Рішення

від 07.11.2024 по справі 120/12853/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 р. м. ВінницяСправа № 120/12853/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-контракт" до Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна інспекція архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд -контракт" (далі - ТОВ "Буд -контракт", позивач) до Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Іллінецький ВДВС у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУ МЮ, відділ, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №7607199 від 18.09.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору №7607199 від 18.09.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №7607199 від 18.09.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати постанову про арешт коштів №7607199 від 26.09.2024 р.

В обґрунтування вимог позивач вказує , що у вересні 2024 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови ДІАМ від 12.06.2024 р. Однак дана постанова була оскаржена до суду, відтак, на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження постанова не набрала законної сили. А отже, відмітка проставлена на постанові ДІАМ від 12.06.2024 р. про набрання законної сили безпідставна.

На думку позивача, оскільки постанова ДІАМ від 12.06.2024 р. не набрала законної сили, постанова про відкриття виконавчого провадження протиправна та підлягає скасуванню. Як наслідок є протиправними постанови про стягнення виконавчого збору, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та арешт коштів.

Ухвалою від 04.10.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

07.10.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що в постанові ДІАМ від 12.06.2024 р. вказано, що така набрала законної сили 28.06.2024 р., відтак, на момент відкриття провадження така набрала законної сили.

Ухвалою від 21.10.2024 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

31.10.2024 р. надійшли пояснення третьої особи, в якіх зазначено, що строк пред`явлення постанови від 12.06.2024 р. три місяці, відтак зважаючи на те, що у вересні даний термін збігав, постанова була пред`явлена до виконання.

Також вказано, що зважаючи на те, що постанова набрала законної сили підстави для її повернення були відсутні.

Окремо зазначено й про те, що предметом спору є постанова про відкриття виконавчого провадження, а не правомірність постанови ДІАМ від 12.06.2024 р.

31.10.2024 р. від представника позивача надійшли пояснення, в яких звернув увагу, що третя особа не заперечила факт оскарження постанови від 12.06.2024 р. та про те, що останній відомо про зазначений факт. При цьому, оскарження такої постанови зупиняє її виконання.

04.11.2024 р. надійшли пояснення третьої особи, в яких остання вкотре вказала, що строк пред`явлення постанови від 12.06.2024 р. три місяці, відтак, зважаючи на дану обставину постанову направлено до виконання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.

11.09.2024 р. Державна інспекція архітектури та містобудування України звернулась до Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання постанови ДІАМ №13-2024/02-1-10 від 12.06.2024 р. (постанова набрала законної сили 28.06.2024 р.).

18.09.2024 р. головним державним виконавцем Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №7607199 з примусового виконання постанови ДІАМ №13-2024/02-1-10 від 12.06.2024 р.

Одночасно, 18.09.2024 р. головним державним виконавцем Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанови стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №7607199 .

В подальшому, 26.09.2024 р. головним державним виконавцем Іллінецького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про арешт коштів боржника №7607199 .

Не погоджуючись із даними рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог , суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII регламентовано, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Положення статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Ч.4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно з статтею 38 Закону №1404-VIII виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Із процитованого видно, що виконавець повертає без прийняття виконавчий документ із виключних підстав, зокрема, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили. При цьому в разі надходження виконавчого документа виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Суд акцентує увагу, що на постанові ДІАМ №13-2024/02-1-10 від 12.06.2024 р. проставлено відмітку про набрання законної сили

А отже за наявності відповідної відмітки та відсутності інших підстав для повернення постанови не пізніше наступного дня виконавець мав відкрити виконавче провадження.

Суд погоджується із доводами третьої особи, що предметом спору є постанови виконавця стосовно відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, мінімальних витрат та накладення арешту.

Відтак, оцінка судом надається лише стосовно правомірності дій виконавця , а не діям ДІАМ щодо проставлення відмітки та направлення постанови на виконання.

При цьому у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) виконавець зупиняє виконавче провадження.

Стосовно аргументів позивача, а саме, що постанова ДІАМ від 12.06.2024 р. не набрала законної сили на момент відкриття виконавчого провадження.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , регламентується Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності " (далі - Закон №208/94 ).

Відповідно до статті 5 Закону №208/94 постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до п. 25, 26, 28, 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі -Порядок №244) постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою або через електронний кабінет, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України Про виконавче провадження, а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно п. 31 -34 Порядку №244 постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили.

У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Постанова про накладення штрафу звертається до виконання органом державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс таку постанову.

Не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

Отже, як видно постанова про накладення штрафу набирає законної сили після закінчення строку їх оскарження, тобто через 15 днів з дня її винесення незалежно від її оскарження. При цьому, в разі оскарження зупиняється виконання постанови до набрання законної сили відповідним рішенням суду . Зупинення ж виконання передбачає, що постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Із урахуванням вищевказаних обставин, беручи до уваги, що підстав для повернення постанови ДІАМ від 12.06.2024 р. із урахуванням відмітки про набрання законної сили у виконавця не було , постанова про відкриття провадження від 18.09.2024 р. є правомірною та не підлягає скасуванню.

Суд не надає оцінку правомірності діям третьої особи щодо направлення постанови від 12.06.2024 р. до виконання, адже предметом оскарження є постанови відповідача і в межах заявлених вимог надається оцінка правомірності спірних рішень.

Щодо решти постанов про стягнення виконавчого збору, стягнення мінімальних витрат та накладення арешту, то тут суд вказує на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 2 квітня 2012 року за № 489/20802 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень ( надалі Інструкція № 512/5), якою зокрема, передбачено - ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон), інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню. ( пункт 1 розділу І Інструкції № 512/5).

Фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених статтею 42 Закону. Використання коштів виконавчого провадження органами державної виконавчої служби здійснюється відповідно до Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554. ( пункт 1 розділу VI. Фінансування виконавчого провадження Інструкції № 512/5).

Пунктом 2 розділу VI. Фінансування виконавчого провадження Інструкції № 512/5 визначено, що витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про:

відкриття виконавчого провадження;

стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);

стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);

стягнення витрат виконавчого провадження;

закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).

Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:

виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);

пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

Із процитованого видно, що постанови про стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виносяться одночасно із постановою про відкриття, що і здійснено виконавцем.

Згідно статті 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Як зазначено в постанові про арешт, його накладено оскільки кошти не перераховано на користь боржника , тобто виконавцем вживаються примусові заходи для виконання рішення суду.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, відповідач при прийнятті постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, розмір мінімальних витрат та арешт діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Відтак, зважаючи,що постанова про відкриття виконавчого провадження не скасована, борг на дату винесення постанови про арешт не сплачено, постанови про стягнення виконавчого збору, розмір мінімальних витрат та арешт є правомірними, та не підлягають скасуванню.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-КОНТРАКТ" (вул. Європейська, 78, м.Іллінці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 45051888)

Відповідач: Іллінецький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Соборна, 25, м. Іллінці, Вінницька область, код ЄДРПОУ 347098648).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна інспекці архітектури та містобудування України (б.Лесі Українки, 26, м. Київ, код ЄДРПОУ 44245840).

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна