Рішення

від 07.11.2024 по справі 752/9938/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9938/24

Провадження № 2/752/5001/24

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді - Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Весна 136», в особі адвоката Вербицького Я.В.(ордер а.с.21), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території, у прохальній частині якого просило стягнути на користь ОСББ «Весна 136» з відповідача заборгованість зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 8 922,19 грн; інфляційні нарахування - 3 714,88 грн, 3% річних - 889,19 грн, стягнути судовий збір в сумі 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, 28 січня 2016 року було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» за адресою: АДРЕСА_1, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно пит. 1 Протоколу Загальних зборів співвласників ОСББ «Весна 136» від 13 грудня 2018 року прийнято рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 7,60 грн за 1 кв.м. загальної площі житлового/нежитлового приміщення, а також визначена плата за вивезення сміття у розмірі 32,96 грн з осіб, що фактично проживають у приміщенні.

Згідно пит. 1 Протоколу Загальних зборів співвласників ОСББ «ВЕСНА 136» від 21 грудня 2021 року прийнято рішення про затвердження розміру щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 9,80 грн за 1 кв.м. загальної площі житлового/нежитлового приміщення.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно місячний розмір внеску відповідача на утримання будинку і прибудинкової території з січня 2020 по грудень 2021 становить 337,82 грн на місяць (7,60 грн за кв.м ? 44,45 кв.м); з січня 2022 року по лютий 2024 - 435,61 грн на місяць (9,80 грн за кв.м ? 44,45 кв.м). Крім того, оскільки у житловому приміщенні відповідача проживало 3 особи, розмір плати за вивезення сміття складає: з січня 2019 року по липень 2022 року - 98,88 грн, а з вересня 2022 року по лютий 2024 року - 136,44 грн.

У позові вказується, що відповідач як власник квартири зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку і прибудинкової території. Підставою для звернення позивача до суду з позовом стало виникнення у відповідача заборгованості за період з червня 2016 року по лютий 2024 року включно у розмірі 8 922,19 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано із Київського міського бюро технічної інвентаризації відповідну інформацію (а.с.32-34).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.50-51).

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (а.с.46-49), який судом не приймається до розгляду, оскільки відзив подано з порушенням норм ст.178 Цивільного процесуального Кодексу (ЦПК) України.

Так, відповідно до ч.5 ст.178 ЦПК України до відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Надана відповідачем копія фіскального чеку поштового відділення «Укрпошта» (а.с. 57) не є доказом направлення стороні позивача відзиву на позовну заяву, з огляду на те, що з неї неможливо встановити адресу отримувача відправлення та його зміст.

Відповідачем подано заяву-звернення, яка фактично містить пояснення щодо незгоди зі здійсненими позивачем нарахуваннями заборгованості, які протирічать квитанціям, що надходили відповідачу до оплати. У заяві ставиться питання про зменшення витрат на правничу допомогу (а.с. 65-66).

Також відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності (а.с. 58, 63).

Відповідно до положення ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи, зокрема виписки з протоколу Загальних зборів і письмового опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» від 13 грудня 2018 року, загальними зборами прийнято рішення про затвердження нормативних витрат на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 7,60 грн за 1 кв.м загальної площі житлового/нежитлового приміщення, а також визначена плата за вивезення сміття у розмірі 32,96 грн з осіб, що фактично проживають у приміщенні (а.с.16).

Також, як вбачається з виписки з протоколу Загальних зборів і письмового опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» від 21 грудня 2021 року, загальними зборами прийнято рішення про затвердження нормативних витрат на утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 9,80 грн за 1 кв.м загальної площі житлового/нежитлового приміщення (а.с.17).

За Договором № 01/01-09/09-21-А-В136 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 01 вересня 2022 року, укладеним між ТОВ «Селтік» та ОСББ «Весна 136», виконавець ТОВ «Селтік» виконує роботи з вивезення твердих побутових відходів (а.с.18-19).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 , що вбачається зі Свідоцтва про право власності № 211/32122 від 06 лютого 2007 року, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради від 18 січня 2007 року № 80-с (а.с.42).

Крім того, належність кв. АДРЕСА_1 відповідачу підтверджується інформаційною довідкою № 377366673 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 05 травня 2024 року (а.с.14,15).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

В силу положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року в справі № 176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Як вказує позивач, свої зобов`язання відповідач, як споживач послуг, належним чином не виконав, надані позивачем послуги у повній мірі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 липня 2016 року по 01 березня 2024 року, заборгованість відповідача щодо кв. АДРЕСА_1 , за внески на утримання будинку та прибудинкової території нараховано за період з 01 липня 2016 року по 01 березня 2024 року в сумі 2 115,55 грн (як різниця між нарахованими 31 906,21 грн та сплаченими 29 790,21 грн), за внески на вивезення сміття - 6 806,64 грн, а всього нараховано заборгованості за надані позивачем житлово-комунальні послуги - 8 922,19 грн (а.с. 12-13).

Так, у матеріалах справи міститься виписка з протоколу Загальних зборів і письмового опитування співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» від 13 грудня 2018 року, відповідно до якої затверджено тариф вивезення сміття у розмірі 32,96 грн з осіб, що фактично проживають у приміщенні (а.с.16).

Позивачем, відповідно до позовної заяви та наданого розрахунку заборгованості, нараховано відповідачу плату за вивезення сміття за період з січня 2019 року по серпень 2022 року включно у розмірі 98,88 грн із розрахунку трьох проживаючих осіб у квартирі відповідача, розмір плати за вивезення сміття відповідачем не заперечувався.

Однак, за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року розмір плати за вивезення сміття встановлено у збільшеній сумі - 136,44 грн.

Позивачем надано лист ТОВ «Селтік ТБО» вих. № 01/0-1 від 01 вересня 2022 року, яким повідомляється про введення у дію нових тарифів на вивезення твердих побутових відходів в м. Києві рішенням територіальної громади, у зв`язку з чим пропонується укласти договір з ТОВ «Селтік» згідно затвердженого тарифу 180,91 грн за 1 м.куб в т.ч. ПДВ (а.с. 20).

Разом з тим, будь-яких рішень щодо зміни тарифів у період з вересня 2022 року по лютий 2024 року у зв`язку з наведеним, позивач ОСББ «Весна 136» до суду не надав.

Відтак позивачем не доведено ту обставину, що відповідач мав сплачувати плату за вивезення сміття у розмірі 136,44 грн.

Оскільки позивачем не надано належних доказів та не доведено необхідність стягнення з відповідача вартості послуг з вивезення сміття у розмірі 136,44 грн, підлягає зменшенню сума заборгованості за внески за вивезення сміття із 6 806,64 грн. до 6 130,56 грн, яка нарахована за період з січня 2019 року по лютий 2024 року включно.

Отже, загальна сума заборгованості у вказаним позивачем період за житлово-комунальні послуги, яка утворилась перед позивачем, становить 8 246,11 грн.

Як зазначено вище, відповідач заявляє про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.

Отже, починаючи з 12 березня 2020 року строк позовної давності продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимоги, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд вважає застосувати строк позовної давності щодо нарахування боргу за внески на утримання будинку та прибудинкової території, 3% річних та інфляційної складової, які нараховано за період з 01 липня 2016 року до 12 березня 2017 року.

Як вказано вище, заборгованість відповідачу за внески на утримання будинку та прибудинкової території нараховано за період з 01 липня 2016 року по 01 березня 2024 року в сумі 8 922,16 грн, крім того позивачем нараховано на суму боргу 3 % річних у розмірі 889,19 грн, інфляційну складову - 3 714,88 грн (а.с.12,13).

Отже, нарахування заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території до 12 березня 2017 року здійснено поза межами строку позовної давності.

Так, за березень 2017 року нараховано борг за внесок на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 129,54 грн, отже, борг за внески на утримання будинку та прибудинкової території за березень 2017 року становить - 45,96 грн.

Відтак, за період з 12 березня 2017 року по 01 березня 2024 року борг за сплату внеску на утримання будинку та прибудинкової території складає 270,48 грн (2 115,55 грн - 1845,07 грн), а всього заборгованість відповідача зі сплати за житлово-комунальні послуги становить 6 401,04 грн (270,48 грн + 6 13,56 грн).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 3 714,42 грн та 3% річних в розмірі 888,99 грн, нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, суд зазначає, що на спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання.

Водночас суд зазначає, що нарахування позивачем 3% річних та інфляційної складової за період з 01 липня 2016 року до 12 березня 2017 року здійснено також поза межами строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Також є безпідставним нарахування позивачем 3% річних та інфляційної складової за період з 24 лютого 2022 року до січня (включно) 2024 року, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року. В подальшому відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався і даний час не скасовано.

Враховуючи наведене, 3% річних та інфляційну складову від суми боргу слід відраховувати до березня 2017 року та після лютого 2022 року. Як вбачається з розрахунку, за лютий 2022 року таких нарахувань не здійснювалось, проте з березня 2022 року до січня (включно) 2024 року позивач продовжив нарахування за вказаними позиціями (а.с.13).

Таким чином, у зв`язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 1 072,65 грн та 3% річних від суми боргу у розмірі 254,23 грн, а всього з підлягає стягненню з відповідача заборгованість у розмірі 7 727,92 грн (1 072,65 грн + 254,23 грн + 6 401,04 грн).

У заяві-зверненні відповідач заявляє про незаконне нарахування комунальних послуг, проте ним не надано доказів, що відповідачем у будь-який спосіб оспорювались чи оскаржувались такі нарахування, які, на думку відповідача, є незаконними. Не надано стороною відповідача також доказів сплати за надані послуги у розмірах та строках, вказаних відповідачем.

Суд відхиляє посилання сторони відповідача на непроживання за вказаною адресою протягом шести місяців 2022 року, як на підставу звільнення від обов`язку сплачувати заборгованість з огляду на наступне.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Непроживання особи у квартирі, яка належить їй на праві власності та факт відсутності її реєстрації в цій квартирі не звільняє особу від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг. Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.04.2020 у справі №757/29813/17-ц.

Частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача в ході розгляду справи частково доведено обґрунтування позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У прохальній частині позовної заяви, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

За матеріалами справи в інтересах позивача діє адвокат Вербицький Я.В. на підставі ордеру серії АА № 1440883 від 26 березня 2024 року (а.с.21).

Відповідно до п.1.ч.3.ст.133 ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розгляд справи, належить витрати на професійну правничу допомогу.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За матеріалами справи стороною позивача до позову долучено лише ордер адвоката Вербицького Я.В., який діє в інтересах ОСББ «Весна 136», інших належних доказів, на підставі яких б суд вирішив питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, не надано. За таких обставин, не вбачається підстав для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з недоведеність таких витрат.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 3 028,00, що документально підтверджено (а.с.29).

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір від суми пропорційно (57,13 %) задоволених вимог у розмірі 1 729,90 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 133, 141, 265, 268, 274, 279, 354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» заборгованість зі сплати внеску з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 6 401 (шість тисяч чотириста одна) грн. 04 коп., 3 % річних від простроченої суми заборгованості в сумі 270 (двісті сімдесят) грн. 48 коп., інфляційну складову в сумі 1 072 (одна тисяча сімдесят дві) грн. 65 коп., а всього стягнути 7 727 (сім тисяч двадцять сім) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136» судовий збір в сумі 1 729 (одна тисяча сімсот двадцять дев`ять) грн. 90 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Відомості про учасників справи:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весна 136», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б.136, код ЄДРПОУ 40238672.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Текст судового рішення складено 07 листопада 2024 року.

Суддя А.В.Слободянюк