Рішення

від 06.11.2024 по справі 749/821/24

ЩОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 749/821/24

Номер провадження 2/749/208/24

Р ІШ ЕН НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

"06" листопада 2024 р. м.Сновськ

Щорський районний суд чернігівської області в складі

головуючого судді Шаповал З.О.

за участі секретаря Мирошниченко А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сновськ в порядку загального позовного провадження цивільну справу №749/821/24 за позовом Органу опіки та піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року Орган опіки та піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області звернувся до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 ніде не працює, доходів не має, безвідповідально ставиться до виховання та навчання доньки. Протягом двох останніх місяців вдома не проживає, лише приходила на два дні і знову йшла у невідомому напрямку, залишаючи дитину. На сьогоднішній день проживає не за своєю адресою. З дитиною практично не спілкується: не телефонує, не цікавиться станом здоров`я, навчанням доньки, матеріально не утримує, тобто повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. На зауваження працівників служби у справах дітей не реагує або поводить себе дуже агресивно.

Ухвалою Щорського районногосуду Чернігівськоїобласті від 11.06.2024 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 02.07.2024 р.

Ухвалою Щорського районногосуду Чернігівськоїобласті від 02.07.2024 р. залучено до участі у справі №749/821/24 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Витребувано від Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановлено після отримання інформації про зареєстроване місце проживання залученої третьої особи, направити на отриману адресу копію позовної заяви та копії додатних до неї документів. Підготовче судове засідання відкладено на 29.07.2024 р.

Ухвалою Щорського районногосуду Чернігівськоїобласті від 29.07.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Повторно витребувано від Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підготовче судове засідання у справі №749/821/24 відкладено на 22.08.2024 р. Викликано в судове засідання учасників цивільного процесу. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликано у підготовче судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

22.08.2024 р. справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Щорського районногосуду Чернігівськоїобласті від 11.09.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.10.2024 р.

Ухвалою Щорського районногосуду Чернігівськоїобласті від 16.10.2024 р. розгляд справи відкладено на 06.11.2024 р.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 06.11.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2024/004536104 від 06.05.2024 р. (а. с. 5), та є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 7), яка зареєстрована та проживає за тією ж адресою, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2024/004536148 від 06.05.2024 р. (а. с. 8).

Батьком дитини є ОСОБА_3 , записаний відповідно до ст. 126 СК України, що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 7), копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00042485077 від 28.11.2023 р. (а. с. 9).

Згідно копії сповіщення сім`ї № 37 від 22.11.2023 р., ОСОБА_3 зник безвісти 16.11.2023 р. під час оборонних дій при ворожому артилерійському обстрілі, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини неподалік міста Лиман Перший Куп`янського району Харківської області (а. с. 11).

З копії характеристики учениці 4-А класу Сновської початкової школи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем навчання. Мати не приділяє належну увагу навчанню та вихованню дівчинки. Завдяки лише бабусі дитина завжди чиста, охайна, нагодована, має потрібне навчальне приладдя, одяг, місце для приготування уроків та гри (а. с. 12).

Як вбачається із актів обстеження умов проживання від 26.04.2024 р. (а. с. 13), від 23.05.2024 р. (а. с. 14), мати дитини зловживає спиртними напоями, тривалий час відсутня за місцем проживання, дитиною не опікується, утримує і виховує дитину бабуся.

Як вбачається з висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , орган опіки та піклування встановив, що у АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має малолітню доньку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини ОСОБА_3 , записаний відповідно до ст. 126 СК України, зник безвісти 16.11.2023 р.

Неодноразово працівниками служби у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради проводилися обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини, під час яких мати поводила себе грубо, агресивно або зовсім була відсутня. Дитина весь час знаходиться з бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителькою АДРЕСА_1 , яка і займається її утриманням та вихованням. Дівчинка має окрему кімнату, спальне місце, стіл для приготування уроків. Малолітня ОСОБА_1 закінчила 4 клас початкової школи. Мати навіть не прийшла на святкування останнього дзвоника у навчальний заклад. З дитиною була бабуся.

ОСОБА_2 ніде не працює, доходів не має, безвідповідально ставиться до виховання та навчання доньки. Завдяки старанням бабусі дитина приходила до навчального закладу завжди чиста, охайна, нагодована, забезпечена шкільним приладдям, сезонним одягом та взуттям.

ОСОБА_2 протягом останніх місяців вдома не проживає, лише приходила на два дні і знову йшла у невідомому напрямку, залишивши дитину. На сьогоднішній день мати проживає не за своєю адресою. З дитиною практично не спілкується: не телефонує, не цікавиться станом здоров`я та навчанням доньки, матеріально її не утримує, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої доньки ОСОБА_1 , оскільки це відповідає інтересам дитини (а. с. 3).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Згідно частин 1-5 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За положеннями ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У відповідності до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 зазначив, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Підсумовуючи встановлені у даній справі обставини, судом встановлено, що відповідач не бере участі у вихованні та навчанні дитини. Вихованням дитини займається бабуся дитини. Відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Крім того, суд зауважує, що відповідач у судові засідання у даній справі жодного разу не з`явилася та явку свого представника не забезпечив.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не приймає участі у створенні умов для отримання нею освіти.

Також необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню.

Окрім того, згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Зі змісту ч. 1 ст. 182 СК України вбачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, доказів утримання дитини у добровільному порядку не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині щодо стягнення аліментів підлягають задоволенню, а з огляду на положення ст. 182 СК України з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4частини заробітку(доходу)щомісячно,але неменше 50%прожиткового мінімумуна дитинувідповідного віку,що напереконання судубуденеобхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,80 грн (1211, 40 грн х 2 (кількість позовних вимог немайнового характеру) = 2422,80).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Органу опіки та піклування Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Управління освіти, сім`ї, молоді та спорту Сновської міської ради Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських праввідносноїї малолітньоїдитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь тієї фізичної або юридичної особи, куди буде влаштована дитина, аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду 10.06.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,80 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 80 копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційнаскарга подана протягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя З.О.Шаповал