Рішення

від 07.11.2024 по справі 120/7576/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 листопада 2024 р. Справа № 120/7576/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінвектор" про зупинення видаткових операцій на рахунках шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності

в с т а н о в и в :

07.06.2024 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Вінвектор", у якому просить:

- зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях ТОВ "Вінвектор" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов?язань платника податків, погашення податкового боргу);

- зобов?язати ТОВ "Вінвектор" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що відповідач є платником податків і зборів та згідно картки особового рахунку платника податків за ним рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 23637 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, сформованою згідно даних податкових декларацій від 20.07.2023 року, 21.08.2023 року, 20.09.2023 року, 20.10.2023 року, 20.11.2023 року, 20.12.2023 року, 22.01.2024 року та 20.05.2024 року.

Через несплату податкового боргу у визначені законом строки, контролюючим органом прийнято рішення №186 від 08.12.2023 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача та направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу за №39254/6/02-32-13-03-10 від 08.12.2023 року.

Вказав, що відповідач відмовився від опису майна у податкову заставу, що підтверджується актом №43 від 20.05.2024 року, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу зазначену в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак на адресу суду повернувся конверт із вкладенням, із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Частина 4 статті 124 КАС України передбачає, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив.

ТОВ "Вінвектор" зареєстроване як юридична особа 27.01.2016 року та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Вінницькій області.

Основний вид діяльності підприємства згідно з КВЕД: 46.73 "Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічним обладнанням".

Відповідно до довідки про суму податкового боргу за відповідачем станом на 05.06.2024 року рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість у сумі 23637 грн., яка складається з основного платежу - 23637 грн., штрафної санкції - 0 грн., пені - 0 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, сформованою згідно даних податкових декларацій від 20.07.2023 року, 21.08.2023 року, 20.09.2023 року, 20.10.2023 року, 20.11.2023 року, 20.12.2023 року, 22.01.2024 року та 20.05.2024 року.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу, відповідачу надсилалась податкова вимога №0000851-1302-0232 від 05.04.2023 року на суму 42123,90 грн.

Втім, через несплату податкового боргу у визначені законом строки, контролюючим органом прийнято рішення №186 від 08.12.2023 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України позивачем направлено повідомлення №39254/6/02-32-13-03-10 від 08.12.2023 року щодо надання ТОВ "Вінвектор" необхідних документів для складання акту опису майна у податкову заставу на суму податкового боргу. Однак, вказане повідомлення залишилось без реагування, витребувані документи відповідач у визначений термін не надав.

20.05.2024 року податковим керуючим складено Акт відмови платника податку від опису майна у податкову заставу №43 від 20.05.2024 року.

Вказані обставини слугували підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 23637 грн.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача направлено податкову вимогу №0000851-1302-0232 від 05.04.2023 року на суму 42123,90 грн.

Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем прийнято рішення №128 від 29.11.2023 року про опис майна, що перебуває у власності відповідача у податкову заставу.

На виконання вимог статті 20 Податкового кодексу України, позивачем направлено повідомлення про виділення майна в податкову заставу №39254/6/02-32-13-03-10 від 08.12.2023 року, однак такі документи не надано, про що податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову застав №43 від 20.05.2024 року. Зазначене є перешкодою для здійснення опису майна та, відповідно, виконанню податковим керуючим своїх повноважень.

Таким чином, беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а також те, що податкового керуючого не допущено до опису майна у податкову заставу, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90,94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Зупинити видаткові операції на рахунках/електронних гаманцях платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінвектор" (вул. Хмельницьке шосе, 103а, м. Вінниця, 21001 код ЄДРПОУ 40235341) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінвектор" допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінвектор" (вул. Хмельницьке шосе, 103а, м. Вінниця, 21001 код ЄДРПОУ 40235341).

Суддя Дончик Віталій Володимирович