Постанова

від 07.11.2024 по справі 295/15092/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/15092/23 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.

Категорія 46 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Журавської Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/15092/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Перекупки І.Г. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом у якому просив стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 24544,00 грн та 100000,00 грн моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував, що 23.08.2023, близько 21.00 год., він, ОСОБА_1 перебував вдома, за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час до вхідних дверей квартири хтось постукав і він, відчинивши вхідні двері, побачив свого сусіда ОСОБА_3 , який одразу почав словесний конфлікт та почав звинувачувати його у пошкоджені належного йому, ОСОБА_2 кабелю інтернету. В ході чого, ОСОБА_1 , для уникнення подальшого конфлікту вирішив зачинити вхідні двері, проте відповідач не дав змоги йому це зробити та раптово наніс удар своєю головою в ділянку його обличчя, а саме чола з лівої сторони, після чого наніс удар своєю головою в ділянку його лівого ока та наніс удар головою в ділянку губ. В подальшому, ОСОБА_2 схопив його своїми руками за плечі та вони вийшли на прибудинкову територію, намагаючись оборонятись, між сторонами виникла штовханина в ході якої вони впали на прибудинкову територію. Після чого, відповідач встав та наніс йому своєю ногою один удар в грудну клітину з правої сторони, після чого останній пішов у невідомому йому. Житомирським районним управлінням поліції Житомирської області було порушено кримінальне провадження № 12023065400001218 від 24.08.2023 року з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України. Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 04.09.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн. В зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 змушений був звертатися до лікарів, проходити лікування у лікарів стоматологів. Сума витрат на лікування склала 24 544,00 грн. Внаслідок вище вказаних злочинних дій ОСОБА_2 , йому завдано моральної шкоди, яку оцінює у 100000,00 грн.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 22 серпня 2024 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 2482,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати з протезування в сумі 23302,00 грн, шляхом перерахування даних коштів на рахунок приватного підприємства «Омега Дент». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральні збитки в сумі 10 000,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення в частині визначення розміру моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з відповідача 100 000,00 грн моральної шкоди. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що розмір відшкодування моральної немайнової шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, у тому числі стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Наявність негативних змін у психічному стані особи, яких вона зазнала внаслідок завданих їй фізичних і душевних страждань. Складність у тому, що це прояви не ззовні, а психіка суб`єкта. Презумпція наявності моральної шкоди законодавством не передбачена. Наявність моральної шкоди не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки. А така презумпція має визначатися лише законом. Тому діє ст. 81 ЦПК України про загальний розподіл тягаря доказування. Отже, право на відшкодування моральної шкоди за нормами чинного законодавства не є матеріальною гарантією, оскільки жоден закон не встановлює імперативний обов`язок компенсації. Зазначене право на відшкодування це процесуальна можливість довести наявність шкоди, визначити її розмір. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від наступних критеріїв: характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань; погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення (ч. З ст. 23 ЦК України). Судом повинно враховуватися стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих обставинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо (п. 9 постанови Пленуму ВСУ про моральну шкоду). У позові зазначалося, що внаслідок злочинних дій відповідача, йому було завдано моральну шкоду, яка полягала у моральних стражданнях. Позивач переніс нервовий стрес, депресію, душевні страждання у зв`язку з злочинними діями відповідача. Внаслідок кримінального правопорушення з боку відповідача порушився нормальний ритм життя, з`явилося відчуття страху і невпевненості в житті, в зв`язку з можливістю повторення агресії з боку останнього. Позивач почав відчувати сором перед сусідами, що не зміг захистити себе. З моменту злочинних дій ОСОБА_2 , позивач знаходився на лікуванні і на даний час потребує протезування зуба, постійно відчуває невпевненість при спілкуванні з людьми, прикриваючи рот рукою, соромлячись неестетичного вигляду роту. Станом на вересень 2024 року апелянт має проблеми із здоров`ям, очікування протезування зубу, що є тривалим терміном душевних травм.

Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення моральної шкоди, а тому в іншій частині судом апеляційної інстанції на законність та обґрунтованість не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції з урахуванням глибини та характеру моральних страждань, які завдані ОСОБА_1 , характеру майнових втрат внаслідок вчинення злочину, дійшов висновку, щодо стягнення 10000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістомст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Моральна шкода полягає фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1ст. 1177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як зазначено у роз`ясненнях, що містяться у пунктах 3, 9постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, маральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що після подій, які мали місце 23.08.2023, у його житті відбулися зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, він зазнає по теперішній час глибоких душевних, емоційних, моральних страждань, його переслідує страх за життя та здоров`я.

Встановлено, що вироком Богунського районного суду від 04.09.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1517 від 30.08.2023, ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження, що відносяться до легких тілесних ушкоджень…»

Відповідно до частини 6статті 82 ЦПК Українислідує, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частина 7статті 128 КПК Українипередбачає, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що в контексті заявлених позовних вимог, предмету спору, переданого на розгляд суду в порядку цивільного судочинства, обставин, які були встановлені під час кримінального провадження та під час розгляду цивільної справи, а також зібраних у справі доказів, факт завдання відповідачем позивачу легких тілесних ушкоджень повністю підтверджується та не спростований відповідачем у встановленому законом порядку.

Докази, наявні у матеріалах кримінальної справи щодо участі відповідача у заподіянні тілесних ушкоджень позивачу, відповідачем не спростовані у межах цієї справи у суді першої інстанції, так само як відповідачем не надано і доказів відсутності його вини в ушкодженні здоров`я позивача та заподіянні відповідних моральних стражданнях позивача у зв`язку з цим.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя; у порушенні стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 303/4076/15-к).

Отже, за встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що завдання моральної шкоди, протиправність дій заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача (нанесення позивачу легких тілесних ушкоджень, тобто ушкодження здоров`я), були доведені під час розгляду справи позивачем і не спростовані відповідачем.

Колегія суддів враховує, що визначення розміру моральної шкоди є правом суду, розмір грошового відшкодування визначається судом з урахуванням обсягу страждань, у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя; у порушенні стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків та інших істотних обставин.

Отже, беручи до уваги обставини справи, встановлені під час перегляду справи, ступінь нанесених позивачу ушкоджень, ймовірну глибину душевних страждань позивача, а також засади розумності, співмірності, виваженості та справедливості, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що достатнім для компенсації ОСОБА_1 негативних наслідків морального характеру є відшкодування у розмірі 10 000,00 грн, що буде відповідати принципам розумності і справедливості.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 258, 267, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Богунськогорайонного судум.Житомиравід 22серпня 2024року вчастині стягненняморальної шкодив розмірі10000,00грн залишитибез змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 07 листопада 2024 року.

Головуючий

Судді