Номер провадження 2/754/101/24
Справа №754/173/22
РІШЕННЯ
Іменем України
29 жовтня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Далстон Реал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору купівлі-продажу недійсним,
В С Т А Н О В И В:
Зміст позовних вимог
10 січня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Далстон Реал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни, в якій просить суд:
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ» на квартиру АДРЕСА_1 з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ» на квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що укладений 3 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛСТОН РЕАЛ» і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною 03 грудня 2021 року під номером 607;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62029396 від 03.12.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, номер запису про право власності 45433651, з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛСТОН РЕАЛ» на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 грудня 2021 року ОСОБА_2 стало відомо, що квартира, яка належить позивачу на праві часткової власності і розташована за адресою: АДРЕСА_2 незаконно вибула з його приватної власності.
Відповідно до Інформаційної довідки підставою виникнення права власності за відповідачем - 2 є подання договору купівлі-продажу, квартири, серія та номер: 607, виданий 03.12.2021, видавник: ПНКМНО ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що зазначений документ не може бути підставою для реєстрації права власності за відповідачем-2, та право власності на квартиру, яке було у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕФЕСТ» було оформлено з порушенням норм чинного законодавства України, з огляду на таке:
1)відповідач-1 не міг бути власником квартири та не мав права її відчужувати.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» не визнано судом правонаступником за кредитним договором та договором іпотеки (і не зверталося з заявою про це), а лише було замінено у виконавчому провадженні, як сторону стягувача.
2)позивач має право на застосування наслідків спливу позовної давності (в тому числі і за договором іпотеки).
Звернувшись до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості у серпні 2013 року, який розглянутий судом по суті, банк перервав позовну давність у спорі з відповідачем щодо погашення спірної кредитної заборгованості, а тому при зверненні стягнення на предмет іпотеки, і банк, і відповідач-1 пропустив позовну давність. Крім цього, кредитний договір та договір іпотеки укладені на строк до 27 вересня 2017 року, що свідчить про пропуск строків (давності), і неможливість визнання права власності на квартиру за відповідачем-1.
3)відповідачу-1 для реєстрації права власності не було подано звіт про оцінку квартири.
Позивач припускає, що відповідач - 1 здійснив реєстрацію квартири на себе, керуючись Законом України «Про іпотеку», а перед передачею квартири необхідно було викликати оцінювача та отримати офіційний висновок (звіт) про вартість квартири. Відповідач - 1 повинен замовити оцінку вартості квартири саме на момент стягнення.
4)порушено ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо порядку повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.
Таке повідомлення позивачу надіслано не було і реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження також не було.
5)відповідач-1 міг здійснити реєстрацію права власності на квартиру на себе під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Позивач зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 має загальну площу 34,2 метри квадратних та використовується позивачем (позичальником) та членами його сім 'ї як місце постійного проживання. Іншого житла у власності в позивача немає.
6)запис про державну реєстрацію права власності був вчинений відповідачем-3 03 грудня 2021 року о 11 год 22 хв фактично, до прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 62029396, яке було прийнято 03.12.2021 об 11 год 41 хв.
7)відповідачем-3 не перевірено повноваження особи, яка підписала повідомлення від імені відповідача-1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, чи має ця особа право підписувати та подавати таке повідомлення, в реєстрі речових прав не зазначено документ, який підтверджує повноваження заявника.
8)договір купівлі-продажу квартири серія та номер 607, виданий 03 грудня 2021 року, видавник: ПНКМО Тверська І.В. (відповідач-5) є незаконним та підлягає розірванню у судовому порядку.
Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Однак такого договору немає, і відповідного застереження в іпотечному договорі також немає.
9)на адресу позивача 15 грудня 2021 року надійшов лист від відповідача-1 із назвою «Звіт про розподіл коштів» (вихідний номер 1360 від 10 грудня 2021 року). Ознайомившись із даним листом, позивач дізнався, що відповідач-1 незаконно задовольнив свої вимоги, як кредитор, шляхом реалізації предмета іпотеки третій особі - відповідачу-2 на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку».
Позивачу не направлено повідомлення чи вимога. Відповідач - 1 не є стороною іпотечного договору. Іпотечний договір не передбачає прямого права відповідача - 1 оформити на себе право власності на предмет іпотеки без згоди позивача (позасудове врегулювання), або продати предмет іпотеки без згоди позивача. Строк дії договору іпотеки давно сплинув, ще у вересні 2017 року, тому він втратив чинність.
10)договір про надання споживчого кредиту від 27 вересня 2007 року має № 112245050000 (чотири нулі після цифри 5). Натомість, договір іпотеки № 65308 від 27 вересня 2007 року містить закреслення в номері кредитного договору, поверх якого дописано № 11224505000 (три нулі після цифри 5) та, як наслідок, договір іпотеки не має жодного відношення до кредитного договору № 112245050000 від 27 вересня 2007 року, який укладений між позивачем та АКІБ «Укрсиббанк».
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонити вчиняти будь-які дії щодо передачі права власності чи користування квартирою АДРЕСА_1 .
Відзив відповідача-1 на позовну заяву
У відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 просить відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 у повному обсязі; стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 250,00 грн.
У відзиві на позовну заяву йдеться про те, що 24 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» (який є правонаступником ПАТ «Укрсиббанк» згідно з Договором купівлі-продажу прав вимоги від 08 грудня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. за реєстровим № 2949, 2950) та ТОВ «ФК «Гефест» укладено Договір № 1436/К купівлі-продажу майнових прав, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л., за реєстровим №1049.
Відповідно до Додатку №1 до Договору купівлі-продажу майнових прав №1436/К від 24.05.2019, а також п. 1.3 Договору №1436/К до ТОВ «ФК «Гефест» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 , як позичальника за Кредитним договором, до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , як майнових поручителів за договором іпотеки та до ОСОБА_4 як поручителя за Договором поруки.
Крім того, факт підтвердження правонаступництва ТОВ «ФК «Гефест» підтверджено Апеляційним судом м. Києва у справі № 22-15308 від 03 грудня 2013 року, в якій позивач є стороною.
Посилання позивача на те, що ТОВ «ФК «Гефест» не набуло статусу сторони у Кредитному договорі та Договорі іпотеки, а також те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є поручителями представник відповідача-1 вважає завідомо неправдивим та хибними.
Представник відповідача зазначає, що оскільки звернення стягнення в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» є позасудовим способом звернення стягнення, то позовна давність на дані відносини не розповсюджується.
ТОВ «ФК «Гефест» до укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна виконало всі умови, визначені Законом України «Про іпотеку», направивши на адресу реєстрації місця проживання іпотекодавців (яка є адресою іпотечного майна) вимоги, які були вручені та є у матеріалах нотаріальної справи.
Реєстрація права власності на ТОВ «Далстон Реал» відбулося 03.12.2021 після втрати чинності Закону України «Про мораторій та стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Представник відповідача вказує, що позивач у своїй позовній заяві у більшості випадків посилається лише на свою думку та припущення, не надав доказів на підтвердження, на які він посилається, невірно визначив підстави для задоволення своїх вимог та обрав неправильний спосіб захисту прав та інтересів, а отже, позов задоволенню не підлягає.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 січня 2022 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 серпня 2022 року, заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 754/173/22 задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , а також заборонено вчиняти будь-які дії щодо передачі права власності чи користування квартирою АДРЕСА_1 .
21 лютого 2022 року від ТОВ «ФК «Гефест» надійшов відзив на позовну заяву.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
27 квітня 2023 року від представника позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 754/173/22.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Сікача Олександра Миколайовича про витребування доказів задоволено. Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни: належним чином засвідчену копію Договору купівлі-продажу квартири від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Далстон Реал», зареєстрованого в реєстрі під № 607, та всі документи, на підставі яких укладався вказаний Договір, в тому числі, які підтверджують право продавця на відчуження квартири, яка є предметом іпотеки; належним чином засвідчені документи, на підставі яких було проведено 03.12.2021 державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Далстон Реал».
03.10.2023 на адресу суду від Київського державного нотаріального архіву надійшов лист вх. № 43978 (вих. № 4077/01-21 від 21.09.2023), в якому повідомляється, що архів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. на відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву не переданий та для вирішення питання рекомендовано звернутися до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
13.10.2023 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист, в якому повідомляється, що документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. до Київського державного нотаріального архіву не передані та перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса Тверської І.В.
08 листопада 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення доказів.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Далстон Реал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.
01 березня 2024 року від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І.В. надійшло клопотання та витребуванні судом документи.
20 березня 2024 року позивачем подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 754/173/22 та призначено справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Інші учасники до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
27 вересня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №112245050000, відповідно до якого банк надав позивачу кредитні кошти у розмірі 65000,00 доларів США, що еквівалентно 328250,00 грн, а позичальник зобов`язувався повернути кошти 27.09.2017 та сплати проценти 11,5 % за користування кредитними коштами.
27 вересня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11224505000 від 27 вересня 2007 року був укладений договір іпотеки № 65308, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3-1166, за яким банку було передано нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 34.20 кв.м, жилою площею 18.20 кв.м.
Відповідно до п. 4.1 - 4.2 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернення стягнення на Предмет іпотеки: у разі порушення Іпотекодавцем будь-якого зобов`язання за цим договором або будь-якого зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором; у разі виникнення загрози знищення, пошкодження чи втрати Предмета іпотеки; в інших випадках відповідно до чинного законодавства. Звернення стягнення здійснюється на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання відповідно до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку»; з інших, передбачених законодавством України, підстав.
Пунктом 5.2.1 договору іпотеки визначено, що позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".
Згідно з п. 6.1 договору іпотеки цей договір підлягає нотаріальному посвідченню і діє з моменту такого посвідчення до повного виконання зобов`язань за договором(и), що обумовлюють основне зобов`язання.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року у справі № 754/21599/13-ц позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11224505000 від 27.09.2007 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 38106,04 доларів США.
Доказів виконання рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19 лютого 2015 року у справі № 754/21599/13-ц матеріали справи не містять.
24 травня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір №1436/К купівлі-продажу майнових прав, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1049, зокрема відповідач-1 набув права вимоги до боржників за договором про надання споживчого кредиту №112245050000 від 27.09.2007 та договором іпотеки № 65308 від 27.09.2007.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у справі №754/21599/13-ц заяву ТОВ «ФК «Гефест» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено у виконавчих провадженнях щодо виконання виконавчих листів № 2-240/15, виданих 07 жовтня 2015 року Деснянським районним судом міста Києва, ВП № 50348399, де боржником є ОСОБА_2 та ВП № 50348203, де боржником є ОСОБА_4 сторону стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Гефест».
ТОВ «ФК «Гефест» направлялись на адресу АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги (в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку») від 06.09.2019, в яких вказувалось, що ТОВ «ФК «ГЕФЕСТ» набуло статус кредитора за кредитним договором № 11224505000 від 27.09.2007 та статус Іпотекодержателя за Договором іпотеки від 27.09.2007 № 65308, реєстровий № з-1165. Станом на 24.05.2019 сума заборгованості за кредитним договором складає 4 248 543,36 гривень. ТОВ «ФК «Гефест» просив в тридцятиденний строк з дня отримання вказаної вимоги погасити перед ним наявну заборгованість, а також вказав, що у разі залишення даної вимоги без задоволення, у ТОВ «ФК «Гефест» виникає право звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб, передбачений статтями 36-38 Закону України «Про іпотеку» (продаж предмету іпотеки іпотекодержателем або перехід права власності до іпотекодержателя на предмет іпотеки) на підставі Договору іпотеки від 27.09.2007 № 65308, реєстровий № 3-1165.
03.12.2021 між ТОВ «ФК «Гефест» (продавець) та ТОВ «Далстон Реал» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 607, згідно з яким продавець, діючи відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку», продав, а покупець купив таке нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,20 кв.м, житловою площею 18,20 кв.м, що складається з однієї житлової кімнати.
У п. 4, 5 вказаного договору визначено, що право на продаж предмета іпотеки будь-якій особі належить іпотекодержателю на підставі: Договору іпотеки №65308 від 27 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І. та зареєстрованого в реєстрі за № з-1165; Договору №1436/К купівлі-продажу майнових прав, посвідченого 24 травня 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 1049. Продавець не менш ніж за 30 днів до укладення цього Договору письмово повідомив Іпотекодавця про свій намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу: трек-номер № 02217 0821776 6 від 11.10.2019, №02217 0821778 2 від 11.10.2019, № 02217 0821775 8 від 11.10.2019, № 02217 0821777 4 від 11.10.2019.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., здійснено реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності: 45433651, за ТОВ «Далстон Реал».
Відповідно до інформації з Реєстру територіальної громади міста Києва від 11.01.2022, в квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Щодо складу учасників справи
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача».
У постанові Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15 (провадження № 14-94цс19), у справі з подібними правовідносинами зазначено, що «нотаріус є спеціальним суб`єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно». «Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності на квартиру має розглядатися як спір, який пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на квартиру іншою особою, за якою зареєстроване відповідне право. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис у Держреєстр. Приватний нотаріус не може бути належним відповідачем за заявленими позовними вимогами».
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16 (провадження № 14-661цс18) за позовом іпотекодавця до нотаріуса, третя особа - особа, право на майно якої оспорюється, зазначивши, що у вказаних правовідносинах належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.
Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17.
Належними відповідачами у даному спорі є особи, речове право на майно яких оспорюється та стосовно яких державними реєстраторами прийнято рішення та здійснено записи про проведену державну реєстрацію, а саме сторони договору купівлі-продажу від 03.12.2021 та зареєстрований в реєстрі за № 607 ТОВ «ФК «Гефест» та ТОВ «Далстон Реал», а тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна є неналежним відповідачем у цій справі.
Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу
Доводи позивача про недійсність договору купівлі-продажу зводяться до того, що ТОВ «ФК «Гефест» не міг бути власником квартири та не мав права її відчужувати; ТОВ «ФК «Гефест» не було подано звіт про оцінку квартири; ТОВ «ФК «Гефест» порушено вимоги ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо порядку повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі № 177/1942/16-ц (провадження № 61-2276св19)).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця, аби надати йому можливість усунути порушення і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення, або особиста доставка на адресу іпотекодавця.
За змістом статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.
Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.
Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.
Тлумачення частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» свідчить, що правовим наслідком невиконання або неналежного виконання іпотекодержателем обов`язку за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір, є відшкодування збитків таким особам, а не недійсність договору купівлі-продажу укладеного іпотекодержателем про продаж предмета іпотеки (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року в справі № 756/15123/18 (провадження № 61-976св22)).
Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Відповідно до п. 99 Правил надання поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у редакції чинній станом на дати вручення поштових відправлень (надалі - Правила), рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Згідно з пунктом 105 Правил одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Оператор поштового зв`язку також може визначати інший порядок вручення реєстрованих поштових відправлень.
Поштові відправлення, в тому числі прості, адресовані "До запитання", видаються тільки адресату на підставі пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17 (провадження № 14-711цс19) зазначено, що:
«відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Таким чином, у разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання невиконання вимог частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків».
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «Гефест» направлялись на адресу АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимоги (в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку») від 06.09.2019.
Рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відбитком поштового штемпеля № 02217 0821776 6, №02217 0821778 2, № 02217 0821775 8 та № 02217 0821777 4, відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, вручено отримувачам 11.10.2019, тобто більше ніж за 30 днів до укладення оскаржуваного договору.
Суд критично оцінює доводи позивача, що ні він, ні члени його родини не отримали повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія «Гефест», оскільки Правилами не вимагалося особистого підпису одержувача на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення та таке відправлення може бути вручене будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з отримувачем, тобто коло осіб є досить широким.
Таким чином, у зв`язку з дотриманням іпотекодержателем ТОВ «Гефест» порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодавця про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка іпотекодавцем підчас розгляду даної справи не спростована.
Копії документів, надані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, на підставі яких було укладено договір купівлі-продажу містить копію Звіту про оцінку нерухомого майна від 16.11.2021, який відображено в п. 9 договору купівлі-продажу від 03.12.2021 та зареєстрований в реєстрі за № 607.
Технічна помилка у договорі іпотеки № 65308 від 27 вересня 2007 щодо зазначення номеру договору про надання споживчого кредиту від 27 вересня 2007 року «№ 11224505000» замість «№ 112245050000», на яку вказує позивач, не впливає на фактичні правовідносини, що склалися між сторонами.
Щодо доводів позивача про сплив позовної давності, то вони є необґрунтованими, оскільки кредитором було задоволено вимоги у позасудовому порядку, а не шляхом звернення з позовом до суду, у зв`язку з чим позовна давність на дані відносини не поширюється.
Доводи позивача, що ТОВ «ФК «Гефест» міг здійснити реєстрацію права власності на квартиру на себе під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є помилковими, оскільки відповідач-1 реалізував своє право, як іпотекодержатель 03 грудня 2021 року, тобто після втрати чинності 21 квітня 2021 року Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Таким чином судом встановлено, що ТОВ «ФК «Гефест» набув прав вимоги до позивача за договором про надання споживчого кредиту №112245050000 від 27.09.2007 та договором іпотеки № 65308 від 27.09.2007. У зв`язку з невиконанням позивачем умов договору про надання споживчого кредиту №112245050000 від 27.09.2007 відповідач-1 скористався своїм правом як іпотекодержатель на реалізацію предмета іпотеки у встановленому законом порядку та уклав оскаржуваний позивачем договір- купівлі продажу квартири з ТОВ «Далстон Реал». Доводи позивача щодо підстав недійсності оскаржуваного договору купівлі-продажу від 03.12.2021 є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції Закону України № 1666-VIII від 06.10.2016) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з ч. 6 ст. 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.
Проведення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Далстон Реал» на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021 відповідало положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Доводи позивача, що нотаріусом під час вчинення нотаріальних дій не перевірено повноваження особи, яка підписала повідомлення від імені ТОВ «ФК «Гефест» спростовуються наданими нотаріусом копіями документів, на підставі яких було укладено оскаржуваний позивачем договір купівлі-продажу, оскільки містять докази, що підтверджують повноваження представника ТОВ «Гефест».
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) вказано, що «за загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту. Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Слід ще раз звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою».
Судом встановлено, що державна реєстрація права власності ТОВ «ФК «Гефест» на квартиру АДРЕСА_1 не проводилась, тому вимога скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «ФК «Гефест» на квартиру АДРЕСА_1 є безпідставною.
Крім того, підстав для задоволення вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62029396 від 03.12.2021, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, номер запису про право власності 45433651, з припиненням права власності ТОВ «ДАЛСТОН РЕАЛ» на квартиру АДРЕСА_1 також немає, оскільки право власності зареєстровано на підставі дійсного договору купівлі-продажу.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Далстон Реал» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», код ЄДРПОУ 42350033, місце знаходження: м. Київ, вул. Ігоря Брановицького, 3.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Далстон Реал», код ЄДРПОУ 43925297, місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 112 Б, офіс 26.
Відповідач - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, місце знаходження: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 49, оф. 1.
Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2024.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 11.11.2024 |
Номер документу | 122872766 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Гринчак О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні