нарахувань взято в межах строку позовної давності з 01.10.2023 по 30.09.2024 року. Всього: 50000,00 + 39982,12 + 19138,12 + 2479,32 = 111 599,56 грн.

Дана заборгованість виникла в результаті недотримання відповідачами графіку погашення кредиту (додатком №1 до кредитного договору) і є порушенням п. 1.1 умов кредитного договору № 10/22 від 27.01.2022р.

У зв`язку з тим, що відповідачі порушили умови пунктів 1.1; 2.4.; розділу 3 зазначеного кредитного договору №10/22 від 27.01.2022р. п.1.1., договорів поруки №ї 10/22/Б від 27.01.2022р., № 10/22/А від 27.01.2022р., № 10/22/В від 27.01.2022р. утворилась заборгованість по кредиту, тому позивач вимагає повернення заборгованості в сумі 111 599,56 грн.

16.05.2023р. кредитною спілкою «Позичка» та ТОВ « Фінансова компаній «Манфін» було укладено договір факторингу №»160523/1 по кредитному договору №10/22 від 27.01.2022р.

Згідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Листами направленими до ОСОБА_3 , №040723/3 від 04.07.2023р., №241023/6 від 24.10.2023р., №150824/3 від 15.08.2024р., до ОСОБА_2 , №150824/4 від 15.08.2024р., №241023/5 від 24.10.2024р., №040723/2 від 04.07.2023р., до ОСОБА_1 , №040723/1 від 04.07.2023р., №241023/4 від 24.10.2023р., №150824/1, до ОСОБА_4 , №150824/2 від 15.08.2024р., повідомлено про відступлення права грошової вимоги нашій установі(фактору) та визначено грошову вимогу, яка підлягає виконанню за вказаними реквізитами рахунку і банківської установи.

Не зважаючи на направлені вимоги відповідачі не вжили заходів до повернення боргу, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 11.10.2024 року по справі призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій просять справу розглядати у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі всудове засіданняне з`явились,про часта місцерозгляду справиповідомлені належнимчином,причини неявкисуду неповідомили,відзив напозовну заявуне надали,заяви пророзгляд справиу їхвідсутність ненадходило. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини:

27 січня 2022 року ОСОБА_1 отримав кредит у кредитній спілці «Позичка» по кредитному договору №10/22 кошти в сумі 50 000,00 грн. ( п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) строком на 36 місяців з 27 січня 2022р. до 27січня 2025р. на умовах визначених в кредитному договорі.

Поручителями виконання даного договору виступили - ОСОБА_2 згідно до договору поруки №10/22/В від 27.01.2022р., ОСОБА_3 згідно до договору поруки №10/22/Б від 27.01.2022р., ОСОБА_4 згідно до договору поруки №10/22/А від 27.01.2022р.

Станом на 01.10.2024р. заборгованість по кредиту становить всього - 111 599,56 грн. (сто одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 56 коп.) з яких заборгованість по основному кредиту становить 50000,00 грн.(п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), відсотків за користування кредитом складає - 39 982,12 грн.(тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 12 коп.), інфляційне збільшення складає - 19138,12 грн. та 3 % річних становить - 2479,31 грн. Відповідно до статті 258 1ІК України період нарахувань взято в межах строку позовної давності з 01.10.2023 по 30.09.2024 року. Всього: 50000,00 + 39982,12 + 19138,12 + 2479,32 = 111 599,56 грн.

Дана заборгованість виникла в результаті недотримання відповідачами графіку погашення кредиту ( додатком №1 до кредитного договору) і є порушенням п. 1.1 умов кредитного договору № 10/22 від 27.01.2022р.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів (кредиту) в сумі 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.) підтверджується:

-кредитним договором №10/22 від 27.01.2022р.;

-платіжною інструкцією від 27.01.2022р.

Факт поруки відповідачів про взяття па себе зобов`язання погашення боргу по кредитному договору № 10/22 від 27.01.2022р. підтверджується: ОСОБА_2 договором поруки № 10/22/В від 27.01.2022р., ОСОБА_3 договором поруки № 10/22/Б від 27.01.2022р., ОСОБА_4 договором поруки № 10/22/А від 27.01.2022р.

Забезпечення виконання умов кредитного договору № 10/22 від 27.01,2022р. передбачено п. 1.1. договорів поруки № 10/22/Б від 27.01.2022р. № 10/22/А від 27.01.2022р., №10/22/В від 27.01.2022р., та пунктом 4.1 вищезазначеного кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Приписами ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв`язку з тим, що відповідачі порушили умови пунктів 1.1; 2.4.; розділу 3 зазначеного кредитного договору №10/22 від 27.01.2022р. п.1.1., договорів поруки №ї 10/22/Б від 27.01.2022р., № 10/22/А від 27.01.2022р., № 10/22/В від 27.01.2022р. утворилась заборгованість по кредиту, тому позивач вимагає повернення заборгованості в сумі 111 599,56 грн.

16.05.2023р. кредитною спілкою «Позичка» та ТОВ « Фінансова компаній «Манфін» було укладено договір факторингу №»160523/1 (відступлення права вимоги боргу) по кредитному договору №10/22 від 27.01.2022р.

Згідно до ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Листами направленими до ОСОБА_3 , №040723/3 від 04.07.2023р., №241023/6 від 24.10.2023р., №150824/3 від 15.08.2024р., до ОСОБА_2 , №150824/4 від 15.08.2024р., №241023/5 від 24.10.2024р., №040723/2 від 04.07.2023р., до ОСОБА_1 , №040723/1 від 04.07.2023р., №241023/4 від 24.10.2023р., №150824/1, до ОСОБА_4 , №150824/2 від 15.08.2024р., повідомлено про відступлення права грошової вимоги нашій установі(фактору) та визначено грошову вимогу, яка підлягає виконанню за вказаними реквізитами рахунку і банківської установи.

На даний час відповідачі не вжили заходів до повернення боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 10/22 від 27.01.2022р. позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 34 відсотків річних.

Грошове зобов`язання за кредитним договором (ст. 1054 ЦК України) - це зобов`язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» становить для юридичних осіб -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений для працездатних осіб у розмірі -3028,00 грн.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення боргу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у сумі 3028 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, то у таких на думку суду слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини восьмої зазначеної статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України). Відповідно до ст. 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 та постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт, детальний опис робіт, наданих адвокатом, та їх вартість, докази на підтвердження повноважень адвоката, тощо.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи наявна лише копія платіжної інструкції № 100 від 26.09.2024р. на суму 10 000 грн., де платником зазначено ТОВ «ФК «МАНФІН» отримував ОСОБА_5 , призначення платежу: Винагорода адвокату за надання юридичних послуг згідно договору № 260924 від 26.09.2024р., без ПДВ.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. слід відмовити.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 16, 509, 526, 530, 553, 554, 1054, 1078, 1082 ЦК України та ст. 12, 13, 76, 77, 137, 141, 259, 263 - 265, 263 - 265, 268, 272, 273, 280-282,ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВ"Фінансовакомпанія "Манфін" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проповернення боргу- задовольнити.

Стягнути солідарно з

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 )

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,(ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 )

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,(ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 )

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,(ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 )

на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНФІН» (код ЄДРПОУ 43618792, місцезнаходження юридичної особи: 20101, вул. Леонтовича, 67, с-ще. Маньківка, Уманського району, Черкаської області) грошові кошти в сумі 111599,56грн.(стоодинадцять тисячп`ятсотдев`яносто дев`ятьгривень 56коп.).

Стягнути солідарно з

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 );

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,(ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,(ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,(ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_2 )

на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНФІН» (код ЄДРПОУ 43618792, місцезнаходження юридичної особи: 20101, вул. Леонтовича, 67, с-ще. Маньківка, Уманського району, Черкаської області) судовий збір 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00коп.)

У задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ "Фінансовакомпанія "Манфін" витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк