Рішення

від 23.07.2024 по справі 160/12105/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Справа № 160/12105/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В. за участі секретаря судового засіданняОсуховської Ж.С. за участі: представника позивача Біднягіної К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу №160/12105/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» (50065, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 30735166) до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 84/37; ідентифікаційний код юридичної особи 38802449) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» щодо видобування корисних копалин - граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища, яке оформлене листом №26-01-23/227/0.26 від 08.02.2024 року;

- зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 38802449) повторно розглянути Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» (код ЄДРПОУ 30735166) щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20237610859) з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.

Позовна заява мотивована тим, що з метою виконання умов Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» з боку ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» було проведено процедуру оцінки впливу на довкілля. За результатами опрацювання Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20237610859), 08.02.2024 року, Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації було прийнято рішення № 26-01-23/227/0.26 про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаній планованій діяльності позивача, у зв`язку із виявленням в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей. Так, відповідач, в якості порушень зазначив, що у Звіті з ОВД міститься інформація щодо розміщення на значній віддаленості до місця здійснення планованої діяльності об`єкта природно заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», зокрема на значній віддаленості (3460м) від земельних ділянок планованої діяльності, про що вказано у додатку 26 до Звіту з ОВД, в якому представлені геодезичні визначення щодо наявності об`єктів природно-заповідного фонду в місцях здійснення планованої діяльності. Відсутні підтверджуючі матеріали щодо наявності або відсутності видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України та рідкісних рослинних угрупувань, які підлягають охороні не представлено. Департамент листом від 12.07.2023 року № 26-01-23/1399/0.26 проінформував ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» про те, що місце розміщення планованої діяльності, яка полягає у видобуванні корисних копалин - граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища, що знаходиться на відстані 0,5 км на південь від с.Гурівка Кіровоградської області, розташоване на території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», який оголошено рішенням Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 року №507 із змінами «Про створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників та користувачів. У Звіті з ОВД на сторінках 55, 80, 474, 508 та 563 міститься інформація, що територія реалізації планованої діяльності не відноситься до земель оздоровчого, рекреаційного призначення, а також до інших особливо цінних земель.

Позивач не погодився із вказаним рішенням, зазначив, за результатом електронного аукціону, з метою видобування граніту в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового, яке знаходиться в Долинському районі Кіровоградської області, ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» було придбано Спеціальний дозвіл на користування надрами № 5025 від 22.10.2009 року. Невід`ємною частиною зазначеного спеціального дозволу, є екологічна картка від 14.07.2009 року, яка затверджена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, та підтверджено, що родовище не знаходиться на землях природоохоронного парку. У відповідача відсутня інформація щодо проведення інвентаризації земель на території Долинського району, що входять до складу РЛП, проект положення про РЛП не погоджений та не затверджений, технічне завдання на розроблення проекту організації території РЛП не погоджене та не затверджене, межі в натурі РЛП не вcтановлено, проєкт землеустрою щодо встановлення меж території РЛП не розроблявся, положення про встановлення охоронних зон РЛП не розроблялося. Проєкт створення РЛП, розроблений у 2003 році, містить загально-орієнтовний опис балок, долин та лісових масивів з переліченням деяких населених пунктів, в який не включено земельні ділянки із кадастровими номерами 3521982500:02:000:8003 (загальною площею 20,2200 га) та 3521982500:02:000:0552 (загальною площею 3,8 га), які знаходяться 0,5 км на південь від села Гурівка. Регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова» не зареєстровано як юридичну особу. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 червня 2024 року об 11:00. Останнє судове засідання у справі відбулось 23.07.2024.

10.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №45760/24), в якому відповідач не погоджується з доводами позивача, викладеними у позовній заяві та зазначає наступне. За результатом опрацювання Звіту з ОВД розробленого відповідною землевпорядною організацією виявлено, що суб`єктом господарювання було подано документи з недостовірними відомостями, а саме: на сторінці 449 розділу 3 «Опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планової діяльності в межах того, настільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань» Звіту з ОВД міститься інформація щодо розміщення на значній віддаленості до місця здійснення планованої діяльності об`єкта природно заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова»; у додатку 26 до Звіту з ОВД представлені геодезичні визначення щодо наявності об`єктів природно-заповідного фонду в місцях здійснення планованої діяльності з видобування корисних копалин граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового та території Гурівського родовища, виконані ТОВ «Проектно-лабораторний центр». Згідно опису обстежених територій планованої діяльності об`єкт природно-заповідного фонду РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» знаходиться на значній віддаленості (3460м) від земельних ділянок планованої діяльності; підтверджуючих матеріалів щодо наявності або відсутності видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України та рідкісних рослинних угрупувань, які підлягають охороні не представлено. Вплив планованої діяльності на види флори і фауни занесені до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків рекомендується здійснювати з залученням фахівців біологів із зазначенням їх посад та наукових ступенів; оцінку впливу на біорізноманіття необхідно здійснювати методами та в терміни, що дозволяють фахово оцінити вплив планованої діяльності на види та оселища.

Департамент листом від 12.07.2023 № 26-01-23/1399/0.26 проінформував ТОВ «Спецпромремонт» про те, що місце розміщення планованої діяльності, яка полягає у видобуванні корисних копалин - граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища, що знаходиться на відстані 0,5 км на південь від с. Гурівка Кіровоградської області, розташоване на території РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», який оголошено рішенням Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 № 507 із змінами «Про створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників та користувачів.

Відповідач зазначає, що відповідно до ст. 7 ЗУ «Про природно заповідний фонд», межі РЛП встановлено проектом створення парку розробленого в 2003 році Державним підприємством «Кіровоградський регіональний центр Державного земельного кадастру».

Водночас, у Звіті з ОВД на сторінках 55, 80, 474, 508 та 563 міститься інформація, що територія реалізації планованої діяльності не відноситься до земель оздоровчого, рекреаційного призначення, а також до інших особливо цінних земель.

З посиланнями на приписи ст. 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», відповідач зазначає, що надана у Звіті з ОВД інформація унеможливлює повною мірою дослідити вплив на довкілля, визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження планової діяльності. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», одним із правопорушень у сфері оцінки впливу на довкілля є надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача (вх. №49794/24).

27.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначив, що відповідач, в оскарженому рішенні посилається на приписи ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», зміни до вказаної норми права було прийнято на підставі ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 21.01.2010, в той час коли Проєкт створення складено у 2003 році, а безпосередньо рішення про створення РЛП прийнято у 2005 року.

Відповідачем до Проєкту створення РЛП, надано ряд додатків у вигляді висновків по проєкту створення РЛП, з яких вбачається, що відповідні сільськи ради погодили цей Проєкт.

Проте, вказані висновки не містять ні дати, ні року такого погодження, ні вказівки на рішення жодної із сільських рад, які погодили такий Проєкт створення.

Позивачем, до Гурівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області було направлено адвокатський запит за вих. № 01/1406 від 14.06.2024 щодо надання інформації, чи погоджувався Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області проєкт створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова»? Якщо так, надати відомості про дату такого погодження із зазначенням року, місяця, числа, номер відповідного рішення Гурівської сільської ради та копію самого рішення.

У відповідь, Гурівською сільською радою, листом № 03-18/1284/1 від 17.06.2024 року було повідомлено наступне «питання щодо погодження проєкту створення Парку та висновків по проєкту створення Парку, на сесію Гурівської сільської ради не надходило, не розглядалося та не погоджувалося».

23.07.2024 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити повністю.

Представники відповідача у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом, що підтверджується матеріалами справи, просили здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМРЕМОНТ», має право на видобування корисних копалин на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 5025 від 22.10.2009 року зі строком дії 20 (двадцять) років.

За даними спеціального дозволу на користування надрами № 5025 від 22.10.2009 року, Гурівське родовище знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 20,22 га у Кіровоградській області, Долинського району за 0,5 км на південь від с. Гурівка із встановленими географічними координатами земельної ділянки. Графа «відомості про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами» містить інформацію, що спеціальний дозвіл погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області на підставі Екологічної картки від 14.07.2009 року № б/н.

З Екологічної картки від 14.07.2009 року б/н, затвердженої начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області вбачається, що родовище не знаходиться на землях природоохоронного значення.

За вказаною земельною ділянкою присвоєно кадастровий номер 3521982500:02:000:8003, що підтверджується Договором оренди землі № 154/04-17/2018 від 05.09.21018 року укладеного між ТОВ «Спецпромремонт» та Долинською районною державною адміністрацією.

Також, з матеріалів справи вбачається, що для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані із користування надрами, позивачем укладено Договір оренди земельної ділянки від 15.03.2023 року б/н, загальною площею 3,8000га, кадастровий номер 3521982500:02:000:0522.

Вказані договори укладено на строк дії спеціального дозволу на користування надрами № 5025 від 22.10.2009 року, тобто до 22.10.2029 року.

Позивачем, на виконання умов Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», було проведено процедуру оцінки впливу на довкілля. За результатами опрацювання Звіту з оцінки впливу на довкілля (далі Звіт з ОВД) планованої діяльності ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20237610859), 08.02.2024 року, Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації було прийнято рішення № 26-01-23/227/0.26 про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля по вказаній планованій діяльності позивача, у зв`язку із виявленням в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Рішення про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля відповідачем прийнято на підставі ч. 5 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» проінформував про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля, у зв`язку із виявленими в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей, а також з посиланнями на приписи ч. 1 ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», відповідач зазначив, що надана у Звіті з ОВД інформація не дає можливості повною мірою дослідити вплив на довкілля, визначити допустимість чи обґрунтувати недопустимість провадження планової діяльності.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 4-1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

При цьому, правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі Закон № 2059-VIII).

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону № 2059-VIII, планована діяльність це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Відповідно дост. 3 Закону № 2059-VIII, здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Планова діяльність ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового входить до переліку видів діяльності, передбачених ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а отже здійснення оцінки впливу на довкілляу процесі прийняття рішення про провадження даного виду господарської діяльності є обов`язковою.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

В матеріалах справи наявна копія рішення Кіровоградської обласної ради від 04.11.2005 року за № 507 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова». Даним рішенням прийнято наступні питання.

«1. Створити регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» на території Делійського району загальною площею 17530,73 га без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів, з урахуванням площі природно-заповідних територій згідно з додатком, без ліквідації їх статусу та категорії, а також встановленого заповідного режиму.

2. Запропонувати обласній державній адміністрації підготувати необхідні документи та пропозиції щодо створення юридичної особи «Регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова» та його підпорядкування і подати на розгляд пленарного засідання сесії обласної ради.

3.Рекомендувати Долинській районній державній адміністрації у першому півріччі 2006 року провести інвентаризацію земель водного фонду на території Долинського району, винести межі прибережно - захисних смуг в натуру, та спільно з відповідними сільськими радами розглянути питання про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування об`єктів природно-заповідного фонду, які ввійшли до складу регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова».

4.Державному управлінню екології та природних ресурсів в Кіровоградській області:

на виконання Указу Президента України від 23 травня 2005 року № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» підготувати запит на фінансування у 2006 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища щодо виготовлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками . та винесення в натуру об`єктів природно- заповідного фонду, які ввійшли до складу регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова»;

в місячний термін після затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова» передати під охорону земельні ділянки землекористувачам з оформленням охоронних зобов`язань;

здійснювати постійний контроль щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на територіях та об`єктах природно- заповідного фонду, які увійшли до складу регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова».

Досліджуючи питання щодо виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей, суд зазначає таке.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року № 2456-XII(даліЗакон №2456-XII) визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів.

Відповідно дост. 5 Закону №2456-XIIзавдання, науковий профіль, характер функціонування і режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначаються у положеннях про них, які розробляються відповідно до цьогоЗакону, і затверджуються:

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення;

обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

Завдання, особливості природоохоронного режиму пам`яток природи та заповідних урочищ визначаються на основі цьогоЗаконубезпосередньо в їх первинних облікових документах.

Завдання, особливий природоохоронний режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються на територіях зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються у положеннях про них, що затверджуються відповідно доЗакону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки загальнодержавного значення, а також регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.

Із зазначеного слідує, що об`єкт природно-заповідного фонду, у відповідності до Закону № 2456-XII має бути юридичною особою.

Судом встановлено, що об`єкт Регіональний ландшафтний парк «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» не зареєстровано як юридичну особу.

З оскарженого рішення відповідачем доводиться, що межі РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» встановлені відповідно до ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» за приписами якої, межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Суд критично ставиться до даних доводів відповідача, оскільки згідно дослідженої копії проєкту створення РЛП «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова», наявної в матеріалах справи, останню було складено у 2003 році, в той час коли зміни до ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» було прийнято на підставі ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» від 21.01.2010 року.

Судом також досліджено зміст копії проєкту створення РЛП «Боковеньківський ім. М.Л.Давидова» на предмет встановлення межі парку. Так, з тексту проєкту створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», наявна наступна інформація «до складу РЛП входять долини двох річок Боковеньки і Бокової разом з балками, які впадають у ці річки, в межах Долинського району. Границя парку проходить переважно між природною та напівприродною рослинністю долини балок (степи, луки, лісові культури) з одного боку і орними землями або дорогами з іншого. До складу парку входять також населені пункти, які знаходяться в долинах та балках. Крім того, до парку включаються плакорні ділянки зайняті переважно лісовою рослинністю. Це зокрема, Гурівський лісовий масив та дендропарк «Веселі Боковеньки» з прилеглим до нього лісом. Протяжність обох частин РЛП (по р. Боковеньки і по р. Боковій) з півночі на південь біля 26 км, відстань між річками Боковенька і Бокова коливається в межах 12-18 км.»

Отже, з тексту проєкту створення РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова» не вбачається, що Гурівське родовище, що знаходиться на відстані 0,5 км на південь від с. Гурівка Кіровоградської області знаходиться в межах вказаного РЛП.

До Проєкту створення РЛП «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова», Департаментом надано висновки по проєкту створення РЛП, в яких наявна інформація, що відповідні сільськи ради погодили цей Проєкт.

Судом встановлено, що вказані висновки не містять ні дати, ні року такого погодження, ні вказівки на рішення жодної із сільських рад, які нібито погодили такий Проєкт створення.

В матеріалах справи наявна копія адвокатського запиту за вих. № 01/1406 від 14.06.2024р. щодо надання інформації, із наступними питаннями: «Чи погоджувався Гурівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області проєкт створення регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова»? Якщо так, надати відомості про дату такого погодження із зазначенням року, місяця, числа, номер відповідного рішення Гурівської сільської ради та копію самого рішення.

У відповідь, листом № 03-18/1284/1 від 17.06.2024 року, Гурівська сільська рада повідомила, що питання щодо погодження проєкту створення Парку та висновків по проєкту створення Парку, на сесію Гурівської сільської ради не надходило, не розглядалося та не погоджувалося.

Статтею 12 ЗК України, визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких, серед іншого, належить розпоряджання землями територіальних громад.

Згідно п.34 та п.37 ч.1ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (в редакції на момент 2003 року), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Крім того, відповідачем, разом із відзивом, надано копію документа, яку названо картосхема регіонального ландшафтного парку «Боковеньківський ім. М.Л. Давидова».

Суд зазначає, що з даної картосхеми неможливо встановити, щодо якої території вона складена, оскільки на ній відсутні будь які позначення притаманні картосхемам, зокрема відсутні позначення щодо населених пунктів, інших географічних координат або орієнтирів, з яких що найменш можливо б було визначити прив`язку до місцевості.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд звертає увагу, що відповідно до даних екологічної картки від 14.07.2009 року, яка затверджена Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, та є невід`ємною частиною Спеціального дозволу на користування надрами № 5025 від 22.10.2009 року, придбаного на аукціоні з метою видобування граніту в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового підтверджено, що родовище не знаходиться на землях природоохоронного парку.

Із аналізу наведеного слідує, що місце планованої діяльності не входить в межі РЛП «Боковеньківський ім М.Л. Давидова».

Також, суд не знаходить підстав для сумніву у наявних в матеріалах справи даних геодезичних визначень щодо наявності об`єктів ПЗФ в місцях здійснення планованої діяльності з видобування корисних копалин - граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища, які є невід`ємною частиною Звіту з оцінки впливу на довкілля за якими встановлено, що місце планованої діяльності Позивача знаходиться на значній віддаленості (3460м) від земельних ділянок планованої діяльності.

Безпосередньо відповідач, ні в оскарженому рішенні ні у відзиві на позов не зазначає, які саме дані щодо віддаленості 3460 м земельних ділянок від РЛП не відповідають дійсності.

Серед інших доводів відповідача, які стали підставою для прийняття оскарженого позивачем Рішення, є зокрема відсутність підтверджуючих матеріалів щодо наявності або відсутності видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України та рідкісних рослинних угрупувань, які підлягають охороні. Вплив планованої діяльності на види флори і фауни занесені до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків рекомендовано здійснювати з залученням фахівців біологів із зазначенням їх посад та наукових ступенів; у Звіті з ОВД на сторінках 55, 80, 474, 508 та 563 міститься інформація, що територія реалізації планованої діяльності не відноситься до земель оздоровчого, рекреаційного призначення, а також до інших особливо цінних земель.

Отже, оскаржене рішення містить інші мотиви ніж передбачені ч. 5ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Приписами ст. 6 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», встановлено вимоги до звіту з оцінки пливу на довкілля, відповідно до ч. 2 якої, звіт з оцінки впливу на довкілля включає:

1) опис планованої діяльності, зокрема:

опис місця провадження планованої діяльності;

цілі планованої діяльності;

опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати;

оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності;

2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків;

3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань;

4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами;

5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого:

виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності;

використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття;

викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері управління відходами;

ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій;

кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів;

впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату;

технологією і речовинами, що використовуються;

6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля;

7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів;

8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації;

9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля;

10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинамитретьоюічетвертоюстатті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченомучастиною сьомоюстатті 5 цього Закону;

11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу;

12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію;

13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Судом досліджено Звіт з ОВД, який з урахуванням приписів ст. 6 Закону № 2059-VIII, містить Розділ 4 в якому наведено опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі, грунтів, води, повітря, кліматичні фактори, матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами.

Більш того, у додатку 24 звіту з ОВД, міститься Звіт наукових досліджень флори, фауни та рослинних угрупувань на території планованої діяльності з видобування корисних копалин граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища, який проводився на підставі досліджень флори та фауни в період з липня 2022 року по серпень 2023 року за яким також проведено аналіз, дослідження та обстеження земельних ділянок щодо видів рослин і тварин, що занесені до Червоної Книги України, Бернської конвенції та інших міжнародних угод ратифікованих України не виявлено.

Отже, відповідач протиправно не взяв дані Звіту з ОВД який, в свою чергу, складено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

Щодо наявності у Звіті з ОВД на сторінках 55, 80, 474, 508 та 563 інформації, що територія реалізації планованої діяльності не відноситься до земель оздоровчого, рекреаційного призначення, а також до інших особливо цінних земель, по перше, суд не бере такі доводи до уваги, оскільки судом встановлено, що місце планової діяльності не в ходить в межі РЛП. По друге, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 ЗУ «Про природно заповідний фонд» (в редакції на момент прийняття рішення від 04.11.2005 року № 507) території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися:

-у природоохоронних цілях;

-у науково-дослідних цілях;

-в оздоровчих та інших рекреаційних цілях;

-в освітньо-виховних цілях;

-для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про природно заповідний фонд» (в редакції на момент прийняття рішення від 04.11.2005 року № 507) на території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей може проводитися зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.

Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.

Відповідно до п. в ст. 2 ЗУ «Про землеустрій» (в редакції на момент прийняття рішення від 04.11.2005 року № 507) землеустрій забезпечує: встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно до ч. 1 та п. «г» ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Види документації із землеустрою: проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Механізм розроблення проєктів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення на момент прийняття рішення від 04.11.2005 року № 507, регулювався Постановою КМУ від 25.08.2004 року № 1094, якою було затверджено відповідний Порядок.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку № 1094, цей Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - проект землеустрою).

Відповідно до п. 2. Порядку № 1094, проєкт землеустрою розробляється на підставі:

- рішення сільської, селищної, міської ради, обласної, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок;

- договору, укладеного між землевласником, землекористувачем та розробником проекту землеустрою;

- судового рішення.

Закон України «Про землеустрій» 22.05.2003 року (далі Закон №858-IV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону №858-IV, документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проєкту, робочого проєкту або технічної документації.

Приписи пункту «в» ч.2 ст.25 Закону №858-IV, визначають такий вид документації із землеустрою як проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ч.1 ст.26 вказаного Закону, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

За правилами ст.47 Закону №858-IV, проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє будь - яке рішення, проєкту землеустрою або іншого документу, якими б такі зони були встановлені з урахуванням норм чинного законодавства України. Рішення № 507 від 04.11.2005 року, на яке посилається відповідач, не є рішенням, яким розроблено проєкт землеустрою, або встановлено і закріплено режим використання РЛП як землі оздоровчого, рекреаційного призначення або як інші особливо цінні землі.

Принцип «належного урядування» який, зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога більш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків (п. 70 рішення у справі «Рисовський протиУкраїни» (№29979/04).

Водночас, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Отже, при створенні будь - якого ПЗФ в обов`язковому порядку, щонайменше, повинна бути дотримана процедура від створення юридичної особи до орієнтирів, які можливо чітко визначити на місцевості та на картографічних матеріалах з урахуванням меж водних об`єктів, особливостей ландшафту, природних угідь, об`єктів інфраструктури, доріг, просік, меж населених пунктів, меж землекористувань тощо, яка не дотримана.

З урахуванням тієї обставини, що рішення про відмову, містить дві підстави для відмови ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», яка є підставою для видачі Висновку з оцінки впливу на довкілля в порядку встановленому ст. 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», а не відмови в порядку ч.5 ст. 4-1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», суд зазначає таке.

Згідно з частиною першоюстатті 2 Закону N 2059-VIIIоцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей5,6та14цьогоЗакону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей7,8та14цьогоЗакону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно достатті 9 цього Законуінформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно достатті 11 цього Закону.

Відповідно до частини першої, третьоїстатті 6 Закону N 2059-VIII, суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді (у тому числі через електронний кабінет Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, інший електронний кабінет чи інформаційну систему, користувачами якої є уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган та суб`єкт господарювання), а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертоюстатті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу. Звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об`єктів, на які поширюється діяЗакону України «Про державну таємницю»), надсилається виключно в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з цим електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт господарювання та уповноважений територіальний орган/уповноважений центральний орган.

При цьому, надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля (який повинен ураховувати результати аналізу інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації) є однією з ланок здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, як це передбачено нормамиЗакону N 2059-VIII.

Згідно з частинами першою-п`ятоюстатті 9 Закону N 2059-VIII, уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертоюстатті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертоюстатті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертоюстатті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обов`язок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (пом`якшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обов`язок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення.

Якщо з оцінки впливу на довкілля з розглянутих виправданих альтернативних варіантів виявляється екологічно обґрунтованим варіант, відмінний від запропонованого суб`єктом господарювання, за письмовою згодою із суб`єктом господарювання у висновку з оцінки впливу на довкілля зазначається погоджений варіант здійснення планованої діяльності.

За приписами частини шостоїстатті 9 Закону N 2059-VIII, висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб`єкту господарювання безоплатно протягом 25 робочих днів з дня завершення громадського обговорення, а в разі здійснення процедури оцінки транскордонного впливу - з дня завершення цієї процедури та затвердження рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля. До висновку з оцінки впливу на довкілля додається звіт про громадське обговорення.

За приписами частини першої статті 3 Закону N 2806-IVосновними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є, окрім іншого: прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру; додержання рівності прав суб`єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру; відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру; зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності; установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Матеріалами справи спростовується твердження відповідача, що позивач, під час проведення процедури оцінки впливу на довкілля, у Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища подав недостовірні відомості, а також, що надана у Звіті з ОВД інформація не дає можливості повною мірою дослідити вплив на довкілля, визначити допустимість чи обгрунтувати недопустимість провадження планової діяльності.

Таким чином, доводи Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації щодо подання ТОВ «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» недостовірних відомостей та неможливості реалізації планованої діяльності на існуючому кар`єрі на відстані 0,5 км на південь від с. Гурівка Кропивницького району, Кіровоградської області на земельній ділянці з кадастровим номером 3521982500:02:000:0522 площею 3,8 га з цільовим використанням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд, що пов`язані із користування надрами, та на земельній з кадастровим номером 3521982500:02:000:8003 площею 20,22 га для видобування корисних копалин, базуються на припущеннях, не підтвердженими доказами.

Як вже зазначалося вище, Законом передбачено чіткі підстави для відмови у наданні висновку, які відповідачем не дотримано.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Враховуючи вищезазначене, відмова відповідача в наданні суб`єкту господарювання необхідного документа дозвільного характеру не відповідає вимогам ч. 5ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності»та ст. 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», є протиправною та підлягає скасуванню, а позов в цій частинізадоволенню.

Оскільки рішення відповідача про відмову у видачі висновку є протиправним, підлягає задоволенню також вимога позивача про зобов`язання Департамента екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 38802449) повторно розглянути Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «Спецпромремонт» (код ЄДРПОУ 30735166) щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20237610859) з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.

При цьому, суд враховує вимоги ч.1 ст.9Закону України «Про охорону довкілля», відповідно до якої центральний уповноважений орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, де визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Тобто, за відсутності підстав для відмови у видачі висновку визначенихЗаконом України «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності», видача такого висновку уповноваженим органом є обов`язковою.

З наведених вище норм законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що за конкретних умов і обставин відповідач позбавлений дискреції при вирішенні питання щодо видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, передбаченими, зокрема, частиною четвертоюстатті 245 КАС України, якою визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний підхід викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17, від 07 вересня 2022 року у справі № 480/2554/20, від 18 жовтня 2022 року у справі №200/11672/18-а, від 26 червня 2023 року у справі № 140/6524/20.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні в справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. А в рішенні в справі «Афанасьєв проти України» Суд вказав на те, що засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Відтак, зважаючи на не доведення суб`єктом владних повноважень існування тих виключних обставин, які можуть бути перешкодою для видачі документа дозвільного характеру (тобто підставою для відмови в його видачі), останній зобов`язаний надати такий документ, оскільки він не має розсуду щодо вибору поміж кількома правомірними варіантами свого рішення.

Не надавши ж такого документа дозвільного характеру, відповідач допустив протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим, його слід зобов`язати до вчинення відповідного правомірного рішення, що є ефективним заходом захисту прав та інтересів позивача.

Згідно із ч.1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують позовні вимоги, з якими до суду звернувся позивач. При цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених ч. 2ст.19 Основного Законута ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, беручи до уваги все вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також їх письмові доводи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2,77,139,241-246,250,255,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦПРОМРЕМОНТ» до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації про відмову у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «Спецпропремонт» щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища, яке оформлене листом № 26-01-23/227/0.26 від 08.02.2024 року.

Зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 38802449) повторно розглянути Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ТОВ «Спецпромремонт» (код ЄДРПОУ 30735166) щодо видобування корисних копалин-граніту, в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового на території Гурівського родовища (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля 20237610859) з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.

Стягнути з Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації (25006, м. Кропивницький, вул. В.Чміленка, 84/37; ідентифікаційний код юридичної особи 38802449) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦПРОМРЕМОНТ» (50065, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, 3, код ЄДРПОУ 30735166) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02.08.2024.

Суддя О.В. Царікова