Рішення

від 07.11.2024 по справі 240/8966/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/8966/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" про визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у порушенні строків та у тривалому невиконанні рішення суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 760/8393/20.

Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми 301,88 грн.

Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 борг та інфляційні нарахування на суму боргу 6528,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено строк нарахування і виплати позивачу коштів по виконавчому листу, яким стягнуто з Державного бюджету України моральну шкоду в сумі 3000,00 (одна тисяча) гривень, тому така бездіяльність є протиправною.

Провадження у справ відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що станом на дату подачі відзиву на адресу Казначейства від позивача або його представника пакету документів, передбачених Порядком № 845 не надходило, оригіналу виконавчого листа не надано. Не існує жодного рішення суду про визнання бездіяльності або незаконності дій Казначейства, внаслідок чого порушено право позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Рішенням Солом"янського районного суду м.Києва за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач), третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Громадська організація Проти придурків та ідіотів, до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру , Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, від 12 жовтня 2021 року у справі № 760/8393/20 (набрало законної сили 12 листопада 2021року), стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в якості компенсації за спричинену моральну шкоду суму в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок.

На виконання судового рішення, видано виконавчий лист від 07.10.2022 .

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача у порушенні строків та у тривалому невиконанні рішення суду, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам, здійснюється відповідно до пунктів 35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок 845).

Пунктом 36 Порядку № 845 встановлено, що у разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, а саме:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства

поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населенного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа (на паперовихносіях); судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

З матеріалів справи вбачається, що заподіювачем шкоди по справі № 760/8393/20 є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, отже стягувачу (позивачу) необхідно було звернутись до Казначейства з пакетом документів, зазначених у пункті 6 Порядку № 845.

Водночас, відповідач зазначив, що на адресу Казначейства від позивача або його представника пакету документів, передбачених Порядком № 845 не надходило.

Вказані доводи позивачем не спростовано.

Відтак, протиправна бездіяльність відповідача у даному випадку щодо порушення строків виконання рішення по справі № 760/8393/20 відсутня.

Крім того, відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (Порядок №845) безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) визначений Порядком №845, яким визначено декілька категорій рішень, які виконуються органами Казначейства, а саме:

-безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету (механізм виконання зазначеної категорії рішень, регламентований пунктами 16 - 23 розділу "Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету");

- безспірне списання коштів з рахунків боржника (механізм виконання зазначеної категорії рішень, регламентований пунктами 24 - 34 розділу "Безспірне списання коштів з рахунків боржника");

- безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (механізм виконання зазначеної категорії рішень, регламентований пунктами 35 - 40 розділу "Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам");

- безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (механізм виконання зазначеної категорії рішень, регламентований пунктами 41 - 46 розділу "Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам");

- безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (механізм виконання зазначеної категорії рішень, регламентований пунктом 7, пунктом 33 розділу "Безспірне списання коштів з рахунків боржника" і пунктами 47 - 52 розділу "Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів").

Пунктом 35 Порядку №845 визначено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема: шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (п. 36 Порядку №845).

Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п`яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.

Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 36 цього Порядку, подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

Після закінчення такого строку орган Казначейства надсилає протягом п`яти робочих днів до Казначейства зазначені документи (відомості).

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 Порядку в Казначействі відкривається відповідний рахунок (п. 38 Порядку №845).

При цьому, положення Порядку не передбачають строку для виконання рішень суду про стягнення відшкодування шкоди з державного бюджету.

Крім того, ст. 56 Конституції України визначено, що матеріальна та моральна шкода, завдана незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок Держави.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03 жовтня 2001 року №12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою вказав на наступне.

Так, в Основному Законі держави розмежовуються такі поняття, як держава, органи державної влади, посадові і службові особи (статті 3, 5, 6, 13, 38, 55, 56, 62 та інші).

Матеріальна та моральна шкода, завдана громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави (стаття 56 Конституції України).

Державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов`язаннями. Держава не відповідає по зобов`язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов`язаннях держави.

Обов`язок держави відшкодувати шкоду виникає з правовідносин, суть яких можна охарактеризувати як деліктні, а вид юридичної відповідальності - цивільно-правовий. У цих правовідносинах боржником є держава, яка реалізує свій обов`язок щодо відшкодування шкоди (на підставі судового рішення) через Казначейство, тоді як гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, боржником за якими є, зокрема, державний орган, а також участь Казначейства у цьому процесі мають інше призначення та завдання. В останньому випадку виконання судових рішень щодо стягнення коштів покладено на органи казначейства як на органи, які здійснюють казначейське обслуговування рахунків відповідного державного органу. Боржником в такому випадку є державний орган, який несе зобов`язання перш за все своїм коштом в межах асигнувань з державного бюджету, що і зумовлює участь Казначейства у виконанні таких судових рішень.

У цьому випадку також йдеться про стягнення коштів, однак не з державного органу, а з державного бюджету і кошти, які стягнув суд - шкода.

Зобов`язання держави щодо відшкодування шкоди не слід ототожнювати із зобов`язаннями державних органів за судовим рішенням (про стягнення коштів), а відтак не можна уподібнювати механізм виконання судових рішень в обох цих випадках. Крім того, виконання судових рішень й обох описаних ситуаціях відбувається за різними механізмами, а отже правова регламентація правовідносин щодо виконання судових рішень, боржниками за якими є в одному випадку державний орган, в іншому - держава, відрізняється, і застосування окремих нормативних положень з однієї сфери правовідносин до іншої є помилковим.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, тобто не вчинення дії, яку носій публічної влади зобов`язаний був вчинити.

Дії чи бездіяльність можуть мати ознаку оскаржуваності тільки в тому випадку, коли вони мають певне юридичне значення та повинні бути вчинені згідно із вимогами законодавства України стосовно конкретного учасника правовідносин чи певного кола учасників таких правовідносин.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11.06.2024 справа № 560/21200/23.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України у порушенні строків та у тривалому невиконанні рішення суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 760/8393/20 задоволенню не підлягають, оскільки таких обставин судом не встановлено.

Також вимога позивача щодо виплати компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Суд наголошує, що згідно з пунктом 50 Порядку № 845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується безпосередньо за заявою стягувача, при цьому позивачем не надано суду доказів ані звернення до відповідача Державної казначейської служби України із заявою про нарахування компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів на виконання рішення суду, ані відмови відповідача у прийняті рішення щодо виплати вказаної компенсації.

Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб`єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 року у справі № 826/17656/16, постанові від 30.04.2020 року у справі №804/2076/17.

Водночас, враховуючи те, що судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача у порушенні строків та у тривалому невиконанні рішення суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 760/8393/20, суд відмовляє у задоволенні вимоги про виплату компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, боргу та інфляційних нарахувань на суму боргу .

Крім того, враховуючи не встановлення судом протиправної бездіяльності відповідача та те, що позивач не надав суду жодних доказів спричинення моральної шкоди, також ним не доведено завдання такої шкоди, наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) відповідача та душевними стражданнями, приниження честі та гідності, а тому підстави для стягнення моральної шкоди у розмірі відсутні.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи з`ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 7, 121, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6,м. Київ,01601. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37567646) , третя особа - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (вул. Святкова, буд.48,м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н,12504. РНОКПП/ЄДРПОУ: 41029047) про визнання протиправною бездіяльність, стягнення моральної шкоди,відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

07.11.24