Рішення

від 05.11.2024 по справі 160/11668/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/11668/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10) від 26.03.2024 про відмову в перерахунку пенсії п/с №046350004964;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10) зарахувати у пільговий стаж за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015 роки;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд. 10) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) у зв`язку з його переведенням з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 19.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 03.02.2020 отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону №1058-ІV. 19.03.2024 позивач звернувся із заявою про перехід на інший вид пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону 1058-IV. Рішенням від 26.03.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було відмовлено в перерахунку пенсії. Підставою для відмови вказано про відсутність 20 років пільгового стажу. Після ознайомлення з витягом із пенсійної справи №046350004964 (форма PC-право) щодо розрахунку стажу роботи стало відомо, що органом пенсійного фонду не зараховані до пільгового стажу періоди роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015. Позивач категорично не погоджується з оскаржуваним рішенням та висновком Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відсутність необхідного пільгового стажу, та зазначає, що відповідач в оскаржуваному рішенні безпідставно посилався на ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV, яка регулює призначення пенсії для осіб, що мають право на пенсію незалежно від віку за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, в той час як позивач на момент звернення із відповідною заявою вже досяг 50 років та просив призначити пенсію відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV. Крім того, спірні періоди трудової діяльності належним чином підтверджені записами трудової книжки, а також довідкою №177 від 21 листопада 2019р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що видана Товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА-КОМ», згідно з якою позивач працював повний робочий день на підземній ділянці прохідницьких та монтажне-демонтажних робіт, зокрема, у спірний період. У вказаній довідці також зазначено, що дана професія підтверджена результатами атестації робочих місць: наказ 13х-08 від 13.08.2008р., №10/к-01001 від 01 січня 2010 року, №72/ОП від 14.10.20212р., Пр. №17/ОП-05031 від 31.05.2017р. На переконання позивача, не врахування відповідачем вказаних документів та умов, визначених ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позбавляє його права на пільгове пенсійне забезпечення, що зумовило звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11668/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано засвідчену належним чином копію пенсійної справи позивача та розрахунок страхового стажу, в тому числі пільгового, станом на дату звернення за призначенням пенсії (19.03.2024).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію наступним. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV. 19.03.2024 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини третьої ст. 114 Закону №1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.03.2024 №046350004964 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи не менше 25 років та стажу роботи за провідними професіями не менше 10 років, передбачених ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. До пільгового стажу позивача згідно з ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV не зараховано періоди роботи: з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014, з 02.01.2015 по 30.06.2015, оскільки згідно індивідуальних відомостей відсутні дані про пільговий характер роботи за вказані періоди. Вік позивача станом на дату звернення становить 50 років, страховий стаж становить 18 років 2 місяці 7 днів, пільговий стаж 9 років, в т.ч. за провідними професіями 8 років 10 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV. Відповідач звертає увагу на те, що імперативною нормою ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах чоловікам за умови досягнення 50 років при пільговому стажі 10 років (ч.2 ст.114) або ж за наявності пільгового стажу 25 років незалежно від віку (ч.3 ст.114). Зазначені норми кореспондуються з нормами Закону №1788-XII (ч.1 ст.14 щодо визначення стажу та п. «а» ст. 13 щодо віку). В наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо, у зв`язку із чим підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з даним документом немає. Посилання позивача на роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 є безпідставним, оскільки дане роз`яснення за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, в цьому роз`ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач у відповіді на відзив зазначає не погодження з відзивом відповідача та вказує, що вік, передбачений для досягнення чоловіками для отримання пільгової пенсії за Списком №1 ані до, ані після внесення змін у п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, а ні після визнання неконституційними окремих положень Закону № 1788-ХІІ. не змінювався і складав 50 років, яких і досяг позивач при зверненні до органу пенсійного Фонду із заявою про перерахунок пенсії. Щодо спірного пільгового стажу, в матеріалах пенсійної справи наявна довідка №177 від 21 листопада 2019р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «СІГМА-КОМ», відповідно до якої позивач працював повний робочий день на підземній ділянці прохідницьких та монтажне-демонтажних робіт, зокрема, за періоди: з 04.01.2013 (наказ про прийняття від 04.01.2013р. №13/к-01004) по 18.02.2013р. (наказ про звільнення від 18.02.2013р. №13/к-02018); з 01.09.2013 (наказ про прийняття від 01.09.2013р. №13/к-09001) по 30.12.2013р. (наказ про звільнення від 30.12.2013р. №13/к-12030); з 0З.01.2014 (наказ про прийняття від 03.01.2014р. №14/к-01003) по 30.12.2014р. (наказ про звільнення від 30.12.2014р. №14/к-12030); з 02.01.2015 (наказ про прийняття від 02.01.2015р. №15/к-01002) по 30.06.2015р. (наказ про звільнення від 30.06.2015р. №15/к-06030). Крім того, у вказаній довідці зазначено, що дана професія підтверджена результатами атестації робочих місць; наказ 13х-08 від 13.08.2008р., №10/ к-01001 від 01 січня 2010р., №72/0П від 14.10.20212р., Пр. №17/ОП-05031 від 31.05.2017р. Тому навіть якщо у трудовій книжці містяться існують неточності щодо визначення відповідності займаних посад Списку №1 для призначення пенсії на пільгових умовах, то довідкою №177 від 21.11.2019 у повній мірі підтверджено роботу у спірні періоди на пільгових умовах. Позивач наполягає, що набув право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, як того вимагає п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

На вимогу суду відповідачем надано копію пенсійної справи позивача.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 16.01.2007 Павлоградським МУ УМВС України в Дніпропетровській області; є особою з інвалідністю ІІІ групи (професійне захворювання).

Позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.02.2020.

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 046350004964 на дату призначення пенсії (03.02.2020) загальний страховий стаж становить 27 років 2 місяців 7 днів з урахуванням додаткових за Списком №1 - 09 років 0 місяців 0 днів, до якого зараховано наступні періоди:

-з 06.06.1994 по 28.02.1997 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 02 роки 08 місяців 23 дні;

-з 17.03.1997 по 26.10.1997 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 07 місяців 10 днів;

-з 26.11.1997 по 01.12.1997 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 0 місяців 06 днів;

-з 26.01.1998 по 16.05.1998 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 03 місяці 21 день;

-з 01.03.2010 по 24.10.2010 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 07 місяців 24 дні;

-з 01.11.2010 по 27.11.2010 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 0 місяців 27 днів;

-з 15.01.2011 по 02.03.2011 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 03 місяці 0 днів;

-з 01.04.2011 по 05.12.2011 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 09 місяців 0 днів;

-з 04.01.2012 по 05.12.2012 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 01 рік 0 місяців 0 днів;

-з 04.01.2023 по 12.01.2013 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 01 місяць 0 днів;

-з 30.07.2015 по 16.02.2016 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 07 місяців 06 днів;

-з 17.02.2016 по 04.04.2016 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 03 місяці 0 днів;

-з 05.04.2016 по 30.06.2016 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 0 років 03 місяці 0 днів;

-з 18.07.2016 по 12.04.2019 ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в 02 роки 10 місяців 0 днів.

19.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відділ обслуговування громадян №23) (сервісний центр)) із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до ч.2 ст. 114 Закону.

Згідно з розпискою-повідомленням до заяви від 19.03.2024 за вх.№2369 позивачем долучено копії наступних документів: заява про призначення/перерахунок пенсії; паспорт; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру.

На розписці-повідомленні позивачем власноручно написано: «Прошу зробити перехід згідно матеріалів, які знаходяться у ЕПС, враховуючи Закон щодо престижності шахтарської праці».

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області п/с №046350004964 від 26.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

Означене рішення п/с №046350004964 від 26.03.2024 обґрунтоване наступним.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся 19.03.2024 із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Під час розгляду наданих документів встановлено, що заявник не має права на перерахунок пенсії, оскільки відсутні 20 років пільгового стажу. Враховуючи зазначене, рішенням Головного управління від 26.03.2024 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з рішенням п/с №046350004964 від 26.03.2024 та з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті (абзац другий частини третьої статті 114 Закону №1058-IV).

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 03.02.2020 отримує пенсію по інвалідності (професійне захворювання) відповідно Закону №1058-ІV, страховий стаж з урахуванням додаткових за Списком №1 (9 років 0 місяців 0 днів) станом на дату призначення (03.02.2020) становить 27 років 2 місяців 7 днів, та обрахований з 05.10.1992 по 26.03.2020.

19.03.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV.

Відповідачем розглянуто заяву позивача та рішенням від 26.03.2024 п/с №046350004964 відмовлено в перерахунку пенсії. Відмова відповідача обґрунтована єдиною підставою: відсутні 20 років пільгового стажу.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо незарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015.

Відповідно до розрахунків страхового стажу (форма РС-право) (номер ПС: 046350004964), що містяться в пенсійній справі, спірні періоди зараховані відповідачем до загального страхового стажу, однак не до пільгового.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 07.08.1999, позивач у спірні періоди працював на таких посадах в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком»:

з 04.01.2013 по 18.02.2013 гірником підземним з повним робочим днем в шахті на період виконання робіт (записи № 29-30);

з 01.09.2013 по 30.12.2013 - гірником підземним з повним робочим днем в шахті на період виконання робіт (записи № 31-32);

з 03.01.2014 по 30.12.2014 - гірником підземним з повним робочим днем в шахті на період виконання робіт (записи № 33-34);

з 02.01.2015 по 30.06.2015 - гірником підземним з повним робочим днем в шахті на період виконання робіт (записи № 35-36).

Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині спірного періоду оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача гірником підземним з повним робочим днем в шахті, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу та звільнення, засвідчені печаткою підприємства, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то повної інформації щодо зайнятості повний робочий день та атестації робочого місця для поширення пільг пенсійного забезпечення.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачем разом із трудовою книжкою при призначенні пенсії надавалась довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком» (код ЄДРПОУ 24364037) від 21.11.2019 №177 (форми 5) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також накази ТОВ «Сігма-Ком» про результати атестації від 03.01.2008 №13/х-08, від 14.11.2012 №72/ОП.

Відповідно до довідки від 21.11.2019 №177 (форми 5), вона видана ОСОБА_1 про те, що він працював повний робочий день в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком» на підземній ділянці прохідницьких та монтажне-демонтажних робіт м. Павлоград (виконання робіт в підземних умовах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») за період з 01.03.2010 по 30.12.2010, з 15.01.2011 по 02.03.2011, з 01.04.2011 по 30.12.2011, з 04.01.2012 по 28.12.2012, з 04.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014, з 02.01.2015 по 30.06.2015 виконував в гірничому виробництві: гірничопрохідницькі та інші види робіт в цілях видобутку вугілля підземним способом за професією гірник підземний (КП 7111) з повним робочим днем в підземних умовах, що передбачена Списком №1 розділ 1 підрозділ 1 позиція 1.1 а, підстава: згідно з ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За даними обліку робочого часу пільговий стаж за Списком №1 становить 4 роки 4 місяці 27 днів.

У вказаній довідці також зазначено, що дана професія підтверджена результатами атестації робочих місць: наказ 13х-08 від 13.08.2008, №10/ к-01001 від 01.01.2010, №72/0П від 14.10.2012, Пр. №17/ОП-05031 від 31.05.2017.

Довідка видана на підставі документів про атестацію робочого місця, особової картки форми П-2, наказів по підприємству, табелю робочого часу, особового рахунку про заробітну плату.

Отже, вказана довідка форми 5 містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального (пільгового) трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомостей про атестацію робочого місця), а також містить підпис уповноваженої особи, печатку підприємства та є чинною, доказів протилежного матеріали справи не містять.

При цьому, суд звертає увагу, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 4.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Вказана довідка форми 5, що міститься в пенсійній справі позивача, містить відомості про атестацію робочого місця, яку позивач займав протягом спірного періоду, за Списком №1 для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Судом також враховано, що професія (посада) гірник з повним робочим днем в шахті, на якій позивач працював у спірний період, передбачена Списком №1, затвердженим постановою КМУ №36 від 16.01.2003 (розділ 1 підрозділ 1 позиція 1.1 а).

Також, згідно з даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком» (код ЄДРПОУ 24364037) у періоді з січень 2013 року по червень 2015 року включно звітувало перед Пенсійним фондом України та перераховувало страхові внески за позивача. Також, вказаний страхувальник звітував про наявність у позивача спецстажу за кодом ЗПЗ014А1.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», №22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», визначено:

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3014А1 - це код для застрахованих осіб, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Отже, при поданні звітів страхувальником (код ЄДРПОУ 24364037) вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом №ЗП3014А1, як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, що цілком узгоджується з відомостями в трудовій книжці та довідці форми 5 від 21.11.2019 №177.

З урахуванням викладеного, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля протягом спірного періоду за професією (посадою), що передбачена за Списком №1.

При цьому, оспорюване рішення відповідача не містить жодних обґрунтувань причин не врахування відомостей трудової книжки, а також довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Ком» від 21.11.2019 №177 (форми 5) про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній в частині спірного спеціального стажу позивача.

Зауваження відповідача щодо трудової книжки, що викладені у відзиві, не приймаються судом, оскільки такі не були покладені в основу рішення, що оскаржується.

За таких обставин, відмовляючи позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015, відповідач діяв протиправно.

При цьому, обґрунтовуючи оспорюване рішення єдиною підставою, а саме: відсутністю 20 років пільгового стажу, відповідачем не наведено мотивів, за яких він зробив такі висновки.

Крім того, наявність не менше 20 років пільгового стажу є обов`язковою необхідною умовою для призначення на пільгових умовах пенсії незалежно від віку відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058-ІV, тоді як у заяві від 19.03.2024 позивач просив здійснити переведення його на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 114 Закону №1058-ІV, що не є тотожним.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що рішення від 26.03.2024 п/с №046350004964 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню, при цьому з метою ефективного захисту та відновлення прав суд вважає за необхідне порушені права позивача відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 вказаних спірних періодів його роботи.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у зв`язку із його переведенням на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058-IV з дня звернення (19.03.2024), суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини другої статті 245 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Як вбачається з матеріалів справи, спір стосується наслідків розгляду відповідачем заяви позивача від 19.03.2024 про перехід на інший вид пенсії (за віком ч.2 ст. 114 Закону), яке скасовано судом як протиправне.

При цьому, судом зроблено висновок про неправомірність відмови відповідача у зарахуванні періодів роботи позивача з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015 до пільгового стажу та зобов`язано зарахувати позивачу вказані періоди до пільгового стажу за Списком №1.

Суд зазначає, обрахунок стажу, що враховується у призначенні пенсії, є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачеві у перерахунку пенсії на підставі заяви від 19.03.2024 з підстав відсутності пільгового стажу, що встановлено судом, поряд з цим встановлено, що позивач на час звернення із заявою від 19.03.2024 досяг передбаченого законом пенсійного віку (50 років), мав необхідний страховий стаж, водночас на час судового розгляду матеріали справи не містять доказів обрахунку пільгового стажу з урахуванням зобов`язальних вимог суду, зважаючи на дискрецію пенсійного органу в питаннях обрахунку стажу (в тому числі пільгового), необхідного для призначення пенсії, суд з метою належного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 19.03.2024.

Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд.10) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд.10) від 26.03.2024 п/с №046350004964.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд.10) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 13.01.2013 по 18.02.2013, з 01.09.2013 по 30.12.2013, з 03.01.2014 по 30.12.2014 та з 02.01.2015 по 30.06.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд.10) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 19.03.2024 про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, буд.10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова