Рішення

від 31.10.2024 по справі 160/23252/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Справа № 160/23252/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23252/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

27 серпня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43135000405 від 06.08.2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23252/24 визначено суддю Ількова В.В.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 02.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- податкове повідомлення рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43135000405 від 06.08.2024 року;

- акт перевірки;

- накази/повідомлення про призначення перевірки;

- детальних розрахунок накладених штрафних санкцій;

- відомості/інформацію, які послугували підставою для прийняття спірного рішення та всі наявні докази щодо суті спору.

11.09.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.

Також у відзиві відповідач просить залучити до участі у справі у якості співвідповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Предметом спору у даній справі є податкове повідомлення-рішення, яке прийняте Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Звертаючись до суду, позивач визначив відповідачем за заявленими позовними вимогами саме Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Суд звертає увагу, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Отже, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Залучення другого відповідача, згідно із частиною 4 статті 48 КАС України, здійснюється у разі пред`явлення позову не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, та за відсутності згоди позивача на заміну відповідача іншою особою.

З клопотання відповідача не вбачається, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, зокрема, позовні вимоги до ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивач не заявляє.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 11.09.2024 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року у задоволенні клопотання представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справи №160/23252/24 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.

23.09.2024 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив відповідача.

07.10.2024 року відповідачем до суду подано додаткові письмову пояснення по справі.

21.10.2024 року позивачем до суду подані письмові пояснення по справі.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 31.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №2440-П від 19.06.2024р. про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771) та направлень на проведення перевірки №4747, №4748 від 19.06.2024р. було проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» за адресою Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул. Космічна, 1-В.

Вказують, що за результатами вказаної перевірки було складено акт №1806/04-36-09-03/41146771 від 01.07.2024р. «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Виналь» код ЄДРПОУ 41146771», яким встановлено порушення п.85.2, 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме, не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а саме: інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також не надано працівникам відповідача інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.

Зазначають, що ними було направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення №15-07 від 15.07.2024 року на акт фактичної перевірки №1806/04-36-09-03/ НОМЕР_1 від 01.07.2024р.

Однак, ГУ ДПС у Дніпропетровській області своїм листом №54217/6/04-36-09-01-11 від 01.08.2024 року надало відповідь на заперечення ТОВ «Виналь», в якій зазначив що вважають Акт правомірним та обґрунтованим.

14.08.2024р. Позивачем, засобами поштового зв`язку, отримано від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення рішення №43135000405 від 06.08.2024р., яким встановлено порушення п.85.2 та п. 85.4 ст.85 ПК України та на підставі п.121.1 ст.121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 040,00 грн. та яке винесено на підставі зазначеного вище акту.

Вказують, що спірне рішення податкового органу є протиправним та таким, що підлягяє скасуванню, з огляду на таке.

Період, який перевіряється за відповідним наказом на проведення перевірки не є всеосяжним, а повинен обмежуватись чітко встановленим темпоральним проміжком часу.

Позивач вважає, що наказ про проведення фактичної перевірки №2440-п від 19.06.2024р. ТОВ «Виналь» є таким, що не відповідає нормам діючого законодавства.

Щодо оформлення результату перевірки, вказують про таке.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, останній повинен містити у своєму змісті, зокрема, вступну частину з зазначенням періоду, за який проводиться перевірка діяльності платника податків.

Так, зі змісту акту вбачається, що перевіряємий період складає проміжок часу з 20.06.2024 по 29.06.2024 року, тобто є таким, що не відповідає перевіряємому періоду, зазначеному у наказі, що додатково підтверджує порушення контролюючого органу під час призначення та проведення перевірки.

Окремо позивачем наголошується, що вказаний наказ на проведення фактичної перевірки та направлення на проведення фактичної перевірки були підписані - заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області паном Федіром Терхановим, який є особою, який не мав відповідних повноважень, а отже, діяв з їх перевищенням і в супереч порядку встановленого законом.

До того ж, за твердженням позивача, контролюючим органом було допущено порушення норм ст. 86 Податкового кодексу України щодо порядку складання, підписання та вручення акту перевірки, не встановлено об`єктивного складу порушення, зокрема, факту вчинення противоправного діяння та його повторності.

Таким чином, вважають, що оскільки оспорюване податкове повідомлення - рішення прийняте за результатами проведення перевірки, наказ про призначення якої є неправомірним, перше підлягає визнанню протиправними та скасуванню.

Окрім того, вважають, що контролюючим органом не було встановлено об`єктивного складу порушення, зокрема, факту вчинення противоправного діяння.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому заперечується проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в наказі визначено період, який буде перевірятися згідно з вимогами ст.102 ПК України та тривалість проведення фактичної перевірки не більше 10 діб.

Також в наказі на проведення фактичної перевірки ТОВ «ВИНАЛЬ» податковими органами правомірно визначено підставу для її проведення - згідно п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та для здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, що є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Щодо доводів позивача про відсутність повноважень у заступника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Федіра Терханова на підписання спірного наказу на перевірку, то вони грунтуються на проведеному аналізі інформації, що міститься на сайті ДПС відносно ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо переліку уповноважених осіб та переданих таким особам функцій, тобто, позивач помилково ототожнює поняття уповноваженої особи органу ДПС та заступника керівника органу ДПС та поза увагою залишає той факт, що наказ на проведення перевірки, згідно вимог Наказу Державної податкової служби України № 470 від 04.09.2020, може бути підписаний не лише керівником органу ДПС, а і його заступником.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, фактична перевірка ТОВ «ВИНАЛЬ» проведена ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.

За результатом якої складено акт від 01.07.2024 року №1806/04-36-09-03/41146771.

Актом встановлено порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п.п.20.1.6 п .20.1 ст.20, п.85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), вручено 20.05.2024 року представнику ТОВ «Виналь», письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:

бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;

надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.

У ході проведення фактичної перевірки з 20.06.2024 по 30.06.2024 р.р. було встановлено, що вищезазначені документи не надано.

На підставі вказаного акту фактичної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №43135000405 від 06.08.2024 року, яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та застосовано до ТОВ «Виналь» штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі- ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у статті 80 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Слід вказати, що у цьому випадку, в оскаржуваному наказі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2440-П від 19.06.2024р. призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» за адресою: Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів та підставами проведення перевірки вказано підпункту 80.2.5, пункту 80.2 статті 80 Податкового Кодексу України.

Позивач наполягав на відсутності визначених у ПК України підстав для проведення фактичної перевірки та звертав увагу на відсутність зазначення в наказі на проведення фактичної перевірки чітких підстав (мети) її проведення; в наказі, на підставі якого була проведена перевірка, не зазначено дату початку і тривалість перевірки, підстави для її проведення та період діяльності, який буде перевірятись.

Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. (підпункт 80.2.5)

З аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Тобто, норма зазначеного підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 191.1.1, 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.54. пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.05.2022 у справі 540/4141/20, від 21.07.2022 у справі №320/1864/21, 320/8042/21, від 08.12.2022 у справі 140/2889/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, як вбачається зі змісту наказу, контролюючий орган призначив перевірку на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

У свою чергу, як зазначалось судом, підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу встановлено, що фактична перевірка може проводитися за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, перевірку за цим підпунктом може бути призначено за наявності хоча б однієї з двох перелічених підстав.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, безперечно відноситься до повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та є однією з підстав, встановлених підпунктом 80.2.5 Податкового кодексу України, яка надає йому право на призначення фактичної перевірки.

Відсутність в наказі конкретизації інформації не є підставою для визнання протиправним та скасування наказу про призначення фактичної перевірки, оскільки такої підстави, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, є достатньо для призначення фактичної перевірки.

Наведене спростовує твердження позивача про протиправність прийнятого наказу про проведення фактичної перевірки внаслідок не зазначення в такому наказі чіткої підстави у межах підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до положень п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення, таких документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З зазначеного вбачається, що період, який перевіряється за відповідним наказом на проведення перевірки не є всеосяжним, а повинен обмежуватись чітко встановленим темпоральним проміжком часу.

В п. 1 наказу заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.06.2024р. №2440-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» зазначено: період діяльності, який буде перевірятись з 20.06.2024р. по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 20.06.2024 року тривалість не більше 10 діб.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 року у справі №826/14478/17, провадження №К/9901/56090/18, вказавши, що зазначення у наказі на перевірку лише ст. 102 ПК України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього. До того ж, платник податків має право бути обізнаним й щодо тривалості проведення фактичної перевірки, що передбачає визначення чіткого строку, а не цитування положень п.82.3 ст. 82 ПК України.

Зі змісту статей 75, 80 ПК України встановлено, що особливістю фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно з робочим графіком суб`єкта господарювання.

В той же час, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому, такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Обраний ГУ ДПС у Дніпропетровській області спосіб правозастосування позбавляє особу правової визначеності та є необґрунтованим, при цьому останнім не обґрунтовано також неможливості належним чином викласти період проведення перевірки.

Відповідно до положень п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Таким чином, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акту перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом було порушено зазначену вимогу, адже акт перевірки не містить підпису посадової особи позивача і відповідачем не було складено акт про відмову від підпису. Враховуючи зазначене, контролюючим органом було порушено порядок оформлення акту перевірки.

Так, порушенням контролюючого органу вимог законодавства щодо проведення перевірки як підставам позову суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Вказаний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі №826/17123/18.

Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 2040,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно з положеннями п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З системного тлумачення зазначених вище норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вручено позивачу запит про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників. В свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 ПК України, оскільки, в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак, у позивача був відсутній обов`язок та правові підстави для надання необхідних документів.

Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.06.2024р. №2440-п вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників, тощо (згідно висновків здійснених у акті) не стосується предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування не є правомірним.

При цьому, відповідно до положень п. 85.6 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Піддаючи тлумаченню вказану норму права, можна зробити висновок, що остання є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, що виражається у складанні відповідного акту про відмову у надані документів. Складання останнього не ставиться в залежність від форми, в якій платник податків виразив відмову у наданні документів. А відтак, твердження відповідача в повній мірі не відповідають вимогам чинного законодавства.

До того ж, суд звертає увагу, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з письмової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.06.2024 про надання копій документів, остання була підписана лише головним державним інспектором В. Панченко та ОСОБА_1 , разом з тим, за змістом п. 73.3 ст. 73 ПУ України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Отже, письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п. 73.3 ст. 73 ПК України, а тому, позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача.

Також суд звертає увагу, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.

Крім того, відповідачем у власному відзиві на позовну заяву, в обгрунтування розміру штрафу та як на підставу повторності посилається на те, що згідно актів попередніх фактичних перевірок притягнуто платника податків до відповідальності за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №160/8973/23, яке набрало законної сили 20.12.2023, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №160/3236/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №2135000405.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №160/2735/24 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 №2235000405.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 160/22612/23, яке набрало законної сили 17.07.2024, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у справі №160/29729/23 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.09.2023 №848/32-00-07-08-20.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №160/29500/23, яке набрало законної сили 19.04.2024, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.10.2023 №982/32-00-07-08-20.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року у справі № 60/11851/24, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №21435000405 від 17.04.2024, винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, тощо.

Отже, відповідачем передчасно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п.121.1 ст.121 ПК України.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №43135000405 від 06.08.2024 року.

Стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1в, код ЄДРПОУ 41146771).

Відповідач: Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30, код ЄДРПОУ 44131658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя В.В. Ільков