Рішення

від 04.11.2024 по справі 160/23085/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/23085/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області:

- від 18.07.2024 №11437385/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- від 18.07.2024 №11437386/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні:

- №9 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме: 30.04.2024.

- №10 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною податковою службою України, а саме: 30.04.2024.

В обґрунтування позову представником позивача зазначено, що відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас» в межах укладеного договору поставки з ФОП ОСОБА_1 було складено податкові накладні: №9 від 15.04.2024 року та №10 від 15.04.2024 року та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні були прийняті, але їх реєстрацію ПН/РК зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У квитанціях було зазначено, що «Обсяг постачання товару/послуги 6307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, додатково запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, додатково повідомлено про показник «D» = 3.5312%, «Pпоточ» = 17470».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас» 11 червня 2024 року на виконання пункту 4 та пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 подано пояснення та копії 23 документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним, реєстрацію яких зупинено.

За результатами дослідження додаткових документів, Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення від 18.07.2024 №11437385/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 року; рішення від 18.07.2024 року №11437386/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 року, з причини ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Оскільки відповідачам було надано всі необхідні первинні документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Таркас» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: від 18.07.2024 №11437385/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 року; від 18.07.2024 року №11437386/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас», у зв`язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23085/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву в адміністративній справі №160/23085/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06 вересня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№35077/24, в якому представник відповідача-1 заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає за необхідне подати відзив на позовну заяву, з зазначенням наступних підстав.

ТОВ «Таркас» (код 33588332), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській область, Шевченківська ДПІ, вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Таркас» подано на реєстрацію:

податкову накладну №9 від 15.04.2024 на адресу ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) з реалізацією товару «Повна маска ЗМ моделі 6800» (УКТЗЕД товару 6307909300) у кількості 30 шт., ціна за шт. 2400,00 грн., на загальну суму 72000,00 грн. з ПДВ;

та податкову накладну №10 від 15.04.2024 на адресу ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) з реалізацією товару - «Напівмаска ЗМ 6200» (УКТЗЕД товару 6307909300) у кількості 235 шт., ціна за шт. 280.00 грн., на загальну суму 65800.00 гри. з ПДВ.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних поданих ТОВ «Таркас» від 15.04.2024 №9 та від 15.04.2024 №10 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Згідно витягу з Єдиного реєстру податкових накладних що виписані та зареєстровані на адресу позивача по коду УКТЗЕД (придбання товару) товару 6307909300, відсутні в таблиці з даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Згідно даних зазначених в квитанції №1 до податкової накладної від 15.04.2024 року №9 та квитанції №1 до податкової накладної від 15.04.2024 року №10 обсяг постачання товару/послуги 6307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Додатково повідомлено, що показник "В"=3.5312%, "Рпоточ"=17470, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У вищезазначених квитанціях №1 позивачеві було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «ТАРКАС» разом з поясненням від 11.06.2024 №6, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було направлено позивачеві повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2024 №11376476/33588332 де вказано, що платником не надано наступні документи: картку pax. 361 та/або Акт звірки з покупцем. , картку pax. 631, не надано первинних документів, які б підтвердили реальне придбання ТМЦ., тощо.

Відповідно до форми, наведеної у Додатку 2 до Порядку №520 у вищевказаному Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області зазначено, які саме додаткові первинні документи необхідно додати ТОВ «ТАРКАС» для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, зокрема проставлено відмітки у таких графах:

первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів. актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме первинних документів щодо:

придбання товарів;

транспортування продукції;

навантаження продукції;

розвантаження продукції;

актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У законодавчо встановлені терміни ТОВ «Таркас» не надано вищезазначені додаткові пояснення та/або документи на розгляд Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду документів, наданих платником разом з поясненням від 11.06.2024 №6 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені Рішення від 18.07.2024 №11437385/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Рішення від 18.07.2024 №11437386/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини ненадання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Отже, на думку представника відповідача-1, платником податку не було надано додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних від №9 від 15.04.2024 та №10 від 15.04.2024, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення.

06 вересня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача-2 щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вищезазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначив наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваження Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі, №820/4554/17, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/ або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пункту 192.1 статті 192 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.3, 200.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Тобто, Порядок №1246 визначає критерії, яким повинна відповідати податкова накладна, та в обов`язковому порядку повинна пройти перевірки у разі її надходження до Єдиного реєстру податкових накладних.

Для ухвалення рішення про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена.

Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги ТОВ «Таркас» про зобов`язання ДПС зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованими, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, на думку представника відповідача-2 зобов`язання ДПС зареєструвати спірні податкової накладні в ЄРПН є передчасним.

З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Таркас».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд адміністративній справи №160/23085/24 за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи за правилами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

11 вересня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Таркас» надійшла відповідь на відзив вх.№35947/24, в якій представник позивача не погоджується з відзивом відповідачів та вважає за необхідне повідомити наступне.

Відповідачем не зазначено, яких документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних було не достатньо і яких вимагає законодавство України для підтвердження здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктів 4, 6 Порядку №520, було направлено в електронному вигляді до Державної податкової служби України, повідомлення від 11.06.2024 №6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено (ПН №9, ПН №10 від 15.04.2024) з поясненнями, та на підтвердження реальності здійснення операції подано копії документів у кількості 23 додатків, у т.ч., договір поставки, декларації відповідності, видаткові накладні, рахунки, платіжні інструкції, товарно-транспортні накладні як на реалізацію так і на придбання товару.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області 09.07.2024 року направлено позивачеві повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11376479/33588332 (ПН №9), №11376476/33588332 (ПН №10).

Незважаючи на те, що витребування документів щодо придбання продукції є недоцільним, оскільки у контролюючого органу наявна інформація, 18.07.2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №11437385/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 та рішення №11437386/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024.

На думку позивача, контролюючий орган мав формальні підстави для їх прийняття у зв`язку з неподання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, реєстрацію якої було зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність їх подання для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на те, що платник податків надав пояснення та копії документів, які підтверджують правомірність складення податкових накладних та наявність підстав для їх реєстрації після зупинення її реєстрації, направлення комісією повідомлення не обумовлено метою відповідної законодавству, як наслідок, прийняті комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладених, підлягають скасуванню.

Документи, які підтверджують придбання товару, яке в подальшому було реалізоване, було надано разом з повідомленням.

Відповідно до додатку 2 до Порядку №520, затверджено форму повідомлення, який містить графи з первинними документами, яких не вистачає та поле, де вказуються конкретні документи.

З аналізу інформації вказаної в повідомлені контролюючого органу, конкретного переліку документів не встановлено.

Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення за наявності підстав визначених порядком №1165, на думку представника позивача, є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРКАС» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 33588332, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі 23.08.2005 року за №12321020000000606.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАРКАС» взято на облік ГУ ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Судом встановлено, що між ТОВ «ТАРКАС» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки №1 від 30.01.2024.

Згідно договору поставки постачальник зобов`язується поставити та передати у власність замовнику певну продукцію (товар) відповідно рахунку та видаткової накладної, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити цей товар на умовах договору, найменування товару: засоби індивідуального захисту.

На виконання умов договору було здійснено реалізацію товару (засоби індивідуального захисту) покупцю ФОП ОСОБА_1 та за результатом здійснення господарських операцій виписано податкові накладні №9 від 15.04.2024 на загальну суму 86400,00 грн., №10 від 15.04.2024 на загальну суму 78960,00 грн.

Товар (засоби індивідуального захисту), що реалізовано ТОВ «ТАРКАС» на адресу ФОП ОСОБА_1 було придбано у постачальника ТОВ «БРІДЖ КОНСТРАКШН», що підтверджується первинними документами.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Таркас» подано на реєстрацію:

податкову накладну №9 від 15.04.2024 на адресу ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) з реалізацією товару «Повна маска ЗМ моделі 6800» (УКТЗЕД товару 6307909300) у кількості 30 шт., ціна за шт. 2400,00 грн., на загальну суму 72000,00 грн. з ПДВ;

податкову накладну №10 від 15.04.2024 на адресу ФОП ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) з реалізацією товару - «Напівмаска ЗМ 6200» (УКТЗЕД товару 6307909300) у кількості 235 шт., ціна за шт. 280.00 грн., на загальну суму 65800.00 грн. з ПДВ.

Податкові накладні були прийняті, але їх реєстрацію ПН/РК зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У квитанціях було зазначено, що «Обсяг постачання товару/послуги 6307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, додатково запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, додатково повідомлено про показник «D» = 3.5312%, «Pпоточ» = 17470».

Товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас» 11 червня 2024 року на виконання пункту 4 та пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, подано пояснення та копії 23 документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним, реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «ТАРКАС» разом з поясненням від 11.06.2024 року №6, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було направлено позивачеві повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2024 року №11376476/33588332 де вказано, що платником не надано наступні документи: картку pax.361 та/або Акт звірки з покупцем, картку pax. 631, не надано первинних документів, які б підтвердили реальне придбання ТМЦ, тощо.

Відповідно до форми, наведеної у Додатку 2 до Порядку №520 у вищевказаному Повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області зазначено, які саме додаткові первинні документи необхідно додати ТОВ «ТАРКАС» для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкових накладних, а саме: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, зокрема проставлено відмітки у таких графах:

первинних документів щодо постачання/придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів. актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме первинних документів щодо:

придбання товарів;

транспортування продукції;

навантаження продукції;

розвантаження продукції;

актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У законодавчо встановлені терміни ТОВ «Таркас» не надано вищезазначені додаткові пояснення та/або документи на розгляд Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду документів, наданих платником разом з поясненням від 11.06.2024 №6 Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесені Рішення від 18.07.2024 №11437385/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних та Рішення від 18.07.2024 №11437386/33588332 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини ненадання платником податку додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Оскільки відповідачам було надано всі необхідні первинні документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Таркас» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: від 18.07.2024 №11437385/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 року; від 18.07.2024 року №11437386/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас», у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з пунктом 74.1 пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Так, в оскаржуваних рішеннях зазначено про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, зокрема, пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складеної позивачем податкових накладних, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Натомість, надіслані позивачеві квитанції містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, під час зупинення реєстрації податкової накладної відповідач-1 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкових накладних, що не відповідає приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем-1 не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено в податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №9 від 15.04.2024 року; №10 від 15.04.2024 року, щодо яких заявлені позовні вимоги.

Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено реєстрацію зазначених податкових накладних та запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас» 11 червня 2024 року на виконання пункту 4 та пункту 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 подано пояснення та копії 23 документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по спірним податковим накладним, реєстрацію яких зупинено.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів складених із порушенням законодавства без конкретизації, які саме документи складено з порушенням законодавства, які документи не надано, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та не конкретизовано, які саме документи не надано на підтвердження яких операцій (в графі додаткова інформація у вказаних рішення, не уточнено список документів).

Рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підстави для реєстрації податкових накладних, а отже контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачеві в реєстрації податкових накладних: №9 від 15.04.2024 року; №10 від 15.04.2024 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрації: від 18.07.2024 №11437385/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 року; від 18.07.2024 року №11437386/33588332, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 року, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас», прийняті не в спосіб визначений законом, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Так, відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву вказано, що вимоги щодо зобов`язання зареєструвати податкові накладні є дискреційними повноваженнями відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, суд зазначає, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

У разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R (80) 2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з абзацом 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Крім того, суд зазначає, що Постановою Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року №21-1465а15 встановлено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суду надано право прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

З викладеного вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Крім того, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Отже, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №9 та №10 від 15.04.2024 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, відповідно до пунктів 19 та 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Таркас»: №9 від 15.04.2024 року; №10 від 15.04.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас».

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору в розмірі 6056,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №1606 від 19 серпня 2024 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» (код ЄДРПОУ 33588332) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд зазначає наступне.

Так, згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 134, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

18 вересня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просить питання про судові витрати вирішити після ухвалення рішення по суті, зазначивши, що оскільки рішення по справі не прийнято, а позивач немає змоги здійснити остаточний розрахунок з адвокатом, чим підтвердити відповідні розрахунки доказами, виникає необхідність відтермінування розгляду вказаного питання.

Представники відповідачів у відзиві на позовну заяву виклали свої заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, зазначивши наступне.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

З огляду на наявність заяви представника позивача та відповідно до приписів частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд станом на дату прийняття рішення по справі не вирішує питання щодо відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№11437385/33588332 від 18.07.2024 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 15.04.2024 року;

№11437386/33588332 від 18.07.2024 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 15.04.2024 року;

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №9 від 15.04.2024 року; №10 від 15.04.2024 року, складені товариством з обмеженою відповідальністю «Таркас» (код ЄДРПОУ 33588332), датою їх подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» (код ЄДРПОУ 33588332) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник