Рішення

від 07.11.2024 по справі 591/2530/21

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/2530/21

Провадження № 2/591/329/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», Комунальне підприємство Сумської міської ради «ЕЛЕКТРОАВТОТРАНС»

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди-

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», Комунальне підприємство Сумської міської ради «ЕЛЕКТРОАВТОТРАНС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і свої позовні вимоги мотивують тим, що 01.12.2020 року о 16-45 год. в м. Суми по вул. Харківська, в районі 2-ї прохідної ПАТ «Сумихімпром», водій тролейбуса Еталон Т12110, д.зн. 160, керуючи транспортним засобом, був не уважним, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості в русі, в результаті штанги відокремились від контактної мережі, пошкодивши її, в подальшому пошкоджена мережа пошкодила автомобіль ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та було пошкоджено електроопору, яка в результаті падіння пошкодила автомобіль Mitsubishi Outlander, д.зн. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого вказані транспортні засоби зазнали механічні пошкодження. При цьому, водій тролейбуса порушив пункти 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В результаті ДТП автомобілі зазначи механічних пошкоджень, а тому просять суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" на користь ОСОБА_1 -5694,92 грн., з яких: - 1056,12 грн. - вартість відновлювального ремонту (страхових виплат); - 62,67грн. 3% річних; - 122,13 грн. витрат з оплати судового збору; - 4454,00 грн. витрат на правову допомогу та стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" на користь ОСОБА_2 - 50973,76 грн, з яких: з яких: - 44869,24 грн. - вартість відновлювального ремонту (страхових виплат); - 350,35 грн. 3% річних; 768,67 грн. витрат з оплати судового збору; - 4985,50 грн. витрат на правову допомогу.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Тимошенко С.А. в судовому засіданні позов підтримав повністю, прсить суд позов задоволити.

Відповідачі ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», Комунальне підприємство Сумської міської ради «ЕЛЕКТРОАВТОТРАНС» про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представники до суду не з`явилися.

Суд, вислухавши представника позивачів, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 01.12.2020 року о 16-45 год. в м. Суми по вул. Харківська, в районі 2-ї прохідної ПАТ "Сумихімпром", водій тролейбуса Еталон Т12110, д.зн. 160, керуючи транспортним засобом, був не уважним, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості в русі, в результаті штанги відокремились від контактної мережі, пошкодивши її, в подальшому пошкоджена мережа пошкодила автомобіль ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та було пошкоджено електроопору, яка в результаті падіння пошкодила автомобіль Mitsubishi Outlander, д.зн. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого вказані транспортні засоби зазнали механічні пошкодження.

При цьому, водій тролейбуса порушив пункти 2.3.б, 12.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевикладені обставини та вину водія тролейбуса Еталон Т12110, н.з. НОМЕР_3 , який на момент скоєння ДТП був працівником КП СМР "Електроавтотранс", виконуючи свої трудові обов`язки, встановлено постановою Зарічного районного суду м. Суми у справі №591/8111/20, яке набрало законної сили 05.01.2021року, що в порядку частин 4, 5 статті 82 Цивільного процесуального кодексу не доказується при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що між ПрАТ "СК "Вусо" та КП СМР "Електроавтотранс" 29.10.2020 року укладено Договір добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Характеристиками та класифікаційними ознаками видів добровільного страхування, затверджених Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 09.07.2010 року за №565, Правилами добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) №06-02, зареєстрованими 09.10.2007року в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за №1272031, Договором добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року, а також Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою КМ України від 10.09.2003року № 1440, Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Фонду державного майна, Мінюсту від 24.11.2003 року за № 142/5/2092 та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи й оцінки майна.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Положеннями частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також частиною 1 статті 1188 Цивільного кодексу України врегульовано, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особи з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим, частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 984, статті 985 Цивільного кодексу України, частин 1, 4 статті 3 Закону України "Про страхування" страхувальниками визнаються включно юридичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 980 Цивільного кодексу України, абзацом 4 статті 4 Закону України "Про страхування" визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Частинами 1, 3 пункту 12 частини 4 статті 6 Закону України "Про страхування" зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом та серед видів страхування може бути: страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

Даний вид страхування передбачає обов`язок страховика за встановлену договором страхування плату (страховий внесок, страховий платіж, страхову премію) здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування за шкоду, яка була заподіяна і в т.ч. майну третьої особи особою, цивільна відповідальність якої застрахована, під час експлуатації вказаного в договорі страхування наземного транспортного засобу (абзац 2 пункту 3.12. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 09.07.2010року за №565).

З наведеного, можна зробити висновок, що КП СМР "Електроавтотранс" є винною стороною та є страхувальником цивільно-правова відповідальність якого перед третіми особами (не обов`язково власниками майна) застрахована у ПрАТ "СК "Вусо", зокрема й відповідальність під час експлуатації забезпеченого транспортного засобу, включаючи шкоду спричинену майну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок ДТП.

При цьому обов`язок з відшкодування шкоди (оплати страхового відшкодування) покладається на ПрАТ "СК "Вусо", як на страховика, з урахуванням Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) №06-02, зареєстрованими 09.10.2007року в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за №1272031 та Договір добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, частин 1, 3 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про страхування, правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов`язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.

За посиланням https://drive.google.com/file/d/1Dw3bfZOa9NA60LsVPAchTb7Ybd_rwJM0/viewПрАТ"СК "Вусо" розміщено Правила добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) №06-02, зареєстрованими 09.10.2007року в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за №1272031.

З аналізу наведених вище норм матеріального права вбачається, що саме наведеному змісту Правил має відповідати зміст Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року.

Відповідно до п. 1.1. Правил № 06-02 на підставі цих правил ПрАТ "СК "Вусо" укладає договори добровільного страхування.

Згідно з вимогами пунктів 1.3.-1.5. Правил №06-02 власником наземного транспорту в тому числі є особа, яка ним володіє на будь-якій іншій законній підставі, не обмежується правом власності, що включає довіреність на право управління і тому подібне. Страховою подією є ДТП за участю транспортного засобу внаслідок якої в тому числі пошкоджено транспортні засоби в результаті: зіткнення з іншим транспортним засобом, наїзду на рухомі чи нерухомі предмети, будівлі, ремонтно-дорожні механізми, знаки і позначення, стаціонарні знаки дорожнього руху і тому подібне, а також інші події, що виникають в процесі експлуатації наземного транспорту та за його участі, при якому заподіяна шкода, включно майну Третіх осіб. А третіми особами є: включно майну яких може бути завдано шкоди страхувальником, тобто КП СМР "Електроавтотранс".

Отже, потерпілою особою, в розумінні вимог згаданих вище нормативних актів та Правил №06-02, є будь-яка особа яка законно володіла пошкодженим транспортним засобом на час скоєння ДТП і право такої особи щодо отримання страхового відшкодування не є залежним від наявності у неї оформленого права власності на такий транспортний засіб.

Однак за фактичних обставин, що доводять про фактичне придбання у власність ОСОБА_2 автомобіля Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_2 на час скоєного ДТП є послідуючі дії ОСОБА_2 про реєстрацію права власності 20.05.2021року на автомобіль Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_2 , з присвоєнням нового номерного знаку НОМЕР_4 та видачою йому свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .

Отже, з огляду на вказане не погоджується з позицією представника ПрАТ "СК "Вусо", що ОСОБА_2 не має права звернутися до суду з позовом про відшкодування завданих збитків, оскільки на час скоєння ДТП не являвся власником автомобіля Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_2 .

Чинне законодавство, а зокрема і вимоги Правил №06-02, на підставі яких розробляються та укладаються договори добровільного страхування, не містять обмежень чи залежність від права власності на транспортний засіб потерпілої особи яка має право звернутися до суду з позовом з відшкодуванні страхової виплати. Власником наземного транспорту, згідно наведених вимог Правил № 06-02 є особа яка ним володіє на будь-якій іншій законній підставі, яка не обмежується правом власності.

Окрім того, статтею 395 Цивільного кодексу України встановлено види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння. Речове право на чуже майно, як і право власності, має абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, які його оточують. Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України правила про захист права власності, встановлені главою 29 цього Кодексу, поширюються на речові права власності на чуже майно. Якщо порушення речового права на чуже майно з вини третіх осіб завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Наведені висновки викладено за змістом постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.05.2018року у справі № 904/2533/15.

Отже ОСОБА_1 який на час скоєння ДТП являвся власником автомобіля ВАЗ 21070 д.зн. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 як і ОСОБА_2 , який мав право керувати автомобілем Mitsubishi Outlander, д.зн. НОМЕР_2 на законній підставі, маючи таке право, виключно згідно Посвідчення водія серії НОМЕР_7 з відкритою категорією "В" та переданим в управління автомобілем, є належними позивачами у даній справі.

Під час звернення позивачів з позовом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили вимоги про:

- стягнення з ПрАТ "СК "Вусо" на користь ОСОБА_1 6 070,36 грн., з яких: 6 000,00 грн. страхове відшкодування за завдану шкоду, 70,36 грн. - 3% річних.;

- стягнення з КП СМР "Електроавтотранс" на користь ОСОБА_1 2 000,00 грн. страхового відшкодування за завдану шкоду, яке складає розмір франшизи за договором страхування;

- стягнення з ПрАТ "СК "Вусо" на користь гр. ОСОБА_2 43 351,37 грн., з яких: 43 000,00 грн. страхове відшкодування за завдану шкоду, 351,37 грн. - 3% річних;

- стягнення з КП СМР "Електроавтотранс" на користь ОСОБА_2 2 000,00 грн. страхового відшкодування за завдану шкоду, яке складає розмір франшизи за договором страхування.

Як надано представником позивачів пояснення, заявленню позовних вимог у вказаній редакції слугували обставини, що ПрАТ "СК "Вусо" та КП СМР "Електроавтотранс" не було надано до подання позову на надіслані адвокатські запити, що підтверджується отриманими представником позивачів листами з однаковими вих. № 1905, датованими 15.03.2021 року.

В наступному представником позивачів подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, яким змінено предмет спору, а саме заявлено про: - стягнення з ПрАТ СК "Вусо" та КП СМР "Електроавтотранс" солідарно на користь ОСОБА_1 070,36 грн, з яких: 8 000,00 грн страхове відшкодування за завдану шкоду, 70,36 грн - 3% річних; - стягнення з ПрАТ "СК "Вусо" та КП СМР "Електроавтотранс" солідарно на користь ОСОБА_2 45 351,37 грн, з яких: 45000,00 грн страхове відшкодування за завдану шкоду, 351,37 грн - 3% річних.

Суд наголошує, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Постанова Верховного суду від 12.01.2022 № 234/11607/20.

З огляду на вказаний висновок Верховного Суду, з урахуванням поданого представником позивачів клопотання, а також із залученням у якості відповідача КП СМР "Електроавтотранс" суд розцінює його як заяву про зміну предмета позову і вирішує дану справу з урахуванням заявлених вимог в редакції поданого клопотання.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. Правил добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника) №06-02, страховий випадок подія, передбачена договором страхування, яка відбулася на час його дії і з настанням якої виникає обов`язок страховика (ПрАТ "СК "Вусо") здійснити виплату страхового відшкодування за фактом нанесення страхувальником (КП СМР "Електроавтотранс") шкоди включно майну третіх осіб за участю транспортного засобу страхувальника, внаслідок якої наступає його цивільна відповідальність.

При цьому, згідно вимог розділу 5 Правил № 06-02, страховим відшкодуванням є страховою виплатою яка здійснюється страховиком у межах страхової суми, встановленої договором страхування за домовленістю сторін та загальний розмір страхового відшкодування обмежується розміром страхової суми. Страхове відшкодування включає відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб.

Розмір страхового відшкодування при нанесенні шкоди майну дорівнює розміру прямого збитку (при пошкодженні вартості відновлення майна) в межах страхової суми, а для його розрахунку, з урахуванням спірних відносин, враховується розмір франшизи (п.п. 12.1.1., п. 12.4. Правил №06-02).

Вказані положення Правил №06-02 відповідають вимогам частини 2 статті 8, частин 1, 2, 4, 16-18 статті 9 Закону України "Про страхування".

Для виплати страхового відшкодування особі, на користь якої виплачується, такою особою достатньо надати відповідну заяву. Складення ПрАТ "СК "Вусо" страхового акта та отримання інших необхідних для здійснення страхового відшкодування документів покладається на ПРАТ "СК "Вусо", як страховика, що вказано за змістом п.п. 11.1. та 11.2. Правил №06-02.

Отже, з наведених вимог Правил №06-02, яким має відповідати і зміст Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року, вбачається, що у разі настання страхового випадку, за участю транспортного засобу КП СМР "Електроавтотранс", страхове відшкодування здійснюється саме ПрАТ "СК "Вусо" в межах страхової суми, що вказується в Договорі добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року, а розмір страхового відшкодування дорівнює розміру прямих збитків та здійснюється саме ПрАТ "СК "Вусо" в межах страхової суми.

Інших вимог щодо розрахунку та визначення прямого збитку (страхового відшкодування) Правила №06-02 не містять.

Пунктом 1.1. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року визначено, що предметом договору є майнові інтереси страхувальника та допущених ним осіб до керування транспортним засобом, пов`язані в тому числі з відшкодуванням нанесеної шкоди майну Третіх осіб.

Третіми особами, згідно пункту 1.4. Договору страхування є вигодонабувачі в тому числі майну яких буде завдана шкода внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу які і є Потерпілими.

Розмір страхової суми узгоджено у розмірі 400 000,00 грн. (пункт 2.1. Договору страхування).

Відповідно до умов пункту 3.1. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року страховим випадком є настання цивільної відповідальності страхувальника або осіб, що керують ТЗ на законних підставах, відшкодувати шкоду, заподіяну в т.ч. майну Потерпілих, що сталася внаслідок ДТП, в процесі руху забезпеченого ТЗ.

Таким чином, з наведеного слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у даній справі беззаперечно мають статус Потерпілих, наділені правами вимагати відшкодування збитків (сплати страхового відшкодування) в межах 400 000,00 грн..

Пунктом 6.1. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється на підставі письмової заяви потерпілої особи, страхового акта, а також документів, що підтверджують факт настання страхового випадку. Вказана умова узгоджується з вимогами Правил №06-02.

Згідно правового висновку, викладеного за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц, покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже з огляду на зазначене, враховуючи умови Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року, які не містять встановленого розміру франшизи, обов`язок з покриття перед позивачами зі сплати страхових виплат покладається у повному обсязі на ПрАТ "СК "Вусо", як на страховика.

Щодо умови, визначеної за змістом пункту 6.5. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року, суд звертає увагу, що Пунктом 6.5. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року визначено, що розмір страхового відшкодування за шкоду, завдану в т.ч. майну потерпілого розраховується згідно чинного законодавства та дорівнює сумам прямих збитків, що перевищують максимальні розміри відшкодування Потерпілому передбачені Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зі змінами та доповненнями, "Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" затвердженого Постановою КМ України №956 від 14.08.1996 року та сум, отриманих від осіб, винних в заподіянні шкоди.

Відповідно до пунктів 9.2., 9.4. статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50000 гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Отже, з наведеної умови Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року та вимог ст. 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розрахунок страхового відшкодування яке має відшкодувати ПрАТ "СК "Вусо" розраховується, починаючи від суми збитків яка становить не менше 50000,00 грн. і обмежується 400000,00 грн.. Тобто в проміжку між 50000грн. до 400000,00грн..

Судом встановлено, що саме посилаючись на вказані вимоги за змістом листів №518 від 25.01.2021року та №155 від 13.01.2021року, останні стали підставою для відмови позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відшкодуванні страхових виплат.

Проте суд з таким висновками не погоджується, з урахуванням наступного:

ПрАТ "СК "Вусо" під час розгляду справи виплачено частково страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 6070,36 грн., згідно Платіжного доручення № 17494 від 12.05.2021 року. Провадження в цій частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31650052) - 6070,36 грн. страхових виплат на користь ОСОБА_1 необхідно закрити. Тобто ПрАТ "СК "Вусо" сплачено кошти у розмірі які менше 50000,00 грн., що стверджує про його суперечливу поведінку між умовою, визначеною пунктом 6.5. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року та його фактично вчиненою дією з оплати на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі, що меншим за 50000,00 грн..

Вимоги законодавства та розроблені ПрАТ "СК "Вусо" Правила №06-02 не визначають такого розрахунку суми страхового відшкодування яку має здійснити саме ПрАТ "СК "Вусо", як у спосіб, згідно умови 6.5. Договору добровільного страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.10.2020 року. Тобто вказана умова суперечить чинному законодавству, Правилам № 06-02 та діям ПрАТ "СК "Вусо" які полягають у виплаті 6070,36 грн. на користь ОСОБА_1 ..

Таким чином, суд застосовує принцип Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem), за якого слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the dominant influence of the party).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Воловік проти України від 06.12.2007року).

Отже ризик щодо застосування умови договору добровільного страхування яка не відповідає вимогам законодавства та суперечить Правилам № 06-02, саме на підставі яких розробляються та укладаються договори добровільного страхування, покладається на ПрАТ "СК "Вусо".

Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Хоча умови Договору страхування не передбачають солідарного обов`язку відповідачів, проте право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів процесуальний закон передбачає незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов`язання. Тому можливим є пред`явлення позову до відповідачів стосовно стягнення з них коштів, навіть якщо ці відповідачі не є солідарними боржниками, якими їх вважають позивачі, у зв`язку зі спірною умовою договору страхування.

Питання про відповідальність кожного з відповідачів має бути вирішене, зокрема, залежно від наявності дійсних договорів страхування, укладених між відповідачами, а також ліміту відповідальності страховика за завдану майну шкоду. Зазначені вище висновки вказані за змістом Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2021року у справі № 569/96/17.

Разом з наведеним, варто зауважити на правовій позиції, яку викладено за змістом Постанови Верховного Суду від 27.04.2018року № 910/9029/17, в які зазначено, що потерпілому, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Отже з огляду на вказане, суд встановив, що належним відповідачем у даній справі є ПрАТ "СК "Вусо", а тому саме ПрАТ "СК "Вусо" має обов`язок перед позивачами зі сплати на їх користь вартості відновлювального ремонту (страхових виплат) в межах визначеного Договором добровільного страхування страхового ліміту у розмірі 400000,00 грн..

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик при настанні страхового випадку зобов`язаний, окрім виплати страхового відшкодування, виплатити за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) неустойку (штраф, пеню), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Разом з тим, вимоги статті 625 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань. (Постанова ВП ВС у справі № 910/10156/17, Постанова ВП ВС у справі №686/21962/15-ц).

Таким чином, окрім страхових виплат ПрАТ "СК "Вусо" має зобов`язання зі сплати 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вимоги визначені пунктом 9.3. Правил №06-02, ПрАТ "СК "Вусо" має право проводити експертизу щодо визначення розміру прямих збитків та висновок є підтвердженням розміру майнової шкоди.

Відповідно до калькуляції № 23869 від 23.12.2020 року про вартість ремонту транспортного засобу ВАЗ-021070 та висновку Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вих. 23869 від 23.12.2020 року, вартість відновлювального ремонту складає - 7126,48 грн..

ОСОБА_1 заявлено вимоги про стягнення 8000,00 грн. вартості відновлювального ремонту та 70,36 грн. 3% річних, розрахованих за 107 днів прострочення (14.01.2021року-30.04.2021 року) з суми 8 000,00 грн..

Таким чином, 3% річних підлягають перерахуванню, виходячи з розміру відновлювального ремонту у розмірі 7126,48грн. за 107 днів прострочення та становить - 62,67 грн..

Окрім того, ПрАТ "СК "Вусо" сплачено на користь ОСОБА_1 згідно платіжного доручення № 17494 від 12.05.2021року - 6070,36 грн. вартості відновлювального ремонту, а тому в частині стягнення з ПрАТ "СК "Вусо" - 6070,36 грн. вартості відновлювального ремонту (страхового відшкодування) на користь ОСОБА_1 справа в порядку пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України підлягає закриттю.

Однак з ПрАТ "СК "Вусо" на користь ОСОБА_1 підлягають задоволенню позовні вимоги з відшкодування страхових виплат у розмірі недоплаченої суми яка складає - 1118,79 грн., з яких 1 056,12 грн. - вартість відновлювального ремонту (страхових виплат) (7 126,48 6 070,36) та 62,67грн. 3% річних.

Разом з тим, відповідно до ремонтної калькуляції № 23868 від 05.01.2021 року та висновку Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вих. № 23868 від 03.01.2021року розмір вартості відновлювального ремонту за пошкодження автомобіля Mitsubishi Outlander, н.з. НОМЕР_2 склав - 44 869, 24 грн..

ОСОБА_4 заявлено вимоги про стягнення 45000,00 грн. вартості відновлювального ремонту та 351,37 грн. 3% річних, розрахованих за 95 днів прострочення (26.01.2021року-30.04.2021року) з суми - 45 000,00 грн..

Таким чином, 3% річних підлягають перерахуванню, виходячи з розміру відновлювального ремонту - 44869,24 грн. за 95 днів прострочення та становить 350,35 грн..

Таким чином, з ПрАТ "СК "Вусо" на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню - 45 219,59 грн., з яких 44 869,24 грн. страхові виплати (вартість відновлювального ремонту) та 350,35 грн. 3% річних.

Щодо судових витрат у розмірі 11816,00 грн. з яких 10 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу та 1816,00 грн. судовий збір, на підтвердження яких позивачами були надані відповідні документи, суд зазначає наступне:

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від17.09.2019 у справі №810/3806/18.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачами витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи № 591/2530/21, належним чином обґрунтована у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

За наведених обставин, а також з урахуванням задоволення частково позовних вимог, так як провадження в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" - 6070,36 грн. страхових виплат на користь ОСОБА_1 необхідно закрити, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з ПрАТ "СК "Вусо" пропорційно задоволеним вимог.

Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним витрати у розмірі - 4 454,00 грн. (7189,15 грн.=89,08% від 8070,36грн. 5000 х 89,08%=4454,00грн.).

На користь ОСОБА_2 підлягають стягненню понесені ним витрати у розмірі 4 985,50 грн. (45219,59 = 99,71% від 45 351,37 грн. 5000 х 99,71%=4 985,50грн).

Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачами з поданням позовної заяви сплачено по 908,00 грн кожним, всього 1 816,00 грн..

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.Тобто, всього було заявлено суму до стягнення 53421,73 грн. (45351,37+8070,36). Таким чином всього судовий збір в порядку абзацу 3 підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" складав на час подання позову у розмірі 908,00 грн., з розподілом пропорційно на кожного із позивачів у розмірах 137,10 грн. мав сплатити ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 770,90 грн..

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, так як провадження в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" - 6070,36 грн. страхових виплат на користь ОСОБА_1 необхідно закрити, то судовий збір підлягає стягненню з ПрАТ "СК "Вусо" пропорційно задоволених позовних вимог, з розрахунку казаних пропорцій, виходячи з 908,00 грн. судового збору.

Таким чином на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню з ПрАТ "СК "Вусо" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 122,13грн. (137,10х89.08%).

На користь ОСОБА_2 підлягають стягненню з ПрАТ "СК "Вусо" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,67 грн. (770,90 х 99,71).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11-13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», КП СМР «ЕЛЕКТРОАВТОТРАНС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) -5694,92 грн., з яких: - 1056,12 грн. - вартість відновлювального ремонту (страхових виплат); - 62,67грн. 3% річних; - 122,13 грн. витрат з оплати судового збору; --- 4454,00 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ) - 50973,76 грн, з яких: з яких: - 44869,24 грн. - вартість відновлювального ремонту (страхових виплат); - 350,35 грн. 3% річних; 768,67 грн. витрат з оплати судового збору; - 4985,50 грн. витрат на правову допомогу.

Провадження в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ВУСО" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 31650052) - 6070,36 грн. страхових виплат на користь ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я.КЛИМЕНКО