Рішення

від 04.11.2024 по справі 160/23227/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/23227/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000016/1 від 19.03.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000083 від 19.03.2024 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронну митну декларацію. Під час декларування товару за вказаною в електронній митній декларації позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Так позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів. Таким чином, позивач зауважує, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

02.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.09.2024 року Дніпровська митниця звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст.337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. При цьому відповідач наголошує, що декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, однак декларантом додатково надіслано лист від 19.03.2024 року, в якому було повідомлено, що додаткові документи надати немає можливості. На підставі зазначеного з урахуванням всіх складових митну вартість товару №1 скориговано митницею на рівні 2,93 дол.США/кг. та прийнято рішення про коригування митної вартості від 19.03.2024 року №UA110140/2024/000016/1. На підставі зазначеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

23.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відповіддю на відзив, в якій позивач підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» та компанією-нерезидентом «BARAMIST s.r.o.», Словаччина (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №201222 від 28.12.2021 року (далі по тексту - Контракт), за яким Продавець продає, а Покупець покупає партіями відповідно до додатків (специфікацій) цинк металічний в чушках марки ЦВ або ЦВ0 (ДСТУ 364-94), далі Товар.

Відповідно до п.1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 Контракту товар поставляється окремими партіями. Кількість кожної партії товару зазначається в додатках (Специфікаціях), які є невід`ємними частинами Контракту. Умови поставки: автомобільним транспортом на умовах DAP - склад Покупця в м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20 або DAP - митний склад Продавця в м. Дніпро, Інкотермс-2010.

Поставка на умовах DAP - митний склад Продавця в м. Дніпро здійснюється на умовах поставки цинка автотранспортом (снігові замети на дорогах, введення карантину, відсутність дозволів на міжнародні автомобільні вантажоперевезення, заборона транзиту та автомобільних вантажоперевезень в цілому та інше).

Умови поставки для кожної партії товару буде фіксуватися в специфікаціях до даного контракту.

Порядком розрахунку за поставлений Товар є 100% оплата протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця.

Датою оплати Товару вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Продавця.

Офіційний лист-заявка на поставку Товару повинен подаватися щомісяця до 21 числа кожного місяця, передуючого місяцю поставки, із зазначенням декади поставки на адресу електронної пошти baramist@gmail.com. Заявка вважається узгодженою і затвердженою Продавцем, якщо протягом 2-х банківський днів Продавець не направить Покупцю повідомлення про зворотне на електронну адресу: an.kruk@dneprometiz.com.

Комплект товаросупроводжуючих документів включає:

- оригінал рахунку-фактури, оформлений відповідно до фактично поставленої кількості товару;

- копія товаротранспортної накладної;

- копія сертифікату якості заводу-виробника;

- копія експортної митної декларації;

- комерційна пропозиція Продавця.

Додатком №53 від 15.03.2024 року до Контракту сторони зафіксували умови поставки такої партії товару наступними: - термін відвантаження: березень 2024 року; - умови постачання: DAP - м. Дніпро (відповідно до Інкотермс-2010); - вантажовідправник: компанія «Trafigura PTE Ltd»; - місце відвантаження: м. Бургас (Болгарія); - походження товару: Мексика; - кількість товару: 21,892 метричних тонн; - загальна вартість партії товару 60 243,06 доларів США.

З метою митного оформлення товару, 18.02.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» було подано до Дніпровської митниці декларацію №24UA110140002169U5, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар: цинк металевий в чушках необроблений, нелегований, марки High Grade, ГОСТ 3640-94, з масовою частковою 99,99% цинку, для покриття сталевого дроту - 21763 кг., країна виробництва МХ.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт №201222 від 28.12.2021 року,

- додаток №53 від 15.03.2024 до контракту;

- комерційна пропозиція Продавця №240315/2 від 15.03.2024 року;

- роздруківка з офіційного сайту Лондонської біржі металів - LME (London Metal Exchange) про котирування офіційної ціни на цинк за 05.03.2024 року за показником "cash offer";

- рахунок-фактура (invoice) №64 від 15.03.2024 року;

- декларацію про походження товару №64 від 15.03.2024 року;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 13.03.2024 року;

- пакувальний лист №8 від 13.03.2024 року;

- сертифікат аналізу від 13.03.2024 року;

- рахунок-проформа (invoice) відправника товару для митних експортних і транзитних формальностей №PTESІ1206842-8 від 13.03.2024 року;

- транзитна митна декларація №24BG001008014422K3 від 13.03.2024 року;

- договір про надання послуг митного брокера №10/04-1 від 10.04.2014 року.

У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Дніпровська митниця направила Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п.3 ст.53 МКУ), а саме:

1) згідно додатку від 15.03.2024 №53 та інвойсу від 15.03.2024 №64, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м. Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення. Пунктом 6 частини 2 статті 53 МКУ визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначене, документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Така позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах від 06.11.2019 №804/7752/16, від 10.12.2019 №804/148/16, від 22.07.2020 №804/317/16, від 24.12.2020 №804/3714/16, від 30.06.2022 №804/1850/16, №804/15901/15. Однак, декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально;

2) Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника. Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Metalurgica Met-Mex Penoles S.A. de C.V. Однак, декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD. Вищезазначене ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару;

3) Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію експортної митної декларації. Однак, декларантом зазначений документ до митного оформлення не надано, тільки МД типу Т1 (режим транзит, а не експорт);

4) Згідно з пунктом 2.2.13 та 2.2.14 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476 (далі - Методичні рекомендації), аналіз, виявлення та оцінка ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Розділом 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби. За результатом аналізу наявної в митного органу цінової інформації встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижче рівня митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснене;

5) Згідно CMR від 13.03.2024 б/н пункт відправлення задекларованого товару Burgas (Болгарія). Згідно інвойсу з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 №PTESI1206842-8, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2 599,00 дол. США/т. Згідно додатку від 15.03.2024 №53 та листа компанії BARAMIST s. r. o. від 15.03.2024 №240315/2, премія продавця BARAMIST s. r. o. складає 333,83 дол. США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність. Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599,00 дол. США/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (333,83 дол. США/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 932,83 дол. США/т, що вище задекларованої митної вартості товару на умовах поставки DAP Дніпро - 2 751,83 дол. США/т. Вищезазначене ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості імпортованого товару;

6) Інвойс від 15.03.2024 №64 містить відомості складені англійською та українською мовами, проте переклад на українську мову не відображає всі зазначені англійською мовою відомості. В тому числі, відомості щодо оплати товару свідчать про відтермінування такої оплати на 5 днів після здійснення доставки товару (англійською мовою), а українською мовою зазначено лише «відтермінування платежу 5 робочих днів», без зазначення дати відліку. Вищезазначений інвойс при цьому був складений, після здійснення перетину митного кордону України - 15.03.2024 року;

На вказаному повідомленні міститься відмітка декларанта про неможливість подання додаткових документів згідно статті 53 Митного кодексу України в 10-ти денний термін.

За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000016/1 від 19.03.2024 року.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000083 від 19.03.2024 року.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.2. ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, яке прийнято Дніпровською митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та при цьому митним органом витребовувались у позивача додаткові документи, проте позивач фактично відмовився від подання додаткових документів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч.3 ст.57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як визначено у ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 року (справа 21-591а15).

Суд звертає увагу, що поставка спірного товару в даному випадку здійснювалась на умовах Інкотермс-2010 DAP Дніпро.

Згідно Інкотермс-2010 DAP - Поставка товару до місця призначення з покладанням обов`язків по сплаті імпортного мита і податків на адресу держави-одержувача на покупця.

Отже в даному випадку, з огляду на той факт, що поставка здійснювалась на умовах Інкотермс-2010 DAP Дніпро, а отже на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення.

Проте суд звертає увагу, що положення ч.2 ст.53 Митного кодексу України встановлюють, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

Враховуючи той факт, що умови поставки в даному випадку, а саме: DAP Дніпро, ціна товару включає ціну поставки товару до місця призначення.

При цьому суд зазначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є, як і документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, так і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, суд доходить висновку, що в даному випадку позивач не мав в обов`язкову порядку подавати документи, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що доводи відповідача, що декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально, є необґрунтованими та не можуть свідчити про правомірність оскаржуваного рішення.

Як зазначає відповідач, згідно CMR від 13.03.2024 б/н пункт відправлення задекларованого товару Burgas (Болгарія). Згідно інвойсу з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 року №PTESI1206842-8, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2 599,00 дол. США/т. Згідно додатку від 15.03.2024 року №53 та листа компанії BARAMIST s.r.o. від 15.03.2024 року №240315/2, премія продавця BARAMIST s. r. o. складає 333,83 дол. США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність. Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599,00 дол. США/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (333,83 дол. США/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 932,83 дол. США/т, що вище задекларованої митної вартості товару на умовах поставки DAP Дніпро - 2 751,83 дол. США/т. Вищезазначене ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості імпортованого товару.

Суд зазначає, що з інвойсу №PTESІ1206842-8 від 13.03.2024 року ціна товару становить 2 419,00 доларів США, премія - 180,00 доларів США, всього - 2 599,00 доларів США.

В свою чергу з листа компанії BARAMIST s.r.o. від 15.03.2024 року №240315/2 премія продавця BARAMIST s. r. o. складає 333,83 дол. США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність виробника та продавця, а загальна ціна товару складає 2 751,83 доларів США/т.

З означеного вбачається, що загальна ціна товару - 2 751,83 доларів США/т., включає в себе ціну товару 2 419,00 доларів США та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність виробника та продавця в сумі 333,83 доларів США, з яких 180,00 доларів США премія згідно інвойсу №PTESІ1206842-8 від 13.03.2024 року.

Таким чином суд доходить висновку, що вказані числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості підтверджені документами, які, зокрема, подавались позивачем при митному оформленні товару.

Отже вказані доводи відповідача не свідчать про правомірність оскаржуваного рішення.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне стосовно наступних доводів відповідача, а саме:

- подання декларантом до митного оформлення Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD. Вищезазначене ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару;

- неподання експортної митної декларації;

- наявність розбіжності перекладу в інвойсі від 15.03.2024 року №64, а саме: відомості щодо оплати товару свідчать про відтермінування такої оплати на 5 днів після здійснення доставки товару (англійською мовою), а українською мовою зазначено лише «відтермінування платежу 5 робочих днів», без зазначення дати відліку.

Суд зазначає, що сертифікат якості та експортна митна декларація не є документами в розумінні ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товарів.

В свою чергу оскаржуване рішення не містить обґрунтованості, яким чином неподання даних документів позивачем при митному оформленні обумовлює неможливість визначення митної вартості товару за методом, який обраний позивачем.

Крім цього суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішення не зазначено, яким чином неточності перекладу, зазначеному в інвойсі від 15.03.2024 року №64, впливають на визначення митної вартості товару.

Таким чином суд доходить висновку, що вказані доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 Митного кодексу України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

З огляду на зазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Таким чином, суд доходить висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №21-127а15, №21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином суд доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000016/1 від 19.03.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000083 від 19.03.2024 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з чим, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. підлягає стягненню з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20, код ЄДРПОУ 05393145) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000016/1 від 19.03.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000083 від 19.03.2024 року.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 20, код ЄДРПОУ 05393145) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський